За якою формою декларації необхідно задекларувати доходи, отримані у минулому році?
| просмотров: 6067

За якою формою  декларації необхідно задекларувати доходи, отримані у минулому році?

Форма   податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України  від 07.11.2011  № 1395 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (із змінами та доповненнями).

 

Положеннями Інструкції визначено, що фізична особа - платник податку подає декларацію за звітний податковий період в установлені Кодексом строки до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в органі державної податкової служби).

 

Чи можливо надати Податкову декларацію про майновий стан і доходи поштою?

Згідно з положеннями   Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, декларація подається до органу державної податкової служби в один із таких способів на вибір платника податку:

-  особисто платником податку або уповноваженою на це особою;

-  надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

-  засобами електронного зв'язку в електронній формі у порядку, визначеному законодавством.

 

В який терміни  надається Податкова декларацію про майновий стан і доходи?

Фізична особа - платник податку подає декларацію за звітний податковий період в установлені Кодексом або законом строки до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в органі державної податкової служби).

Податковим кодексом України встановлені   такі строки подання декларації:

- фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб надають декларацію за звітний податковий рік  до 1 травня року, що настає за звітним;

- фізичні особи, які здійснюють незалежну  професійну діяльність надають декларацію за звітний податковий рік  до 1 травня року, що настає за звітним;

- фізичні особи – підприємці, які здійснювали у звітному році підприємницьку діяльність за «загальною» системою оподаткування надають податкову декларацію про майновий стан і доходи  протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року;

- фізичні особи, які бажають скористатися правом  на нарахування податкової знижки  надають  річну  податкову  декларацію  включно  по 31 грудня  наступного за звітним податкового року.

 

У разі якщо підприємство здійснило попередню оплату вартості товару до реєстрації платником ПДВ, а товар отримано після реєстрації платником ПДВ чи включаються до складу витрат суми ПДВ, сплачені у складі ціни такого товару ?

Підпунктом 139.1.6 статті 139 ПКУ зазначено, що не включаються до складу витрат суми податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

 

Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

 

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

 

Оскільки придбання товарів (робіт, послуг) на умовах попередньої (авансової) оплати здійснювалось суб’єктом господарювання до його реєстрації платником податку на додану вартість (коли він не мав права на податковий кредит з податку на додану вартість по сплачених сумах податку), то витрати, пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг), з урахуванням сум податків на додану вартість, сплачених у складі ціни цих товарів (робіт, послуг), мають визнаватися витратами за правилами, встановленими п.138.4 або п.138.5 статті138 ПКУ (в залежності від напрямку їх використання).

 

Чи необхідно суб’єкту підприємству, який планує здійснення зовнішньо-економічної діяльності реєструвати довідку про відсутність у нього валютних цінностей та майна за межами України?

Спільним листом Національного банку України та Міністерства доходів і зборів України від 28.10.2013 № 22-394/7/99-99-22-03-01-17/28-311/19777 «Про скасування листа» відкликано та скасовано спільний лист НБУ від 09.01.1998 № 13-226/53-188, Державної податкової адміністрації України від 09.01.1998 № 206/10/22-0117, Державної митної служби України від 12.04.1998 № 11/3-247 «Щодо подання Декларації про валютні цінності та майно», яким було установлено механізм реалізації положень ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.1993  № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та ст. 1, 2 Указу Президента України від 18.06.1994  № 319 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» шляхом реєстрації контролюючими органами виданих суб’єктами господарювання довідок про відсутність у них за межами України валютних цінностей та майна, а також було установлено форми зазначеної довідки і журналу їх обліку та передбачено, що після реєстрації контролюючими органами зазначені довідки є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями або здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.

 

Отже, після 28.10.2013 року законодавством не передбачено подання суб’єктами господарювання та реєстрація контролюючими органами довідок про відсутність у них за межами України валютних цінностей та майна.

 

Підприємство придбало нематеріальний актив. З якого періоду необхідно нараховувати амортизацію на такий нематеріальний актив?

Відповідно до підпункту 145.1.1 статті 145 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5  статті  145 ПКУ. Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним з об’єктів, що входить до складу окремої групи.

 

Витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених  р. II ПКУ (пункт 138.2 статті 138 ПКУ).

 

Згідно з пунктом 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом МФУ від 18.10.1999 №242, нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот. Суму нарахованої амортизації підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і накопиченої амортизації нематеріальних  активів.

 

Пунктом 146.3 статті 146 ПКУ визначено, що амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об’єктом визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником  податку методу нарахування амортизації.

 

Отже, нарахування амортизації об’єкта нематеріальних активів починається з місяця, наступного за місяцем введення його в господарський оборот, тобто за місяцем, в якому визнано цей об’єкт активом (зараховано на баланс).

 

Які терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері зовнішньо-економічної діяльності?

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (зі змінами та доповненнями), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику  у сфері економічного розвитку.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст. 2 Закону № 185).

 

Разом з цим, відповідно до змін, внесених Законом України від 06.11.12  № 5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» до Закону № 185, які набрали чинності з 17.11.2012, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені  ч. 1 ст. 1, 2 Закону № 185.

 

Зокрема, пунктом 1 постанови Правління НБУвід 14.11.13 № 453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті», яка набрала чинності 20.11.2013, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

 

З урахуванням викладеного, починаючи з 20.11.2013 на період до шести місяців розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), передбачені в ст. 1 та 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

 

Яка дата вважається датою надходження валютної виручки: дата надходження коштів на розподільчий рахунок чи дата надходження виручки на поточний рахунок після здійснення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті?

Пунктом 2 постанови Правління НБУ від 14.11.13 №453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті», встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій   НБУ.

 

     Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (далі – розподільчий рахунок). Не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок уповноважений банк зобов’язаний без доручення клієнта здійснити

 

обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті в розмірі 50 відсотків.


      Пунктом 5.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.03  № 492 (зі змінами та доповненнями), визначено, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України. Кошти в іноземній валюті, перераховані з-за кордону нерезидентом, зараховуються на поточні рахунки резидентів - юридичних осіб через  розподільчі рахунки (п. 5.3 Інструкції).

 

При цьому, статтею 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках.

 

Крім того, відповідно до пункту 2.3 Розділу ІІ Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 № 136, банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

 

Таким чином, датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок резидента, який здійснив експортну операцію.

 

У яких випадках суб’єкт господарювання  може отримати довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, що контролюється органами доходів і зборів?

Відповідно до п. 3 Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 567, довідка видається безоплатно на підставі заяви платника податків про видачу довідки (додаток  2 Порядку).

 

Строк розгляду заяви платника податків та видачі довідки або направлення відмови в її наданні становить п’ять робочих днів з дня отримання такої заяви органом доходів і зборів  (п. 4 Порядку).

 

Пунктом 6 Порядку визначено, що строк, протягом якого довідка може бути видана, має відповідати визначеному у ній строку дії. Якщо платник податків не звернувся до органу доходів і зборів за отриманням довідки протягом строку її дії, вона підшивається до  справи платника податків.

 

За наявності у платника податків податкового боргу органом доходів і зборів готується лист платнику податків (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо видачі довідки, який надсилається на адресу платника податків (п.8 Порядку).

 

Чи може юридична особа - платник єдиного податку  при проведенні розрахунків за операціями з купівлі – продажу товарів (робіт, послуг) надавати та отримувати вексель?

Відповідно до пункту 291.6 статті 291 Податкового кодексу України платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

 

Згідно з статтею 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.06 № 3480-IV (із змінами та доповненнями) вексель  відноситься до боргових цінних паперів.

 

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю) (ст. 14 Закону № 3480).

 

Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.01 № 2374-III (із змінами та доповненнями) передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів та фінансових казначейських векселів.

 

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем. Тобто у разі отримання/видачі юридичною собою - платником єдиного податку векселя, зобов’язання щодо договору поставки/купівлі товарів (робіт, послуг) погашаються не в грошовій формі.

 

Враховуючи викладене, юридична особа - платник єдиного податку не може отримувати/надавати вексель для оформлення грошового боргу за поставлені/придбані ним товари (виконані роботи, послуги).

 

Фізичним особам-приватним підприємцям

Чи вважається податковим боргом сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки?

Відповідно до підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України  податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

 

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»  від 08.07.10 №2464-VI (зі змінами та доповненнями).

 

Згідно зі саттею. 1 Закону №2464 сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.

 

Отже, сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а визначається як  недоїмка.

 

Яким чином приватний підприємець на загальні системі оподаткування може виправити помилково проведену через реєстратор розрахункових операцій операцію «службове внесення»?

Згідно з п. 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

 

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків: - дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»; -   забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

 

З метою забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій  необхідно за допомогою реєстрації від’ємної суми розрахунку або операції «службова видача» виправити помилково проведену через реєстратор розрахункових операцій  операцію «службове внесення».

 

При цьому, чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

 

Якщо суб’єкт господарювання не виправив протягом дня таку помилку, то за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування готівки до такого суб’єкта застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

 

Чи можлива реєстрація книг обліку розрахункових операцій з 18.10.2013 за старою формою?

Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.13 № 417, внесено зміни до титульних сторінок книг обліку розрахункових операцій на  РРО та на господарську одиницю.

Перед реєстрацією книги ОРО суб’єкт господарювання повинен забезпечити внесення   на титульну сторінку:  

-книги ОРО на РРО – інформації щодо моделі та заводського номера зовнішнього модема РРО (у разі його наявності в РРО) та щодо назви і адреси господарської  одиниці;

-книги ОРО на господарську одиницю – інформації щодо місцезнаходження / місця проживання суб’єкта господарювання.

 

Такі доповнення на титульній сторінці книги ОРО засвідчуються підписом посадової особи  та печаткою відповідального підрозділу органу доходів і зборів.

 

Суб’єкти господарювання у зв’язку із завчасним придбанням екземплярів книг ОРО за формою, встановленою попереднім Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, та/або відсутністю книг ОРО нової форми мають право звертатися до органів доходів і зборів для реєстрації книг ОРО, форму яких затверджено Порядком № 614 (Лист Міндоходів від 31.10.2013 №22949/7/99-99-18-02-03-17).

 

Свидетельство единщика заменят на извлечение из реестра

С 1 января 2014 плательщиков единого налога ожидает новация - физические лица- предприниматели, желающие избрать упрощенную систему налогообложения, получать свидетельство плательщика единого налога не будут. Вместо свидетельства единщик может по желанию получить извлечение из Реестра плательщиков единого налога.

 

Извлечение плательщики будут получать бесплатно.

 

Указанные нововведения предусмотрены Законом Украины от 24.10.2013 года № 657 "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно учета и регистрации плательщиков и усовершенствования некоторых положений".

 

На печати не обязательно указывать адрес

Четких требований к информации и изображениям, которые должна содержать печать нету. Согласно ХКУ если предприятие, имеет печать со своим наименованием и идентификационным кодом то  нет необходимости указывать адрес местонахождения.

 

Заверение документов (например, договоров, документов налоговой отчетности, записей в трудовой книжке) печатью, содержащей недостоверные сведения, может привести к возникновению спорных ситуаций и нарушению прав других субъектов хозяйствования и физических лиц.

 

В Єдиному реєстрі зареєстровано податкових накладних на 567 млрд. гривень

За 11 місяців поточного року реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі здійснили 133,4 тис. платників. Вони зареєстрували понад 56,1 млн. податкових накладних на загальну суму понад 567 млрд. гривень.

 

Понад 6 млн. документів з них – це накладні із сумами ПДВ понад 10 тис. гривень.

 

За словами аналітиків Міндоходів, реєстрація накладної в Єдиному реєстрі (ЄРПН) є своєрідним захистом платника від нечесних контрагентів. Щомісяця за запитами як продавців, так і покупців направляється понад 380 тис. виписок з ЄРПН.

 

Нагадаємо, що обов’язкова реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі платниками ПДВ – продавцями  запроваджена з 1 січня 2011 року.

 

Для зручності платників реєстрація водилася поетапно, спочатку реєструвалися документи, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становила понад 1 мільйон гривень. З 1 квітня 2011 року  -  понад 500 тисяч гривень; з 1 липня 2011 року - понад 100 тисяч гривень та з 1 січня 2012 року  - понад 10 тисяч гривень.

 

Міндоходів виносить на публічне обговорення Концепцію реформи декларування доходів громадян

Міністерство доходів і зборів України запрошує громадськість долучитися до обговорення  концепції реформи декларування доходів громадян.

В основу концептуальних засад реформи, які ми пропонуємо до обговорення, покладені найкращі  світові практики  декларування доходів і адміністрування податку на доходи фізичних осіб. Разом з нашими партнерами – аудиторською компанією PricewaterhouseCoopers – ми уважно вивчили та проаналізували досвід та принципи декларування, що застосовуються у найбільш провідних країнах світу, зокрема, у США, Канаді, Німеччині, Франції, Швеції, Фінляндії, Данії, Швейцарії, Італії, Австралії, Новій Зеландії, Сінгапурі та інших.

 

Підкреслюємо, ми пропонуємо до обговорення не готовий законопроект, а  концептуальні основи та елементи майбутньої системи декларування доходів.

 

Зокрема, ми прагнемо почути  думку громадськості, по-перше, з  питання розумного обмеження «загальності». Звичайно, що процес декларування стосуватиметься не усіх 44,5 млн. фізичних осіб-платників податків, зареєстрованих в Україні. Ми повинні разом обрати критерії для обмеження кола громадян, які подаватимуть декларації.

По-друге, потребує досконалого аналізу один з основоположних принципів реформи - необхідність подання «разової декларації», якою ми пропонуємо  підвести рису під минулим і почати взаємовідносини із платниками  з чистого аркуша, спираючись на взаємну довіру та повагу.

 

Ці та інші елементи реформи ми закликаємо громадськість разом проаналізувати, щоб сконструювати найбільш оптимальну для України  модель декларування доходів.

 

Ми закликаємо усіх – незалежних експертів, громадські організації, бізнес-асоціації, громадян з активною позицією – до фахового і конструктивного діалогу. Зі свого боку запевняємо, що жодне рішення не буде прийняте, жоден законопроект не буде сформований без врахування вашої думки.

 

Ми розуміємо всю важливість цієї реформи для суспільства, тому готові працювати над нею стільки, скільки буде потрібно.

 

Міністерство безкомпромісне лише в одній тезі: ця реформа потрібна українському  суспільству.  Українці   вже  довели свою громадянську зрілість та готовність жити за європейськими стандартами. Ми маємо  втілювати такі стандарти в усіх аспектах нашого життя, в тому числі і у сфері податкових стосунків між громадянином і державою. Це є необхідною умовою для підвищення рівня податкової культури і фінансової грамотності у суспільстві.

 

Реформа системи декларування доходів громадян також принципово важлива  з точки зору боротьби   з тіньовою економікою та корупцією.  Будь-які зусилля держави в цьому напрямку в односторонньому порядку не матимуть успіху, якщо не спиратимуться на громадську підтримку і не матимуть двостороннього характеру.

 

Крім того, ми очікуємо, що нова система декларування доходів надасть необхідні компенсатори для поступового зниження податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Отже, дозволить знизити навантаження як на роботодавців, так і на найманих працівників.

 

Запевняємо, що Міністерство доходів і зборів зробить усе необхідне, щоб зробити процес  декларування максимально простим і зручним для громадян. Ми опрацьовуємо варіанти попереднього заповнення декларацій, розробляємо спрощену форму декларації та плануємо уніфікувати її з іншою  звітністю, працюємо над розширенням можливостей електронного декларування.

 

Ми прагнемо, щоб Міністерство сприймали не як контролера, а в якості партнера і помічника. І у громадськості, і у Міністерства єдина мета - зробити систему сплати податків соціально справедливою, підвищити взаємну транспарентність у стосунках громадян із державою.

 

Ми розуміємо, такі важливі реформи не впроваджуються швидко, це тривалий процес. Але розпочинати його потрібно. Головне, не боятися змін. Тільки зміни відкривають нові можливості і роблять нас сильнішими.

 

Обговорення Концепції реформи декларування доходів громадян відбувається на форумі офіційного веб-порталу Міндоходів. Долучайтесь!

 

Також свої пропозиції Ви можете надіслати на електронну скриньку gromada@minrd.gov.ua.

 

У І кварталі наступного року ЗМІ не перевірятимуться

У І кварталі 2014 року до плану-графіку документальних перевірок не включено жодного представника засобів масової інформації.

 

Нагадаємо, що відповідно до ст. 77 Податкового кодексу України до плану-графіку перевірок відбираються лише ті ЗМІ, які, як суб’єкти господарювання, мають ризики щодо ухилення від оподаткування.

 

Протягом минулого року планово перевірялися 18 представників ЗМІ. У І кварталі 2013 року до плану-графіку було включено 9 представників ЗМІ, у ІІ кварталі – 4, у ІІІ – лише 1 та у ІV - 4.

 

Звірку майна провели 508 тис. власників нерухомості

Для проведення звірки нерухомого майна у громадян залишилося лише два дні. Перевірити відповідність своїх даних, зазначених у документах про право власності, до наявної інформації у базі даних Міндоходів, власники можуть лише до 31 грудня 2013 року включно.

 

Для проведення звірки даних територіальними органами Міндоходів надіслано 684 тис. запрошень власникам житлової нерухомості, з яких 508 тис. громадян таку звірку вже провели.

 

Фахівці Міндоходів нагадують, що у разі не проведення такої звірки податок буде нараховуватися відповідно до тієї інформації, яка наявна в Міндоходів.

 

Під час звірки громадяни також можуть визначити розміри пільгового майна, а також розрахувати суму податку на нерухомість, яку потрібно буде сплатити за ті метри, на які пільга не поширюється.

 

Згідно із законодавством, власники мають пільгу зі сплати податку на нерухомість, якщо сумарна площа житла не перевищує: для квартир – 120 м.кв., будинків – 250 м. кв., квартир і будинків – 370 м. кв.

 

До уваги платників податків та розробників програмного забезпечення!

Відповідно до вимог наказу Міністерства доходів і зборів України від 09.10.2013 № 561 «Про внесення змін до формату (стандарту) електронного документа звітності платників» з 01 листопада 2013 року було запроваджено пакетне приймання звітності в електронному вигляді паралельно з існуючою технологією, про що учасників Меморандуму щодо поліпшення процесу подання звітності, впровадження електронних сервісів та розвитку електронного документообігу було проінформовано 14 жовтня 2013 року:

http://minrd.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/normativne-zabezpechennya/61833.html

 

Доопрацьоване відповідним чином безкоштовне програмне забезпечення по формуванню та подачі платниками податків податкової звітності, податкових накладних та реєстру податкових накладних в електронному вигляді станом на 25.11.2013 (версія 1.30.27) розміщено в розділі «Платникам податків про електронну звітність» - «Програмне забезпечення».

 

Повідомляємо, що з 27.11.2013 приймання звітності в електронному вигляді буде здійснюватись тільки за зміненими форматами відповідно до вимог наказу Міністерства доходів і зборів України від 09.10.2013 № 561 «Про внесення змін до формату (стандарту) електронного документа звітності платників».

 

Відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, у 2014 році

З нового року встановлено відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за неподання до органів Міндоходів відповідної звітності. А саме, звітності пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО, дротовими або бездротовими каналами зв’язку (у разі обов’язковості її подання).

 

За неподання такої інформації встановлено штраф розміром десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 гривень).

 

Дана норма передбачена Законом України «Про внесення змін до розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України" щодо відстрочення настання відповідальності за неподання електронної звітності» від 21 червня 2013 року № 357-VII.

 

З якого моменту виникає обов’язок сплати митних платежів?

Обов’язок щодо сплати митних платежів виникає:

1) у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України;

2) при незаконному переміщенні товарів, що перебувають на території вільної митної зони або на митному складі, - з моменту такого переміщення товарів;

3) у разі вивезення товарів з митної території України, а саме:

а) при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації;

б) при вивезенні товарів за межі митної території України без оформлення митної декларації та при незаконному вивезенні товарів за межі митної території України - з моменту фактичного вивезення товарів за межі митної території України;

в) при невиконанні умов, установлених щодо товарів, які вивозилися за межі митної території України із звільненням від оподаткування вивізним митом, - з моменту, коли ці товари прибули до іншого місця призначення, ніж те, у зв’язку з яким надавалося таке звільнення;

4) після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган доходів і зборів самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов’язання.

Дана норма передбачена п. 1 ст. 289 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.

 

У 2014 році платники зможуть формувати звітність через "Електронний кабінет платника податків"

У 2014 році платники податків, зборів, платежів (юридичні особи та самозайняті особи) зможуть  формувати податкову звітність у електронному вигляді в одному пакеті (декларація + додатки) та надсилати її до органів Міндоходів у режимі реального часу, використовуючи новий електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків».

 

Його впроваджено в експлуатацію в Міндоходів з 5 грудня 2013 року.

 

Зазначений сервіс надасть платникам ще й інші можливості.  Так, вони зможуть:

- переглядати уже подану та/або сформовану звітність;

-переглядати інформацію щодо стану розрахунків з бюджетом, зокрема інформацію про заборгованість зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

- скористатися підказкою «Податковий календар» та інформацію із довідників (ДПІ, КВЕД, КОПФГ, УКТЗЕД, форм власності, органів виконавчої влади, ознак доходів, ознак податкових пільг тощо).

 

Більш детально про роботу сервісу читайте на веб-порталі Міністерства доходів і зборів України у розділі «Електронний кабінет платника податків».

 

Стати платником ПДВ чи єдиного податку можна буде відразу після держреєстрації

З 1 січня 2014 року новостворений суб’єкт господарювання може бути добровільно зареєстрований платником ПДВ чи єдиного податку одразу після його державної реєстрації в автоматичному режимі без відвідування органу Міндоходів.

 

Для цього заяву про добровільну реєстрацію як платника податку та/або заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування слід подати державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

 

Сканована електронна копія такої заяви передається державним реєстратором до органів доходів і зборів одночасно з відомостями з реєстраційної картки.

 

Реєстрацію платника єдиного податку орган Міндоходів проводить протягом 2 робочих днів з дня отримання від держреєстратора електронної копії заяви, а платника ПДВ – з бажаного дня, зазначеного у заяві, або протягом 5 робочих днів від дати надходження заяви, якщо в ній не зазначено бажаний день.

 

Нагадуємо, що з 1 січня 2014 року набирають чинності закони, якими вносяться зміни до порядку реєстрації осіб як платників податків, а саме Закони України:

від 05.09.2013 № 441-VII «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" щодо спрощення реєстрації осіб як платників податків»;

від 05.09.2013 № 443-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації осіб як платників податків»;

від 24.10.2013 № 657-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень».

 

У 2014 році підприємці отримувати свідоцтво платника єдиного податку не будуть

З 1 січня 2014 року платників єдиного податку очікує новація - фізичні особи–підприємці, які бажають обрати спрощену систему оподаткування, отримувати свідоцтво платника єдиного податку (далі – свідоцтво) не будуть. Замість свідоцтва зареєстрований платник єдиного податку може за бажанням отримати витяг з Реєстру платників єдиного податку. Витяг платники одержуватимуть безоплатно. Діятиме витяг до внесення змін до реєстру.

Зауважимо, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюватиметься шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

 

Зазначені нововведення передбачені Законом України від 24.10.2013 року № 657 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників та удосконалення деяких положень».  

 

Утвержден порядок формирования реестра крупных налогоплательщиков

Реестр на следующий календарный год до 27 сентября текущего года утверждается приказом Миндоходов, который направляется главным управлениям Миндоходов в АРК, областях, городах Киеве и Севастополе, Центральному офису и не позднее следующего рабочего дня обнародуется на официальном веб-портале Миндоходов.

Приказом от 27 ноября 2013 года № 717 Миндоходов утвердило Порядок формирования Реестра крупных налогоплательщиков.

 

В Реестр крупных налогоплательщиков включаются налогоплательщики, соответствующие критериям крупного налогоплательщика, определенным подпунктом 14.1.24 пункта 14.1 ст. 14 раздела I Налогового кодекса (юрлицо, у которого объем дохода от всех видов деятельности за последние четыре последовательных налоговых (отчетных) квартала превышает 500 миллионов гривен или общая сумма уплаченных в Госбюджет налогов по платежам, контроль за взиманием которых возложен на контролирующие органы, за такой же период превышает 12 миллионов гривен).

 

Отбор налогоплательщиков для включения в Реестр на следующий календарный год осуществляется структурным подразделением Миндоходов, за которым закреплено функции мониторинга эффективности сопровождения крупных налогоплательщиков, на основании анализа информации:

1) о суммарных объемах доходов от всех видов деятельности налогоплательщика за второе полугодие предыдущего года и первое полугодие текущего года (предоставляется структурным подразделением Миндоходов, за которым закреплено функции организации работ по приему и компьютерной обработке налоговой отчетности);

2) о суммах уплаченных в Госбюджет налогов по платежам, контроль за взиманием которых возложен на контролирующие органы, во втором полугодии прошлого года и первом полугодии текущего года (предоставляется структурным подразделением Миндоходов, за которым закреплено функции организации работы по ведению учета доходов и сборов).

 

Приказ вступит в силу со дня официального опубликования.

 

Вступил в силу порядок представления отчетности по НДС

В декларацию вносятся данные налогового учета плательщика отдельно за каждый отчетный (налоговый) период без нарастающего итога.

 30 декабря 2013 года, вступил в силу Порядок заполнения и представления налоговой отчетности по налогу на добавленную стоимость, утвержденный приказом Миндоходов от 13 ноября 2013 года № 678.

 

Все плательщики НДС представляют налоговую декларацию с отметкой «0110», в которой отражаются расчеты с бюджетом. К налоговой отчетности по НДС относятся:

- налоговая декларация по НДС;

- уточняющий расчет налоговых обязательств по НДС в связи с исправлением самостоятельно выявленных ошибок;

- копии записей в реестрах выданных и полученных налоговых накладных в электронном виде;

- расчет налоговых обязательств, начисленных получателем услуг, не зарегистрированным как плательщик НДС, которые поставляются нерезидентами, в том числе их постоянными представительствами, не зарегистрированными налогоплательщиками, на таможенной территории Украины.

 

Система обязательной продажи поступлений в инвалюте в обычном режиме начнет работать с 03 января.

Нацбанк в своем разъяснении от 26.12.2013 г. № 29-113/30066 уведомляет, что обязательная продажа поступлений в инвалюте, поступивших 27 декабря 2013 г. и не проданных, а также поступивших 30, 31 декабря 2013 г. и 02 января 2014 г., осуществляется уполномоченными банками в первый день работы Системы подтверждения соглашений в 2014 г., то есть 03 января 2014 г.

 

В связи с многочисленными запросами банков Национальный банк в письме от 26.12.2013 г. № 29-113/30066 предоставляет разъяснение относительно осуществления обязательной продажи поступлений в иностранной валюте в период завершения отчетного года.

 

В документе финрегулятор напоминает, что НБУ довел до сведения банковской системы (письмо от 19.12.2013 г. № 25-205/28803) регламент работы в период завершения отчетного года, согласно которому27 декабря 2013 года определено последним днем работы в 2013 году Системы подтверждения соглашений на межбанковском валютном рынке Украины Национального банка Украины. Система подтверждения соглашений начинает работать в обычном режиме с 03 января 2014 года.

 

В соответствии с п. 31 гл. 1 разд. I Положения о порядке и условиях торговли иностранной валютой субъект рынка осуществляет операции по купле-продаже иностранной валюты на межбанковском валютном рынке Украины во время функционирования Системы подтверждения соглашений с использованием ее средств.

Учитывая вышеизложенное, НБУ обращает внимание, что обязательная продажа поступлений в иностранной валюте, поступивших 27 декабря 2013 года и не проданных, а также поступивших 30, 31 декабря 2013 года и 02 января 2014 года, осуществляется уполномоченными банками в первый день работы Системы подтверждения соглашений в 2014 году, то есть 03 января 2014 года.

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області  

Календарь
Пн Вт Ср Чт Пн Сб Вс
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31