Приватним підприємцям
| просмотров: 5539

Приватним підприємцям

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи здійснює діяльність в декількох місцях та має найманих працівників. Чи потрібно реєструвати додаткові книги обліку доходів?

Відповідно до пп.296.1.1 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.


Форми Книги обліку доходів (далі – Книга) та порядок її ведення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11р № 1637 (далі – наказ №1637). До того ж нормами Податкового кодексу України та Наказу №1637 не передбачено ведення Книги окремо найманими працівниками фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку.


У разі використання найманих працівників фізичної особи – підприємці в графі 2 Книги, за підсумками робочого дня, зазначають суму , яку отримали наймані працівники протягом робочого дня.


Таким чином, підприємець – єдинник заводить одну Книгу, яку заповнює самостійно та зберігає безпосередньо у себе.


Приватний підприємець на загальній системі планує займатися торгівлею тютюновими  виробами. Який порядок  придбання торгового патенту?

Нормою п.267.4 ст.267 ПКУ передбачено порядок придбання торгового патенту, а саме:

 Для отримання торгового патенту суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби за місцем сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності  заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості:

а) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім'я, по батькові суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи);

б) юридична адреса (місцезнаходження) суб'єкта господарювання, а у разі якщо патент придбається для відокремленого підрозділу, - місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди);

в) вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент;

г) вид торгового патенту;

ґ) найменування документа про повну або часткову сплату збору;

д) назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення "виїзна торгівля";

е) назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди);

є) період, на який придбається торговий патент.


Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.


Відомості, наведені в поданій суб'єктом господарювання заявці, звіряються з оригіналами або нотаріально посвідченими копіями документів, на підставі яких заповнена така заявка.


Звірка відомостей, наведених в поданій суб'єктом господарювання заявці, здійснюється в момент подання такої заявки. Оригінали або нотаріально посвідчені копії документів, пред'явлені суб'єктом господарювання на звірку, в органі державної податкової служби не залишаються.


У разі невідповідності відомостей, наведених у поданій суб'єктом господарювання заявці, документам, на підставі яких заповнена така заявка, або невнесення до заявки усіх необхідних відомостей, орган державної податкової служби має право відмовити у видачі торгового патенту суб'єкту господарювання.


Торговий патент видається особисто фізичній особі - підприємцю під підпис у триденний термін з дня подання заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата.


Фізична особа-підприємець придбав товари, при постачанні яких були понесені витрати на перевезення. Але товари виявились неякісними й були повернуті продавцю. Чи потрібно в даному випадку коригувати суму ПДВ в складі податкового кредиту на послуги по перевезенню придбаного та повернутого товару, якщо такі послуги не були включені до складу його вартості?

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.


Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПК України).


При відображенні в податковому обліку по ПДВ операцій по поверненню товарів (послуг) слід користуватися п. 192.1. ст.192 ПК України, а саме якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.


В даній ситуації неякісні товари були повернуті продавцю, тому витрати на їх перевезення не можуть враховуватися в складі господарської діяльності, й при їх поверненні постачальнику підприємець згідно п.198.5 ст.198 ПК України  втрачає право на нарахування податкового кредиту.


Таким чином, податковий кредит, сформований за рахунок ПДВ, нарахованого (сплаченого) на вартість послуг по перевезенню поверненого товару, зменшується шляхом визнання умовного продажу й нарахування податкових зобов’язань на вартість послуг, при отриманні яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту.


На підприємстві працює працівник, який є зареєстрованим приватним  підприємцем. Чи можливо застосувати до нарахованої йому заробітної плати  податкову соціальну пільгу?

Згідно з положеннями пп.169.2.3 статті 169  Податкового кодексу України податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Таким чином податкова соціальна пільга до  заробітної плати фізичної особи – підприємця застосовується на загальних підставах, в порядку визначеному статтею 169 Податкового кодексу України.


Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Хто є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Згідно п.265.1 ст.265 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.


 Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.


Які об’єкти житлової нерухомості не є об'єктом оподаткування?

Відповідно до пп 265.2.2. п.265.2 ст..265 Податкового кодексу України не є об’єктами оподаткування:

а) об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;

ґ) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю, опікуна, піклувальника;

д) гуртожитки;

е) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину.


Які пільги передбачені діючим законодавством зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Пунктом 265.4. ст.265 Податкового кодексу України визначено повний перелік пільг із сплати податку, а саме:

1. База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку (у разі наявності у платника податку - фізичної особи більше одного об'єкта оподаткування, в тому числі різних видів (квартир, житлових будинків або квартир і житлових будинків), база оподаткування обчислюється виходячи з сумарної житлової площі таких об'єктів  та зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів;

в) для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Пільги із сплати податку не надаються на об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

2. Міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).


Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого цього підпункту.


Як розраховується сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

Відповідно до п. 265.5. ст.265 Податкового кодексу України ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування й становлять:

а) не більше 1 відсотка - для квартири/квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

б) 2,7 відсотка - для квартири/квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів;

в) 1 відсоток - для різних видів об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких не перевищує 740 кв. метрів;

г) 2,7 відсотка - для різних видів об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких перевищує 740 кв. метрів.


Які ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлені діючим законодавством для юридичних осіб?

Згідно пп.265.5.3.п.265.5 ст.265 Податкового кодексу України ставки податку для юридичних осіб встановлюються в таких розмірах:

а) 1 відсоток - для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

б) 2,7 відсотка - для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів.


Хто проводить обчислення суми податку  на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

Нормою п.265.7 ст.265 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;  для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного виду, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної житлової площі таких об'єктів, зменшеної відповідно для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;  для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної житлової площі таких об'єктів, зменшеної відповідно для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги житлової площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.


Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).


Який порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

Відповідно до пп.265.9.1. п.265.9 ст.265 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів.


В які строки платники повинні сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Згідно п.265.10 ст.265 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.


Чи застосовуються штрафні санкції та пеня до фізичної особи за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідно до п.126.1 cт.126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ).

Пеня, визначена пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4 ст.129 ПКУ).


Відповідно до вимог Податкового кодексу України громадянин вже сплатив суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованої за 2013 рік? Що буде з цим платежем?

Відповідно до вимог податкового законодавства громадяни, які вже сплатили податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки  на підставі повідомлень, отриманих від територіальних органів Міндоходів мають право або повернути сплачені кошти, або зарахувати їх в рахунок сплати податку в 2014 році. Для цього необхідно подати відповідну заяву в територіальні органи Міндоходів.

Календарь
Пн Вт Ср Чт Пн Сб Вс
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31