Деклараційна кампанія

Інтернет-конференція на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2013 році»

Міністерство доходів і зборів спільно із Інтернет-виданням «Ліга:Закон» 27 лютого 2014 року з 15.00 до 16.00 проведе онлайн-конференцію на тему «Декларування доходів громадян, отриманих у 2013 році».

На запитання платників відповідатиме заступник директора Департаменту – начальник управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб – Наумов Сергій Михайлович.

Усі бажаючі можуть поставити свої запитання та отримати відповіді на них за адресою:http://conf.ligazakon.ua/conference/deklarirovanie.htm

 

Утверждена  форма № 1ДФ

Министерство доходов и сборов утвердило форму налогового расчета сумм дохода, начисленного (уплаченного) в пользу плательщиков, и сумм удержанного с них налога (форма № 1ДФ), порядок ее заполнения и представления.

По сравнению с действующей формой, утвержденной приказом ГНАУ, присутствуют незначительные правки, удаления графы о налоговом долге на 01.01.2011 г., добавления одной ячейки в поле для отражения количества строк.

Есть изменения и в справочнике признаков доходов. В частности, добавлены 4 новых кода (179-183): доходы от продаж продукции животноводства, от лома драгоценных металлов, от операций по конвертации ценных бумаг, от операций с валютными ценностями (кроме ценных бумаг), инвестиционный доход от операций с долговыми обязательствами НБУ и казначейскими обязательствами Украины, эмитированными Минфином.

Удалены оговорка о предоставлении информации в виде DBF-файла при наличии компьютерной техники и описание структуры файла данных такого расчета.

Приказом установлено, что он вступает в силу с 1 апреля 2014 года и что миндоходовская форма первый раз подается за I квартал 2014 года (приказ от 21.01.2014 г. № 49).

 

Утверждена декларация по плате за землю

Министерством доходов и сборов Украины утверждена форма налоговой декларации по плате за землю (земельный налог и/или арендная плата за земельные участки государственной или коммунальной собственности).

Единственное обнаруженное отличие между миндоходовской формой и действующей, утвержденной приказом ГНАУ, – это орган Миндоходов вместо органа ГНСУ.

Форма вступит в силу в день официального опубликования (приказ от 30.12.2013 г. № 865).

Напомним, что субъекты предпринимательства самостоятельно исчисляют сумму налога ежегодно по состоянию на 1 января и не позднее 20 февраля текущего года представляют в соответствующий контролирующий орган по месту нахождения земельного участка декларацию на текущий год.

Вместо одной годовой декларации можно отчитываться ежемесячно в течение 20 календарных дней.

 

Доход от репетиторских услуг необходимо задекларировать

Если преподаватель в 2013 году не был зарегистрирован субъектом предпринимательской деятельности, однако предоставлял репетиторские услуги физическим лицам, он обязан включить сумму таких доходов в состав общего годового налогооблагаемого дохода и подать годовую налоговую декларацию в орган Миндоходов.

Такой плательщик должен начислить и уплатить в бюджет налог по ставке 15 и/или 17 процентов в зависимости от размера базы налогообложения в календарном месяце.

К репетиторским услугам относится подготовка детей к школе, поступлению в учебные заведения, независимому тестированию, обучение по любым предметам, написание рефератов, выполнение контрольных, курсовых, дипломных работ и т. д.

Декларация подается до 1 мая в налоговую инспекцию по месту регистрации плательщика.

 

Особенности декларирования ежемесячных авансов по налогу на прибыль

В декларации по налогу на прибыль предприятия появился новый раздел для самостоятельного исправления ошибок, допущенных при расчете авансовых взносов.

Для этого используются строки 34-38. Они заполняются в случае, если исправление сумм авансовых взносов осуществляется как самостоятельной уточняющей декларацией, так и через приложение ВП, ведь в карточку плательщика суммы попадают непосредственно из строк 34-38 декларации (заполнения только строк 09-12 приложения ВП – недостаточно).

Кроме того, декларация и приложение ВП дополнены таблицей «Двенадцатимесячный период для уплаты авансовых взносов».

В соответствующих ячейках двенадцатимесячного периода для уплаты авансовых взносов проставляются:

в строке 1 – отметка «+» напротив месяца(ев), авансовые взносы по которому(ым) уточняются (исправляются ошибки);

в строке 2 – сумма до и после уточнения (исправления ошибок) ежемесячно.

 

Затверджено форму податкової декларації про результати спільної діяльності на території України

Міністерством доходів і зборів наказом від 16.12.2013 року № 810 затверджено форму податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та порядок ведення обліку результатів такої діяльності.

Крім змін у вступному розділі щодо реквізитів платника податку і звітного періоду, в порівнянні з формою затвердженою Мінфіном, змінена кількість і розташування рядків для відображення щомісячних авансових внесків, додані розділ для відображення самостійного виправлення помилок сум щомісячних авансах і таблиця для відображення щомісячних авансів.

Також додано новий додаток ТЦ для коригування податкових зобов'язань з метою трансфертного ціноутворення.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 О порядоке перечисления НДФЛ юрлицами и их филиалами

Министерством доходов и сборов Украины проанализировано порядок уплаты НДФЛ юридическими лицами, их филиалами, отделениями и прочими обособленными подразделениями и отметило, что если юридическое лицо не имеет ни уполномоченных, ни неуполномоченных обособленных подразделений, то НДФЛ с доходов, выплаченных физическому лицу в виде арендной платы за земельные участки, такое лицо уплачивает (перечисляет) по своему местонахождению на счета, открытые в органах Госказначейства.

Суммы НДФЛ, удержанные обособленным подразделением, в частности, с доходов работников, трудящихся на арендованных земельных участках, перечисляются в местный бюджет по месту нахождения такого обособленного подразделения.

За обособленное подразделение, не уполномоченное начислять (уплачивать) НДФЛ, все обязанности налогового агента выполняет юридическое лицо (письмо от 08.11.2013 г. № 14933/6/99-99-17-02-01-15).

 

Форму декларації з податку на прибуток доповнено новим додатком ЦП

Наказом Міністерства доходів і зборів від 30.12.2013 №872 затверджена форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Форма декларації доповнена, зокрема, новим додатком ТЦ, в якому платником податку відображається "Самостійне, пропорційне та/або зворотне коригування податкових зобов'язань платника податку для цілей трансфертного ціноутворення".

Зазначений додаток подається якщо при здійсненні контрольованих операцій платник застосував ціни, які не відповідають рівню звичайних цін, в результаті чого виникло заниження податкового зобов’язання.

Доходи, отримані в результаті такого коригування відображаються в рядках 03.28 ТЦ та 03.29 ТЦ додатка ІД, витрати – в рядках 06.4.41 ТЦ та 06.4.42 ТЦ додатка ІВ.

 

28 лютого – останній день сплати фіксованого сільськогосподарського податку

Міністерство доходів і зборів України звертає увагу платників про наближення терміну сплати  фіксованого сільськогосподарського податку. Оскільки граничний термін сплати податку припадає на вихідний день, останнім днем сплати фіксованого сільськогосподарського податку за січень 2014 року буде 28 лютого.

Нагадуємо, сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календаним днем звітного місяця.

Сплата ФСП здійснюється у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми. Тобто у І та ІІ кварталі – по 10 відсотків від річної суми податку, у ІІІ кварталі – 50 відсотків, у ІV – 30 відсотків.

Порядок нарахування та сплати фіксованого сільськогосподарського податку регулюється ст. 306 Податкового кодексу України.

 

28 лютого 2014 року – останній день сплати ПДВ за січень

Суб’єкти господарювання, які звітують з ПДВ помісячно, податкову декларацію за січень 2014 року подали до 20 лютого 2014 року включно (за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»). Водночас, останнім днем сплати суми податкового зобов’язання, зазначеної у поданій податковій декларації, буде 28 лютого 2014 року.

Тобто, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.

Якщо останній день строку сплати суми податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то сплатити необхідно раніше. Нагадуємо, що термін сплати податків і зборів, у такому випадку, не переноситься.

Відповідна норма визначена п.49.18 ст.49 та п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями та наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

 

Госказначейство запланировало обновление бюджетных счетов

Госказначейская служба утвердила план действий по открытию счетов для учета поступлений в государственный и местные бюджеты, внесению изменений в их аналитические параметры в соответствии с требованиями Закона о Государственном бюджете Украины на 2014 год.

Ключевые этапы плана:

17 февраля 2014 года – открытие и доведение новых реквизитов счетов органам Миндоходов и прочим органам, контролирующим взимание поступлений в бюджеты, для дальнейшего уведомления налогоплательщиков;

1 марта 2014 года – обеспечение переноса остатков средств со счетов, которые закрываются, на новые счета, приведение нормативов распределения платежей в соответствие с требованиями законодательства;

3 марта 2014 года – начало осуществления операций с использованием новых счетов (приказ от 13.02.2014 г. № 53).

 

О процедуре согласования суммы налога на недвижимость

Каждое физическое лицо, которое имеет в собственности жилое недвижимое имущество, до 1 июля 2014 года получит соответствующее уведомление-решение об уплате налога на недвижимость.

Определять сумму налога будут органы Миндоходов по месту паспортной регистрации плательщиков.

В налоговом уведомлении-решении будет указана сумма налога и соответствующие платежные реквизиты органов местного самоуправления по местонахождению каждого из объектов налогообложения.

Плательщик имеет право обратиться с письменным заявлением в контролирующий орган по месту проживания (регистрации) для сверки следующих данных:

– объекты жилой недвижимости, в том числе их доли, находящиеся в собственности плательщика;

– размер жилой площади объектов жилой недвижимости, находящихся в собственности плательщика;

– право на пользование льготой по уплате налога;

– размер ставки налога;

– начисленная сумма налога.

Это лучше сделать до получения уведомления об уплате налога с определенной суммой, то есть до 1 июля.

Жители сельской местности смогут уплачивать налог через кассы сельских (поселковых) советов по квитанции о приеме налогов и сборов.

Уплаченные физическими лицами суммы налога в 2013 году можно вернуть или зачесть в счет уплаты этого налога в 2014 году. Для этого им следует обратиться с соответствующим заявлением в орган Миндоходов по месту жительства (прописки).

 

Подання звітності через "Електронний кабінет платника податків"

ЯКІ ВИДИ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ МОЖНА ПОДАВАТИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ ПОДАТКИ

• Податок на прибуток підприємств

• Податок на доходи фізичних осіб

• Податок на додану вартість

• Акцизний податок

• Екологічний податок

• Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України

• Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні

• Плата за користування надрами

• Плата за землю (з юридичних осіб)

• Плата за землю (фізичні особи)

• Фіксований сільськогосподарський податок

 

МІСЦЕВІ ПОДАТКИ

• Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

• Єдиний податок

• Єдиний податок для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб

 

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ ЗБОРИ

• Збір за першу реєстрацію транспортного засобу

• Збір за користування радіочастотним ресурсом України

• Збір за спеціальне використання води

• Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

• Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

• Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками

• Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності

 

МІСЦЕВІ ЗБОРИ

• Збір за місця для паркування транспортних засобів

• Туристичний збір

 

Яка послідовність кроків переходу на подання звітності через "Електронний кабінет платника податків"

КРОК ПЕРШИЙ

Необхідно мати комп'ютер з операційною системою Windows: версії від Windows XP SP 3 до Windows 8 та доступ до мережі Інтернет. Бажано мати встановлений Microsoft.NET версії 4.0 або вище (у разі відсутності Вам його запропонують встановити автоматично).

 

КРОК ДРУГИЙ

Зайти на інформаційний ресурс www.acskidd.gov.ua Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів (далі - АЦСК ІДД Міндоходів) та ознайомитись з розділом "Реєстрація користувачів". Підготувати за поданим зразком пакет документів та взяти необхідну кількість електронних носіїв (флеш-накопичувачів або диски CD-R), з якими особисто з'явитися до АЦСК ІДД Міндоходів з метою отримання послуг електронного цифрового підпису. Надають їх безкоштовно.

 

КРОК ТРЕТІЙ

Після отримання послуг електронного цифрового підпису здійснити вхід до "Електронного кабінету платника податків", задавши в адресне поле обраного браузера (можна використовувати web-браузери Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera і Google Chrome) URL-адресу http://kpp.minrd.gov.ua, або по гіперпосиланню "Електронний кабінет платника податків" на офіційному веб-порталі http://minrd.gov.ua. Після цього на екрані з'явиться головна сторінка сервісу.

 

КРОК ЧЕТВЕРТИЙ

Для подальшої роботи в "Електронному кабінеті платника податків" користувачу необхідно ознайомитись з Інструкцією по роботі з системою, натиснувши відповідне гіперпосилання на головній сторінці сервісу. Після цього потрібно натиснути на вкладку "Вхід у кабінет платника".

 

КРОК П'ЯТИЙ

Після запуску "Електронного кабінету платника податків" з'явиться діалогове вікно для введення особистого електронного ключа та пароля користувача. При першому вході в Електронний кабінет платника податків необхідно здійснити імпорт всіх сертифікатів платника податків (наприклад, для юридичної особи - директора, бухгалтера, печатки), натиснувши кнопку "Імпорт сертифікатів" на діалоговому вікні та вибравши сертифікати із папки, в яку вони скопійовані (у разі підключення Інтернету користувача через проксі-сервер, задати адресу проксі-сервера, натиснувши кнопку "Налаштування проксі" на діалоговому вікні).

Після успішного імпорту сертифікатів та налаштування проксі-сервера в діалоговому вікні в поле "Приватний ключ" ввести особистий електронний ключ та пароль в поле "Пароль".

 

КРОК ШОСТИЙ

Для формування та подання платниками податкової звітності в електронному вигляді в "Електронному кабінеті платника податків" необхідно в лівому верхньому куті головної сторінки натиснути режим "Звітність".

В режимі перегляду звітів подані документи відображаються зеленим кольором, створені і не відправлені до ДПІ, тобто чернетки, - чорним. Створені і не відправлені звіти доступні для редагування. Для перегляду поданої звітності необхідно курсором виділити окрему форму звіту та натиснути кнопку "Відкрити". Для перегляду квитанції про прийняття документа потрібно натиснути кнопку "Перегляд квитанції".

Для створення нового звіту потрібно натиснути вкладку "Створити", обрати необхідний звітний період і шаблон документа з його додатками (будь-який додаток можна додати або видалити під час редагування документа) та натиснути "Створити". Після цього відкриваються обрані форми звітності для введення даних. В першу чергу заповнюються додатки документа. Поля декларації, значення яких мають переноситися з додатків, заповняться автоматично, після заповнення відповідних показників додатків.

Для виявлення можливих помилок у повністю заповненій декларації потрібно у верхньому меню натиснути кнопку "Перевірити". Якщо у податковій звітності виявлено помилки, з'явиться пункт меню "Документ містить помилки!!!" зі стрілкою вниз. При натисканні на зазначену стрілку з'являється інформація про виявлені помилки, які потрібно виправити.

КРОК СЬОМИЙ

Документ, що не містить помилок, можна надіслати до ДПІ.

У верхньому меню в полі "ДПІ" необхідно обрати потрібний орган ДПІ, натиснути на кнопку "Надіслати до ДПІ" та ввести в діалогове вікно особистий ключ та пароль однієї з посадових осіб платника податків та печатки (за наявності). Після підписання документа на екрані з'явиться повідомлення про отримання документа, а в режимі перегляду звітів - поданий звіт з квитанцією N 2.

Якщо звітний документ формується в бухгалтерській програмі, для направлення його до ДПІ засобами "Електронного кабінету платника податків" потрібно в режимі "Звітність" натиснути вкладку "Імпорт". Після цього з'явиться діалогове вікно, в якому потрібно задати шлях до файлу звіту у форматі XML. Якщо потрібно імпортувати пакет документа або частину пакета, потрібно обрати головний документ (декларацію, звіт) та здійснити імпорт, натиснувши кнопку "Ok". Зімпортований документ (пакет документа) відкривається на екрані. Його можна перевірити на наявність помилок, натиснувши кнопку "Перевірити".

У разі відсутності помилок у документі, його можна надіслати до обраної в полі "ДПІ" інспекції, натиснувши на кнопку "Надіслати до ДПІ" та ввівши до діалогового вікна особистий ключ та пароль однієї з посадових осіб платника податків та печатки (за наявності).

 

КРОК ВОСЬМИЙ

На підтвердження прийому поданої звітності платнику надсилають ДРУГУ квитанцію. Її надсилають у текстовому форматі: тут зазначають реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, дату та час прийому документа, реєстраційний номер, податковий період та дані відправника квитанції. На другу квитанцію накладають електронний цифровий підпис Міндоходів. Його шифрують і надсилають платнику (другий його екземпляр зберігають у Міндоходів).

 

Онлайновий сервіс - Електронний кабінет платника податків розпочав свою роботу у грудні 2013 року.

В Електронному кабінеті платника податків впроваджено наступні сервіси:

"ЗВІТНІСТЬ" - надає користувачу можливість:

• створення пакета податкової звітності (декларації з додатками) або імпорту з бухгалтерських програм;

• перевірки створеної або зімпортованої звітності на наявність арифметичних помилок;

• вибору ДПІ, до якої має бути подана звітність;

• подання звітності в режимі реального часу з отриманням квитанції про її прийняття/неприйняття;

• перегляду поданої звітності (незалежно від способу її подання) тощо.

"Розрахунки з бюджетом" - забезпечує користувачу можливість доступу до інформації про стан розрахунків з бюджетом по податках, зборах (обов'язкових платежах).

"Податковий календар" - нагадує користувачу про терміни подання звітності та сплати податків, зборів, обов'язкових платежів.

"Облікові дані платника" - інформує користувача щодо його облікових даних (за даними Міндоходів).

"Звірення розрахунків з бюджетом" - надає користувачу можливість звірення своїх розрахунків з бюджетом безпосередньо зі свого робочого місця, не витрачаючи час на відвідування органів Міндоходів.

"Книга обліку доходів і витрат" - забезпечує для фізичних осіб - підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) і фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, можливість ведення Книг обліку доходів і витрат в електронному вигляді.

Якщо платник виявив помилку у відправленому звіті, він може надіслати засобами "Електронного кабінету платника податків" уточнюючий звіт.

Електронним сервісом "Електронний кабінет платника податків" можуть скористатися платники податків юридичні особи та самозайняті особи - фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНЫСТЬ.

Хто є суб’єктами ЗЕДі?

Відповідно до ст.3 Закону України від 16.04.91 №959-ХІІ „Про зовнішньоекономічну діяльність” із змінами та доповненнями суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;

- об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення тощо), але які мають постійне місцезнаходження на території України;

- спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

- інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

 

Чи потрібно суб’єкту господарювання, який має намір здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, додатково реєструватися суб’єктом ЗЕД?

Відповідно до ст. 5 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про підприємництво». Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.

При цьому слід зазначити, що чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в органах доходів і зборів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

 

ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ.

Що розуміється під поняттям ”однорідні вимоги” з метою припинення зобов’язань за експортними, імпортними операціями шляхом зарахування зустрічних вимог?

Залік зустрічних однорідних вимог у сфері ЗЕД здійснюється в разі, коли резидент-експортер і нерезидент-імпортер мають взаємні заборгованості (вимоги) один перед одним за різними зовнішньоекономічними договорами та погашають їх шляхом зарахування. При цьому, згідно з частиною третьою ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Пунктом 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136, передбачено, що експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні;

строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання тощо.

Таким чином, при здійсненні операцій із заліку зустрічних вимог в ЗЕД мають дотримуватися такі умови:

вимоги контрагентів повинні бути зустрічними, тобто кожен із контрагентів повинен мати заборгованість по відношенню до іншого (кожна із сторін одночасно є як боржником, так і кредитором);

вимоги повинні бути однорідними;

з обох вимог має настати термін їх виконання, встановлений зовнішньоекономічним договором або законом (за винятком зобов’язань, за якими не встановлено терміну або термін визначається моментом вимоги).

 

Чи може дебіторська заборгованість резидента (заборгованість нерезидента перед резидентом по експортному контракту) бути погашена шляхом передачі права вимоги боргу (права кредитора) іншому нерезиденту, з яким резидентом не здійснено розрахунок по імпортній операції?

Відносини у зовнішньоекономічній сфері регулюються як спеціальним законодавством, до якого зокрема відноситься Закон України від 23 вересня 1994 року №185/94 „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, так і загальним законодавством, зокрема, Цивільним Кодексом України (далі – Кодекс).

Так, відповідно до ст. 512-516 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо згідно укладеної угоди купівлі-продажу у зовнішньоекономічній сфері, резидентом експортовано продукцію на умовах відстрочки платежу, зазначена операція потрапляє в правове поле Закону, оскільки є боржник – нерезидент, який повинен в законодавчо встановлені терміни розрахуватись з кредитором – резидентом України.

В період виконання експортної операції укладено договір про уступку вимоги боргу між резидентом та іншим нерезидентом, з яким резидентом не здійснено розрахунок по імпортній операції, і як наслідок, право кредитора переходить до іншого нерезидента, а тому валютна виручка не надійде власнику експортованої продукції, що порушує законодавчо встановлену систему валютного контролю за експортно - імпортними операціями резидентів у зовнішньоекономічної сфері.

Враховуючи викладене, зазначена угода суперечить вимогам спеціального законодавства, яким є Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

 

Чи може резидент укласти договір поруки з нерезидентом по забезпеченню виконання другим резидентом зобов’язань перед нерезидентом по сплаті продукції, робіт, послуг по зовнішньоекономічному договору одночасно з заключенням такого договору? Чи потребує індивідуальної ліцензії НБУ платіж резидентом - поручителем в іноземній валюті за кордон на виконання договору поруки?

Згідно зі статтями 553 – 559 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку частково або у повному обсязі. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

До поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Слід зауважити, що оскільки порука є додатковим зобов’язанням щодо основного, то укладення договору поруки можливе тільки після виникнення основного зобов’язання, посилання на яке в договорі є обов’язковим.

Таким чином, погашення заборгованості шляхом надання договору поруки здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 4 ”а” ст. 5 Декрету КМУ від 19.02.93 р. N 15-93 ”Про систему валютного регулювання і валютного контролю” не потребують індивідуальної ліцензії платежі в іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя.

Враховуючи те, що відповідно до договору поруки поручитель має зобов’язання за виконання боржником (резидентом) свого зобов’язання перед кредитором (нерезидентом), то платежі резидента поручителя в іноземній валюті за кордон є виконанням ним цього зобов’язання перед нерезидентом щодо оплати товарів (робіт, послуг), що надані резиденту України та є такими, що не потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

 

Що є підтвердженням імпорту при купівлі товару у нерезидента на території України, якщо такий товар придбано нерезидентом на території України?

Відповідно до ст.1 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами і доповненнями імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Порядок здійснення розрахунків, в тому числі при здійсненні імпортних операцій, регулюється Законом України від 23.09.04 №185/94-ВР «Про порядок здійснення операцій в іноземній валюті» із змінами і доповненнями.

При цьому слід зазначити, що Законом регулюються тільки ті імпортні операції, які здійснюються на умовах відстрочення поставки.

 

Як зняти з контролю експортну операцію на умовах відстрочки оплати, якщо виручка за поставлену продукцію (виконані роботи, надані послуги) не надходить у зв’язку зі смертю нерезидента - боржника?

Відносини у зовнішньоекономічній сфері регулюються як спеціальним законодавством, до якого зокрема відноситься Закон України від 23 вересня 1994 року №185/94 „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями (далі – Закон).

Статтею 1 Закону передбачено надходження виручки за експортними договорами (контрактами) в іноземній валюті (грошова форма розрахунків) на рахунки підприємств в уповноважених банках за поставлену продукцію (виконані роботи, надані послуги).

Порушення резидентами строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Таким чином, підставою для зняття з контролю експортної операції є надходження виручки за експортним договором (контрактом) в іноземній валюті на рахунок підприємства в уповноважений банк.

 

Чи може нерезидент здійснити розрахунки за придбані у резидента акції в гривнях?

Згідно зі ст.2 Закону України від 19 березня 1996 року №93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування» із змінами і доповненнями (далі – Закон №93) іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді іноземної валюти, що визначається конвертованою Національним банком України та валюти України – відповідно до законодавства України.

Згідно ст.3 Закону №93 іноземні інвестиції можуть здійснюватися у формі придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об’єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів.

Порядок іноземного інвестування в Україну встановлено Положенням про порядок іноземного інвестування в Україну (далі - Положення), затвердженим постановою Правління НБУ від 10.08.05 №280, відповідно до п.2.1 якого у разі здійснення інвестицій в Україну у грошовій формі іноземний інвестор має право відкрити інвестиційний рахунок та перерахувати на нього іноземну валюту із-за кордону, здійснювати продаж іноземної валюти з інвестиційного рахунку та зараховувати на інвестиційний рахунок кошти в гривнях, отримані від продажу іноземної валюти, для подальшого здійснення іноземної інвестиції.

Враховуючи вищевикладене, нерезидент – інвестор може здійснити розрахунки за придбані у резидента акції через інвестиційні рахунки в гривнях.

 

Чи може резидент розраховуватися по імпортному зовнішньоекономічному контракту за допомогою електронних платіжних засобів (електронна картка)?

Порядок здійснення банками емісії платіжних карток, визначення операцій, що здійснюються з їх застосуванням, визначені Постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223 «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів».

Пунктом 8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003р. №492 викладені особливості відкриття та використання поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів.

Зокрема, п.8.3 передбачено, що кошти з поточного рахунку юридичної особи та фізичної особи - підприємця не можуть бути використані за допомогою спеціального платіжного засобу для одержання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами), здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.

Разом з цим слід зазначити, що п. 13.1 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України. тому з даного питання пропонуємо Вам звернутись до Національного банку України.

 

Чи допускається уступка вимоги та переведення боргу незалежно від наявності угод чи фінансових зобов’язань між резидентами, а також між резидентами та нерезидентами?

Відповідно до ст. 512-516 Цивільного Кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У випадку, коли згідно укладеної угоди купівлі-продажу у зовнішньоекономічній сфері, резидентом експортовано (імпортовано) продукцію на умовах відстрочки платежу (відстрочення постачання), то така операція потрапляє в правове поле Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

У разі укладання договору про уступку вимоги боргу між двома резидентами України, право кредитора переходить до іншого резидента, і в послідуючому-валютна виручка надійде не власнику експортованої продукції, а іншій особі, що суперечить вимогам Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР ”Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті”.

Таким чином, здійснення уступки вимоги між резидентами при здійсненні експортно-імпортних операцій у сфері ЗЕД не допускається.

Переведення боргу регулюється статтями 520-524 Цивільного Кодексу України. Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов’язання, вступ до зобов’язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов’язання при зміні суб’єктного його складу. При цьому переведення боргу можливе лише за згодою кредитора.

У випадку заміни боржника-нерезидента іншим нерезидентом валютна виручка (товар) надійде експортеру (імпортеру) продукції, але від іншого нерезидента. При цьому, вимоги Закону України ”Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті” не будуть порушені.

Крім того, у разі укладення договору переведення боргу між двома нерезидентами за кордоном до нього, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, не може застосовуватися матеріальне право України.

 

Чи призупиняється відлік законодавчо встановлених термінів надходження валютної виручки чи поставки товару щодо імпортних операцій при виникненні форс-мажорних обставин?

Відповідно до частини п’ятої та частини шостої ст. 6 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами і доповненнями якщо перевищення строків валютної виручки чи поставки товару по імпорту обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Враховуючи викладене, підставою для зупинення перебігу законодавчо встановлених строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, у разі виникнення форс-мажорних обставин є довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

 

Чи дозволяється уступка права вимоги кредитором-нерезидентом іншому нерезиденту у сфері ЗЕД?

Відносини у зовнішньоекономічній сфері регулюються як спеціальним законодавством, до якого зокрема відноситься Закон України від 23 вересня 1994 року №185/94 „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями (далі – Закон), так і загальним законодавством, зокрема, Цивільним Кодексом України (далі – Кодекс).

Так, відповідно до ст. 512-516 Кодексу кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, у разі укладення договору відступлення права вимоги між двома нерезидентами за кордоном до нерезидента, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, не може застосовуватися матеріальне право України.

 

Чи поширюється норми ЗУ ”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” до операцій, пов’язані з виконанням зобов’язань за лізингом? 

Закон України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР ”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі – Закон №185) регулює експортно-імпортні операції, розрахунки за якими проводяться в іноземній валюті.

Розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, установлені законодавством України для здійснення таких розрахунків є поточними торговельними операціями в іноземній валюті (п.10 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління НБУ від 10.08.05 №281 зі змінами та доповненнями, далі – Положення).

Відповідно до п.12 Положення операції, пов’язані з виконанням зобов’язань за лізингом є валютними операціями, пов’язаними з рухом капіталу.

Таким чином, положення Закону №185 не застосовується до операцій, які пов’язані з виконанням зобов’язань за лізингом, з огляду на те, що такі операції не відносяться до поточних торговельних операцій.

 

Чи поширюється норми ЗУ ”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” до операцій з цінними паперами?

Закон України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР ”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі – Закон №185) регулює експортно-імпортні операції, розрахунки за якими проводяться в іноземній валюті.

Розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, установлені законодавством України для здійснення таких розрахунків є поточними торговельними операціями в іноземній валюті (п.10 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління НБУ від 10.08.05 №281 зі змінами та доповненнями, далі – Положення).

Відповідно до п.12 Положення операції з цінними паперами є валютними операціями, пов’язаними з рухом капіталу.

Оскільки, відповідно до Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР ”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” зі змінами та доповненнями здійснюється контроль за валютними операціями в межах поточних торговельних операцій, то положення зазначеного Закону не застосовується до операцій з цінними паперами з огляду на те, що такі операції не відносяться до поточних торговельних операцій.

 

Чи може бути зменшена сума валютної виручки на суму комісії банку нерезидента?

Відповідно до абз.”е” п.1.8 розділу І Інструкції про порядок контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24 березня 1999 року №136 та зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 28 травня 1999р. за №338/3631 із змінами та доповненнями, сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов’язань за договором відбувається оплата резидентом комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти, якщо оплата резидентом цих винагород передбачена експортним, імпортним договорами і підтверджена відповідним банківським документом або підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо оплата комісійної винагороди передбачена договором і за кожним окремим платежем за цим договором не перевищує 50 євро, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті).

 

Як закриваються розрахунки між резидентом та нерезидентом, якщо валюта авансового платежу відрізняється від валюти ціни отриманого товару?

Пунктом 1.4 Інструкції про порядок контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року 136 та зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 28 травня 1999р. за №338/3631 із змінами та доповненнями визначено:

якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то банк з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операцією використовує передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу.

За відсутності у договорі умов, які дають змогу однозначно визначити курс (крос-курс), за яким здійснюється перерахування, банк з метою контролю використовує:

а) офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений Національним банком України на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;

б) курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо одна з валют є валютою країни СНД чи Балтії, а інша - не є гривнею;

в) курс на останню дату публікації у ”FINANCIAL TIMES”, яка передує даті платежу, - у всіх інших випадках.

 

Чи можливо припинення зобов’язань за експортно-імпортними операціями шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог? 

 Порядок розрахунків між суб‘єктами господарської діяльності при здійсненні експортно-імпортних операцій у зовнішньоекономічній сфері регулюється Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями) (далі – Закон).

Нормами Закону передбачено надходження виручки за експортними договорами (контрактами) в іноземній валюті (грошова форма розрахунків) на рахунки підприємств в уповноважених банках за поставлену продукцію, за імпортними договорами (контрактами) надходження товару (продукції) в законодавчо встановлений термін.

Водночас, пунктом 1.10 Інструкції про порядок контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженого постановою Правління НБУ від 24.03.99 N 136, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.99 за №338/3631 із змінами та доповненнями передбачено, що експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні;

строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання тощо.

Виходячи з викладеного, припинення зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог можливо лише при дотриманні наведених вище умов.

 

Чи буде вважатись сумою недоодержаної валютної виручки сума сплаченого резидентом в країні нерезидента податку за виконані ним роботи (надані послуги) для нерезидента за межами України?

Відповідно до пп. «д» п. 1.8 розділу 1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженого постановою Правління НБУ від 24.03.99 N 136, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 №136 із змінами та доповненнями, сума валютної виручки або товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов’язань за договором здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України – на суму сплачених податків, письмово підтверджених податковими органами країни нерезидента.

 

Чи не протирічить законодавству України видача нерезидентом (покупцем) переказного векселя резиденту України (продавцю)?

Відповідно до статті 9 Закону України від 05.04.2001 №2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні» (далі - Закон), котрий визначає особливості обігу векселів в Україні, резиденти можуть видавати та індосувати векселі, як переказні, так і прості, в іноземній та національній валюті для розрахунків з нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) відповідно до валютного законодавства України.

Умови проведення розрахунків між резидентом та нерезидентом із застосуванням векселів обов’язково відображаються у відповідному зовнішньоекономічному договорі (контракті).

Придбання резидентом векселя в іноземній валюті та проведення розрахунків між резидентами за таким векселем здійснюються відповідно до валютного законодавства України.

Таким чином, визначення в умовах зовнішньоекономічного договору вексельної форми розрахунків та надходження за цим векселем виручки на валютний рахунок резидента – експортера в уповноваженому банку у законодавчо встановлені строки буде відповідати вимогам валютного законодавства.

 

Новые правила обжалования налоговых уведомлений-решений

С 5 февраля вступил в силу новый Порядок оформления и подачи жалоб налогоплательщиками и их рассмотрения органами доходов и сборов, утвержденный приказом № 848. Он определяет процедуру административного обжалования налоговых уведомлений-решений или иных решений органов доходов и сборов.

Административному обжалованию не подлежат денежные обязательства, самостоятельно определенные плательщиком, и решения органов доходов и сборов, обжалованные плательщиком через суд.

Жалоба подается в письменном виде налогоплательщиком лично или через своего представителя либо направляется по почте (заказным почтовым отправлением с уведомлением о вручении и описью вложений) и должна включать соответствующую информацию. В качестве доказательств к жалобе можно приложить расчеты и документы (заверенные копии).

Жалоба подписывается лицом, которое ее подает, или его представителем, уполномоченным на это. Если жалоба подписывается представителем заявителя, к ней прилагается оригинал или надлежащим образом заверенная копия доверенности.

Для обжалования налогового уведомления-решения отводится 10 календарных дней после получения обжалуемого решения. В течение 30 календарных дней возможно обжалование неналоговых обязательств.

После получения решения о полном или частичном неудовлетворении своей жалобы плательщик имеет право обратиться в течение 10 календарных дней с жалобой в орган доходов и сборов высшего уровня. Об этом необходимо письменно уведомить орган доходов и сборов, принявший обжалуемое решение.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області