Деклараційна кампанія.

Какой график работы сервисных центров в период декларирования доходов граждан?

В период декларирования доходов граждан Центры обслуживания плательщиков  будут работать с 9.00 до 20.00, субота с 9.00 до 16.00. Для избежания неудобств на период подачи годовой отчетности Центры обслуживания плательщиков будут работать в усиленном режиме по принципу „до последнего посетителя”.

Также налогоплательщики могут воспользоваться сервисом электронного декларирования.

 

Про подання податкової звітності з податку на прибуток за 2013 рік

Відповідно до пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України прибуток від операції з торгівлі у 2013 році цінними паперами оподатковується за ставкою 10 відсотків.

З метою дотримання вимог пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами за 2013 рік по деклараціях з податку на прибуток підприємства, банку та страховика, поданих за старими формами (затвердженими Мінфіном), буде заноситись до картки особового рахунку:

з рядка 10 табл. 1 та рядка 10 табл. 2 Додатка ЦП, поданого за формою, доведеною листом Міндоходів від 17.04.2013 N 1423/7/99-99-19-03-01-17;

з рядка 03.20 Додатка ЦП х 0,10, поданого за формою декларації з податку на прибуток підприємства, яка затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2011 N 1213. При цьому значення рядка 03.20 Додатка ІД буде вважатись таким, що дорівнює нулю;

з рядка 02.3 Додатка ЦП х 0,10, поданого за формою декларації з податку на прибуток банку, яка затверджена наказом Мінфіну від 21.12.2011 N 1683. При цьому, значення рядка 02.3 Додатка ОД буде вважатись таким, що дорівнює нулю;

з рядка 05.15 Додатка ЦП х 0,10 поданого за формою декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, яка затверджена наказом Мінфіну від 22.06.2012 N 759. При цьому, значення рядка 05.15 Додатка ІД буде вважатись таким, що дорівнює нулю.

 

Облік розрахунку щомісячного авансового внеску.

Розрахунок щомісячного авансового внеску з податку на прибуток, який має сплачуватись починаючи з березня 2014 року по лютий 2015 року включно, буде здійснюватись в автоматичному режимі та заноситись до картки особового рахунку платника таким чином:

у декларації з податку на прибуток підприємства, яка затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2011 N 1213 (рядок 11 + рядок 12 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами - (рядок 13.1 + рядок 13.2 + 13.6 Додатка ЗП до рядка 13)) / 12;

у декларації з податку на прибуток банку, яка затверджена наказом Мінфіну від 21.12.2011 N 1683 (рядок 11 + рядок 12 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами - (рядок 14.1 + рядок 14.2 Додатка ЗП до рядка 14)) / 12;

у декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, яка затверджена наказом Мінфіну від 22.06.2012 N 759 (рядок 04 + рядок 10 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами + рядок 10 табл. 2 Додатка ЦП - рядок 14.1) / 12.

Підпунктом 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

З метою дотримання вимог пп. 153.3.4 Податкового кодексу щодо зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму сплаченого авансового внеску при виплаті дивідендів розрахунок суми такого внеску буде перевірятись в автоматичному режимі з урахуванням наступного:

у декларації з податку на прибуток підприємства, яка затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2011 N 1213, значення рядка 13.5.1 Додатка ЗП не може перевищувати значення (рядок 11 + рядок 12 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами - (рядок 13.1 + рядок 13.2 + рядок 13.6 + рядок 13.7 Додатка ЗП до рядка 13));

у декларації з податку на прибуток банку, яка затверджена наказом Мінфіну від 21.12.2011 N 1683, значення рядка 14.5.1 Додатка ЗП не може перевищувати значення (рядок 11 + рядок 12 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами - (рядок 14.1 + рядок 14.2 + рядок 14.6 Додатка ЗП до рядка 14));

у декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, яка затверджена наказом Мінфіну від 22.06.2012 N 759, значення рядка 11 Декларації не може перевищувати значення (рядок 04 + рядок 10 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами - рядок 14 Декларації).

Крім того повідомляємо, що сума нарахованих щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік, яка враховується у зменшення податкових зобов'язань за 2013 рік, буде перевірятись в автоматичному режимі з урахуванням наступного:

у декларації з податку на прибуток підприємства, яка затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2011 N 1213, значення рядка 13.7 Додатка ЗП має дорівнювати сумі нарахованих платником щомісячних авансових внесків за січень - грудень 2013 року;

у декларації з податку на прибуток банку, яка затверджена наказом Мінфіну від 21.12.2011 N 1683, значення рядка 14.6 Додатка ЗП має дорівнювати сумі нарахованих платником щомісячних авансових внесків за січень - грудень 2013 року;

у декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, яка затверджена наказом Мінфіну від 22.06.2012 N 759, значення рядка 14.2 Декларації має дорівнювати сумі нарахованих платником щомісячних авансових внесків за січень - грудень 2013 року.

За 10 днів лютого кількість громадян, які задекларували доходи у понад 1 млн. грн., зросла більш ніж вдвічі

За попередніми результатами деклараційної кампанії 2014 року в Україні вже нараховується 117 мільйонерів. Саме така кількість громадян задекларували (станом на 10 лютого) доходи понад 1 млн. гривень. Лише у лютому декларації з такою сумою подали 68 громадян.

Загалом, декларації про доходи, отримані у минулому році, подали майже 33 тис. громадян. Загальна сума задекларованих доходів склала 4 млрд. грн., з яких до бюджету буде сплачено 52,8 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

Для отримання податкової знижки декларації подали 7,2 тис. громадян.

Нагадаємо, що деклараційна кампанія триває до 1 травня. Подавати декларації про отримані минулорічні доходи громадяни повинні до органу доходів і зборів за своєю податковою адресою, тобто місцем реєстрації.

У разі виникнення будь-яких запитань щодо декларування платники податків можуть звернутися за роз’ясненням безпосередньо до податкових інспекцій та сервісних центрів, які на період кампанії декларування працюють у посиленому режимі, або зателефонувати до кол-центру Міндоходів за номером 0800-501-00-7. 

У минулі роки деякі категорії громадян надавали декларацію з метою застосування податкової знижки. Чи можливо скористатися цією нормою  у цьому році?

Так, зазначена норма передбачена Податковим кодексом України. Як і раніше, громадяни, які у минулому році отримували заробітну плату та  понесли певні витрати, перелік яких визначений Кодексом, мають право на нарахування податкової знижки. Для цього їм необхідно надати податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій відобразити понесені витрати та розрахувати суму податку до повернення.

Який термін надання  податкової декларації  з метою  застосування податкової знижки?

Громадяни, які  бажають скористатися правом  на нарахування податкової знижки  мають право надавати   річну  податкову  декларацію   протягом  всього поточного року - включно  по 31 грудня 2014 року.

Які витрати включаються  до складу податкової знижки за підсумками 2013 року?

За підсумками 2013 року громадяни  мають право включити до податкової знижки частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді благодійних внесків неприбутковим організаціям. 

Як і раніше до податкової знижки громадяни можуть включити суму сплачену за своє навчання та навчання члена сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

До складу податкової знижки включаються страхові платежі та пенсійні  внески, сплачені громадянином страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення.

Також до податкової знижки включається сума сплачена громадянином на переобладнання власного транспортного засобу з використанням у вигляді  моторного  палива  біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Як і раніше до складу податкової знижки громадянин має право включити вартість державних послуг та державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини та деякі інші витрати.

У якому розмірі суми сплачені громадянином  за навчання,  включаються до складу податкової знижки?

Громадянин має право  включити до податкової знижки фактично сплачені ним протягом звітного року суми на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти. При цьому громадянин має право включити до податкової знижки суму коштів, сплачену як за своє навчання так і за навчання члена сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Сума сплачена за навчання, яка включається до податкової знижки не може перевищувати 1610 грн. за кожен місяць навчання у 2013 році.

В який термін сума податку на доходи, розрахована у річній податковій декларації, підлягає поверненню громадянину?

Сума податку на доходи, що підлягає  поверненню  громадянину, зараховується на його банківський рахунок, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації.

Чи можливо включити до податкової знижки сплачену суму сплачена за навчання на підготовчих курсах, які діють при вищих навчальних закладах?

Навчання на підготовчих курсах є додатковою послугою навчального закладу та не  є обов'язковим і не зараховується у загальний курс навчання безпосередньо за обраним фахом.  Таке навчання оплачується згідно з окремим о договором. Таким чином сума, сплачена за навчання на підготовчих курсах, які діють при вищих навчальних закладах, не включається до складу податкової знижки.

Видача довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок

При продажі власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок. Дана довідка є підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції. Тобто продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена або перероблена безпосередньо фізичною особою на відповідних земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України.

Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси платника протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форма затверджені Наказом Міндоходів від 17.01.2014 р. №32, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 січня 2014 року за №201/24978.

Будет ли в Украине введено всеобщее декларирование доходов граждан?

Концепция реформы декларирования доходов граждан, которая предложена Министерством доходов и сборов Украины разработана исходя из мировой практики декларирования доходов граждан и администрирования  налога на доходы физических лиц. 

В настоящее время  Концепция  реформы  декларирования доходов граждан обсуждается  на форуме  официального веб – портала Министерства доходов и сборов Украины. Граждане могут  принять участие в обсуждении реформы и направить свои предложения на электронный адрес gromada@minrd.gov.ua.

Что касается  положений Концепции,  следует отметить, что настоящим документом предложено  расширить критерии, то есть основания для предоставления налоговой декларации, а не привлечь всех без исключения граждан к подаче  налоговой декларации.

Оновлено програмне забезпечення для подання звітності

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №809-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції створення та функціонування автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" для надання можливості формування звітності до Пенсійного Фонду України, Державної служби статистики України та безпосередньо до Міністерства доходів і зборів України, а також накладання електронного цифрового підпису та шифрування електронних документів, Міністерством доходів і зборів України впроваджено в дослідну експлуатацію доопрацьоване програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"».

В даному програмному забезпеченні реалізовано:

- формування звітності до Державної служби статистики України;

- формування звітності безпосередньо до Міністерства доходів та  зборів України;

- накладання електронного цифрового підпису та шифрування електронних документів.

Оновлення від 27.01.14:

В програмному забезпеченні впроваджено:

- формування звітності з Єдиного соціального внеску до Пенсійного Фонду України;

- формування "Договору про визнання електронних документів" в електронному вигляді.

Оновлення від 03.02.14:

- згідно наказу Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за № 2179/24711 додано нові версії документів;

- згідно наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. № 678 „Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 р. за № 2094/24626 додано нові версії документів;

- згідно наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165 «Про затвердження Методичних  рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця», із змінами внесеними наказом від 24.07.2013 № 302 додано новий документ.

Програмне забезпечення розміщене за адресою: Головна> Електронна звітність> Платникам податків про електронну звітність> Програмне забезпечення> Дослідна експлуатація.«Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"»

Звертаємо увагу, що подання звітності в електронному вигляді унеможливлює ручне втручання в процес обробки та прийняття звітності.

О декларировании наследства и подарков

Наследство и подарки, если они получены от члена семьи первой степени родства (муж, жена, родители и дети) или же получены инвалидом I группы либо лицом, имеющим статус ребенка-сироты или ребенка, лишенного родительской опеки, или ребенком-инвалидом, облагаются НДФЛ по нулевой ставке. В других случаях ставка налога составляет 5 %.

Если же наследство или подарок резидент получает от нерезидента или наоборот, ставка налога будет составлять 15 или 17 % – в зависимости от стоимости таких доходов.

Граждане, которые получили наследство или подарок, обязаны задекларировать такие доходы до 1 мая года, следующего за годом, в котором получен доход в виде наследства/подарка, и до 1 августа уплатить с таких доходов соответствующую сумму налога.

О налоговых последствиях увеличения таможенной стоимости импортируемых товаров

В своем письме N 58/6/99-99-19-04-02-15 от 08.01.2014 Министерство доходов и сборов Украины разъяснило налоговые последствия увеличения таможенной стоимости импортируемых товаров по решению таможенного органа.

Так, плательщик НДС имеет право включить указанные суммы в налоговый кредит в том отчетном периоде, в котором был составлен лист корректировки к соответствующей таможенной декларации. При этом в ситуации, когда НДС был уплачен, к примеру, 30 января, а лист корректировки составлен 2 февраля, соответствующие суммы могут быть включены в налоговый кредит лишь за февраль.

Если же указанные суммы по тем или иным причинам не были включены в налоговый кредит в соответствующем периоде, плательщик НДС имеет право подать уточняющий расчет в рамках общего срока давности.

В свою очередь, увеличенная таможенная стоимость может быть включена в себестоимость товаров в целях расчета налога на прибыль. Соответствующие уточнения могут быть сделаны путем корректировки себестоимости реализованных товаров в годовой декларации (если изменение таможенной стоимости произошло в отчетном году) либо путем включения данных сумм в графу иные расходы (если изменение стоимости имело место в предыдущие годы).

Особенности налогообложения финпомощи

Министерство доходов и сборов Украины напоминает о порядке налогообложения возвратной финансовой помощи и отмечает, что ее сумма, полученная плательщиком с доходом за 2012 год менее 10 млн. грн. в мае 2013 года от физического лица (не плательщика налога на прибыль на общих основаниях и не участника общества) и возвращенная до 01.01.2014 г., не отражается в декларации по налогу на прибыль за 2013 год. При этом декларации за первый квартал, полугодие и три квартала таким плательщиком не подаются (письмо от 25.11.2013 г. № 15986/6/99-99-19-03-02-15).

У січні кількість виданих електронних ключів від Міндоходів зросла більш ніж у 5 разів

Протягом січня 2014 року кількість виданих Акредитованим центром сертифікації ключів, який діє при Міндоходів, цифрових підписів зросла більш ніж у 5 разів порівняно з відповідним періодом минулого року. Користувачам безкоштовно видано 430,7 тис. посилених сертифікатів відкритих ключів. 

Втричі зросла і кількість клієнтів центру. Якщо у січні минулого року його послугами скористалася 51 тис. платників, то цього року їх кількість вже сягнула 158,6 тис. осіб.

Як свідчить статистика Міндоходів, найактивнішими користувачами залишаються підприємці-фізичні особи та громадяни – майже 121,9 тис. осіб. За перший місяць року їм видано 265 тис. електронних ключів. 

Юридичних осіб нараховувалося значно менше – 36,7 тис., які отримали 165,7 тис. ключів. 

Нагадаємо, що з 1 січня поточного року Акредитований центр сертифікації ключів перейшов на використання двох посилених сертифікатів відкритого ключа. За словами фахівців Міндоходів, такий формат криптографічних повідомлень унеможливить підробку ключів та посилить захист інформації від сторонніх осіб.

Для зручності користувачів всі сертифікати, які були отримані до 1 січня 2014 року, також є дійсними протягом 2 років з моменту їх отримання.

У зв’язку з нововведеннями АЦСК ІДД Міндоходів розроблено нові форми реєстраційних документів, які можна завантажити  з офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД Міндоходівhttp://acskidd.gov.ua.

Отримати безкоштовний електронний підпис можна у відділеннях Акредитованого центру сертифікації ключів, яких на сьогодні діє 104 пункти. 

Міндоходів разом з інвесторами працюватиме над оптимізацією кількості податків

Міністерство доходів і зборів України разом з інвесторами працюватиме над розробкою та впровадженням інструментів для стимулювання інвестиційної активності в Україні, зокрема, над оптимізацією структури та кількості податків і зборів. Про це повідомив Міністр доходів і зборів України Олександр Клименко під час засідання Ради з питань стимулювання інвестицій і підприємницької діяльності, яке відбулося сьогодні, 13 лютого, у м. Києві.

За словами Міністра, зміна структури та скорочення кількості  податків з 22 до 14 дозволить спростити звітність, скоротити ресурси, що витрачаються на податкове адміністрування як підприємцями, так і Міністерством.

«У довготривалій перспективі ми бачимо сенс у перенесенні акцентів на оподаткування споживання, збільшенні ролі акцизних і рентних платежів. Це загальноєвропейський тренд, який ми маємо намір запровадити в національну практику», - зауважив Олександр Клименко.

Серед інших важливих реформ, над якими Міністерство та інвестори працюватимуть разом, Міністр відзначив перехід до спрощеної процедури контролю митної вартості товарів із підвищенням ролі пост-аудиту а також реформу III розділу Податкового кодексу щодо  правил адміністрування податку на прибуток. Законопроект щодо другої ініціативи розроблявся саме в межах Інвестиційної ради при Міндоходів і найближчим часом буде винесений на розгляд громадськості.

«Завдяки нашій спільній роботі визначені  чіткі та зрозумілі норми щодо адміністрування податку на прибуток, зроблено суттєвий крок до  єдності національних і міжнародних стандартів обліку. Відзначу, що в кінцевому варіанті  законопроекту знайдено баланс інтересів бізнесу та держави, враховані більше 60% пропозицій членів Інвестиційної ради», - підкреслив Міністр.

Крім того, під час засідання Ради обговорювалися питання щодо імплементації закону про трансфертне ціноутворення, принципи визначення справедливої ринкової ціни, ситуація із відшкодуванням ПДВ, а також розглядалися варіанти податкових і митних механізмів підтримки  національної економіки, зокрема, у легкій промисловості та ІТ-сфері.

Представники бізнесу погодилися з думкою Міністра Олександра Клименка щодо  важливості  діалогу між державою та бізнесом, особливо в періоди політичної нестабільності.

«Я розумію, що поточна ситуація ставить перед бізнесом нові виклики. І, запевняю, ви не залишитеся з ними один на один. Якщо літак Україна зараз у зоні турбулентності, то на борту - як бізнес, інвестори, так і представники влади. Незалежно від того, чи відбудеться зміна екіпажу, курс повинен залишатися незмінним», - підкреслив Міністр.

Олександр Клименко також звернувся до інвесторів із закликом внести свої пропозиції до плану Міністерства по боротьбі з корупцією. Отримавши відгуки бізнесу, Міндоходов матиме змогу «створити системний документ для вирішення системної проблеми», впевнений керівник відомства.

Нагадаємо, Рада з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності була створена у 2013 році з метою  створення платформи для дієвого діалогу між Міністерством доходів та зборів України й інвесторською спільнотою у сфері розвитку податкової та митної політики, подальшого розвитку сервісної служби і залучення додаткових інвестицій шляхом поліпшення фіскального середовища України, з урахуванням кращих міжнародних практик, адаптованих до національних особливостей законодавства України. До складу Ради входять більше 50 власників та топ-менеджерів українського та іноземного бізнесу, керівники бізнес-асоціацій, представники органів державної влади. 

Вступил в силу Закон, расширяющий перечень видов финуслуг

9 февраля 2014 года вступил в силу Закон 643-VII, который расширяет перечень видов финансовых услуг.

В соответствии с изменениями, внесенными в Закон "О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг" (далее - Закон), к финансовым услугам  также относятся:

- управление имуществом для финансирования объектов строительства и/или осуществления операций с недвижимостью в соответствии с Законом "О финансово-кредитных механизмах и управлении имуществом при строительстве жилья и операциях с недвижимостью";

- операции с ипотечными активами с целью эмиссии ипотечных ценных бумаг;

- банковские и другие финансовые услуги, предоставляемые в соответствии с Законом "О банках и банковской деятельности".

Также установлено, что финансовые услуги, предоставление которых предусматривается другими законами, подлежат включению в перечень, определенный ч. 1 ст. 4 Закона. Предоставление финансовых услуг, не включенных в указанный перечень, запрещается.

Органы, осуществляющие государственное регулирование рынков финансовых услуг согласно ст. 21 Закона, могут принимать в пределах своих полномочий решения:

1) о принадлежности операций, осуществляемых на рынках финансовых услуг, к определенному виду финансовых услуг, определенных ч. 1 ст. 4 Закона;

2) об определении операции как финансовой услуги, отсутствии такой финансовой услуги среди видов финансовых услуг, предусмотренных перечнем, определенным ч. 1 ст. 4 Закона, и о запрете предоставления указанной услуги.

Финансовые учреждения, которые на день вступления в силу Закона 643-VII имели лицензии (разрешения) на осуществление деятельности по предоставлению финансовых услуг, могут осуществлять такую деятельность согласно указанным лицензиям (разрешениям).

Физлицо-предприниматель не может владеть гостиницей, претендующей на получение категории "звездности"

Гостуризма разъяснило, что категории "звездности" не могут быть присвоены гостиницам, принадлежащим физлицам-СПД, поскольку законодательство не предусматривает оснований для проведения соответствующего оценивания.

В письме N 260/60/2-14 приведена следующая аргументация.

Оценивание и присвоение категории согласно Порядку установления категорий гостиницам и другим объектам, предназначенным для предоставления услуг по временному размещению (проживанию), возможно лишь для гостиниц в понимании Закона "О туризме".

В свою очередь, ст. 1 Закона "О туризме" определяет гостиницу как предприятие, а предприятие согласно ч. 4 ст. 62 Хозяйственного кодекса является юридическим лицом. Таким образом, можно сделать вывод, что установление категорий возможно лишь в отношении гостиниц, организованных как юридические лица.

Отдельно отметим, что такая логика Гостуризма вообще может поставить под сомнение законность существования гостиниц, принадлежащих физлицам-предпринимателям.

Утверждена справка о наличии у физического лица земельных участков форма № 3ДФ

Министерством доходов и сборов Украины утверждена справка о наличии у физического лица земельных участков (форма № 3ДФ), которая подтверждает право такого лица на получение дохода от налогового агента без удержания НДФЛ.

Справка выдается собственникам сельскохозяйственной продукции, выращенной, откормленной, выловленной, собранной, изготовленной, произведенной, обработанной или переработанной непосредственно физическим лицом на земельных участках, предоставленных в размерах, установленных Земельным кодексом.

Новая форма отличается от действующей наличием двух новых полей для отражения данных о земельных долях (паях), выделенных в натуре (на местности), в частности, не используемых (переданных в аренду, обслуживаемых).

Миндоходовская форма вступит в силу в день официального опубликования (приказ от 17.01.2014 г. № 32).

 

Требования к электронным первичным документам

Если первичный документ, в частности акт выполненных работ, оформлен в соответствии с требованиями, установленными ст. 9 Закона о бухучете и законами об электронном документообороте и электронной цифровой подписи, то такой созданный в электронном виде документ будет иметь юридическую силу.

Ст. 9 Закона о бухучете содержит перечень обязательных реквизитов и предполагает изготовление бумажной копии документа, хранящегося на машинных носителях, по требованию других участников хозяйственных операций, а также правоохранительных органов и соответствующих органов в пределах их полномочий.

Закон об электронной цифровой подписи определяет, что электронная подпись по правовому статусу приравнивается к собственноручной подписи (печати) в случае, если:

– она подтверждена с использованием усиленного сертификата ключа с помощью надежных средств цифровой подписи;

– во время проверки использовался усиленный сертификат ключа, действующий на момент ее наложения;

– личный ключ подписывающего соответствует открытому ключу, указанному в сертификате.

Электронная подпись не может быть признана недействительной только за то, что имеет электронную форму или не основывается на усиленном сертификате ключа (письмо от 03.02.2014 г. № 1001/10/26-15-11-01-08).

Переход на новую декларацию по НДС

Декларация по НДС за январь 2013 года представляется по новой форме, утвержденной приказом Миндоходов от 13.11.2013 г. № 678.

Последним днем представления декларации по НДС плательщиками, у которых базовый период равен календарному месяцу, за январь 2014 года является 20 февраля 2014 года. 

ЄДИНИЙ ПОДАТОК.

За якою ставкою ФОП платники ЄП першої і другої груп сплачують ЄП, якщо вони здійснюють кілька видів господарської діяльності або здійснюють діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради?

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1)                    для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2)                    для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно із п. 293.6 ст. 293 ПКУ у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

Відповідно до п. 293.7 ст.293 ПКУ у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп, які здійснюють кілька видів господарської діяльності, застосовують максимальний розмір ставки єдиного податку, який встановлений для обраних видів діяльності.

Крім того, якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку здійснюють діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради, то ставка єдиного податку буде становити максимальний розмір, який передбачений пп. 1 та пп. 2 п. 293.2 ст. 293 ПКУ, тобто для платників єдиного податку першої групи максимальний розмір становить 10 відсотків від мінімальної заробітної плати, а для платників єдиного податку другої групи – 20 відсотків від мінімальної заробітної плати.

За якою ставкою ФОП сплачує ЄП якщо органи місцевого самоврядування у своєму рішенні не встановили ставки ЄП на певні види діяльності?

 Відповідно до пп.12.3.5 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів, що є обов’язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів.

Згідно із п. 293.1 ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - мінімальна заробітна плата.

Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1)                     для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2)                     для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення ставки єдиного податку на певні види діяльності, то фізичні особі – підприємці – платники єдиного податку, які віднесені до першої або другої груп, сплачують мінімальний розмір ставки єдиного податку, встановлений п. 293.2 ст. 293 ПКУ.

Яка ставка ЄП застосовується ФОП – платниками ЄП, які віднесені до першої або другої групи, якщо діяльність здійснюється на території однієї сільської, селищної або міської ради, але не за місцем податкової адреси?

Відповідно до ст. 42 глави 4 Господарського Кодексу України від 16.01.03 № 436-ІУ підприємництво як вид господарської діяльності включає в себе безпосередньо самостійну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців - платників єдиного податку регулюється главою 1 розділу ХІУ Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ ( далі - Кодекс).

До першої групи платників єдиного податку відносяться - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.

До другої групи платників єдиного податку - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.

Відповідно до статті 293 Кодексу ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (підпункт 293.6 статті 293 Кодексу).

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку (підпункт 293.7 статті 293 Кодексу).

Фізична особа – підприємець до податкового органу за своєю податковою адресою подає заяви, звітність, отримує довідки, сплачує податки, тобто податкова адреса безпосередньо пов’язана з діяльністю підприємця, при цьому господарську діяльність вона може здійснювати на свій вибір за межами сільської, селищній, місцевій раді, в якій розташована її податкова адреса, в цьому випадку сплачується максимальний розмір ставки єдиного податку.

Чи мають право ФОП - платники ЄП третьої або п’ятої груп протягом року змінити ставку ЄП?

Відповідно до п.293.3 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі:

Для третьої групи платників єдиного податку:

1)      3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2)      5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для п’ятої групи платників єдиного податку:

1)      5 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2)      7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, а для п’ятої групи у розмірі 5 відсотків, може бути обрана, зокрема, платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, або платником єдиного податку п’ятої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 7 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому р.V ПКУ (пп.«б» пп.4 п.293.8 ст.293 ПКУ).

У разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому р.V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або в розмірі 7 відсотків (для платників єдиного податку п’ятої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість (пп.5 п.293.8 ст.293 ПКУ).

Отже, фізичні особи - платники єдиного податку третьої або п’ятої груп, які обрали ставку єдиного податку в розмірі 5 або 7 відсотків, мають право протягом року змінити ставку єдиного податку: третя група (5%) на ставку у розмірі 3 відсотки; п’ята група (7%) на ставку у розмірі 5 відсотків, за умови реєстрації таких платників єдиного податку платниками податку на додану вартість. Крім того, фізичні особи - платники єдиного податку третьої або п’ятої груп, які є платниками податку на додану вартість та оподатковують дохід за ставками в розмірі 3 або 5 відсотків відповідно, також мають право протягом року змінити ставку єдиного податку: третя група (3%) на ставку у розмірі 5 відсотки; п’ята група (5%) на ставку у розмірі 7 відсотків, за умови анулювання такими платниками свідоцтва платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ.

За якою ставкою оподатковується поворотна (безповоротна) фінансова допомога, яка отримана ФОП - платником ЄП, та не повернена протягом 12 календарних місяців?

Пунктом 291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено умови, за яких фізичні особи - підприємці мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а також групи, на які поділяються платники єдиного податку.

Відповідно до п.293.2 ст.293 ПКУ фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з пп.293.3.1 п.293.3 ст.293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для третьої групи платників єдиного податку встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до пп.293.3.2 п.293.3 ст.293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для п’ятої групи платників єдиного податку встановлюється у розмірі:

3) 5 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

4) 7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному пп.2 пп.293.3.1 або пп.2 пп.293.3.2 п.293.3 ст.293 ПКУ.

Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої і п’ятої груп у розмірі 15 відсотків, зокрема, до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у пп.1, 2, 3 і 5 п.291.4 ст.291 ПКУ (пп.1 п.293.4 ст.293 ПКУ).

Отже, поворотна (безповоротна) фінансова допомога, отримана та не повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, оподатковується фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку за обраними ставками, визначеними у п.293.2, 293.3 ст.293 ПКУ, за умови не перевищення обсягу доходу, визначеного для таких платників п.291.4 ст.291 ПКУ, а саме:

перша група - не перевищує 150000 гривень;

друга група - не перевищує 1000000 гривень;

третя група - не перевищує 3000000 гривень;

п’ята група – не перевищує 20000000 гривень.

Якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників п.291.4 ст.291 ПКУ, такі платники зобов’язані застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків та за заявою перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи, або перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Діє з 01.01.2014 Які ставки єдиного податку встановлюються для ФОП першої - третьої груп та п’ятої групи?

Діє з 01.01.2014

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно із п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для третьої групи платників єдиного податку встановлюється у розмірі:

3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до п.п. 293.3.2 п. 293.3 ст.293 ПКУ для п’ятої групи платників єдиного податку відсоткова ставка встановлюється у розмірі:

5 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному п.п. 2 п.п. 293.3.1 або п.п. 2 п.п. 293.3.2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.

Згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої і п’ятої груп у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2, 3 і 5 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

Які ФОП та за яких умов можуть обрати ставку ЄП для третьої групи у розмірі 3 відсотки, а для п’ятої групи - 5 відсотків?

Відповідно до п.п. 293.3.1 п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для третьої групи платників єдиного податку відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі:

3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для п’ятої групи платників єдиного податку ставка єдиного податку встановлюється у розмірі:

5 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ

7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п.п. 293.3.2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ).

Згідно з п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, а для п’ятої групи у розмірі 5 відсотків, може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, або платником єдиного податку п’ятої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 7 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ;

в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V ПКУ і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість.

Збір за спеціальне використання води

Чи подається уточнююча податкова декларація зі збору за спеціальне використання води, якщо у звітній податковій декларації невірно заповнено колонки 10 та 11, та чи застосовуються в такому випадку штрафні санкції?

Відповідно до п.328.2 ст.328 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст.46 ПКУ.

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст.50 ПКУ.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п.50.2 ст.50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Форма податкової декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар’єрної, шахтної, дренажної води затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 № 1403 (далі - декларація).

В залежності від виду водних об’єктів (загальнодержавного або місцевого значення) у колонці 10 декларації зазначається сума нарахованого збору за фактичний обсяг використаної води з водних об’єктів загальнодержавного значення, а у колонці 11 декларації - сума нарахованого збору за фактичний обсяг використаної води з водних об’єктів місцевого значення. У колонці 9 декларації зазначається загальна сума нарахованого збору, яка складається з показників колонки 10 або колонки 11 або сумарного значення колонок 10 та 11.

Таким чином, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданих податкових деклараціях зі збору за спеціальне використання води (в тому числі у колонках 10 та 11), він зобов’язаний уточнити показники попередніх звітних періодів шляхом подання уточнюючої декларації або шляхом зазначення уточнених показників як у складі звітної, звітної нової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

У разі самостійного виявлення платником податків факту заниження податкових зобов’язань минулих податкових періодів платник зобов’язаний на підставі п.п. „а” п. 50.1 ст. 50 ПКУ або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на підставі п.п. „б” п. 50.1 ст. 50 ПКУ на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку та на підставі п.п. 129.1.2 п. 129.1.2 ст. 129 ПКУ нарахувати пеню на суму заниження за весь період заниження із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Чи вважається використаною на санітарно-гігієнічні потреби вода, що використовується СГ для миття інвентарю, обладнання, вітрин, розташованих в приміщенні?

Відповідно до п. 323.1 ст. 323 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Пунктом 323.2 ст. 323 ПКУ визначено, що не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей розділу ХVІ ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Згідно з п. 2 Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, приміщення - частина внутрішнього об’єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ (п. 5.2 ст. 5 ПКУ).

Тобто під використанням води для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані слід розуміти використання води для підтримання чистоти безпосередньо в будівлях (зокрема, миття підлоги, вікон, стін, підвіконня).

Оскільки торговельне та механічне обладнання, вітрини та інвентар, що знаходяться в приміщеннях, не належать до категорії будівлі чи будівельних елементів, використання води для миття обладнання, вітрин та інвентарю не є використанням води для санітарно-гігієнічних потреб.

Чи повинні платники збору за спеціальне використання води подавати до органів доходів і зборів копії дозволів на спеціальне водокористування, договорів на поставку води та статистичної звітності про використання води 2-ТП (водгосп)?

Відповідно до п. 328.2 ст. 328 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники збору за спеціальне використання води обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 № 1403 затверджено форми податкових декларацій збору за спеціальне використання води.

Крім того, водокористувачі відповідно Інструкції щодо заповнення форми № 2-ТП (водгосп), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 30.09.1997 № 230, складають статистичний звіт про використання води за формою № 2-ТП (водгосп).

Пунктом 328.7 ст. 328 ПКУ визначено, що платники збору за спеціальне використання води подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.

Який код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ необхідно зазначати у рядку 5 податкової декларації збору за спеціальне використання води?

Відповідно до п. 328.2 ст. 328 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники збору за спеціальне використання води обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Пунктом 328.3 ст. 328 ПКУ визначено, що податкові декларації збору подаються платниками збору контролюючим органам за місцем податкової реєстрації.

Філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації та сплачують збір за своїм місцем податкової реєстрації (п. 328.5. ст. 328 ПКУ).

Якщо до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то декларації збору подаються і збір вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцем знаходження водних об’єктів та за ставками збору, встановленими для цих водних об’єктів (п. 328.6. ст. 328. ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 № 1403 затверджено форми податкових декларацій збору за спеціальне використання води (далі – Декларації).

Форми Декларацій передбачають заповнення у рядку 5 коду органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку (реєстрації) в органах доходів і зборів за класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) та коду органу місцевого самоврядування за неосновним місцем обліку (реєстрації) в органах доходів і зборів (за місцезнаходженням водних об’єктів) за КОАТУУ.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання, який подає Декларацію за своїм місцем податкової реєстрації у рядку 5 Декларації зазначає Код органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку (реєстрації) в органах доходів і зборів за КОАТУУ.

Головне підприємство (до складу якого входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу) стає на облік як платник окремих податків та зборів в органі доходів і зборів за місцем здійснення використання води своїх структурних підрозділів та у рядку 5 Декларації зазначає Код органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку (реєстрації) в органах доходів і зборів за КОАТУУ і код органу місцевого самоврядування за неосновним місцем обліку (реєстрації) в органах доходів і зборів (за місцезнаходженням водних об’єктів) за КОАТУУ (тобто за місцем здійснення використання води своїми структурними підрозділами).

Суб’єкт господарювання (який не має структурних підрозділів), що має дозвіл на спеціальне водокористування або договір на поставку води та здійснює використання води на інші, ніж власні питні та санітарно-гігієнічні потреби, в різних регіонах або районах міста, повинен стати на облік як платник збору за спеціальне використання води в органах доходів і зборів за неосновним місцем обліку (за місцем здійснення використання води) та у рядку 5 Декларації зазначає Код органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку (реєстрації) в органах доходів і зборів за КОАТУУ і код органу місцевого самоврядування за неосновним місцем обліку (реєстрації) в органах доходів і зборів (за місцезнаходженням водних об’єктів) за КОАТУУ (тобто за місцем здійснення використання води).

Плата за землю

Які юридичні особи – власники земельних ділянок та постійні землекористувачі мають право на застосовування ставки у розмірі 3 відсотків суми земельного податку за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян?

Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року
№ 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ст.ст. 272, 273, 276 ПКУ.

За земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, згідно зі ст. 275 ПКУ податок обчислюються за ставками земельного податку (в гривнях за 1 кв. метр), що визначені в залежності від чисельності населення, та коефіцієнтів, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення.

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274 і 275 ПКУ (п. 276.1 ст. 276 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (пп. 14.1.42. п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, право на застосовування ставки земельного податку у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274 і 275 ПКУ, за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, мають автостоянки для збереження особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, та гаражно-будівельні товариства за умови, що такі земельні ділянки за даними державного земельного кадастру відведено для зберігання особистих транспортних засобів громадян.

Інші юридичні особи – власники земельних ділянок та постійні землекористувачі не мають підстав для розрахунку земельного податку за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до ст. 274 і 275 ПКУ.

 

Имеет ли право  на налоговую скидку гражданин  при предоставлении пожертвований и взносов  неприбыльной организации?

Гражданин имеет право включить в налоговую скидку сумму средств или стоимость имущества, переданных им  в виде пожертвований или благотворительных взносов неприбыльным организациям, зарегистрированным в Украине и внесенным в Реестр неприбыльных организаций и учреждений на дату передачи таких средств и имущества, в размере, не превышающем  4 % суммы его общего налогооблагаемого  дохода  отчетного года.

Неприбыльными считаются предприятия, учреждения, организации, основной целью которых является не получение прибыли, а осуществление благотворительной деятельности и меценатства,  другой деятельности, предусмотренной законодательством.

При включении неприбыльной организации в Реестр неприбыльных организаций и учреждений ей присваивается соответствующий код. Создание и ведение Реестра осуществляется Министерством доходов и сборов  Украины.

Гражданин, который в течение прошлого года  платил  взносы и пожертвования неприбыльным организациям, включенным в Реестр неприбыльных организаций и учреждений, имеет  право на применение на налоговой скидки, в размере, не превышающем  4 %  общего налогооблагаемого  дохода,  полученного им в отчетном году.

В прошлом году гражданин получил целевую благотворительную  помощь на научное исследование. На данное время сумма помощи еще не использована.

Необходимо ли задекларировать неиспользованную сумму целевой благотворительной помощи?

В налогооблагаемый  доход гражданина не включается  целевая благотворительная помощь, которая предоставляется резидентами - юридическими или физическими лицами в любой сумме (стоимости), в частности,  плательщику налога, который проводит научное исследование или разработку. Указанная  помощь  предоставляется для  возмещения стоимости оборудования, материалов, других расходов (кроме выплат заработной платы, дополнительных благ, других расходов для личных потребностей) при условии, если результаты таких исследований или разработок обнародовались  и не могут быть предметом патентования.

Приобретатель целевой благотворительной помощи в виде средств имеет право на ее использование в течение срока, установленного условиями такой помощи, но не более 12 календарных месяцев, следующих за месяцем получения такой помощи, за исключением получения благотворительной помощи в виде ендавмента. Если целевая благотворительная помощь в виде средств не используется ее приобретателем в течение такого срока и не возвращается благотворителю, такой гражданин  обязан включить неиспользованную сумму  помощи в состав общего годового  налогооблагаемого  дохода и уплатить налог на доходы  по  ставке, определенной  пунктом 167.1 статьи 167 Налогового кодекса (15 процентов, если доход не превышает десятикратный  размер минимальной заработной платы, установленной законом на 1 января отчетного налогового года. При превышении указанного  размера дохода,  к сумме превышения применяется ставка 17 процентов).

Приобретатель целевой благотворительной помощи имеет право обратиться в территориальный орган Министерства доходов и сборов для продолжения срока использования такой целевой благотворительной помощи с наведением обстоятельств, которые свидетельствуют о невозможности ее полного использования в указанные сроки, а руководитель такого органа имеет право принять решение о таком продолжении.

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області