До завершення звірки даних про об’єкти житлової нерухомості залишилося 12 календарних днів

Власники об’єктів житлової нерухомості можуть здійснювати звірку даних про об’єкти житлової нерухомості та розміри їх житлової площі до 31 грудня 2013 року (включно). Звірка даних здійснюється на підставі оригіналів документів про право власності на об’єкти житлової нерухомості та про житлову площу таких об’єктів.

 

Платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки надано право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру житлової площі об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

 

Звірка даних допоможе уникнути непорозумінь при нарахуванні суми податку у наступному році.

 

Нагадаємо, що з 1 січня 2014 року житлова нерухомість, яка перебуває у власності як фізичних, так і юридичних осіб обкладатиметься податком.

 

Об’єкти оподаткування, ставки та порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначені у ст.265 Податкового кодексу України (із змінами, внесеними Законом України від 04.07.2013 р. № 403-VII).

 

20 грудня 2013 року – останній день подання декларації з ПДВ за листопад

Суб’єкти господарювання, які звітують з ПДВ помісячно податкову декларацію за листопад 2013 року повинні подати до 20 грудня 2013 року включно. Водночас, останнім днем сплати суми податкового зобов’язання, зазначеної у поданій податковій декларації, буде 30 грудня 2013 року.

 

Тобто, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.

 

Нагадуємо, що разом із декларацією потрібно подати копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді за листопад 2013 року.

 

Платники ПДВ, які звітують поквартально також повинні щомісячно (в терміни, що передбачені для подання податкової звітності – календарний місяць) подавати копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді. За листопад 2013 року – до 20 грудня 2013 року включно.

 

Відповідна норма визначена п.49.18 ст.49 та п.57.1 ст. 57 розділу II, п.201.15 ст.201 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

 

Чи виникають податкові зобов’язання у платника ПДВ при отриманні /наданні попередньої (авансової) оплати за товари, які будуть експортовані або імпортовані?

Відповідно до п. 187.11 ст.187 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку, такого експортера або імпортера.

 

Чи застосовується ставка ПДВ 0% до операцій з експорту товарів?

Відповідно до пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України:

а) у митному режимі експорту;

б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п.5 частини першої ст.86 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ);

в) у митному режимі безмитної торгівлі;

г) у митному режимі вільної митної зони.

 

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ;

 

При цьому, до деяких операцій з експорту товарів не застосовується нульова ставка, зокрема:

-                     операції з вивезення культурних цінностей у митному режимі експорту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість (п.210.7 ст.210 ПКУ);

-                     тимчасово з 1 липня 2011 року до 1 січня 2014 року операції з експорту зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, звільняються від оподаткування податком на додану вартість (п.15 підр.2 р.ХХ ПКУ);

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються податком на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ.

-                     тимчасово з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2013 року включно операції з експорту необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки (товарні позиції 4101 - 4103, 4301), звільняються від оподаткування податком на додану вартість (п.16 підр.2 р.ХХ ПКУ);

-                     тимчасово до 1 січня 2014 року операції з експорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00) звільняються від оподаткування податком на додану вартість (п.23 підр.2 р.ХХ ПКУ).

 

Як оподатковуються ПДВ операції з вивезення товарів в митному режимі реекспорту?

Відповідно до п.206.5 ст.206 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п.5 ч. першої ст.86 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 ПКУ.

 

Дія п.5 ч. першої ст.86 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) поширюється до операцій з реекспорту товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари:

а) вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту;

б) перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.

 

Згідно з пп.«в» п.198.5 ст.198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, за товарами під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп.197.1.28 п.197.1 ст.197 ПКУ).

 

Враховуючи зазначене, операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту (за винятком операцій з вивезення відповідно до п.5 ч. першої ст.86 МКУ), підлягають звільненню від оподаткування ПДВ. Якщо платник податку за такими товарами скористався своїм правом на податковий кредит і в подальшому здійснює їх вивезення у митному режимі реекспорту, то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, платник повинен здійснити нарахування ПДВ, при цьому, база оподаткування за такою операцією визначається виходячи із ціни придбання таких товарів.

 

Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту відповідно до п.5 ч. першої ст.86 МКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку.

Як оподатковуються ПДВ операції з експорту товарів у межах договорів комісії?

Відповідно до п.189.4 ст.189 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.187 і ст.198 ПКУ.

 

Однак, слід враховувати, те, що норми п.189.3 - 189.5 цієї статті не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України (п.189.6 ст.189 ПКУ).

 

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку, такого експортера або імпортера (п.187.11 ст.187 ПКУ).

 

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 ПКУ).

 

Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п.187.1 ст.187 ПКУ).

 

Отже, за операцією з експортування (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення вантажної митної декларації контролюючим органом.

 

Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

 

У разі якщо платник податку експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною пп.«а» п.193.1 ст.193 ПКУ, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються (п.200.16 ст.200 ПКУ).

 

Враховуючи зазначене, право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції - її власник (комітент).

 

При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.

 

Як оподатковуються ПДВ операція з вивезення раніше імпортованого товару, який повертається нерезиденту в зв’язку з тим, що він бракований?

Відповідно до п.5 ч. першої ст.86 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ) до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню може бути застосований митний режим реекспорту.

 

Згідно з пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п.5 ч. першої ст.86 МКУ, оподатковуються за нульовою ставкою.

 

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

 

Дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, є датою виникнення податкових зобов’язань (п.187.1 ст.187 ПКУ).

 

Таким чином, операція з вивезення (реекспорту) раніше імпортованого товару, який повертається нерезиденту в зв’язку з тим, що він бракований, підлягає оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою за умови підтвердження такого вивезення митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

 

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

 

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (п.192.1 ст.192 ПКУ).

 

Враховуючи зазначене, якщо покупець при придбанні імпортованого товару скористався правом на податковий кредит, суми такого податкового кредиту при поверненні товару (у зв’язку з тим, що він бракований) підлягають коригуванню, оскільки такий товар не був використаний в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

 

Який порядок оподаткування ПДВ операції з тимчасового ввезення на митну територію України та тимчасового вивезення за межі митної території України товарів (у т.ч. ОЗ) з метою ремонту?

Згідно з п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл. 18 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі - МКУ):

- умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (п.п. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);

- умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (п.п. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).

 

Відповідно до п. 206.8 ст. 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл. 19 МКУ.

 

Чи сплачується ПДВ при експорті товарів суб’єкту господарювання, який не є платником ПДВ?

Для операцій з експорту товарів (послуг) нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI не передбачено сплати ПДВ суб’єктом господарювання, який не є платником ПДВ.

 

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентом послуг з перевезення пасажирів та вантажів на митній території України і за межами митної території України?

Згідно із пп. «б» п. 185.1 ст. 185 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

 

Місцем постачання послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання відповідно до пп. «в» пп. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 р. V ПКУ є місце фактичного постачання послуг.

Відповідно до п. 180.2 ст. 180 р. V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

 

Враховуючи зазначене, операція з постачання нерезидентом послуг з перевезення пасажирів та вантажів митною територією України є об’єктом оподаткування і підлягає оподаткуванню за основною ставкою ПДВ. При цьому особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету при постачанні послуг нерезидентом, є особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

 

Операція з постачання нерезидентом послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митної території України не підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ.

 

Яким єдиним міжнародним перевізним документом підтверджується те, що перевезення є міжнародним, з метою застосування ставки ПДВ 0%?

Підпунктом «е» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

 

Відповідно до пп.«а» пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

 

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

 

Відповідно до ст.9 Закону України від 1 липня 2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» із змінами і доповненнями перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

 

Такими документами можуть бути:

-                     авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

-                     міжнародна автомобільна накладна (CMR);

-                     накладна СМГС (накладна УМВС);

-                     коносамент (Bill of Lading);

-                     накладна ЦІМ (CIM);

-                     вантажна відомість (Cargo Manifest).

 

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з постачання резидентом - платником ПДВ послуг з ремонту суден, що ввезені на митну територію України для такого ремонту, та тих, що знаходяться на митній території України?

Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно із пп. «г» пп. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 р. V ПКУ місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, зокрема, послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном.

 

Згідно із пп. «б» пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем – нерезидентом, підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 0%.

 

До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об’єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об’єкта;

 

Таким чином, операції з постачання резидентом - платником ПДВ послуг із ремонту суден, що знаходяться на митній території України, іншому резиденту підлягають оподаткуванню ПДВ в загальновстановленому порядку за основною ставкою.

 

Операції з постачання резидентом - платником ПДВ послуг з ремонту суден, що ввезені на митну територію України для такого ремонту, підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 0%.

 

 

За яких умов операції з постачання товарів для заправки або забезпечення повітряних суден підлягають оподаткуванню за ставкою 0%?

 

 Відповідно до пп.„б” пп.195.1.2 п. 195.1 ст. 195 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями операції з постачання товарів для заправки або забезпечення повітряних суден оподатковуються за нульовою ставкою, якщо:

виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату;

 - входять до складу Повітряних Сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування.

За якою ставкою ПДВ оподатковуються операції з постачання послуг щодо обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси?

Відповідно до пп.«в» пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) постачання послуг з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси оподатковуються за нульовою ставкою.

 

До послуг з обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, відносяться послуги, які комплексно необхідні та безпосередньо пов’язані з виконанням міжнародного рейсу, а саме:

обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропорту (посадка-зліт повітряного судна, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, наднормативна стоянка повітряного судна);

послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах;

оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування міжнародних рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які орендуються авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси);

послуги персоналу з обслуговування повітряних суден.

 

 

За якою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки або забезпечення морських суден?

Згідно із п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) операції, зазначені у ст. 185 ПКУ, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті ”а” п. 193.1 ст. 193 ПКУ, яка є основною.

 

Водночас пунктом 10 підр. 2 р. ХХ ПКУ передбачено, що за податковими зобов’язаннями з ПДВ, що виникли:

з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків;

з 1 січня 2014 року - 17 відсотків.

 

Відповідно до п.п. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки або забезпечення морських суден, що:

використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України;

використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн;

входять до складу Військово-Морських Сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки.

 

Оподаткування майна, яке переходить у власність банку за рішенням суду

Якщо за рішенням суду з фізичної особи стягнуто нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості за кредитом шляхом визнання на таке майно права власності за банком, слід вважати, що за рішенням суду фізична особа відчужила (продала) власне майно. При цьому фізична особа (відчужувач) повинна відобразити такий дохід у річній податковій декларації та самостійно визначити та сплатити суму податку на доходи фізичних осіб.

 

У свою чергу, банк у разі оприбуткування на баланс нерухомого майна має відобразити у податковому розрахунку форми 1-ДФ за ознакою «104» дохід від відчуження фізичною особою майна за рішенням суду.

 

Пересилання алкогольних напоїв в міжнародних поштових відправленнях заборонене

Забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, що підпадають під визначення 1- 24 груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які переміщуються (пересилаються) на адресу громадян, крім продуктів харчування загальною вагою не більше 10 кілограмів в упаковці виробника.  

 

Зокрема, до таких товарів відносяться живі тварини, зернові культури, алкогольні і безалкогольні напої та оцет, тютюн і промислові замінники тютюну та інші.

 

Дана норма визначена п. 6 ч. 1 ст. 235 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.

 

 

Порядок перехода на единый налог

16 декабря 2013 года истек срок подачи заявления о переходе на упрощенную систему налогообложения (с расчетом дохода за предыдущий календарный год). Такой переход возможен один раз в течение календарного года.

 

Субъекты хозяйствования, зарегистрированные в декабре 2013 года и желающие стать плательщиками единого налога:

– 1-2 групп, подают заявление до конца декабря 2013 года. В таком случае они будут считаться плательщиками единого налога с 1 января 2014 года;

– 3-6 групп, подают заявление в течение 10 дней со дня их государственной регистрации. В таком случае они будут считаться плательщиками единого налога со дня их государственной регистрации.

 

Регистрация плательщика единого налога является бессрочной. То есть плательщики единого налога, которые не планируют менять систему налогообложения, не подают заявление для продления действия упрощенной системы налогообложения на 2014 год.

 

С 1 января 2014 года в соответствии с Законом № 657 вновь зарегистрированные субъекты хозяйствования могут добровольно стать плательщиками единого налога сразу после их государственной регистрации в автоматическом режиме без посещения налогового органа.

 

Для этого необходимо будет приложить соответствующее заявление к документам, которые подаются для осуществления государственной регистрации субъекта хозяйствования. Регистрацию плательщика единого налога налоговый орган должен будет провести в течение 2 рабочих дней со дня получения заявления от госрегистратора.

 

Кроме того, свидетельство плательщика единого налога будет заменено извлечением из Реестра плательщиков единого налога со сроком действия до внесения изменений в Реестр. Извлечение можно будет получить бесплатно в течение одного рабочего дня с момента обращения. Реестры таких плательщиков будут размещены на сайте Миндоходов.

 

Щодо звільнення від ПДВ постачання електронної версії ЗМІ

Міністерство доходів і зборів України в листі від 07.10.2013 р. N 12633/6/99-99-19-04-02-15 надає роз'яснення про правомірність застосування звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання електронної версії періодичного видання.

 

Згідно з підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс) операції з постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

 

Розподіл засобів масової інформації за способом передачі споживачам інформації на друковані та аудіовізуальні встановлено статтею 22 Закону України від 02.10.92 р. N 2657-XII "Про інформацію" (далі - Закон N 2657).

 

Визначення друкованого засобу масової інформації надано статтею 1 Закону України від 16.11.92 р. N 2782-XII "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (далі - Закон N 2782). Згідно з нормами цієї статті під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

 

Додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.

 

Зазначені в частинах першій та другій цієї статті Закону друковані видання можуть включати до свого складу інші носії інформації (платівки, дискети, магнітофонні та відеокасети тощо), розповсюдження яких не заборонено чинним законодавством України.

 

Друкований засіб масової інформації вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукуваний будь-яким тиражем. Сфера розповсюдження друкованого засобу масової інформації не обмежується, але вказується в заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, а саме: місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна (пункт 5 статті 12 Закону N 2782, а також підпункт 5 пункту 2.2 розділу 2 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21.02.2006 р. N 12/5 , далі - Положення N 12/5).

 

Частиною другою статті 11 Закону N 2782 визначено, що усі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу їх виготовлення підлягають державній реєстрації.

 

Відомості про зареєстровані (перереєстровані) друковані засоби масової інформації вносяться до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності в порядку, установленому Положенням (пункт 6.10 Положення N 12/5).

 

Аудіовізуальний (електронний) засіб масової інформації - організація, яка надає для масового приймання споживачами аудіовізуальну інформацію, передану у вигляді електричних сигналів і прийняту за допомогою побутових електронних пристроїв (стаття 1 Закону N 2657).

 

Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 Закону N 2657).

 

Діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їхніх потреб є інформаційною послугою (пункт 1 статті 23 Закону N 2657).

 

Таким чином, електронна версія періодичного видання, в тому числі і та, яка повністю ідентична паперовій версії, не вважається друкованим засобом масової інформації і являє собою окремий електронний засіб масової інформації, операції з розповсюдження якого фактично є інформаційною послугою та підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

 

 

Визначення податкового кредиту з податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу), та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з імпортом товарів, основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

 

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (п. 190.1 ст. 190 Кодексу).

 

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 Кодексу).

Таким чином, у разі ввезення товарів на митну територію України до податкового кредиту звітного періоду включається сплачена сума податку на додану вартість, визначена виходячи з митної вартості з урахуванням мита та акцизного податку.

 

 

Як здійснюється класифікація товарів для цілей митного оформлення

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 05.04.2001 р. N 2371-III "Про Митний тариф України" (зі змінами та доповненнями), з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та визначальних для класифікації характеристик товару.

 

 

У який строк СГ, який був платником екологічного податку у минулому році повинен подати до контролюючого органу заяву про відсутність у наступному звітному році об’єкта обчислення екологічного податку?

 

 Відповідно до п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для екологічного податку дорівнює календарному кварталу.

 

 Платники податку, крім тих, які визначені п. 240.2 та пп. 240.2 прим. 1.1 і 240.2 прим. 1.3 п. 240.2 прим. 1 ст. 240 ПКУ, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених пп. 241.2.2 п. 241.2 ст. 241 ПКУ, які сплачують податок до або в день подання митної декларації (п. 250.2 ст. 250 ПКУ).

 

  Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

 

 Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

 

 Отже, суб’єкт господарювання, який є платником екологічного податку, але з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинен скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

   В іншому разі такий суб’єкт господарювання зобов’язаний подавати податкові декларації екологічного податку відповідно до ст. 250 ПКУ.

 

 

Які встановлені ставки екологічного податку та чи проводиться їх індексація?

 

     Статтями 243-248 розділу VIIІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку, а саме:

     ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

     ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (ст. 244 ПКУ);

     ставки податку за скиди забруднюючих речовин
у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

     ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);

     ставки податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів (ст. 246 прим.1 ПКУ);

     ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);

     ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).

 

     Пунктом 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 1 червня вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, із екологічного податку. 

 

  Водночас відповідно до п. 2 підр. 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:

               з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50 відсотків від ставок, передбачених ст.ст. 243, 244, 245 і 246 ПКУ;

   з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно ставки податку становлять 75 відсотків від ставок, передбачених ст.ст. 243, 244, 245, 246 ПКУ;

   з 1 січня 2014 року ставки податку становлять 100 відсотків від ставок, передбачених ст.ст. 243, 244, 245 і 246 ПКУ.

 

 

 

Чи є СГ, які уповноважені виробниками або дистриб’юторами на здійснення продажу на внутрішньому ринку України транспортних засобів, вироблених (виготовлених) на митній території України, платниками екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів?

 

  Відповідно до п.3 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 № 1200 зі змінами та доповненнями, дистриб’ютор - суб’єкт господарювання, який уповноважений виробником на здійснення продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, і організацію проведення передпродажної підготовки, гарантійного та післяпродажного обслуговування через свою дилерську мережу і поставлений на облік відповідно у департаменті Державтоінспекції МВС і Держсільгоспінспекції.

       Уповноважений дилер - суб’єкт господарювання, який уповноважений дистриб’ютором на здійснення продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, матеріально-технічна база якого відповідає основним критеріям оцінки торгово-сервісних потужностей і який від свого імені здійснює на договірних засадах продаж транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, проводить передпродажну підготовку, гарантійне та післяпродажне обслуговування і поставлений на облік відповідно у департаменті Державтоінспекції МВС і Держсільгоспінспекції.

 

Згідно з п. 240.2 прим.1 ст.240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами внесеними (далі – ПКУ) платниками екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів є особи, які:

 ввозять на митну територію України транспортні засоби та/або кузови до них (за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД) в митному режимі імпорту;

 здійснюють виробництво (виготовлення) транспортних засобів на митній території України для їх продажу на внутрішньому ринку України;

 придбавають транспортні засоби в осіб, які не є платниками цього податку згідно з пп. 240.6.1 п.240.6 ст.240 ПКУ.

 

Згідно із п.250.2 ст.250 ПКУ платники екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, що здійснюють виробництво (виготовлення) транспортних засобів на митній території України для їх продажу на внутрішньому ринку України, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації - за місцем перебування платника податку на податковому обліку в контролюючих органах.

 

 Оскільки платниками екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів є виробники транспортних засобів на митній території України для їх продажу на внутрішньому ринку України, то суб’єкти господарювання, які уповноважені виробниками або дистриб’юторами на здійснення продажу на внутрішньому ринку України транспортних засобів, вироблених (виготовлених) на митній території України, не є платниками екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів.

 

 

У яких випадках до органу внутрішніх справ пред’являються довідки про сплату або про звільнення від сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів?

 

 Законом України від 4 липня 2013 року № 422-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм» (далі – Закон № 422), який в частині норм справляння екологічного податку набирає чинності з 1 вересня 2013 року, доповнено новий об’єкт оподаткування екологічним податком за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів.

 

Відповідно до пунктів 250.13 та 250.14 статті 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які здійснюють виробництво (виготовлення) і реалізацію транспортних засобів на внутрішньому ринку України самостійно видають довідки про сплату або звільнення від сплати податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів на кожний транспортний засіб, вироблений (виготовлений) та реалізований нею для подальшої передачі власнику транспортного засобу.

        Згідно із підпунктом 250.14.2 пункту 250.14 статті 250 ПКУ у разі пропуску транспортного засобу (кузову) або партії транспортних засобів (кузовів) на митну територію України контролюючий орган оформлює та видає на кожний транспортний засіб особі, яка ввозить на митну територію України такий транспортний засіб, довідку про сплату або про звільнення від сплати податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів для подальшої передачі такою особою власнику транспортного засобу;

         Відповідно до підпункту 250.18.3 пункту. 250.18 статті 250 ПКУ орган внутрішніх справ здійснює державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів на підставі довідки про сплату податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів або на підставі довідки про звільнення від сплати податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів. Це правило не поширюється на перереєстрацію транспортних засобів, що були придбані до 1 вересня 2013 року.

 

  Отже, у разі державної реєстрації транспортних засобів які були придбані з 1 вересня 2013 року у особи, яка здійснює виробництво (виготовлення) і реалізацію транспортних засобів на внутрішньому ринку України або ввезені з 1 вересня 2013 року на митну територію України - власниками транспортних засобів пред’являються органам внутрішніх справ довідки про сплату екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів або довідки про звільнення від сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів.