Чи звільняються від подання податкової звітності суб'єкти господарювання у зв'язку з мобілізацією до
| просмотров: 5772

Чи звільняються від подання податкової звітності суб'єкти господарювання у зв'язку з мобілізацією до Збройних сил України?

За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період не припиняється реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців (частина третя статті 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").

З 8 червня 2014 року набрав чинності Закон України від 20 травня 2014 року N 1275-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" (далі - Закон N 1275). Згідно із зазначеним Законом N 1275 тимчасово мобілізовані на військову службу підприємці і самозайняті особи звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) або єдиного податку, а також єдиного внеску (далі - ЄСВ) за себе на весь період такої служби.

Мобілізовані підприємці чи самозайняті особи, що використовують у своїй господарській діяльності працю найманих працівників, які продовжують працювати по найму під час мобілізації такого підприємця, зобов'язані уповноважити іншу особу на виплату заробітної плати або інших доходів найманим працівникам. У такому випадку обов'язок з нарахування та утримання ПДФО і ЄСВ з таких виплат на термін військової служби підприємця несе уповноважена особа.

Обов'язок зі сплати ПДФО та ЄСВ за найманих працівників повинен здійснити демобілізований підприємець чи самозайнята особа протягом 180 календарних днів з першого дня його демобілізації без нарахування штрафних та фінансових санкцій.

Для отримання зазначених пільг демобілізований підприємець чи самозайнята особа зобов'язані протягом 10 днів після демобілізації надати органу Міндоходів за місцем податкової реєстрації такі документи:

заяву про надання пільги в довільній формі;

копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу під час мобілізації.

Крім того зазначаємо, що Законом N 1275 внесено зміни до законодавчих актів, згідно з якими за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вказані вище норми Закону N 1275 застосовуються з першого дня мобілізації і протягом всього періоду мобілізації відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року N 303 "Про часткову мобілізацію".

 

Звільнення від оподаткування на період АТО

На період проведення АТО або запровадження воєнного стану звільняються від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість спеціальні засоби індивідуального захисту за визначеними кодами згідно з УКТЗЕД, лікарські засоби та медичні вироби, зареєстровані та дозволені для застосування в Україні, а також лікарські засоби та медичні вироби без їхньої державної реєстрації під час ввезення їх на митну територію України.

Обсяги ввезення лікарських засобів та медичних виробів визначає Кабінет Міністрів України. При митному оформленні цієї категорії товарів слід застосовувати такі коди: спеціальні засоби індивідуального захисту, бронежилети, нитки та тканини для виготовлення бронежилетів - "161"; лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України - "162"; лікарські засоби та медичні вироби без їхньої державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення - "163".

 

Оподаткування військовим збором після 03.08.2014

Суми доходів, що нараховані після 03.08.2014 за періоди до 03.08.2014, підлягають оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

При цьому ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Зазначена норма визначена п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу.

 

Особливості перерахування військового збору для відокремленого підрозділу

Юридична особа перераховує військовий збір, як за себе так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцем розташування.

Ставка становить 1,5 відсотка до доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Зазначимо, що військовий збір введено тимчасово, до 1 січня 2015 року (Закон України від 31 липня 2014 року № 1621-VII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України”).

 

Как в налоговой накладной указать неформатный числовой номер филиала

В форме налоговой накладной для заполнения номера филиала предусмотрено только четыре ячейки. Следовательно, зарегистрированный плательщик НДС должен при делегировании филиалам права выписки налоговой накладной присвоить им отдельный числовой номер, содержащий не более четырех знаков, чтобы филиалы во время составления налоговой накладной не нарушали форму ее заполнения, которая действует в настоящее время.

В случае, когда числовой номер филиала имеет меньше четырех знаков, то он выравнивается по правой границе третьей части порядкового номера налоговой накладной.

 

В налоговой накладной нельзя дописывать ручкой обязательные реквизиты

Дописывание или исправление данных в налоговой накладной, которая составлена в электронном виде с дальнейшим распечатыванием, вручную (шариковой, гелевой, чернильной или другой ручкой), не допускается. Это правило касается и расчета корректировки количественных и стоимостных показателей к налоговой накладной.

Нарушение порядка заполнения налоговой накладной не дает права покупателю на отнесение сумм НДС в налоговый кредит.

 

Предоплату за основные фонды, не введенные в эксплуатацию, можно отнести в налоговый кредит

Налоговый кредит отчетного периода определяется исходя из договорной (контрактной) стоимости товаров/услуг и состоит из сумм налогов, начисленных (уплаченных) плательщиком налога по установленной ставке в течение такого отчетного периода в связи с:

– приобретением или изготовлением товаров (в том числе при их импорте) и услуг с целью их дальнейшего использования в налогооблагаемых операциях в пределах хозяйственной деятельности плательщика налога;

– приобретением (строительством, сооружением) основных фондов (основных средств, в том числе других необоротных материальных активов и незавершенных капитальных инвестиций в необоротные капитальные активы), в том числе при их импорте, с целью дальнейшего использования в налогооблагаемых операциях в пределах хозяйственной деятельности плательщика налога.

Право на начисление налогового кредита возникает независимо от того, как такие товары/услуги и основные фонды начали использоваться в налогооблагаемых операциях в рамках хозяйственной деятельности плательщика налога в течение отчетного налогового периода, а также от того, осуществлял ли плательщик налога налогооблагаемые операции в течение такого отчетного налогового периода.

Следовательно, налоговый кредит по приобретенным основным средствам не зависит от того, введены ли они в эксплуатацию. Главное – указанные основные средства должны использоваться в налогооблагаемых операциях в пределах хоздеятельности.

 

Добровільна сплата єдиного внеску.

Яким чином можна укласти договір про добровільну сплату ЄВ?

Частиною 1 ст. 10 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 3 частини 3 ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені в частині 1 цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Особи, зазначені в частині 1 ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (частина 2 ст.10 Закону № 2464).

Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання (частина 4 ст. 10 Закону № 2464).

 

Які документи повинні надати платники податків для укладання договору про добровільну сплату ЄВ ?

Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п. 5.2 розділу V Інструкціїї про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів від 09 вересня 2013 року № 455 (далі - Інструкція № 455).

Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до органів доходів і зборів за місцем проживання:

заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 2, в якій зазначають, у якому виді загальнообов’язкового державного соціального страхування вони бажають брати участь;

копії таких документів:

документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (за наявності);

трудової книжки (за наявності);

документа, що посвідчує особу.

Особи, зазначені у п.п. 1 п. 5.1 розділу V Інструкції № 455 (фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену/загальну систему оподаткування, та особи, які забезпечують себе роботою самостійно), надають також копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців або іншого документа, що підтверджує право на зайняття відповідною діяльністю.

Особи, зазначені у п.п. 2 п. 5.1 розділу V Інструкції № 455 (члени фермерського господарства, особистого селянського господарства), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві.

Особи, зазначені у п.п. 3 п. 5.1 розділу V Інструкції № 455 (громадяни України, які працюють за межами України), надають документ уповноваженого органу, який підтверджує роботу особи в країні, де він перебуває, та що ця особа не є застрахованою у відповідній системі соціального страхування. Зазначений документ повинен бути легалізований посольством (консульством) України, юрисдикція якого поширюється на країну, де працює така особа.

 

Яким чином можна отримати в органах доходів і зборів довідку про те, що ФО не заключала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування?

Платник єдиного внеску має право безоплатно отримувати від органів доходів і зборів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов’язків, покладених на платника згідно з цим Законом, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску.

Тобто, платник може звернутися до органу доходів і зборів за основним місцем обліку з письмовим зверненням щодо отримання довідки про те, що фізична особа не заключала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Довідка видається безоплатно, в довільній формі, на підставі поданого звернення, яке обов’язково повинне містити посилання на найменування підприємства (установи, організації), яке потребує таку довідку.

Контролюючий орган на підставі поданого звернення визначає наявність/відсутність договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та надає довідку довільної форми у термін, визначений ст. 20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами і доповненнями, не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання звернення.

 

Який термін дії договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та термін подання звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь у випадку одноразової сплати ЄВ?

В розділі 6 «Строк дії Договору» договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування зазначається календарна дата в межах десяти днів з моменту підписання Договору включно.

При одноразовій сплаті єдиного внеску за попередні періоди звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які подлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів подається протягом 10 днів з моменту підписання Договору, але після одноразової сплати єдиного внеску.

 

Чи мають право громадяни України, які працюють за межами України, на добровільну сплату єдиного внеску?

Відповідно до абз. четвертого частини 1 ст. 10 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, є громадяни України, які працюють за межами України, - на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та пенсійне страхування.

 

Які реквізити повинен містити договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування?

Відповідно до частини 4 ст. 10 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) у договорі про добровільну участь зазначаються:

назва документа;

відомості про особу, які вносяться до системи персоніфікованого обліку;

вид (види) загальнообов’язкового державного соціального страхування, в якому особа братиме участь;

строк дії договору;

порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та рахунки, на які він має сплачуватися; умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням відповідно до закону; умови розірвання договору;

права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 

Який розмір єдиного внеску застосовують підприємці у разі їх участі у добровільній системі загальнообов’язкового державного соціального страхування?

У разі участі фізичної особи - підприємця у добровільній системі загальнообов’язкового державного соціального страхування єдиний внесок встановлюється у розмірі:

36,6 відс. - у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

36,21 відс. - від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

38,11 відс. - за всіма видами (пенсійним, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності). При цьому, сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не може бути більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та не менше за розмір мінімального страхового внеску за місяць (для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування - за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

 

Чи має право фізична особа укласти договір про добровільну сплату єдиного внеску  та який розмір при цьому передбачений?

Фізична особа має право на добровільну сплату єдиного внеску.

У разі бажання зазначеної особи брати участь на добровільних засадах розмір єдиного внеску визначається у таких відсотках до бази нарахування єдиного внеску:

на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування - 34,3 відс., на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - 0,5 відс., на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, - 1,7 відс., на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - 1,61 відсотка.

Єдиний внесок для осіб, які виявили бажання брати участь у декількох видах загальнообов’язкового державного соціального страхування, встановлюється у розмірі:

у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,6 відс. визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,21 відс. визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.

У разі бажання зазначених осіб бути застрахованими за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11 відс. визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.

 

Чи має право фізична особа   у зв’язку з працевлаштуванням розірвати протягом першого року укладений договір про добровільну участь у сплаті єдиного внеску, термін дії якого не минув?

Фізична особа, яка виявила бажання на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування укладає договір про добровільну участь у сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на термін визначений у договорі, але не менше одного року.

Розірвати договір достроково, впродовж першого року дії, може лише територіальний орган за умови набуття застрахованою особою зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (працевлаштування).

 

Куди сплачується єдиний внесок та подається звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску фізичною  особою, яка уклала договір про його добровільну сплату з органами Пенсійного фонду України?

Фізична особа, яка уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування з органами Пенсійного фонду України, формує та подає сама за себе звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску та здійснює його сплату до органу доходів і зборів.

 

Зміни в сфері оподаткування ПДВ .

3 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року N 1621 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів, яким, зокрема, передбачаються зміни в сфері оподаткування ПДВ .

Які зміни у податковій звітності з ПДВ набирають чинності з 1 січня 2015 року?

Статею 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу всіма платниками в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

Отже починаючи з 1 січня 2015 року усі платники ПДВ звітуватимуть виключно в електронній формі.

При цьому подання декларацій в паперовій формі з 1 січня 2015 року не передбачено.

 

Який обсяг постачання потрібно здійснити для обов’язкової реєстрації платником ПДВ?

Починаючи з 1 січня 2015 року обов’язковій реєстрації платниками ПДВ підлягають особи, у яких загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів або послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована або сплачена такій особі протягом 12 календарних місяців перевищує 1 мільйон грн. без ПДВ.

 

Які зміни передбачені з 1 січня 2015 року при складанні податкових накладних?

Будуть скасовані паперові форми податкових накладних, відповідні зміни внесено до ст. 201 Податкового кодексу.

Платник податку зобов'язаний буде надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З 1 січня 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі  податкових накладних підлягатимуть всі податкові накладні незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній.

 

Чи потрібно платникам податку вести реєстр виданих та отриманих податкових накладних?

Змінами, внесеними до статті 201 Податкового кодексу не передбачено ведення платником Реєстру виданих та отриманих податкових накладних і подання до контролюючого органу копій записів  у такому реєстрі в електронному вигляді.

 

Як будуть обліковуватись суми ПДВ по документах, без виписки податкових накладних?

Згідно внесених змін до статті 201 Податкового кодексу платник податку веде реєстр виданих та отриманих документів, який є підставою для нарахування сум ПДВ до податкового кредиту без отримання податкової накладної - це транспортні  квитки, готельні рахунки, касові чеки, тощо.

Платники податку зобов’язані за звітний період подавати в електронному вигляді контролюючому органу копії реєстрів виданих та отриманих документів.

 

Яким чином з1 січня 2015 року буде запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ?

Платникам податку будуть автоматично відкриті рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ

Банк, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, визначається Кабінетом Міністрів України.

 

Митна вартість товару

Для яких цілей використовуються відомості про митну вартість товарів?

Згідно із ч.1. ст.49 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.50 МКУ відомості про митну вартість товарів використовуються для:

1) нарахування митних платежів;

2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

3) ведення митної статистики;

4) розрахунку податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

 

Як визначається митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України?

Згідно ч.1. ст.51 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до гл.9 МКУ (ч.2 ст.51 МКУ).

Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями ст.65 та ст.66 МКУ (ч.3 ст.51 МКУ).

Під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія (ч.4. ст.51 МКУ).

Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.

При цьому слід ураховувати, що:

1) термін ”носій інформації” не стосується інтегральних мікросхем, напівпровідників та інших подібних пристроїв чи виробів, в які інкорпоровані такі інтегральні мікросхеми чи пристрої;

2) термін ”програмне забезпечення” не стосується звукових, кіно- та відеозаписів.

У випадках, встановлених МКУ, митна вартість товарів може бути визначена до перетину товаром митного кордону України (ч.6 ст.51 МКУ).

 

Як визначити митну вартість, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 і ст. 59 МКУ?

Згідно із ч. 1 ст. 60 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 і ст. 59 МКУ (метод визначення вартості за ціною договору (контракту) і метод визначення вартості зо ціною договору щодо ідентичних товарів), за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60 МКУ).

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60 МКУ).

Разом з тим, ч. 1 ст. 61 МКУ визначено, що товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються (ч. 2 ст. 61 МКУ).

Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні (ч. 3 ст. 61 МКУ).

 

За якими ставками нараховуються митні платежі при незаконному переміщенні товарів на територію України

У разі незаконного ввезення товарів на митну територію України або вивезення їх з цієї території суми належних до сплати митних платежів нараховуються за ставками, встановленими на день переміщення цих товарів через митний кордон України, а якщо такий день встановити неможливо, - на день виявлення факту такого ввезення (вивезення).

У разі втрати, недоставки чи видачі без дозволу органів доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем та переміщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберіганні, митні платежі нараховуються за ставками, встановленими на день прийняття цих товарів для перевезення або розміщення їх на тимчасове зберігання

Якщо визначити суму належних до сплати митних платежів неможливо внаслідок ненадання органу доходів і зборів точних відомостей про характер товарів, їх назву, кількість, країну походження і митну вартість, сума таких платежів визначається виходячи з найбільшої величини ставок митних платежів, кількості чи вартості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей

При нецільовому використанні товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення.

Відповідна норма визначена ст. 296 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.

 

Митне оформлення експортних вантажів

З метою сприяння розвитку експортного потенціалу України та підтримки вітчизняних товаровиробників, покращення стану організації митного оформлення експортних вантажів та роз'яснення питань, що обговорювалися 25 липня 2014 року на нараді з представниками найбільших експортерів Державна фіскальна служба України листом від 01.08.2014 № 1085/7/99-99-24-01-06-17 повідомила.

1. Відповідно до частини третьої статті 247 Митного кодексу України (далі - Кодекс) митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється в будь-якому органі доходів і зборів з пред'явленням їх цьому органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 258 Кодексу за рішенням органу доходів і зборів митне оформлення та випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до митного режиму експорту може здійснюватися без їх пред'явлення органу доходів і зборів, якому подано митну декларацію, заповнену у звичайному порядку. Рішення про можливість випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення без їх пред'явлення органу доходів і зборів або про необхідність такого пред'явлення приймається органом доходів і зборів на основі результатів аналізу ризиків у строк не більше чотирьох робочих годин з моменту прийняття митної декларації, заповненої у звичайному порядку відповідно до митного режиму експорту.

При декларуванні експортних вантажів відповідно до положень частини другої статті 258 Кодексу до графи 30 митної декларації вносяться відомості про зону митного контролю, до якої доставлятимуться товари з метою пред'явлення їх органу доходів і зборів, у разі прийняття відповідного рішення.

Звертаємо увагу, що перші три цифри коду, що вказується у графі 30 митної декларації, мають співпадати з першими трьома цифрами дев'ятизначного коду підрозділу митного оформлення, зазначеного у графі «А» митної декларації.

Таким чином, експортні вантажі, що декларуються згідно з частиною другою статті 258 Кодексу, доставляються до відповідної зони митного контролю лише у разі прийняття органом доходів і зборів рішення про необхідність пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення цьому органу.

2. Згідно з частиною першою статті 247 Кодексу митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів органів доходів і зборів.

У разі необхідності здійснення тільки накладення митного забезпечення на вантажний відсік транспортного засобу комерційного призначення, що переміщує експортний вантаж, такий транспортний засіб може бути пред'явлений органу доходів і зборів у відповідній зоні митного контролю без заїзду на територію місця митного оформлення.

 

Оподаткування доходів громадян

Які ставки оподаткування  передбачені для оподаткування  пасивних доходів з 1 серпня 2014 року?

Законом  України  від 04.07.2014  № 1588-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів"  основні положення якого набули чинності 1 серпня 2014 року, внесені зміни  до порядку оподаткування пасивних доходів.

Згідно з п. 167.1 статті 167 Податкового кодексу України  ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Ставка податку, визначена абзацом першим цього пункту, застосовується до доходів у вигляді:

- процентів, нарахованих на суму поточного або вкладного (депозитного) банківського рахунку;

- процентного або дисконтного доходу за ощадними (депозитними) сертифікатами;

- процентів на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці;

- плати (відсотка), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки;

- доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;

- доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

- доходу у вигляді відсотків (дисконту), отриманого власником облігацій від їх емітента відповідно до закону;

- доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Встановлені в абзацах першому та одинадцятому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті.

 

В якому порядку оподатковуються проценти, нараховані на суму поточного або вкладного (депозитного) банківського рахунку громадянина?

Згідно з положеннями пп. 170.4.1 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені цим Кодексом для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною абзацом першим пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Доходи, зазначені у цьому підпункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у підпункті 170.4.1 цього пункту, у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані такі доходи.

Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у підпункті 170.4.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною в абзаці першому пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу.

У разі дострокового розірвання договору вкладу (депозиту) та здійснення у зв'язку з цим перерахунку доходу у вигляді процентів за процентною ставкою, передбаченою умовами договору для таких випадків, податковий агент проводить перерахунок сум податку, утриманого з такого доходу.

Повернення надміру утриманих сум податку, що виникли внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до абзацу першого цього підпункту, здійснюється шляхом зменшення сум податку, що підлягають перерахуванню податковим агентом за поточний та/або наступний податковий (звітний) місяць.

 

Який порядок оподаткування дивідендів з 1 серпня 2014 року?

Порядок оподаткування дивідендів  визначений п. 170.5 статті 170 Податкового кодексу України. Згідно з пп.170.5.1 цієї статті  податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з підпунктом 153.3.7 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

 Доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу (5 відсотків бази оподаткування).

 

Чи оподатковуються  податком на доходи кошти сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників?

Сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, не включається до складу оподатковуваних доходів таких фізичних осіб. Це передбачено підпунктом 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України. При цьому така сума, повинна бути не вище розміру, визначеного в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України. Тобто розмір сплачених коштів не повинен перевищувати суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем. У 2014 році - це 1710 грн.

Обов'язковою умовою є укладення письмового договору (контракту) з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки.

Якщо ж підприємство сплатило кошти у більшому розмірі, то сума перевищення підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин. Така сума підлягає оподаткуванню у загальному порядку, визначеному розділом IV Податкового кодексу (абзац другий пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу).

Нагадуємо, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Податкового кодексу).

Згідно з пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

 

 Який порядок нарахування та перерахування податку на доходи до бюджету?

Згідно з положеннями статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Як визначено положеннями статті 168 Податкового кодексу України податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - відокремлений підрозділ).

У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу юридична особа повідомляє про це контролюючі органи за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням таких новостворених підрозділів у встановленому порядку.

Суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів.

 

Який порядок перерахування податку на доходи до бюджету фізичними особами?

Фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:

а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах;

б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

в) в інших випадках - за її податковою адресою.

 

Чи має  право  фізична особа – підприємець, який є платником єдиного податку другої групи  здійснювати продаж товарів бюджетним  установам?

Згідно з положеннями  статті 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (далі ПКУ), до другої групи платників єдиного податку відносяться   фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.

Тобто    фізична особа  - підприємець платник єдиного податку  другої групи  має право надавати   послуги тільки  платникам єдиного податку та/або населенню. Обмежень щодо продажу товарів платником єдиного податку  другої групи іншим платникам податку, в тому числі бюджетним організаціям, положеннями ПКУ  не встановлено. Тому   платник  єдиного податку другої групи  має право здійснювати продаж товарів  бюджетним установам  (організаціям).

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області 

Календарь
Пн Вт Ср Чт Пн Сб Вс
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31