Про відображення в податковому обліку сум поворотної фінансової допомоги та умовних відсотків
| просмотров: 7074

Про відображення в податковому обліку сум поворотної фінансової допомоги та умовних відсотків

Згідно з п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) для цілей розділу III Кодексу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік у разі сплати щомісячних авансових внесків, у порядку, визначеному пунктом 57.1 статті 57 Кодексу.

Згідно з пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Кодексу якщо поворотна фінансова допомога отримана від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 Кодексу, то суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, включаються до складу інших доходів.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Кодексу суми умовних відсотків нараховані на поворотну фінансову допомогу, яка отримана від платників податку на прибуток та залишається неповерненою на кінець звітного періоду, включаються до складу доходу платника у вигляді безповоротної фінансової допомоги.

Отже, для платників податку на прибуток, для яких базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік, відображення (нарахування) в податковому обліку з податку на прибуток сум поворотної фінансової допомоги та умовних відсотків, нарахованих на такі суми, здійснюється за підсумками звітного (податкового) року і поквартально не відображається (не нараховується) в податковому обліку.

 

О необходимости представления двух деклараций по прибыли субъектам индустрии программной продукции.

Субъекты индустрии программной продукции, которые осуществляют деятельность, подлежащую обложению налогом на прибыль по льготной ставке – 5 %, и деятельность, которая облагается налогом по общим правилам, должны подавать две декларации. Одну с определенным налоговым обязательством по ставке 5 %, а вторую – по общей ставке (в 2013 г. – 19 %, в 2014 г. – 18 %).

При этом в  форме декларации в разделе 9 «Особые отметки» заглавной части предусмотрена графа, в которой налогоплательщик делает отметку о том, что декларация подается субъектом ІТ-индустрии в отношении деятельности, прибыль от которой облагается по ставке 5 %.

Во второй декларации отражается налоговое обязательство по деятельности, подлежащей налогообложению по общим правилам.

Предприятия, которые осуществляют только льготную деятельность, представляют одну декларацию.

 

Граждане  обязаны декларировать  доходы от аренды

Гражданам, которые сдают в аренду собственную недвижимость (квартиры, дома, комнаты и т. п.), что они обязаны самостоятельно начислять и уплачивать в бюджет НДФЛ по ставке 15 % и/или 17 %.

Годовая налоговая декларация подается в налоговую инспекцию по месту жительства (регистрации) гражданина по окончании отчетного календарного года до 1 мая. Задекларированный налог уплачивается до 1 августа года, следующего за отчетным.

 

Исправления некоторых ошибок в отчете по ЕСВ

Министерство доходов и сборов Украины разъясняет, что если в таблице 6 приложения 4 отчета о начисленных суммах ЕСВ ошибочно отражены в одной строке общей суммой отпускные за отчетный и предстоящий периоды, то страхователь должен сформировать и подать вместе с отчетом за текущий отчетный период отчет за предыдущий период. Этот отчет должен содержать: перечень таблиц отчета, таблицу 6 приложения 4 к отчету со статусом «отменяющая» с ошибочными сведениями за наемное лицо, в отношении которого допущена ошибка, и соответствующую таблицу со статусом «изначальная» с правильными сведениями за указанное лицо (сведения со строками, в которых отражаются данные о суммах заработной платы без кода типа начислений и суммы отпускных с кодом типа начислений 10 за отчетный и предстоящий периоды в отдельных строках).

При этом общая сумма начисленной заработной платы и отпускных не меняются. Отчет, сформированный для исправления данной ошибки за предыдущий отчетный период, не содержит таблиц 1 – 4 приложения 4.

Таблица 6 приложения 4 предназначена для формирования страхователем в разрезе каждого застрахованного лица сведений о суммах начисленной ему заработной платы (дохода) в отчетном месяце.

 

Щодо обкладення ПДВ операцій з постачання робіт по будівництву доступного житла

Міністерство доходів і зборів України на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 р. N 43777/1/1-13 розглянуло лист Державної фінансової інспекції України від 31.10.2013 р. N 06-12/1456 про результати ревізії ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України від 25 грудня 2008 року N 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (далі - Закон N 800), доступне житло - збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири.

Пунктом 7 статті 4 Закону N 800 визначено, що державна підтримка будівництва (придбання) доступного житла здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів.

Таким чином, застосовувати податкову пільгу щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла, встановлену пунктом 197.15 статті 197 Кодексу, мають право лише ті суб'єкти господарювання - платники податку на додану вартість, які є забудовниками та визначені виконавцями регіональної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла у відповідному регіоні (вказані у паспорті такої програми) і безпосередньо здійснюють будівельно-монтажні роботи.

При цьому земельні ділянки, на яких здійснюється таке будівництво, мають бути включені до відповідного переліку, а саме: будівництво має відповідати всім перерахованим вище вимогам щодо фінансування, технічних та інших умов, визначених як Законом N 800, так і відповідними нормативно-правовими актами, розробленими на виконання цього Закону.

Інші суб'єкти господарювання - платники податку на додану вартість, які виконують роботи для забезпечення будівництва доступного житла за договорами субпідряду з виконавцями регіональної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла, права на використання пільги з оподаткування не мають та надають послуги виконавцям з нарахуванням податку на додану вартість за повною ставкою за загальновстановленими правилами.

 

Підстави для отримання податкової соціальної пільги

Для отримання податкової соціальної пільги платнику податку на доходи фізичних осіб необхідно подати роботодавцю заяву про застосування пільги. Разом із заявою надаються також документи, що підтверджують таке право. Перелік документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1227. Платник податку самостійно обирає місце застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП).

ПСП надає можливість платнику податку зменшити нарахований загальний місячний оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді заробітної плати. Сума, на яку зменшується такий дохід, визначається як відсоток прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пільга застосовується до заробітної плати платника податку тільки за одним місцем її нарахування з дня отримання роботодавцем заяви про її застосування. Водночас, якщо у платника податку виникає право на застосування ПСП з інших підстав, ніж ті, які були зазначені у його заяві, такий платник повинен подати нову заяву з відповідними підтвердними документами. Заява про застосування ПСП подається у довільній формі.

У разі, якщо заяву і підтвердні документи подано не з початку місяця, ПСП застосовують до всієї суми заробітної плати, нарахованої платнику податку в такому місяці.

Якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, застосовується одна ПСП з підстави, що передбачає її найбільший розмір.

Водночас, звертаємо увагу, що ПСП для будь-якого платника податку (п.п.169.1.1 п.169.1 ст. 169 Податкового кодексу), надається в розмірі, який дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. (У 2014 р. – розмір такої ПСП становить 609 грн.).

При цьому заробітна плата платника податку не повинна перевищувати граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП (у 2014 р. – 1710 грн.).

Категорії платників податку та розміри податкових соціальних пільг визначено ст.169 розд. ІУ Податкового кодексу України. 

 

Доходи від підприємницької та незалежної професійної діяльності відображаються в одній податковій декларації

За результатами звітного року фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно здійснює підприємницьку діяльність, подає одну Податкову декларацію про майновий стан і доходи. Декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. При заповненні такої декларації разом із доходами від незалежної професійної та підприємницької діяльностей відображаються інші доходи з джерел походження з України та іноземні доходи.

Нагадаємо, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно здійснює підприємницьку діяльність, застосовуючи загальну систему оподаткування, повинна вести книгу обліку доходів та витрат. В Книзі відображаються отримані доходи та понесені протягом року витрати від здійснення обох видів діяльності. Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів України від 16.09.13 № 481.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами-підприємцями від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, визначений ст. 177 та 178 Податкового кодексу України.

 

11 березня – останній день сплати податку на прибуток підприємств за 2013 рік

Нагадуємо платникам податку на прибуток, у яких податковий період дорівнює календарному року, про наближення термінів сплати зазначеного податку. Останнім днем сплати податку за 2013 рік буде 11 березня поточного року.

Так, сума податкового зобов'язання, зазначена у поданій платником податковій декларації, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Оскільки податкова декларація подається такими платниками протягом 60 календарних днів по закінченню року і термін подання припадає на 3 березня,  то останнім днем сплати податку буде 11 березня 2014 року.

При цьому разом з податковою декларацією платник повинен подати річну фінансову звітність.

Строки сплати податкового зобов’язання визначені пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

 

Основания для получения налоговой социальной льготы.

Министерство доходов и сборов Украины напоминает, что для получения налоговой социальной льготы плательщику НДФЛ необходимо подать работодателю заявление о применении льготы, а также документы, подтверждающие такое право. Перечень документов и порядок их представления утвержден постановлением КМУ от 29.12.2010 г. № 1227. Плательщик самостоятельно выбирает место применения НСЛ.

НСЛ дает возможность уменьшить начисленный общий месячный налогооблагаемый доход, полученный в виде заработной платы. Сумма, на которую уменьшается такой доход, определяется как процент от прожиточного минимума для трудоспособных лиц.

Льгота применяется к заработной плате плательщика только по одному месту ее начисления со дня получения работодателем заявления о ее применении. В то же время, если у налогоплательщика возникает право на применение НСЛ на иных основаниях, нежели те, которые были указаны в его заявлении, такой плательщик должен подать новое заявление с соответствующими подтверждающими документами. Заявление о применении НСЛ подается в произвольной форме.

В случае если заявление и подтверждающие документы поданы не с начала месяца, НСЛ применяют ко всей сумме заработной платы, начисленной плательщику в таком месяце.

Если плательщик имеет право на применение НСЛ по двум и более основаниям, применяется НСЛ большего размера.

НСЛ для любого плательщика налога, предоставляется в размере, который равен 50 % размера прожиточного минимума для трудоспособного лица (в расчете на месяц), установленного законом на 1 января отчетного налогового года (в 2014 году размер такой НСЛ составляет 609 грн.).

При этом заработная плата плательщика налога не должна превышать предельный размер дохода, дающий право на получение НСЛ (в 2014 году – 1710 грн.).

 

Про подання податкової звітності щодо консолідованої сплати податку на прибуток за 2013 рік

Сума податкового зобов'язання з податку на прибуток з Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток, поданого за 2013 р. за формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 28.01.2013 р. N 39 (далі - Розрахунок), заноситиметься до картки особового рахунку платника податку таким чином:

для базового звітного періоду - календарний квартал з рядка 08 Розрахунку;

для базового звітного періоду - календарний рік з рядка 06 Розрахунку.

При цьому значення рядка 05 Розрахунку має дорівнювати сумі нарахованих платником щомісячних авансових внесків за січень - грудень 2013 р.

Одночасно значення рядка 13.7 додатка ЗП консолідованої декларації з податку на прибуток підприємства, яка затверджена наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. N 1213, та рядка 14.6 додатка ЗП консолідованої декларації з податку на прибуток банку, яка затверджена наказом Мінфіну України від 21.12.2011 р. N 1683, за 2013 р. має дорівнювати сумі нарахованих щомісячних авансових внесків за січень - грудень 2013 р. по головному підприємству (банку) (без урахування щомісячних авансових внесків, нарахованих за місцезнаходженням філій).

 

Податок на додану вартість. Реєстрація в єдиному реєстрі податкових накладних.


Як платник податку в Єдиному реєстрі податкових накладних може зареєструвати вірно заповнену податкову накладну, якщо в ньому зареєстрована з таким же номером податкова накладна, що містить помилкові показники, та чи відображається в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних така помилкова податкова накладна?

Враховуючи те, що можливості реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Єдиний реєстр) двох податкових накладних з однаковими реквізитами немає, то платник податку у разі реєстрації в ньому податкової накладної, що містить помилкові показники, повинен скласти нову податкову накладну з новим номером та зареєструвати її в Єдиному реєстрі.Податкова накладна, що містить помилкові показники, виключенню з Єдиного реєстру не підлягає.

Крім того, оскільки податкова накладна, що містить помилкові показники, не вважається податковим документом, то до неї не може бути виписаний розрахунок коригування, але вона не підлягає виключенню з реєстру виданих податкових накладних продавця та не може бути включена до реєстру отриманих податкових накладних покупця.

Наявність в Єдиному реєстрі податкової накладної з помилками спричиняє розбіжності між даними Єдиного реєстру та сумою податкових зобов’язань платника податку — продавця. Ці розбіжності є податковою інформацією, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Не надання пояснення щодо суті таких розбіжностей та документального підтвердження своїх пояснень на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, є однією з обставин, за наявності якої здійснюється документальна позапланова перевірка платника податку.

 

Чи має право особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, зареєструвати складені податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо з дати їх виписки ще не минуло 15 календарних днів? 

Відповідно до п.184.6 ст.184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал (п.202.1 ст.202 ПКУ).

Згідно з п.49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п.201.10 ст.201 ПКУ).

Враховуючи те, що особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана за останній податковий період подати податкову звітність з ПДВ, з урахуванням граничного терміну, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання, то особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за умови, що з дати їх виписки минуло не більше 15 календарних днів.

 

Чи видається податкова накладна/розрахунок коригування платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця до її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Вимоги щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено п. 11 підр. 2 р. XX ПКУ.

Враховуючи те, що, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється протягом п’ятнадцяти календарних днів, від дати їх складання, то платник податку – продавець, який здійснює операції з постачання товарів/послуг покупцю, на його вимогу, може надати податкові накладні та/або розрахунки коригування до реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

Чи повинен покупець вимагати у продавця квитанцію, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно із п.13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, з метою отримання інформації, що міститься у Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв’язку Державній податковій службі.

Враховуючи зазначене, вимагати від постачальника квитанцію, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець не повинен. 

 

Чи має право постачальник - платник ПДВ при зменшенні суми компенсації на його користь зменшити податкові зобовязання з ПДВ, якщо розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної не зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Згідно із п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку (пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ).

Відповідно до п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв’язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п.11 підр.2 р.XX «Перехідні положення» ПКУ, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.

Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п.201.10 ст.201 ПКУ).

Таким чином, при зменшенні суми компенсації на користь постачальника - платника ПДВ такий постачальник має право зменшити податкові зобов’язання з ПДВ тільки на підставі виписаного розрахунку коригування до податкової накладної, за умови, що розрахунок коригування, у разі якщо він підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в ньому зареєстрований.

 

Чи підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, виписані на всіх етапах постачання товарів, ввезених (імпортованих) на митну територію України? 

Згідно із п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.12.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071, код товару згідно УКТ ЗЕД зазначається у графі 4 податкової накладної.

Графа 4 податкової накладної заповнюється у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, на всіх етапах постачання таких товарів.

Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить, зокрема, понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов’язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев’ятого п.201.10 ст.201 ПКУ (п.11 підр.2 р.ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи зазначене, податкові накладні, виписані при здійсненні операцій з постачання товарів, ввезених (імпортованих) на митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на всіх етапах їх постачання на митній території України.

 

Чи має право платник ПДВ зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше п’ятнадцятого календарного дня, що настає за днем її виписки, якщо п’ятнадцятий день припадає на святковий чи вихідний день?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно із п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Єдиного реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Враховуючи зазначене, реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється платником ПДВ не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо п’ятнадцятий день, що настає за днем їх виписки, припадає на святковий чи вихідний день, не переносяться.

 

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна та розрахунок коригування до неї, які повинні були бути зареєстровані в такому реєстрі, але по закінченню 15-денного терміну так і не були зареєстровані?

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями визначено, зокрема, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

По закінченню 15 календарних днів за датою виписки податкової накладної платник податку втрачає можливість реєстрації в Єдиному реєстрі не тільки такої податкової накладної, а й будь-яких розрахунків коригування до неї.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Також не надасть права покупцю на внесення змін до податкового кредиту і розрахунок коригування до такої податкової накладної, але це не звільнятиме продавця від необхідності збільшення своїх податкових зобов’язань у разі перегляду цін за такою поставкою.

 

Чи є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця/покупця виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

 

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, яка була виписана до 01.01.12 на суму ПДВ понад 10 тис. грн. та не підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі, якщо з урахуванням такого коригування сума ПДВ не досягає 10 тис. грн.?

Якщо платник податку до податкової накладної, яка була виписана до 01.01.12 на суму ПДВ понад 10 тис. грн. та не підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, складає розрахунок коригування, у зв’язку з чим загальна сума ПДВ після проведення коригування не досягає обсягу 10 тис. грн., то такі розрахунок коригування та податкова накладна реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не підлягають.

Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, та розрахунок коригування до такої податкової накладної з 1 січня 2012 року підлягають включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

 

ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Як заповнюється заява за ф. №1-ОПП, якщо у платника податків значна кількість засновників?

Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів здійснюється відповідно до ст. 64 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11 № 1588 (далі – Порядку) із змінами і доповненнями.

Заявою за ф. №1-ОПП (додаток 6 до Порядку) передбачено, що якщо інформація про засновників не може бути розміщена на одному аркуші, то така інформація може продовжуватись на наступних аркушах. 

 Згідно з п. 4.11 р. IV Порядку якщо в заяві за ф. № 1-ОПП не зазначені обов’язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою платника податків, не підписано відповідальною особою платника податку чи особою, яка має документально підтверджене повноваження від платника податку щодо підпису заяви за ф. № 1-ОПП, документи подані не у повному обсязі або не пред’явлені оригінали відповідних документів, то не пізніше наступного робочого дня від дня отримання заяви орган державної податкової служби повертає документи платнику податків для виправлення (із зазначенням підстав неприйняття документів).

Платник податків зобов’язаний протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, подати виправлені документи для взяття на облік в органі державної податкової служби (п. 4.11 р. IV Порядку).

 

Які дії суб’єкта господарювання у випадку проведення процедури реорганізації шляхом виділення?

Згідно із п.1 ст.56 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами і доповненнями (далі - ГКУ) cуб’єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян, зокрема шляхом реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб’єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

В результаті реорганізації суб’єкта господарювання шляхом виділення здійснюється виділення з такого суб’єкта господарювання одного або кількох нових суб’єктів господарювання, при цьому діяльність самого суб’єкта не припиняється.

У разі виділення одного або кількох нових суб’єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов’язки реорганізованого суб’єкта (п. 4 ст. 59 ГКУ).

Особливості проведення державної реєстрації юридичної особи, що утворюється шляхом виділу встановлені ст. 32 Закону України від 15 травня 2003 року № 755- IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон №755).

Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації юридичних осіб, утворених в результаті виділу (п. 6 ст. 32 Закону №755).

Взяття на облік нових (виділених) суб’єктів господарювання здійснюється на загальних підставах, визначених ст. 64 Податкового кодексу України на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом №755.

 

Чи потрібно повідомляти органи доходів і зборів про зміну засновників юридичних осіб?

Відповідно до п.66.1 ст.66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) та п.9.1 р.IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), підставами дляв несення змін до облікових даних платників податків є:

інформація органів державної реєстрації;

інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків;

документально підтверджені інформація, що надається платниками податків;

інформації суб’єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків;

рішення суду, що набрало законної сили;

даних перевірок платників податків.

Порядок проведення державної реєстрації змін до установчих документів для юридичних осіб, відомості про яких включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі – ЄДР) визначений нормами ст.29 Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» із змінами та доповненнями (далі – Закон №755).

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи повинен передати відповідним органам відповідним органам статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру (п.14 ст. 29 Закону №755).

Згідно з п.9.2 р. ІХ Порядку платники податків, які не включаються до Єдиного державного реєстру, у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ та Порядком, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, зобов’язані протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати контролюючому органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за ф. №1-ОПП, ф. №5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за ф. №1-РПП - з позначкою «Перереєстрація, зміни».

 

Який порядок зняття з обліку в органах доходів і зборів фізичної особи підприємця у разі його смерті, оголошення її померлою або визнання такої особи безвісно відсутньою?

Відповідно до п. 1 ст. 48 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» із змінами і доповненнями (далі - Закон) у разі смерті фізичної особи - підприємця третя особа, зокрема спадкоємець або відповідний орган виконавчої влади, може подати державному реєстратору особисто (надіслати поштовим відправленням) нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи або довідку органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фізичної особи.

 Державний реєстратор у разі отримання повідомлення про смерть фізичної особи - підприємця та в разі, якщо третя особа, зокрема спадкоємець або відповідний орган виконавчої влади, протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення не подає нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи або довідку органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фізичної особи, зобов’язаний надіслати запит до відповідного органу реєстрації актів цивільного стану для отримання документа про підтвердження факту смерті фізичної особи - підприємця відповідно до законодавства України.

Суд, який постановив рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою або визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи – підприємця (п. 5 ст. 48 Закону).

Державний реєстратор зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у разі її смерті або оголошення її померлою, або визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою, або визнанням її безвісно відсутньою та внести до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою, або визнанням її безвісно відсутньою (п. 7 ст. 48 Закону).

Державний реєстратор у день державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця у порядку, визначеному ст. 47 - 50 Закону, зобов’язаний надіслати відповідним органам статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та відомості реєстраційної картки про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи – підприємця (п. 1 ст. 51 Закону).

Повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у разі її смерті або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою або повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням щодо визнання фізичної особи - підприємця банкрутом, а також відомості відповідної реєстраційної картки є підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку в органах статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України (п. 2 ст. 51 Закону).

Аналогічну норму щодо зняття з обліку фізичної особи - підприємця на підставі повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою містить п.п. 11.12.1 п. 11.12 р. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.

Стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань платника податків є особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п.п. 97.4.4 п.97.4 ст.97 ПКУ).

Порядок виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або визнання безвісно відсутньою чи недієздатною, а також малолітньої/неповнолітньої особи встановлений статтею 99 ПКУ.

 

Який порядок подання заяви за ф. № 5ДР або за ф. № 5ДРП про зміну даних (прізвища фізичної особи, місця проживання тощо), які вносяться до облікової картки фізичної особиплатника податків (резидент, нерезидент) або Повідомлення (для фізичної особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), у т.ч. про зміну даних фізичної особи віком до 16 років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта?

Порядок подання Заяви про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (далі – Облікова картка) та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) (далі – Повідомлення) передбачений р. IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779.

Фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 11 до Положення) або за формою № 5ДРП (додаток 12 до Положення) відповідно (п. 1 р. IX Положення).

Фізичні особи подають зазначені Заяви особисто або через законного представника чи уповноважену особу до контролюючого органу за місцем проживання, у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування (п. 2 р. IX Положення).

Згідно з п. 3 р. IX Положення для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу громадянина, та інших документів, які подаються у разі зміни таких даних.

Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії.

Приймання Заяв та перевірка їх на дотримання вимог до оформлення документів, які подаються для обліку фізичних осіб у Державному реєстрі або в окремому реєстрі Державного реєстру, здійснюються працівниками структурних підрозділів контролюючих органів, до функцій яких належить реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі (п. 4 р. IX Положення).

Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом п’яти робочих днів від дня подання Заяви до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи. У разі звернення до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до десяти робочих днів (п. 5 р. IX Положення).

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, або внесенні відмітки до паспорта (п. 6 р. IX Положення).

У Заяві в обов’язковому порядку зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) (п. 7 р. IX Положення).

Пунктом 8 р. IX Положення визначено, що заява про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, стосовно фізичної особи, яка не досягла шістнадцяти років або є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини. Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії.

Заява про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, стосовно фізичної особи, яка визнана недієздатною або обмежено дієздатною, подається особою, яка призначена опікуном (піклувальником), за наявності документа, що посвідчує особу, яка визнана недієздатною, та документа, який посвідчує особу опікуна (піклувальника), та рішення про встановлення опіки (піклування).

Відповідно до п. 9 р. IX Положення якщо Заява за формою № 5ДРП містить дані про новий паспорт фізичної особи, то така Заява подається фізичною особою виключно особисто. Контролюючий орган після внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру вносить до нового паспорта громадянина України (сьома, восьма або дев’ята сторінки) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до Положення, та реєструє Заяву за формою № 5ДРП у журналі за формою, наведеною в додатку 10 до Положення.

При внесенні змін до окремого реєстру Державного реєстру дата взяття на облік не змінюється.

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області   

Календарь
Пн Вт Ср Чт Пн Сб Вс
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31