Фізичні особи – підприємці податкову декларацію подають до 10 лютого 2014 року включно.
| просмотров: 6437

Фізичні особи – підприємці податкову декларацію подають до 10 лютого 2014 року включно.


Фізичні особи – підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, за результатами календарного рокуподають податкову декларацію до органу доходів і зборів за місцем своєї податкової адреси. Декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду. Тобто податкова декларація фізичними особами – підприємцями подається не пізніше 10 лютого 2014 року.


У податковій декларації (розділ ІІІ ) зазначається сума отриманих доходів від провадження господарської діяльності та сума податків, що підлягає сплаті до бюджету або поверненню.


Разом з такою декларацією заповнюється та подається додаток № 5 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності». Цей додатокзаповнюється на підставі даних книги обліку доходів і витрат.

 

Водночас, фізичні особи – підприємці самостійно здійснюють розрахунок податкових зобов’язань та зазначають авансові платежі на 2014 рік з податку на доходи фізичних осіб.

 

Оподаткування доходів отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування,  визначено ст.177 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями).

 

 

Cплата митних платежів може здійснюватися авансом


Для зарахування авансів у рахунок сплати митних платежів платник повинен зробити розпорядження про це органу доходів і зборів та виконати відповідні митні формальності. Після такого розпорядження дана сума коштів не підлягає використанню на будь-які інші цілі. По завершенню митних формальностей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються органом доходів і зборів до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей сума передоплати, на яку зроблено розпорядження, знову набуває статусу авансових платежів.

 

Суми авансових платежів, які перебувають на рахунку органу доходів і зборів без розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, підлягають перерахуванню до державного бюджету.

 

Нагадуємо, що авансовими платежами є грошові кошти, внесені за бажанням платника на рахунки органів доходів і зборів, як попередня сплата майбутніх митних платежів. Аванси вносяться у валюті України.

 

Дана норма передбачена ст. 299 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.

 

 

Який день вважається днем сплати єдиного внеску


Днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум ЄВ з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати ЄВ готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати ЄВ в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

 

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

Нагадуємо, що порядок обчислення і сплати єдиного внеску регламентовано Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями.

 

 

Бланк свідоцтва платника єдиного податку – підлягає обов’язковому поверненню


Бланк свідоцтва платника єдиного податку є документом суворого обліку. Тому,  у разі отримання витягу з Реєстру платників єдиного податку та/або при відмові від спрощеної системи оподаткування він підлягає обов’язковому поверненню контролюючому органу, який видавав таке свідоцтво.

 

Нагадаємо, що з 1 січня 2014 року реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Таким чином, замість свідоцтва платника єдиного податку фізична особа – підприємець, на свій запит, зможе безоплатно отримати витяг з Реєстру платників єдиного податку.

 

Також, звертаємо увагу, що видані свідоцтва платника єдиного податку підтверджують перебування фізичної особи - підприємця на спрощеній системі оподаткування до отримання витягу із реєстру або внесення змін до реєстру.

 

Відповідна норма передбачена Законом України від 24.10 2013 № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень», який набрав чинності з 1 січня 2014 року.

 

 

У період подачі річної звітності сервісні центри Міндоходів працюватимуть до „останнього відвідувача”


Міністр доходів і зборів Олександр Клименко доручив керівникам Головних управлінь Міндоходів у регіонах створити максимально зручні умови для подання податкової звітності платниками через Центри обслуговування платників податків.

 

Як відомо, у перші два місяці року платникам потрібно подавати звітність як за попередній звітний місяць, так і за рік з окремих видів податків. Крім того, триває й компанія з декларування доходів громадян, отриманих протягом 2013 року. Саме тому у цей період різко зростає кількість відвідувачів Центрів обслуговування платників.

 

Для уникнення зайвого ажіотажу, черг та незручностей на період подачі звітності Центри обслуговування платників працюватимуть у посиленому режимі за принципом „до останнього відвідувача”.

 

Також за дорученням Міністра будуть створені додаткові місця для реєстрації податкової звітності та всі умови для того, щоб за необхідності забезпечити надання усім бажаючим консультацій та роз’яснень щодо заповнення звітності.

 

У тих Центрах, де фіксуватиметься занадто велика кількість звітуючих, Олександр Клименко доручив організувати попередній запис відвідувачів на день та час подачі звітності чи отримання ключа цифрового підпису.

 

„Я хотів би звернутися до платників з проханням вчасно, не відкладаючи на останній день, подати звітність. Це зекономить час як безпосередньо звітуючим, так і фахівцям Міндоходів”, – підкреслив Міністр.

 

Загалом за 20 днів січня кількість відвідувачів Центрів обслуговування платників склала майже 2 млн., що майже на 350 тис. більше, ніж за весь грудень 2013 року.

 

Нагадуємо, що платники податків можуть скористатися сервісом електронного декларування. Подача звітності в електронному вигляді позбавляє декларанта необхідності відвідування органів доходів і зборів. Для того, щоб скористатися можливостями сервісу платникам потрібно мати відповідне програмне забезпечення та електронний цифровий підпис, отримати який можна у відділеннях Акредитованого центру сертифікації ключів Міндоходів безкоштовно.

 

 

Доопрацьовано програмне забезпечення "Електронний кабінет платника податків"


Міністерством доходів і зборів України відповідно до наказу Адміністрації державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 18.12.2012 №739 "Про затвердження Вимог до форматів криптографічних повідомлень" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2013 за №108/22640 доопрацьовано програмне забезпечення "Електронний кабінет платника податків" в частині накладання електронного цифрового підпису та шифрування окремими сертифікатами.

 


Доопрацьовано програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"»


На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №809-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції створення та функціонування автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" для надання можливості формування звітності до Пенсійного Фонду України, Державної служби статистики України та безпосередньо до Міністерства доходів і зборів України, а також накладання електронного цифрового підпису та шифрування електронних документів, Міністерством доходів і зборів України впроваджено в дослідну експлуатацію доопрацьоване програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"».

В даному програмному забезпеченні реалізовано формування звітності до Державної служби статистики України та безпосередньо до Міністерства доходів та  зборів України, а також накладання електронного цифрового підпису та шифрування електронних документів.

 

Програмне забезпечення розміщене за адресою: Головна> Електронна звітність> Платникам податків про електронну звітність> Програмне забезпечення> Дослідна експлуатація. «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"».

 

 

Чи є наявність негативної податкової історії особи за період попередньої реєстрації як платника ПДВ (наявність розбіжностей з контрагентом між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, віднесення платника до тих чи інших груп ризиків, наявність від’ємного значення ПДВ та інше) підставою для відмови у реєстрації як платника ПДВ?


Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань, пов’язаних із реєстрацією осіб, які переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, як платників податку на додану вартість та повторної реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, затвердженою наказом ДПС України від 20.02.12_№131, визначено, що податкова історія особи за період її попередньої реєстрації як платника податку на додану вартість (наявність розбіжностей з контрагентом між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, віднесення платника до тих чи інших груп ризиків, наявність від’ємного значення податку на додану вартість та інше) не є підставою для відмови такій особі у реєстрації як платника податку на додану вартість.

 

 

Чи можуть платники ЄП третьої і четвертої груп, реєстрацію яких як платників ПДВ анульовано, повторно зареєструватись як платники ПДВ?


Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань, пов’язаних із реєстрацією осіб, які переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, як платників податку на додану вартість та повторної реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, затвердженою наказом ДПС України від 20.02.12 №131, визначено, що платник податків, якого виключено з реєстру платників податку на додану вартість та реєстрацію якого як платника податку на додану вартість анульовано за ініціативою контролюючого органу, може, а в окремих випадках зобов’язаний, зареєструватись як платник податку на додану вартість.

 

 

До якого контролюючого органу здійснюється сплата та подання податкової звітності з ПДВ у період перереєстрації платника ПДВ у зв’язку зі зміною його місцезнаходження (місця проживання), яка передбачає зняття з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому?


Відповідно до п.183.15 ст.183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

 

Зокрема, переведення платника податків на обслуговування з одного органу ДПС до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) здійснюється згідно з р.Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №1588).

 

Підпунктом 10.1.6 п.10.1 розділу Х Порядку №1588 визначено, що до взяття на облік платника податків в органі доходів і зборів за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податки, збори, подає податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконує інші обов’язки платника податків за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).

 

Перереєстрація платника ПДВ у зв’язку із зміною місцезнаходження (місця проживання), яка відповідно до Порядку №1588 передбачає зняття з обліку платника ПДВ в одному органі доходів і зборів і взяття на облік в іншому, здійснюється у порядку, визначеному у п.4.4 р.IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1394, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 за №1369/20107 із змінами і доповненнями (далі – Положення №1394), та із урахуванням таких особливостей.

 

Для заміни свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (далі – Свідоцтво) платник ПДВ протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про податкову адресу платника, подає до органу доходів і зборів за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація».

 

У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день строку у 5 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація». У період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва.

 

При цьому нове Свідоцтво видається із зазначенням терміну дії, який відповідає даті закінчення 30 днів, що настають за днем, до якого перебуватиме на обліку платник ПДВ в органі доходів і зборів за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).

 

Перереєстрація не є обов’язковою, якщо строк перебування на обліку платника ПДВ у органі доходів і зборів за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) не перевищуватиме одного місяця після реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно із законодавством.

 

Протягом 10 робочих днів після взяття на облік у органі доходів і зборів за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платник ПДВ зобов’язаний подати до цього органу доходів і зборів додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Зміна місцезнаходження». Перереєстрація проводиться у порядку, визначеному у п.4.2 та п.4.3 р.IV Положення №1394.

 

Враховуючи зазначене, до взяття на облік платника ПДВ в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податок та подає податкову звітність з ПДВ до контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).

 

 

Який термін подання заяви за ф.№1-ПДВ платником ЄП у разі добровільної зміни ставки ЄП?


Відповідно до абз. другого п.183.4 ст.183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями у разі зміни ставки єдиного податку відповідно до пп. «б» пп.4 п.293.8 ст.293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

 

 

Чи потрібно реєструватися платником ПДВ особі, що ліквідується, якщо в процесі реалізації ОФ та ТМЦ отримано коштів на суму, що перевищує 300 тис.грн?


Відповідно до п.181.1 ст.181 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку.

 

Згідно із п.183.2 ст.183 р.V ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ.

 

Пунктом 183.10 ст.183 р.V ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

 

Таким чином, у разі якщо особою, яка ліквідується, в процесі реалізації основних фондів та ТМЦ отримано коштів на суму, що перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням.

 

 

Чи зобов’язані СГ – платники ЄП, не зареєстровані як платники ПДВ, сплачувати ПДВ та реєструватися платниками ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України?


Відповідно до п. 180.1 ст. 180 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

 

Згідно із п. 181.2 ст. 181 р. V ПКУ якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

 

Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.

 

 

Чи підлягають обов’язковій реєстрації як платники ПДВ платники ЄП третьої і четвертої групи за ставкою 5 відсотків при перевищенні обсягів постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців 300 тис. гривень?


Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань пов’язаних із реєстрацією осіб, які переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, як платників податку на додану вартість та повторної реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, затвердженою наказом ДПС України від 20.02.12 №131, визначено, що при перевищенні сукупних обсягів постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців 300 тис. грн. платники єдиного податку третьої і четвертої груп, що застосовують ставку 5 відсотків, обов’язковій реєстрації як платники податку на додану вартість не підлягають.

 

 

Як обкладаються ПДВ мотиваційні платежі?


Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

 

Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

 

Підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Кодексу маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

 

Таким чином, одним з методів просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори)).

 

Оскільки мотиваційні виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати можуть бути віднесені до маркетингових послуг.

 

Враховуючи зазначене, мотиваційні виплати є об'єктом оподаткування податком на додану вартість (лист ДПСУ від 21.12.2012 р. N 7540/0/61-12/15-3115).


 

Роз’яснення з питань митного законодавства


Митна вартість за ціною договору(контракту) щодо товарів, які імпортуються


Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця. При цьому розрахунки робляться лише на основі об’єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця (ч.6 ст.58 МКУ).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч.10 ст.58 МКУ- це є прикладом прямого платежу.

 

Платежі необов’язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (ч.7 ст.58 МКУ).

 

Термін ”ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті” стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов’язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з ст.58 МКУ робляться лише на основі об’єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.8 ст.58 МКУ).

 

Розрахунки (ст.58 МКУ) робляться лише на основі об’єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58 МКУ).

 

Частиною 10 ст.58 МКУ визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов’язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв’язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об’єкти права інтелектуальної власності.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов’язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

 

Згідно з ч.11 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у ст.58 МКУ До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.


 

В яких випадках митниця має право ініціювати проведення огляду товарів та якими нормативними документами це регламентовано?


Зазначене питання регламентується:

Митний кодекс України від 13.03.2012, № 4495-VI. Стаття 338. «Огляд та переогляд товарів, транспортних засобів.»

Наказ Мінфіна вiд 12-12-2012 № 1316

«Про затвердження Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення».

Наказ Мінфіна вiд 30-05-2012 № 636

«Про затвердження форми Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу».

Постанова КМУ вiд 23-05-2012 № 467

«Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України».

 

Митниця має право ініціювати проведення огляду товарів:

 1. Огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред'явлених митному органу (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

2. За результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

3. За письмовим рішенням керівника митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може також проводитися, якщо:

    1) митна декларація не подана декларантом протягом строку, встановленого статтею 263 цього Кодексу, за наявності достатніх підстав вважати, що ці товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та інших законів з питань державної митної справи;

    2) товари виявлено (знайдено) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і їх власник невідомий;

    3) декларантом не виконуються обов'язки, встановлені статтею 266 цього Кодексу.

    4. Переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати, пов'язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа.

  5. Крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи митних органів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, у тому числі в межах контрольованого прикордонного району. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

6. Огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники митних органів не можуть бути понятими.

7. Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

8. За результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про:

1) посадових осіб митного органу, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення;

2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем;

3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;

4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

9. Акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка проводила огляд (переогляд).

10. Один примірник акта передається (надсилається) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.

11. Форма акта огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

 

 

Чи підлягають обов’язковому опломбуванню органом доходів і зборів товари, що перевозяться в транспортному засобі під митним контролем?


Відповідно до положень статей 95 та 186 Митного кодексу України перевезення товарів під митним контролем здійснюється транспортними засобами авіаційного, водного, автомобільного та залізничного видів транспорту.

 

На практиці випадки опломбування транспортних засобів найбільш поширені при виконанні перевезень автомобільним видом транспорту. Це пояснюється тим, що відповідно до Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (Конвенції МДП), положення якої застосовуються виключно до автомобільних перевезень, перевезення товарів, крім великовагових або громіздких вантажів, на умовах такої конвенції здійснюється з обов’язковим накладенням митних пломб.

 

Разом з тим, за даними статистики, у більшості випадків при автомобільних перевезеннях книжка МДП не застосовується - перевізник здійснює міжнародне перевезення на підставі товарно-транспортної накладної CMR. При таких перевезеннях, а також при перевезеннях іншими видами транспорту, для вирішення питань застосування митного забезпечення слід керуватись нормами Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.

 

Відповідно до положень статті 326 Митного кодексу України - до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, органами доходів і зборів можуть застосовуватися засоби забезпечення ідентифікації шляхом накладення митних забезпечень: одноразових номерних запірно-пломбових пристроїв, печаток, у тому числі електронних запірно-пломбових пристроїв. При цьому накладення митних забезпечень на транспортні засоби комерційного призначення може здійснюватися без проведення митного огляду товарів, що переміщуються зазначеними транспортними засобами через митний кордон України, про що робиться відповідна відмітка в товаросупровідних документах.

 

Отже, обов’язкової вимоги щодо пломбування транспортних засобів норми Митного кодексу України не встановлюють. Відсутні такі вимоги і в інших нормативно-правових актах законодавства України з питань державної митної справи, крім вимог згаданої Конвенції МДП для автомобільних перевезень.

 

Таким чином, керуючись статтею 326 Митного кодексу України, рішення про накладення пломб на транспортний засіб приймає посадова особа органу доходів і зборів митниці відправлення враховуючи наявність ризику скоєння порушення митних правил на шляху перевезення (незаконне вилучення, вкладення, заміна товару або зміна його характеристик) та з урахуванням відповідності технічного стану транспортного засобу. При цьому відповідність технічного стану визначається неможливістю доступу до вантажу без пошкодження накладеного митного забезпечення.

 

Також слід зазначити, що наявність або відсутність у автомобільного перевізника Свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами на прийняття посадовою особою рішення про пломбування транспортного засобу не впливає. Але наявність такого свідоцтва обов’язкова при автомобільних перевезеннях із застосуванням книжки МДП.

 

 

Реєстрація платників податку на додану вартість у 2014р.


На якій підставі здійснюється реєстрація платників податку на додану вартість?


Реєстрація платника податку на додану вартість здійснюється на підставі:

- реєстраційних заяв у паперовому вигляді, поданих до органів Міндоходів;

-    електронних копій реєстраційних заяв, виготовлених шляхом сканування, які передаються державним реєстратором до органів Міндоходів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";

-    реєстраційних заяв, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

 

 

Які процедури та строки реєстрації платників ПДВ у 2014 році?


Процедури та строки реєстрації платників ПДВ у 2014 році такі самі, що діяли у 2013 р..

 

Реєстрація платників ПДВ та внесення реєстраційних даних до реєстру платників ПДВ здійснюються протягом 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви до органу Міндоходів.

 

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації особи як платника ПДВ орган Міндоходів зобов'язаний внести до реєстру платників ПДВ відповідний запис з бажаного (запланованого) дня реєстрації платника ПДВ, зазначеного у його заяві, або протягом 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви (без видачі свідоцтва платника ПДВ).

 

 

Хто і в які строки надає витяг з реєстру платників ПДВ


За запитом платника ПДВ орган Міндоходів надає безоплатно та безумовно протягом 2 робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з реєстру платників ПДВ (зміни до п. 183.11 ст. 183 Податкового кодексу України).

 

 

Чи є витяг з реєстру платників ПДВ обов'язковим ?


Отримання витягів з реєстру не є обов'язковим для платників ПДВ, оскільки з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією Міндоходів України щоденно оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті дані з реєстру платників ПДВ, інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників ПДВ анульовано, дані з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

 

 

Чи потрібно платникам ПДВ здійснювати переєстрацію у новому 2014 році?


Не підлягають обов'язковій перереєстрації платники ПДВ, внесені до реєстру платників ПДВ до набрання чинності законами законами України від 05.05.2013 р. N 441-VII "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" щодо спрощення реєстрації осіб як платників податків" та N 443-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації осіб як платників податків".


 

Чи дійсні у 2014 році свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ?


Дійсні та можуть застосовуватись як витяги з реєстру платників ПДВ до внесення змін до такого реєстру чи отримання витягу з такого реєстру, а також виникнення змін у даних про платників ПДВ.

 

 

Чи можно одночасно використовувати свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та спеціального режиму оподаткування ПДВ?


Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, їх засвідчені копії підлягають поверненню до органів Міндоходів при першому зверненні платника ПДВ за отриманням витягу з реєстру платників ПДВ.

 

 

Шановні платники податків!


Для зручності заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів Міністерством доходів і зборів України розроблено та розміщено на офіційному веб-порталі Міндоходів (рубрика «Листівки та брошури») Пам'ятки щодо правильності заповнення таких розрахункових документів (наказ Міндоходів від 22.10.2013 №609).

 

 

Затверджено нову форму декларації з податку на прибуток підприємств


24 січня 2014 року в журналі «Офіційний вісник України» №6 за 24.01.14 опублікована нова форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872.

 

Декларація за новою формою доповнена двома  додатками: ВС «Інформація по нарахованих та перерахованих страховикам сумах страхових платежів в розрізі страховиків» та ТЦ для проведення самостійного, пропорційного або зворотного коригувань податкових зобов’язань платника податку для цілей трансфертного ціноутворення.

 

У зміненій формі додатку ЦП враховані зміни, внесені до Податкового кодексу України, стосовно оподаткування операцій з цінними паперами.

Звертаємо увагу, що запроваджено новий алгоритм розрахунку бази для обрахунку суми щомісячних  авансових внесків з податку на прибуток (рядок 23). Так, авансові внески визначають розрахунково: (рядок 10 + рядок 11 + рядок 12 Декларації – рядок 13.1 – рядок 13.2 – рядок 13.6 додатка ЗП до рядка 13 декларації) / 12.

 

Оновлена форма декларації містить спеціальний розділ для самостійного виправлення помилок, припущених платником при розрахунку суму щомісячних авансів з податку на прибуток підприємства.

 

 

Платники податку на прибуток разом з податковою декларацією мають надати  річну фінансову звітність


Головне управління Міндоходів у Запорізькій  області нагадує платникам  податку на прибуток, що відповідно до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України платник податку подає разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність.

 

 

Авансовий внесок з податку на прибуток у січні - лютому 2014 року сплачується у розмірі, визначеному у декларації за 2012 рік


Головне управління Міндоходів у Запорізькій області нагадує платникам податку на прибуток, що у січні та лютому 2014 року авансовий внесок з податку на прибуток сплачується у розмірі, самостійно визначеному таким платником у декларації за 2012 рік.

Строки сплати авансових внесків – 30 січня та 28 лютого 2014 року.

 

 

Декларування доходів громадян


У минулому році я отримав у спадщину від матері будинок за межами України (у Російській Федерації). В якому порядку декларується та оподатковується отриманий дохід?


Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію. Термін подання річної декларації  за підсумками 2013 року - до 1 травня 2014 року.

 

Сума отриманого доходу оподатковується за ставкою 15 відсотків якщо загальна сума отриманого у звітному місяці доходу, не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Якщо дохід перевищує зазначений показник - ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення.

 

Сума податкового зобов'язання, зазначена в податковій декларації за 2013 рік, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня 2014 року.

 

 

У минулому році громадянином продані акції, одержані у власність в процесі приватизації. Чи оподатковується  отриманий дохід податком на доходи  фізичних осіб?


Згідно з положеннями Податкового кодексу не підлягає оподаткуванню  податком на доходи, сума доходу, отриманого громадянином  внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР.

 

У разі придбання громадянином акцій за приватизаційні сертифікати, набуті в іншому порядку, а саме за договорами дарування, угодами купівлі – продажу тощо, дохід від продажу таких акцій оподатковується на загальних підставах.

 

 

Громадянином у 2013 році отримано дохід від родичів, які проживають за межами України. В якому порядку  оподатковується  отриманий дохід?


Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію. Сума отриманого доходу оподатковується за ставкою 15 відсотків якщо  загальна сума отриманого у звітному місяці доходу, не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Якщо дохід перевищує зазначений показник (у 2013 році 11470 грн.), - ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення.

 

Таким чином громадяни, які отримували протягом звітного року іноземні доходи, зобов’язані до 1 травня року, що настає за звітним, надати податкову декларацію. Сума податкового зобов'язання, зазначена в податковій декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.

 

 

У якому розмірі суми сплачені громадянином  за навчання,  включаються до складу податкової знижки?


Згідно з положеннями Податкового кодексу України,   до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання);

 

Платник податку має право включити до податкової знижки  фактично здійснені ним протягом звітного  року витрати, зокрема,  суму коштів, сплачених ним  на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року - у 2013 році 1610 грн. в місяць.

 

 

У минулому році громадянин отримував доходи від надання  послуг з ремонту квартир іншим громадянам. Який порядок оподаткування зазначених доходів?


Як визначено положеннями Податкового кодексу, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

 

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в органах державної податкової служби як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Таким чином громадяни, які отримували протягом звітного року доходи не від податкових агентів, зобов’язанідо 1 травня року, що настає за звітним, надати податкову декларацію в якій відобразити  суму отриманого доходу, суму сплаченого протягом звітного року податку та податкового зобов'язання. Сума податкового зобов'язання, зазначена в податковій декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.

 

 

Вступило в силу положение о регистрации в реестре физлиц-налогоплательщиков


В седьмом номере Официального вестника Украины опубликован приказ Миндоходов, утверждающий Положение о регистрации в Государственном реестре физлиц-налогоплательщиков

C 28 января 2014 года, вступило в силу Положение о регистрации физических лиц в Государственном реестре физлиц-налогоплательщиков, утвержденное приказом Миндоходов от 10 декабря 2013 года № 779.

 

Реестр формируется на основе Государственного реестра физлиц-плательщиков налогов и других обязательных платежей. Его составной частью является отдельный реестр, в который вносится информация о гражданах Украины, которые по своим религиозным убеждениям отказываются от принятия регистрационного номера учетной карточки налогоплательщика и уведомили об этом соответствующий контролирующий орган и имеют отметку в паспорте о наличии права осуществлять любые платежи по серии и номеру паспорта.

 

В Реестр, в частности, включаются такие данные о физлицах:

- источники получения доходов;

- объекты налогообложения;

- сумма начисленных и / или полученных доходов;

- сумма начисленных и / или уплаченных налогов;

- информация о налоговой скидке и налоговых льготах налогоплательщика.

 

Лицо, зарегистрированное в Реестре или в отдельном реестре, может бесплатно получить сведения о себе, обратившись в контролирующий орган. Сведения предоставляются в течение 5 рабочих дней со дня обращения.

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області  

Календарь
Пн Вт Ср Чт Пн Сб Вс
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31