Спрощена система оподаткування
| просмотров: 6640

Спрощена система оподаткування


Особливості сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, що одночасно здійснюють незалежну професійну діяльність

Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску регулюється Законом України від 08.07.2010 р. №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Особа, яка є підприємцем, що застосовує загальну систему оподаткування, та одночасно займається незалежною професійною діяльністю, є платником єдиного внеску як фізична особа-підприємець. Тобто, єдиний внесок фізична особа сплачує тільки з доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності  на загальній системі оподаткування. При цьому, така особа не має обов’язку щодо обліку та сплати єдиного внеску із сум доходу, отриманого від її незалежної професійної діяльності.

Така фізична особа формує та подає звіт сама за себе за формою № Д5. Звіт подається до органів доходів і зборів один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Єдиний внесок фізичні особи сплачують самі за себе шляхом перерахування безготівкових коштів з банківського рахунку. Платники, які не мають рахунку у банку, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

 

Порядок нарахування авансових платежів ФОП, яка протягом поточного року перейшла зі спрощеної системи

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менше як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах). Сплачуються авансові платежі до бюджету по 25 відсотків щокварталу у терміни до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада (пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України).

Фізичні особи – підприємці, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці, які перейшли протягом поточного звітного року зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування нараховують та сплачують авансові платежі на підставі квартальної декларації, яка подається ними після закінчення кварталу, в якому відбувся перехід.

Наприклад, платник податків перейшов на загальну систему оподаткування з ІІ кварталу, то декларація подається після закінчення цього кварталу і авансові платежі нараховуються платником самостійно з урахуванням суми податку, що нараховується на доходи, вказані в декларації.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, регулюється  ст.177 ПКУ.

 

Сума коштів, сплачена у звітному податковому році за періоди навчання наступного року, не включається до податкової знижки

Окремі громадяни - платники податку на доходи фізичних осіб мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Тобто можуть повернути частину податку, сплаченого протягом 2013 року із заробітної плати.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Відповідно до п.п. 166.3.3 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як суму коштів, сплачених закладу освіти за навчання такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Платник податку у звітному податковому році сплатив ВУЗу суму коштів за навчальний рік. Водночас, частина семестрів у рамках такого навчального року припадає на один календарний рік, а частина – на наступний. У такому випадку сума коштів, яка сплачена у звітному році за періоди навчання наступного календарного року, не включається до податкової знижки платника за наслідками звітного року.

Нагадаємо, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

Підстави для нарахування податкової знижки зазначаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Перелік витрат, що включаються до податкової знижки, а також порядок нарахування податкової знижки визначені у ст.166 ПКУ.

 

Якщо Ви вирішили звітувати поштою, відправте декларацію завчасно

Платники податків, які належать до малих підприємств можуть надсилати податкову звітність до органу доходів і зборів поштою. Таке відправлення здійснюється не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

На поштовому відправленні у нижній правій його частині відправник пише найменування одержувача та його адресу в такій послідовності: назва вулиці, номер будинку, найменування населеного пункту, району, області.

Найменування відправника та його адреса пишеться у лівій верхній частині поштового відправлення в порядку, передбаченому для написання адреси одержувача.

Поштовий індекс на листах пишеться стилізованими цифрами чорнилом або кульковою ручкою (за винятком червоного, жовтого та зеленого кольорів).

У верхній частині поштового відправлення відправник робить позначку «Звіт».

При цьому, платник податків (відправник) заповнює бланк рекомендованого повідомлення про вручення на своє ім’я або на ім’я особи, якій належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення адресату. Також складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.

Звертаємо увагу, що у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону.

У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Водночас, платник протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

Важливо пам’ятати, що незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Нагадаємо, податкова декларація подається до органу доходів і зборів за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Податковим кодексом, в один із таких способів:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Порядок подання податкової звітності до контролюючих органів передбачений ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року №799 із змінами та доповненнями.

 

Чи може платник отримати копію податкової звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати?

Суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до органу доходів і зборів, у випадку її втрати. Кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон).

 

Які штрафні санкції передбачені за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів та або ненадання контролюючим органам оригіналів документів (копії) при здійсненні податкового контролю?

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

 

Контрольовані операції


Який термін подачі Звіту про контрольовані операції? 

Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма звіту (уточнюючого звіту) про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 11.11.2013 № 669, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за № 2190/24722, затверджено форми та Порядок складання Звіту про контрольовані операції.

 

Як визначається звичайна ціна? 

Відповідно до пп.14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до ст.39 ПКУ, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у пп.39.3.1 п.39.3 ст.39 ПКУ.

Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого передбачено законом.

Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту.

Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.

 

Які методи використовуються для визначення ціни у контрольованих операціях? 

Методи визначення ціни у контрольованих операціях встановлені п.39.3 ст.39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до пп.39.3.1 п.39.3 ст.39 ПКУ визначення ціни з метою оподаткування доходів (прибутку, виручки) платників податків, що є сторонами контрольованої операції, здійснюється за одним із зазначених методів:

порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);

ціни перепродажу;

«витрати плюс»;

чистого прибутку;

розподілення прибутку.

Під час вибору методу, що використовується для визначення ціни в контрольованій операції, повинні враховуватися повнота і достовірність вихідних даних, а також обґрунтованість коригування, що здійснюється з метою забезпечення зіставності умов проведення контрольованої та зіставних операцій.

Допускається використання комбінації двох і більше методів, передбачених пп.39.3.1 п.39.3 ст.39 ПКУ.

Платник податку використовує будь-який метод, який він обґрунтовано вважає найбільш прийнятним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).

Методику визначення ціни страхового тарифу затверджує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, виходячи з положень ст.39 ПКУ.

Методику визначення ціни банківських послуг затверджує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виходячи з положень ст.39 ПКУ.


 

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності.


Де на веб-сайті Міндоходів можна ознайомитись з переліком товарів, стосовно яких органами доходів і зборів прийняті рішення щодо їх класифікації згідно з УКТЗЕД?

Ознайомитись з Переліком товарів, стосовно яких органами доходів і зборів прийняті рішення щодо їх класифікації згідно з УКТЗЕД можна на сайті Міністерства доходів і зборів України (http://minrd.gov.ua), натиснувши на головній сторінці банер «Митне оформлення» / Суб’єктам ЗЕД / Класифікація товарів / Перелік товарів, стосовно яких органами доходів і зборів прийняті рішення щодо їх класифікації згідно з УКТЗЕД.

 

Яка структура та механізм застосування УКТ ЗЕД?

Згідно із ч. 1 ст. 67 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (ч. 2 ст. 67 МКУ).

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев’ятий та десятий знаки цифрового коду (ч. 3 ст. 67 МКУ).

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 67 МКУ структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

 

Яким чином та хто визначає код товару згідно УКТ ЗЕД?

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ):

товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД;

органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД;

на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них;

у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари;

рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 МКУ;

висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.


 

Ліміт залишку готівки в касі.


Які СГ мають право не встановлювати ліміт залишку готівки в касі?

Відповідно до п.2.7 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 із змінами і доповненнями, банкам і підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.

 

Який мінімальний ліміт каси може використовувати в роботі новостворене підприємство торгівлі?

Згідно із п. 5.2 ст. 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог цього Положення.

Тобто, обмежень щодо мінімального ліміту каси для новостворених підприємств законодавством не передбачено.

 

Який порядок розрахунку ліміту каси? 

Відповідно до абзацу третього п.5.2 глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 (далі Положення), установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками.

Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності.

Згідно з п.5.3 глави 5 Положення ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.


 

Торговий патент.


Порядок сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності платниками збору

Платники збору, які:

а) провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі) - збір сплачують за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;

б) здійснюють торгівлю валютними цінностями - за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти;

в) здійснюють діяльність у сфері розваг - за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг;

г) здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу - за місцем реєстрації таких платників;

ґ) здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів, - за місцем провадження такої діяльності.

 

В який термін видається торговий патент?

Відповідно до п.п.267.4.3 п.267.4 ст.267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI торговий патент видається особисто фізичній особі - підприємцю або особі, уповноваженій юридичною особою, під підпис у триденний термін з дня подання заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата.

 

Заявление на возврат излишне уплаченных средств подается в контролирующий орган по месту поступления такого платежа

Возврат ошибочно и/или излишне уплаченных сумм денежных обязательств осуществляется органами Госказначейства на основании заключений Министерство доходов и сборов Украины . Указанные заключения готовятся исключительно на суммы, правомерность возврата которых из бюджета подтверждается данными учета соответствующих платежей, который ведется в соответствующем органе доходов и сборов.

Если по месту пребывания на налоговом учете в карточке лицевого счета налогоплательщика ошибочно уплаченная сумма не отражается, то заявление на возврат таких средств подается в контролирующий орган по месту поступления (учета) ошибочно уплаченного платежа.

 

Плата за выполнение договора транспортного экспедирования является доходом физлица-предпринимателя

По транспортно-экспедиторскому договору одна сторона (экспедитор) обязуется за счет другой стороны (клиента) выполнить или организовать выполнение определенных договором услуг, связанных с перевозкой груза.

Вознаграждением экспедитора за предоставленные услуги считают средства, уплаченные клиентом за надлежащее выполнение договора транспортного экспедирования. В оплату не включают расходы за услуги (работу) других лиц, на уплату сборов (обязательных платежей), взимаемых при выполнении такого договора.

При предоставлении услуг, выполнении работ, в частности, по договорам транспортного экспедирования доходом является сумма полученного вознаграждения агента (п. 292.4 Налогового кодекса).

Cредства, поступающие физическому лицу – предпринимателю – плательщику единого налога, который по поручению клиента и за его счет выполняет или организовывает выполнение транспортно-экспедиторских услуг, не являются его собственностью и, соответственно, не включаются в его доход. Доходом такого плательщика является плата за выполнение договора транспортного экспедирования

 

Особенности таможенного досмотра транспорта

Министерство доходов и сборов Украины в ходе рассмотрения особенностей организации проведения таможнями досмотра товаров и транспортных средств коммерческого назначения (в том числе для пересчета и взвешивания) сообщило следующее.

Если в течение четырех часов с момента информирования собственника товаров или водителя транспортного средства о проведении досмотра указанные лица не прибыли к месту для участия в его проведении или во время проведения досмотра самоустранились от участия в нем, в таких случаях применяются требования ч. 6 ст. 338 ТКУ относительно проведения досмотра с привлечением понятых.

Товары, которые в течение 30 дней со дня доставки их в таможню назначения не помещены в таможенный режим или не размещены на складе временного хранения или складе таможни, приобретают статус хранящихся на складе таможни.

С целью ускорения осуществления таможенных формальностей, взятие проб (образцов) товаров таможнями для проведения экспертных исследований осуществляется по Акту взятия проб (образцов) товаров, форма которого утверждена приказом Минфина от 31.05.2012 г. № 654, без составления Акта о проведении освидетельствования (переосвидетельствования) товаров, транспортных средств, ручной клади и багажа, утвержденного приказом Минфина от 30.05.2012 г. № 636 (письмо от 08.04.2014 г. № 8134/7/99-99-24-01-09-17).

 

Порядок выдачи справки об отсутствии задолженности по ЕСВ

Для получения такой справки плательщик ЕСВ должен обратиться с письменным заявлением в произвольной форме в налоговую по основному месту учета. При этом в заявлении обязательно указывать название учреждения, в которое будет подаваться такая справка.

Справка также выдается в свободной форме, кроме случаев выдачи справки об отсутствии задолженности в связи с ликвидацией или реорганизацией юрлиц либо прекращением предпринимательской деятельности физлица. Срок выдачи справки - 15 календарных дней с момента обращения. Отметим, что справка выдается бесплатно.

 

Благотворительная помощь не входит в состав расходов физлица-предпринимателя

Сумма благотворительной (спонсорской) помощи, предоставленной неприбыльной организации физлицом-предпринимателем, не относится в расходы такого предпринимателя, -разъясняет Министерство доходов и сборов Украины .

Такой вывод  сделан на основании того, что в состав расходов физлица-предпринимателя включаются расходы операционной деятельности, тогда как средства, добровольно перечисленные неприбыльным организациям, относятся к прочим расходам, то есть не являются расходами операционной деятельности.

 

О сроках подачи налоговых деклараций


Плательщики, отчитывающиеся за квартал или за полугодие, подают налоговые декларации в течение 40 календарных дней, следующих за последним днем отчетного квартала (полугодия) 

В письме от 15 апреля 2014 года Министерством доходов и сборов Украины  указано на предельные сроки подачи налоговых деклараций и уплаты налоговых обязательств для плательщиков, которые будут отчитываться за квартал:

- I квартал 2014 г.: последний день подачи декларации - 12 мая, последний день уплаты суммы налогового обязательства - 20 мая;

- II квартал 2014 г. (полугодие): последний день подачи - 11 августа, последний день уплаты суммы налогового обязательства - 19 августа;

- III квартал 2014 г.: последний день подачи - 10 ноября, последний день уплаты суммы налогового обязательства - 19 ноября;

- IV квартал 2014 г.: последний день подачи - 9 февраля, последний день уплаты суммы налогового обязательства - 19 февраля.

Плательщики, отчитывающиеся за квартал или за полугодие (в том числе в случае уплаты квартальных или полугодовых авансовых взносов), подают налоговые декларации в течение 40 календарных дней, следующих за последним днем отчетного (налогового) квартала (полугодия).

Если последний день срока представления налоговой декларации приходится на выходной или праздничный день, то последним днем срока считается следующий за выходным или праздничным операционный (банковский) день. Срок уплаты налогов и сборов, в таком случае, не переносится.

То есть, налогоплательщик обязан самостоятельно уплатить сумму налогового обязательства, указанную в представленной им налоговой декларации. Такая сумма выплачивается в течение 10 календарных дней, следующих за последним днем соответствующего предельного срока представления налоговой декларации.

 

Филиалы, не зарегистрированные плательщиками НДС, выписывают налоговую накладную на каждый кассовый аппарат

Налоговую накладную составляют зарегистрированные плательщики, которым присвоен индивидуальный налоговый номер плательщика НДС.

Плательщик НДС, в составе которого есть филиалы или другие структурные подразделения, осуществляющие поставку товаров/услуг и проводящие расчеты с поставщиками/потребителями, может делегировать им право составления налоговых накладных. Для этого каждому филиалу и каждому структурному подразделению присваивается отдельный числовой номер, о чем письменно уведомляется налоговая по месту регистрации плательщика НДС.

По ежедневным итогам операций накладная составляется в случае:

- поставки товаров/услуг за наличные конечному потребителю, который не является плательщиком налога;

- выписки транспортных билетов, гостиничных счетов или счетов за услуги связи, другие услуги, стоимость которых определяется по показателям приборов учета, содержащих общую сумму платежа, сумму налога и налоговый номер продавца, за исключением тех, форма которых установлена международными стандартами;

- предоставления налогоплательщику кассовых чеков с указанием суммы поставленных товаров/услуг и общей суммы начисленного НДС (с определением фискального и налогового номера поставщика).

Если плательщик НДС, в состав которого входят филиалы и структурные подразделения, не делегировал им право выписки налоговых накладных, и при этом такие филиалы и/или структурные подразделения осуществляют операции с использованием кассовых аппаратов, то налоговая накладная должна выписываться по ежедневным итогам операций по каждому кассовому аппарату отдельно. При этом такие налоговые накладные выписываются от имени налогоплательщика (головного предприятия).

 

На какую дату формируется налоговый кредит на основании авансового отчета

Датой возникновения налогового кредита считается дата события, произошедшего раньше:

- дата списания средств с банковского счета плательщика налога на оплату товаров/услуг;

- дата получения плательщиком налога товаров/услуг, что подтверждено налоговой накладной.

Отчет об использовании средств, выданных на командировку или под отчет (далее - авансовый отчет), подается до окончания пятого банковского дня, следующего за днем окончания командировки или завершения выполнения отдельного гражданско-правового действия.

Если во время служебной командировки налогоплательщик получил наличность с применением платежных карточек, он подает авансовый отчет и возвращает сумму излишне израсходованных средств до окончания третьего банковского дня после завершения командировки.

Авансовый отчет составляется подотчетным лицом, получившим такие средства на предприятиях всех организационно-правовых форм или у самозанятого лица.

Поскольку документы, подтверждающие понесенные подотчетным лицом расходы во время командировки или выполнения отдельного гражданско-правового действия, подаются вместе с авансовым отчетом, то датой получения налоговой накладной и других документов, которые дают право на формирование налогового кредита без получения налоговой накладной и которые определены в п. 201.11 Налогового кодекса, будет считаться дата составления такого отчета.

После принятия решения об утверждении руководителем авансового отчета суммы НДС, указанные в налоговых накладных и других вышеупомянутых документах, могут быть зачислены в состав налогового кредита при условии выполнения остальных требований относительно его формирования.

 

Как отразить в Реестре налоговых накладных поставку основных фондов при аннулировании плательщика НДС

При занесении в раздел I Реестра налоговой накладной, составленной на условную поставку товарных остатков и/или основных фондов, находящихся на учете у налогоплательщика на день аннулирования его регистрации плательщиком НДС:

- в графе 1 указывается порядковый номер налоговой накладной, который соответствует порядковому номеру записи в Реестре;

- в графе 2 указывается дата составления налоговой накладной, которая соответствует дате записи в Реестре;

- в графе 3 указывается порядковый номер налоговой накладной, соответствующий номеру из графы 1;

- в графе 4 указывается вид документа, а именно - проставляется обозначение «ПН10»;

- в графе 5 указывается наименование налогоплательщика-покупателя, идентичное наименованию налогоплательщика-продавца;

- в графе 6 указывается индивидуальный налоговый номер налогоплательщика-покупателя, идентичный индивидуальному налоговому номеру налогоплательщика-продавца;

- в графах 7, 8, 9 отражается информация о налогообложении таких товаров;

- в графах 10-12 ставится отметка «О».

 

Заполняем прибыльную декларацию в случае уточнения сумм авансовых взносов

Самостоятельное исправление ошибок по авансовым взносам по налогу на прибыль отражается в строках 34-38 декларации и в строках 09-12 таблицы 2 приложения ВП.

При этом суммы увеличения/уменьшения уточняемого налогового обязательства в случае самостоятельного исправления ошибок по авансовым взносам по налогу на прибыль указываются в строках 34, 37 декларации и в строках 09, 12 таблицы 2 приложения ВП. Следует отметить, что показатель строки 23 рассчитывается с учетом исправленной ошибки.

В случае ошибочного определения размера авансовых взносов и необходимости их уточнения с марта текущего года по февраль следующего года, в таблице «Дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків» декларации отражаются уточнения авансовых взносов по месяцам.

В частности, в клетках строки 1 таблицы напротив месяцев, по которым уточняются авансовые взносы, и срок уплаты которых истек, проставляется отметка «+».

В строке 2 таблицы в ячейках напротив месяцев, в которых проставлена отметка «+» в строке 1, указывается сумма без учета уточнений (до исправления ошибок). В остальных ячейках строки 2 таблицы проставляются суммы авансовых взносов с учетом уточнений (после исправления ошибок).

 

Опубликован Закон о введении ставки НДС 7 % для импорта лекарств и ряда других усовершенствований

Опубликован Закон от 10.04.2014 г. № 1200-VІІ об устранении несоответствий в НКУ, предусматривающий, в частности, следующие нововведения:

- снижение ставки НДС с 20 % до 7 % для операций по ввозу в Украину лекарственных средств и изделий медицинского назначения;

- освобождение на период с 1 апреля 2014 года до 1 июня 2014 года плательщиков НДС, применяющих ставку 7 % к операциям по поставке лекарственных средств и изделий медицинского назначения, от обязанности отражения в кассовом чеке ряда сведений: кода ставки НДС за единицу товара; общей суммы НДС по каждой позиции (группе товаров); общей суммы средств, подлежащей уплате покупателем с учетом НДС;

- введение обязательного обнародования списка плательщиков НДС, получающих бюджетное возмещение;

- отсрочка обложения НДФЛ процентов по депозитам (по Закону № 1166) до 1 июля 2014 года;

- отсрочка обложения НДФЛ дивидендов (по Закону № 1166) до 1 января 2015 года;

- перенос повышения ставок акцизного налога на спирт и алкогольные напитки (по Закону № 1166) с 1 сентября 2014 года на 1 июля 2014 года;

- увеличение ставки акцизного налога на транспортные средства по коду 8703 33 19 00 УКТВЭД с 1,09 евро до 2,18 евро за 1 куб. см объема цилиндров двигателя;

- согласование отдельных норм НКУ с ТКУ, в частности, уточнение таможенных правил валютных перерасчетов.


 

Опубликован Закон об отмене утилизационного сбора


Закон вносит изменения в НК в части отмены утилизационного сбора и акциза по переоборудованию транспортного средства 

В газете «Голос Украины» от 18.04.2014г. был опубликован Закон № 1191-VІІ о внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно отмены экологического налога за утилизацию снятых с эксплуатации транспортных средств и налогообложения акцизным налогом операций по переоборудованию ввезенного на таможенную территорию Украины транспортного средства в подакцизный легковой автомобиль.

Согласно Заключительные положениям Закон вступил в силу со следующего дня после его опубликования, то есть, 19 апреля.

 

Последствия уплаты налога на неправильный счет

Если плательщик неправильно заполнил реквизиты платежных документов или ошибочно перечислил средства на ненадлежащий код бюджетной классификации, средства не поступят на соответствующий счет бюджетной классификации, следовательно не будет погашена сумма денежного обязательства.

За нарушение сроков погашения самостоятельно определенного денежного обязательства плательщик несет ответственность, установленную ст. 126 НКУ и ст. 163-2 КУоАП, и на сумму налогового долга начисляется пеня.

Статья 126 НКУ предусматривает штрафы при задержке уплаты согласованного налогового обязательства на срок:

- до 30 календарных дней включительно - в размере 10 % непогашенной суммы налогового долга;

- свыше 30 календарных дней - в размере 20 %.

Согласно ст. 163-2 КУоАП непредставление или несвоевременное представление платежных поручений на перечисление налогов влечет за собой наложение штрафа на должностных лиц в размере от 5 до 10 НМДГ (повторно в течение года - от 10 до 15 НМДГ).

 

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області  

Календарь
Пн Вт Ср Чт Пн Сб Вс
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31