Реєстрація платника ПДВ
| просмотров: 7090

Реєстрація платника ПДВ.

До якого контролюючого органу здійснюється сплата та подання податкової звітності з ПДВ у період перереєстрації платника ПДВ у зв’язку зі зміною його місцезнаходження (місця проживання), яка передбачає зняття з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому?

Відповідно до п.183.15 ст.183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

 

Зокрема, переведення платника податків на обслуговування з одного органу ДПС до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) здійснюється згідно з р.Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №1588).

 

Підпунктом 10.1.6 п.10.1 розділу Х Порядку №1588 визначено, що до взяття на облік платника податків в органі доходів і зборів за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податки, збори, подає податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконує інші обов’язки платника податків за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).

 

Перереєстрація платника ПДВ у зв’язку із зміною місцезнаходження (місця проживання), яка відповідно до Порядку №1588 передбачає зняття з обліку платника ПДВ в одному органі доходів і зборів і взяття на облік в іншому, здійснюється у порядку, визначеному у п.4.4 р.IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1394, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 за №1369/20107 із змінами і доповненнями (далі – Положення №1394), та із урахуванням таких особливостей.

 

Для заміни свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (далі – Свідоцтво) платник ПДВ протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про податкову адресу платника, подає до органу доходів і зборів за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація».

 

У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день строку у 5 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація». У період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва.

 

При цьому нове Свідоцтво видається із зазначенням терміну дії, який відповідає даті закінчення 30 днів, що настають за днем, до якого перебуватиме на обліку платник ПДВ в органі доходів і зборів за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).

 

Перереєстрація не є обов’язковою, якщо строк перебування на обліку платника ПДВ у органі доходів і зборів за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) не перевищуватиме одного місяця після реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно із законодавством.

 

Протягом 10 робочих днів після взяття на облік у органі доходів і зборів за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платник ПДВ зобов’язаний подати до цього органу доходів і зборів додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Зміна місцезнаходження». Перереєстрація проводиться у порядку, визначеному у п.4.2 та п.4.3 р.IV Положення №1394.

 

Враховуючи зазначене, до взяття на облік платника ПДВ в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податок та подає податкову звітність з ПДВ до контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).

 

Які документи подаються разом з реєстраційною заявою платника ПДВ за ф.№1-ПДВ?

Згідно з абз. першого п.182.1 ст.182 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

 

У зв’язку з цим, не є обов’язковими для заповнення рядок розділу 7 реєстраційної заяви платника ПДВ за ф. №1-ПДВ щодо обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ, а також розділи 8 та 9 заяви стосовно даних про статутний капітал (балансову вартість активів) особи.

 

Виходячи з вимог п.183.8 ст.183 ПКУ, рішення про реєстрацію особи платником ПДВ приймається за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, підтверджуючих постачання товарів/послуг та відповідність вимогам, визначеним ст.180 ПКУ (щодо особи - платника ПДВ), п.181.1 ст.181 ПКУ (для обов’язкової реєстрації) та п.182.1 ст.182 ПКУ (для добровільної реєстрації).

 

Підтвердженням відповідності вимогам п.181.1 ст.181 та п.182.1 ст.182 ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо). Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 із змінами. Реєстраційні заяви платників ПДВ (разом із додатками) подаються до загального відділу (канцелярії) контролюючого органу без будь-якого попереднього розгляду та/або візування реєстраційних заяв іншими структурними підрозділами контролюючого органу.

 

Які терміни подання заяви за ф.№1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?

Відповідно до п.183.3 ст.183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп.«б» п.180.1 ст.180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

 

При дотриманні яких умов новостворена особа може зареєструватися платником ПДВ?

З 01.07.2012 відповідно до п.182.1 ст.182 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Отже, добровільна реєстрація платником ПДВ здійснюється за умови наявності у особи оподатковуваних операцій незалежно від дати її державної реєстрації.


Як здійснюється перереєстрація платника ПДВ та заміна свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) платника без зміни адміністративного району?

Відповідно до п.183.15 ст.183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі зміни даних про платника ПДВ, які зазначаються у свідоцтві про реєстрацію, платник податку подає реєстраційну заяву до органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації та заміни свідоцтва про реєстрацію.

 

Контролюючий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво замість старого з дотриманням правил та у строки, визначені цією статтею для реєстрації платників ПДВ.

 

Перереєстрація платника ПДВ та заміна Свідоцтва у разі виникнення змін у даних платника ПДВ, які, в тому числі, стосуються місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, проводяться відповідно до р.ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1394.

 

Для заміни Свідоцтва платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» (ф.№1-ПДВ), Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва.

 

У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є бажаний (запланований) день перереєстрації, вказаний у заяві, або останній день строку у 5 робочих днів від дня отримання заяви контролюючим органом.

 

За бажанням та згідно із заявою платника ПДВ датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва може бути встановлений день до закінчення строку у 5 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація». При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є бажана дата перереєстрації платником ПДВ.

 

У період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва. За потреби контролюючий орган повертає платнику ПДВ на цей період старе Свідоцтво та необхідну кількість засвідчених копій старого Свідоцтва із спеціальними записами про термін дії:

«Свідоцтво дійсне до <дата, що відповідає останньому дню строку у 5 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви>,

запис зроблено <дата>».

 

Запис у Свідоцтві та всіх засвідчених копіях Свідоцтва засвідчується підписом керівника (заступника керівника) контролюючого органу та печаткою.

 

Який термін подання заяви за ф.№1-ПДВ платником ЄП у разі добровільної зміни ставки ЄП?

Відповідно до абз. другого п.183.4 ст.183 Податкового кодексу України у разі зміни ставки єдиного податку відповідно до пп. «б» пп.4 п.293.8 ст.293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

 

Який термін платнику ЄП, що не передбачає сплати ПДВ, потрібно подати заяву за ф.№1-ПДВ при переході за добровільним рішенням на загальну систему оподаткування?

Відповідно до пп.183.4 ст.183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених гл.1 р.XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п.181.1 ст.181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п.182.1 ст.182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п.183.3 ст.183 ПКУ.

 

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до пп.«б» пп.4 п.293.8 ст.293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

 

Згідно з п.183.5 ст.183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп.6 п.180.1 ст.180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

 

Як особі, яка не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від 300 тис. грн., добровільно зареєструватися таким платником?

Відповідно до п.182.1 ст.182 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

 

Чи можуть бути зареєстровані як самостійні платники ПДВ філії та представництва ЮО – резидента?

Статтею 180 Податкового кодексу (далі – ПКУ) визначено перелік осіб, які для цілей оподаткування є платниками податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ особа для цілей розділу V ПКУ - будь-яка із зазначених нижче осіб:

а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка:

або є платником податків і зборів, встановлених ПКУ, крім єдиного податку;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому ПКУ порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

б) фізична особа - підприємець, яка:

або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

в) юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;

г) постійне представництво;

ґ) інвестор та/або інвестор (оператор) відповідно до угоди про розподіл продукції, на якого покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.

 

Згідно з ч. другою ст. 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання є:

1)                       господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2)                       громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб’єкти господарювання, зазначені у п. 1 ч. другої ст. 55 ГКУ, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (ч. шоста ст. 55 ГКУ).

 

Відповідно до п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

 

Враховуючи те, що філії та представництва юридичних осіб - резидентів не є юридичними особами, а також не є суб’єктами господарювання, то у контролюючих органів відсутні підстави для реєстрації філій та представництв юридичних осіб - резидентів в якості самостійних платників ПДВ.

 

Який період враховується платником податку для визначення обсягу операцій з постачання товарів/послуг з метою повторної обов’язкової/добровільної реєстрації платником ПДВ після того як за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу його реєстрацію платника ПДВ було анульовано?

Пунктом 184.2 ст.184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у пп.«а» п.184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у пп.б» - «з» п.184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату:

подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації, якщо у свідоцтві про реєстрацію платника податку не було визначено граничний строк дії;

зазначену в судовому рішенні;

закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію платника податку;

що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

 

У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з р.V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку (п.181.1 ст.181 ПКУ).

 

Якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п.182.1 ст.182 ПКУ).

 

Таким чином, платник податку, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу, з метою повторної обов’язкової реєстрації платником ПДВ для визначення обсягу оподатковуваних операцій, визначених в п.181.1 ст.181 ПКУ, повинен враховувати обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які здійснені ним протягом останніх 12 календарних місяців, до яких, в тому числі, включаються і місяці попередніх реєстрацій.

 

У разі якщо платник податку, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу, провадить оподатковувані операції, обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців сукупно не перевищує 300 000 гривень (без урахування ПДВ), вважає за доцільне добровільно повторно зареєструватися платником ПДВ, то реєстрація такого платника здійснюється за його заявою. При цьому, добровільна реєстрація платником ПДВ не потребує визначення періоду для вирахування обсягу операцій з постачання товарів/послуг.

 

Як продавцю визначити встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, у разі повернення продавцю раніше поставлених ним товарів/послуг, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги?

Відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з р.V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку.

 

Згідно з п.182.1 ст.182 ПКУ якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

 

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення терміну «постачання товарів/послуг» (пп.14.1.185 та пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ) та приймати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців.

Отже, якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.

 

Как подавать отчетность по НДС?

В декларацию вносятся данные налогового учета плательщика отдельно за каждый отчетный (налоговый) период без нарастающего итога.

Приказом от 13 ноября 2013 года № 678 Министерство доходов и сборов Украины  утвердило Порядок заполнения и представления налоговой отчетности по налогу на добавленную стоимость.

 

Все плательщики НДС представляют налоговую декларацию с отметкой «0110», в которой отражаются расчеты с бюджетом. К налоговой отчетности по НДС относятся:

- налоговая декларация по НДС;

- уточняющий расчет налоговых обязательств по НДС в связи с исправлением самостоятельно выявленных ошибок;

- копии записей в реестрах выданных и полученных налоговых накладных в электронном виде;

- расчет налоговых обязательств, начисленных получателем услуг, не зарегистрированным как плательщик НДС, которые поставляются нерезидентами, в том числе их постоянными представительствами, не зарегистрированными налогоплательщиками, на таможенной территории Украины.

 

Отчетный (налоговый) период определяется в порядке, установленном ст. 202 раздела V Налогового кодекса, и может равняться одному календарному месяцу, а в случаях, определенных НК, - календарному кварталу, с учетом таких особенностей:

 

1) если лицо регистрируется в качестве плательщика налога с другого дня, чем первый день календарного месяца, первым отчетным (налоговым) периодом является период, который начинается со дня такой регистрации и заканчивается последним днем первого полного календарного месяца;

2) если налоговая регистрация лица аннулируется в другой день, чем последний день календарного месяца, то последним отчетным (налоговым) периодом является период, который начинается с первого дня такого месяца и заканчивается днем такого аннулирования.

При избрании квартального отчетного (налогового) периода налогоплательщи вместе с декларацией за последний отчетный (налоговый) период календарного года подает в контролирующий орган заявление о выборе квартального отчетного (налогового) периода.

 

Квартальный налоговый период начинает применяться с первого налогового периода следующего календарного года до конца такого года или до:

- момента утраты права на применение ставки 0 % налога на прибыль;

- перехода налогоплательщика, применявшего упрощенную систему налогообложения, на уплату других налогов и сборов.

 

Если налогоплательщик вместе с декларацией по результатам последнего отчетного (налогового) периода календарного года не подал в контролирующий орган, в котором состоит на учете, такое заявление, такой налогоплательщик обязан с первого отчетного (налогового) периода следующего календарного года применять месячный отчетный (налоговый) период.

Про бюджетне відшкодування податку на додану вартість

Министерство доходов и сборов Украины напоминает об условиях автоматического возмещения НДС

Право на получение автоматического бюджетного возмещения НДС обеспечивается совокупностью следующих критериев:

1) включение в ЕГР (без записей об отсутствии подтверждении сведений; об отсутствии по местонахождению; о принятии решения о выделении или прекращении; о признании недействительными учредительных документов или изменений в учредительные документы; о прекращении юрлица или предпринимательской деятельности физлица при отсутствии решения или сведений, на основании которых проводится прекращение);

2) осуществление операций по нулевой ставке (удельный вес которых в течение предыдущих 12 последовательных отчетных месяцев составляет не менее 40 % общего объема поставок (для квартальщиков – в течение предыдущих 4 последовательных отчетных кварталов));

3) отсутствие у плательщика судебных процедур банкротства;

4) общая сумма расхождений между налоговым кредитом плательщика и налоговыми обязательствами его контрагентов в течение предыдущих 3 последовательных календарных месяцев не превышает 10 % заявленной суммы возмещения;

5) средняя заработная плата работников как минимум в два с половиной раза превышает минимальную в каждом из последних четырех отчетных периодов (кварталов);

6) выполнение одного из следующих условий:

– численность работников превышает 20 человек в каждом из последних 4 отчетных периодов (кварталов);

– остаточная балансовая стоимость основных фондов на отчетную дату превышает сумму налога, заявленную к возмещению за предыдущие 12 последовательных календарных месяцев;

– налоговое обязательство по налогу на прибыль к уплате в бюджет выше среднего по отрасли по итогам последнего отчетного года;

7) отсутствие налогового долга;

8) отсутствие у крупного плательщика задекларированного убытка по налогу на прибыль по итогам последнего отчетного года (разъяснение от 16.12.2013 г.).

 

Чи має право  підприємство на бюджетне відшкодування ПДВ, якщо в одному податковому періоді ми мали від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту, а в наступному податковому періоді - позитивне значення, яке є меншим за залишок від’ємного значення минулого звітного періоду?

Платник ПДВ має право на бюджетне відшкодування в частині, що дорівнює різниці між сумою від’ємного значення минулого звітного періоду та сумою позитивного значення звітного періоду, за умови, що сума податку фактично ним сплачена постачальникам у попередніх та звітному податкових періодах.

 

Чи має право платник ПДВ після відмови контролюючим органом у автоматичному бюджетному відшкодуванні повторно подати заяву на таке відшкодування, якщо платник вже відповідає встановленим критеріям?

Визначення відповідності платника податку критеріям проводиться на підставі даних його звітних показників та наявної податкової інформації в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності за відповідний звітний період. Повторний обрахунок критеріїв з метою визначення відповідності платника податку критеріям за один і той же звітний податковий період не здійснюється.

 

Чи має право платник податку на додану вартість зарахувати суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в рахунок сплати податкових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів)?

 Ні, немає. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, може використати вказані суми податку лише у зменшення податкових зобов’язань ПДВ, що виникнуть протягом наступних звітних (податкових) періодів.

 

Підприємство - платник ПДВ.  В листопаді 2013 у нас  вперше виникло від’ємне значення ПДВ, за рахунок сум податку, сплачених постачальникам.  Чи маємо ми  право дані суми в даному податковому періоді, включити до бюджетного відшкодування?

Платник ПДВ, в звітному (податковому) періоді, в якому вперше виникло від’ємне значення податку, не має права суми ПДВ, сплачені постачальникам в такому звітному (податковому) періоді, включити до бюджетного відшкодування, оскільки від’ємне значення податку звітного (податкового) періоду участі в бюджетному відшкодуванні не приймає.

 

Чи дозволяється зміна напряму відшкодування ПДВ шляхом надання уточнюючого розрахунку?

Ні, не дозволяється, оскільки зміна напряму відшкодування не може розцінюватися як виправлення помилки.

 

Яким чином здійснюється зарахування суми бюджетного відшкодування, зазначеної у рядку 23.2 податкової декларації з ПДВ, у рахунок зменшення податкових зобов’язань з ПДВ в наступних податкових періодах?

Сума рядка 23.2 податкової декларації з ПДВ переноситься до картки особового рахунку платника податку і в подальшому ця сума приймає участь у погашенні податкових зобов’язань з ПДВ такого платника податку в порядку календарної черговості виникнення таких переплат та не підлягає відображенню в наступній податковій декларації з ПДВ.

 

Екологічний податок

Який порядок подання податкової декларації та сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів?

Відповідно до п.250.1 ст.250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період по екологічному податку дорівнює календарному кварталу.

 

Згідно із п.250.2 ст.250 ПКУ платники екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, що здійснюють виробництво (виготовлення) транспортних засобів на митній території України для їх продажу на внутрішньому ринку України, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації - за місцем перебування платника податку на податковому обліку в контролюючих органах.

 

Пунктом 250.5 ст.250 ПКУ визначено, що особи, які ввозять на митну територію України транспортні засоби та/або кузови до них (за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД) в митному режимі імпорту, сплачують екологічний податок за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів до або в день подання митної декларації.

 

Особи, які придбавають транспортні засоби в осіб, які не є платниками цього податку згідно з пп. 240.6.1 п.240.6 ст.240 ПКУ, сплачують екологічний податок за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів до або в день подання до органу внутрішніх справ заяви про перереєстрацію транспортного засобу.

 

Нормами ПКУ не передбачено подання до контролюючих органів податкових декларацій екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, особами, які:

ввозять на митну територію України транспортні засоби та/або кузови до них (за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД) в митному режимі імпорту придбавають транспортні засоби в осіб, які не є платниками цього податку згідно з пп. 240.6.1 п.240.6 ст.240 ПКУ.

 

У який строк суб’єкт господарювання, який був платником екологічного податку у минулому році повинен подати до контролюючого органу заяву про відсутність у наступному звітному році об’єкта обчислення екологічного податку?

Відповідно до п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для екологічного податку дорівнює календарному кварталу.

 

Платники податку, крім тих, які визначені п. 240.2 та пп. 240.2 прим. 1.1 і 240.2 прим. 1.3 п. 240.2 прим. 1 ст. 240 ПКУ, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених пп. 241.2.2 п. 241.2 ст. 241 ПКУ, які сплачують податок до або в день подання митної декларації (п. 250.2 ст. 250 ПКУ).

 

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

 

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

 

Отже, суб’єкт господарювання, який є платником екологічного податку, але з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинен скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

 

В іншому разі такий суб’єкт господарювання зобов’язаний подавати податкові декларації екологічного податку відповідно до ст. 250 ПКУ.

 

Які встановлені ставки екологічного податку та чи проводиться їх індексація?

Статтями 243-248 розділу VIIІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку, а саме:

ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (ст. 244 ПКУ);

ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);

ставки податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів (ст. 246 прим.1 ПКУ);

ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);

ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).

 

Пунктом 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 1 червня вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, із екологічного податку. 

 

Водночас відповідно до п. 2 підр. 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:

з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50 відсотків від ставок, передбачених ст.ст. 243, 244, 245 і 246 ПКУ;

з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно ставки податку становлять 75 відсотків від ставок, передбачених ст.ст. 243, 244, 245, 246 ПКУ;

з 1 січня 2014 року ставки податку становлять 100 відсотків від ставок, передбачених ст.ст. 243, 244, 245 і 246 ПКУ.

 

Чи є суб’єкти господарства, які уповноважені виробниками або дистриб’юторами на здійснення продажу на внутрішньому ринку України транспортних засобів, вироблених (виготовлених) на митній території України, платниками екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів?

Відповідно до п.3 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 № 1200 зі змінами та доповненнями, дистриб’ютор - суб’єкт господарювання, який уповноважений виробником на здійснення продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, і організацію проведення передпродажної підготовки, гарантійного та післяпродажного обслуговування через свою дилерську мережу і поставлений на облік відповідно у департаменті Державтоінспекції МВС і Держсільгоспінспекції.

 

Уповноважений дилер - суб’єкт господарювання, який уповноважений дистриб’ютором на здійснення продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, матеріально-технічна база якого відповідає основним критеріям оцінки торгово-сервісних потужностей і який від свого імені здійснює на договірних засадах продаж транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, проводить передпродажну підготовку, гарантійне та післяпродажне обслуговування і поставлений на облік відповідно у департаменті Державтоінспекції МВС і Держсільгоспінспекції.

 

Згідно з п. 240.2 прим.1 ст.240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів є особи, які:

 ввозять на митну територію України транспортні засоби та/або кузови до них (за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД) в митному режимі імпорту;

 здійснюють виробництво (виготовлення) транспортних засобів на митній території України для їх продажу на внутрішньому ринку України;

 придбавають транспортні засоби в осіб, які не є платниками цього податку згідно з пп. 240.6.1 п.240.6 ст.240 ПКУ.

 

Згідно із п.250.2 ст.250 ПКУ платники екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, що здійснюють виробництво (виготовлення) транспортних засобів на митній території України для їх продажу на внутрішньому ринку України, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації - за місцем перебування платника податку на податковому обліку в контролюючих органах.

 

 Оскільки платниками екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів є виробники транспортних засобів на митній території України для їх продажу на внутрішньому ринку України, то суб’єкти господарювання, які уповноважені виробниками або дистриб’юторами на здійснення продажу на внутрішньому ринку України транспортних засобів, вироблених (виготовлених) на митній території України, не є платниками екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів.

 

У яких випадках до органу внутрішніх справ пред’являються довідки про сплату або про звільнення від сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів?

Законом України від 4 липня 2013 року № 422-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм» (далі – Закон № 422), який в частині норм справляння екологічного податку набирає чинності з 1 вересня 2013 року, доповнено новий об’єкт оподаткування екологічним податком за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів.

 

Відповідно до пунктів 250.13 та 250.14 статті 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які здійснюють виробництво (виготовлення) і реалізацію транспортних засобів на внутрішньому ринку України самостійно видають довідки про сплату або звільнення від сплати податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів на кожний транспортний засіб, вироблений (виготовлений) та реалізований нею для подальшої передачі власнику транспортного засобу.

 

Згідно із підпунктом 250.14.2 пункту 250.14 статті 250 ПКУ у разі пропуску транспортного засобу (кузову) або партії транспортних засобів (кузовів) на митну територію України контролюючий орган оформлює та видає на кожний транспортний засіб особі, яка ввозить на митну територію України такий транспортний засіб, довідку про сплату або про звільнення від сплати податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів для подальшої передачі такою особою власнику транспортного засобу;

 

Відповідно до підпункту 250.18.3 пункту. 250.18 статті 250 ПКУ орган внутрішніх справ здійснює державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів на підставі довідки про сплату податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів або на підставі довідки про звільнення від сплати податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів. Це правило не поширюється на перереєстрацію транспортних засобів, що були придбані до 1 вересня 2013 року.

 

Отже, у разі державної реєстрації транспортних засобів які були придбані з 1 вересня 2013 року у особи, яка здійснює виробництво (виготовлення) і реалізацію транспортних засобів на внутрішньому ринку України або ввезені з 1 вересня 2013 року на митну територію України - власниками транспортних засобів пред’являються органам внутрішніх справ довідки про сплату екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів або довідки про звільнення від сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів.

 

Какой срок действия электронных ключей ?

С 1 ноября этого года для клиентов Акредитационного центра сертификации  ключей усиленные  сертификаты открытых  ключей от Министерства доходов и сборов Украины  Украины  формируются  на два года. Такую возможность  центр сертификации  ключей, что действует при  Министерстве, получил  после прохождения  процедуры  акредитации. Было сформировано новые  технологические  сертификаты  центра и серверов центра, что дало возможность   продолжить   время  действия   цифровых подписей. Новация  не только  сэкономит время   плательщиков на приобретение ключей, но и  способствует их привлечению к активному применению информационно-коммуникационных технологий.

 

Только в этом году  Акредитационный  центр сертификации    ключей, что действует при  ГУ Министерства доходов и сборов Украины  в Запорожской области, с момента своего открытия выдал  более 57 тысяч  электронных ключей цифровой подписи. 38750 физических и юридических лиц, граждан области стали собственниками ключей, воспользовавшись бесплатным сервисом от Министерства доходов и сборов Украины Украины.

 

Что такое электронная проверка ?

Повысить качество и эффективность аудита и снизить  административную  нагрузку на бизнес  даст возможность внедрение сервиса "Электронная камеральная проверка". Применение такого  вида проверки минимизирует влияние человеческого фактора, поможет плательщикам налогов самостоятельно  откорректировать налоговую отчетность без негативных последствий в виде применения  финансовых санкций органами доходов и сборов.

 

Нормами Налогового  кодекса предусмотрено, что электронная проверка проводится на основании заявления, поданного плательщиком  к контролирующему органу в котором он пребывает на учете. Заявление подается за 10 календарных дней до ожидаемого начала  проведения  электронной проверки.

 

Для плательщиков налогов, которые  применяют  упрощенную систему налогообложения, учета и отчетности, электронные проверки   будут  проводится с 1 января 2014 года,  для субъектов хозяйствования  микро-,  малого и  среднего бизнеса  - с 1 января 2015 года, для  других  плательщиков налогов - с 1 января 2016 года.

 

Такая проверка проводится на  основании поданных плательщиком документов  в  электронной  форме и в установленном формате бухгалтерских документов. Внедрение  сервиса "Электронная  камеральная проверка" даст возможность автоматизировать  выполнение процессов  камеральной проверки, решать вопросы дистанционного  обслуживания плательщиков налогов, освободить их от необходимости лично  навещать территориальные органы Министерства доходов и сборов Украины  и минимизировать  общение с нашими  работниками.

 

Среди  сервисов, которые  были внедрены в этом году,  Министерство доходов и сборов  предложило  еще один - "Электронный  кабинет" плательщика налогов. Кто им может воспользоваться ?

 Новый  сервис Министерства доходов и сборов Украины   Украины - "Электронный кабинет" плательщика налогов начал уже работу в тестовом режиме. Первыми посетителями этого кабинета стали  крупные плательщики налогов, а  через короткое время познакомиться с его возможностями смогут  все категории плательщиков налогов.

 

"Электронный кабинет"- это персональное  автоматизированное рабочее место  плательщика, работая в котором  он сможет с какого-либо компьютера подключенного к сети Интернет, после авторизации. Каждый  плательщик налогов  будет иметь  персональный  акаунт на нашем сервере, где  будет сохраняться вся  история  его отношений с органами Министерства доходов и сборов Украины : учредительные данные, уплаченные налоги, поданные отчеты и другая  необходимая информация, а также  буде предоставляться  круглосуточный   доступ к онлайн-консультациям.

 

Новый сервис является важным шагом к онлайновым отношениям плательщика  с органами доходов и сборов. Преимуществом нового сервиса  является сдача отчетности в режиме реального времени. Плательщик сразу же будет видеть как показатели его отчетности будут влиять на расчет с бюджетом. Налоговая отчетность будет  подаваться  пакетом, то есть декларация  со всеми приложениями.  На каждый принятый пакет документов будет подаваться  одна квитанция  о принятии декларации. В дальнейшем возможности "Электронного кабинета" будут расширяться.

 

Формувати податкову звітність відтепер можна в Електронному кабінеті

На веб-порталі Міністерства доходів і зборів розпочав свою роботу новий онлайновий сервіс – Електронний кабінет платника податків.

 

Відтепер кожний платник має змогу облаштувати своє персональне автоматизоване робоче місце, в якому фіксуватиметься вся інформація про його розрахунки з бюджетом. Працювати в кабінеті можна з будь-якого комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет.

 

Як зазначають фахівці Міндоходів, новий сервіс зорієнтований на зручність та допомогу платнику податків у формуванні його податкових звітів та своєчасній сплаті коштів до бюджету.

 

Так, у своєму Електронному кабінеті платник зможе підготувати, заповнити і надіслати звітність в електронному вигляді та одразу ж отримати квитанцію про її прийняття (або неприйняття). Для зручності податкова звітність подаватиметься одним пакетом, тобто декларація з усіма додатками. На кожен прийнятий пакет документів надсилатиметься одна квитанція про прийняття декларації.

 

Крім того, можливості сервісу дозволяють платникам переглядати свої дані про стан розрахунків з бюджетом на конкретну дату та прогноз щодо платежів до кінця поточного року. Про граничні терміни подання документів та сплати податків нагадає „Календар платника”, в якому автоматично кольором позначаються подані документи та ті, терміни яких наближаються.

 

Увійти до Електронного кабінету можна за адресою kpp.minrd.gov.ua або за гіперпосиланням „Електронний кабінет платника податків” на порталі Міндоходів шляхом авторизації за допомогою електронного цифрового підпису. У разі відсутності такого ключа, отримати його можна безкоштовно в пунктах реєстрації акредитованого Центру сертифікації електронних ключів Міндоходів, яких на сьогодні в Україні нараховуєтсья 104.

 

З детальною інструкцією щодо роботи Електронного кабінету можна ознайомитися на його головній сторінці, в якій покроково розписані етапи роботи з системою.

 

Крім того, отримати консультацію щодо функціонування сервісу можна за тел. (044) 323-01-11, 067-555-01-11, 066-555-01-11.

 

У разі виникнення збоїв у роботі сервісу користувачі можуть про це, надіславши повідомлення на електронну адресуkpp_support@minrd.gov.ua

 

Утвержден реестр налоговых накладных

Министерство доходов и сборов Украин утвердило  форму реестра выданных и полученных налоговых накладных (приказ от 25.11.2013 г. № 708).

Документ подписан, зарегистрирован в Минюсте и будет опубликован 31.12.2013 г. в «Офіційному віснику України» № 100.

Вступит в силу новый реестр с 01.01.2014 г.

 

Особливості сплати підприємствами авансових внесків у разі зміни системи оподаткування

Якщо платник податку на прибуток, що сплачує авансові внески, переходить на спрощену систему оподаткування всередині звітного року, він звільняється від сплати авансових внесків починаючи з першого місяця кварталу, у якому він переходить на спрощену систему оподаткування.

 

При цьому такий платник у встановлені терміни подає податкову декларацію з податку на прибуток за звітний квартал, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування. Тобто, якщо платник перейшов на спрощену систему оподаткування у ІІІ кварталі, то звітна декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. У такій декларації платник зменшує суму податкових зобов’язань на суму сплачених у звітному періоді авансових внесків.

 

Особливості сплати підприємствами авансових внесків у разі зміни системи оподаткування, а також інші актуальні питання висвітлені в Узагальнюючій податковій консультації з окремих питань щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, затвердженій наказом Міндоходів України від 22 листопада 2013 року № 698.

 

Чи є пов’язаними особами державні підприємства, які належать до сфери управління одного міністерства?

Державні підприємства, які належать до сфери управління одного міністерства, є пов’язаними особами. До пов’язаних осіб належать юридичні особи, одноособові виконавчі органи яких призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу).

 

Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених Господарським Кодексом та іншими законодавчими актами.

 

Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

 

Відповідна норма визначена пп. „г” п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, Узагальнюючою податковою консультацією з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.11.2013 № 699 та ст. 73 Господарського кодексу України.

 

Спецодяг працівника при його звільнені оподатковується

Вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків.

 

Але, якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем, не повертає йому спеціальний (у тому числі формений) одяг, спецвзуття, граничний строк використання яких не настав, то вартість такого майна включається до складу місячного оподаткованого доходу такого працівника.

 

Такий дохід вважається додатковим благом та підлягає оподаткуванню на загальних підставах і відображається роботодавцем в податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою «126».

 

Доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку визначені п.165.1 ст.165 ПКУ.

 

О налогообложении операций, финансируемых на средства междунардной техпомощи

В тех случаях, когда контракт касается поставки товаров, происходящих из Украины, он должен быть заключен на основании цен без учета НДС. Под термином «товар» понимается любой продукт, услуга и / или права, которые подлежат продаже.


В письме № 13407/6/99-99-19-04-02-15 Министерство доходов и сборов Украины разъяснило  порядок налогообложения операций по поставке услуг, финансирование которых осуществляется за счет средств международной технической помощи.

 

Разъяснено, что согласно ст. 3 Рамочного соглашения между Правительством Украины и Комиссией Европейского Сообщества контракты, финансируемые за счет Сообщества, не подлежат обложению НДС, гербовым, регистрационным или другими аналогичными сборами в Украине, независимо от того, существуют ли такие сборы, или должны быть внедрены, и независимо от того, заключены эти контракты с лицами из Украины или других стран.

 

В регистрационной карточке проекта (программы) международной техничекой помощи (МТП) делается запись, содержащая:

1) ссылку на статью международного договора Украины касаемо предусмотренных льгот;

2) подтверждение наличия плана закупки;

3) указание официального сайта Минэкономразвития, на котором размещен такой план закупки и перечень организаций-исполнителей, которые заявили право на налоговые льготы.

 

В случае если в регистрационной карточке проекта (программы) МТП будет сделана такая запись это означает, что в рамках проекта (программы) МТП донором заявлено право на получение налоговых льгот, предусмотренных налоговым законодательством Украины. Таким образом, в рамках такого проекта (программы) МТП товары, работы и услуги, которые закупаются исполнителем проекта за счет МТП, отгружаются (выполняются, поставляются) поставщиками такому исполнителю без уплаты НДС.

 

В письме также указано, что освобождаются от обложения НДС операции по поставке товаров, работ, услуг в рамках Проекта международной технической помощи № 2648 «Бюро мониторинга и институционального развития программы Восточного партнерства по вопросам культуры» и в пределах утвержденного плана закупки товаров, работ и услуг, приобретаемых исполнителем проекта за средства МТП.

 

Какими документами подтверждается страна происхождения товара?

Страна происхождения товара заявляется (декларируется) в орган доходов и сборов путем представления оригиналов документов о происхождении товара.


Документами, подтверждающими страну происхождения товара, являются:

сертификат о происхождении товара;

- заверенная декларация о происхождении товара;

- декларация о происхождении товара;

сертификат о региональном наименовании товара (ч.1. ст. 43 Таможенного кодекса Украины).

 

Страна происхождения товара заявляется (декларируется) в орган доходов и сборов путем представления оригиналов документов о происхождении товара (ч.2 ст.43 Кодекса).

 

Сертификат о происхождении товара - документ, однозначно свидетельствующий о стране происхождения товара и выданный компетентным органом данной страны или страны вывоза, если в стране вывоза сертификат выдается на основании сертификата, выданного компетентным органом в стране происхождения товара. (ч.3 ст. 43 Кодекса). В случае утраты сертификата принимается его официально заверенный дубликат (ч.4 ст.43 Кодекса).

 

Заверенная декларация о происхождении товара - это декларация о происхождении товара, засвидетельствованная государственной организацией или компетентным органом, наделенным соответствующими полномочиями (ч.5 ст. 43 Кодекса).

 

Декларация о происхождении товара - это письменное заявление о стране происхождения товара, сделанное в связи с вывозом товара производителем, продавцом, экспортером (поставщиком) или другим компетентным лицом на коммерческом счете или любом другом документе, который касается товара (ч.6 ст. 43 Кодекса).

 

Сертификат о региональном наименовании товара - это документ, который подтверждает, что товары соответствуют определению, характерному для соответствующего региона страны, и выданный компетентным органом в соответствии с законодательством страны вывоза товара (ч.7 ст. 43 Кодекса).

В случае, если в документах о происхождении товара есть расхождения в сведениях о стране происхождения товара, или органом доходов и сборов установлены иные сведения о стране происхождения товара, чем те, что указаны в документах, декларант или уполномоченное им лицо имеет право предоставить органу доходов и сборов для подтверждения сведений о заявленной страну происхождения товара дополнительные сведения (ч.8 ст. 43 Кодекса). Дополнительными сведениями о стране происхождения товара являются сведения, содержащиеся в товарных накладных, упаковочных листах, отгрузочная спецификация, сертификатов (соответствия, качества, фитосанитарных, ветеринарных и т.п.), таможенной декларации страны экспорта, паспортах, технической документации, выводах-экспертизах соответствующих органов, других материалах, которые могут быть использованы для подтверждения страны происхождения товара (ч.9 ст. 43 Кодекса).

 

Ставки акцизного податку у 2014 році

З 1 січня 2014 року підвищуються ставки акцизного податку на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00) з 29 гривень до 32 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту.

 

Також збільшуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10 „Сигарети без фільтра, цигарки” до 77,50 грн. за 1 тис. шт., за кодом товару УКТ ЗЕД 2402 20 90 20 „Сигарети з фільтром” - 173,20 грн. за 1 тис. шт.

 

Мінімальне акцизне податкове зобов’язання становитиме 101,60 грн. за 1 тис. шт. сигарет без фільтра, цигарок та 231,70 грн. за 1 тис. шт. сигарет з фільтром. Відсоткова акцизна ставка залишається без змін – 12%.

 

Дана норма передбачена пунктом 6 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України.

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області 

Календарь
Пн Вт Ср Чт Пн Сб Вс
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31