Трансферне ціноутворення
| просмотров: 6631

Трансферне ціноутворення

Міністерство доходів і зборів з метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства наказом від 22 листопада 2013 року N 699 затвердило Узагальнюючу податкову консультацію з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення


Запитання 1: Який перший звітний період для подачі Звіту про контрольовані операції, що подається платником податків відповідно до вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс)?

Відповідь: Оскільки Закон України від 04 липня 2013 року N 408 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" набрав чинності 1 вересня 2013 року, то першим звітним періодом для подачі Звіту про контрольовані операції буде 2013 рік. Для визначення обсягу контрольованих операцій враховується вартісний показник усіх операцій окремо з кожним контрагентом у цілому за календарний рік, тобто з 1 січня по 31 грудня 2013 року. У звіті за 2013 рік платник податку повинен зазначити контрольовані операції, здійснені у період з 01.09.2013 по 31.12.2013.

 

Наприклад: Загальна сума операцій у 2013 році з однією пов'язаною особою становить 50,5 млн. грн. (без ПДВ), і всі ці операції було здійснено до 01.09.2013. У цьому разі звітувати не потрібно.

 

Уразі якщо загальна сума операцій у 2013 році з однією пов'язаною особою становить 50,0 млн. грн. (без ПДВ), з них 20,0 млн. грн. здійснено до 01.09.2013, решта - після. У цьому випадку обсяг операцій розраховується в цілому за рік, тобто з 1 січня по 31 грудня 2013 року. Відповідно, такі операції є контрольованими. У звіті відображають контрольовані операції, здійснені у період з 01.09.2013 по 31.12.2013.

 

Запитання 2: Чи враховуються при визначенні вартісного критерію - 50,0 млн. грн. контрольованої операції для цілей застосування пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу суми кредиту, депозиту, позики, процентів за таким кредитом, депозитом, позикою, суми поворотної фінансової допомоги, вартість товару за договорами комісії, поруки, агентськими та іншими аналогічними договорами, суми комісійної (агентської) винагороди, вартість інвестицій?

Відповідь: Так, враховуються.

 

Запитання 3: За якими цінами обраховується обсяг контрольованих операцій?

Відповідь: За договірними (контрактними) цінами.

 

Запитання 4: Якщо у звітному періоді були операції як з придбання, так і з продажу товарів (робіт, послуг) з одним контрагентом, яким чином враховуються такі операції для визначення вартісного критерію контрольованої операції і які з цих операцій будуть вважатись контрольованими та зазначатись у Звіті?

Відповідь: У цьому випадку враховується загальний обсяг (сумарне значення) операцій з продажу та операцій з придбання з таким контрагентом. У разі визнання операцій контрольованими відповідно до критеріїв, встановлених пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, такі операції відображаються у Звіті про контрольовані операції.

 

Запитання 5: За якою датою операції відображаються у Звіті як контрольовані?

Відповідь: У Звіті контрольовані операції відображаються за датою переходу прав власності на товари або датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

 

Запитання 6: Чи вважається подання Звіту про контрольовані операції із запізненням неподанням Звіту для цілей застосування штрафу, передбаченого п. 120.3 ст. 120 Кодексу?

Відповідь: Відповідно до положень пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу платники податків, які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати Звіт про контрольовані операції до 1 травня року, наступного за звітним. Таким чином, подання Звіту із запізненням прирівнюється до неподання Звіту і тягне за собою штрафні санкції, передбачені п. 120.3 ст. 120 Кодексу.

 

Запитання 7: Яка передбачена відповідальність за те, що у своєчасно поданому Звіті не зазначені окремі контрольовані операції?

Відповідь: Відповідно до п. 120.3 ст. 120 Кодексу застосовується штраф у розмірі 5 % від суми контрольованої операції, не зазначеної у поданому Звіті.

 

Запитання 8: Яку первинну документацію на запит контролюючого органу відповідно до пп. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Кодексу зобов'язані надавати платники податків: оригінали чи їх завірені копії?

Відповідь: Платники податків повинні подати належним чином завірені копії первинних документів, що фіксують здійснення окремих контрольованих операцій, що зазначаються у запиті про такі контрольовані операції.

 

Запитання 9: Чи застосовуються штрафні санкції у разі самостійного коригування податкових зобов'язань платником податку?

Відповідь: Відповідно до положень пп. 39.5.4.3 пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу самостійне коригування проводиться в податковій декларації або шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків у порядку, визначеному ст. 50 Кодексу. У разі здійснення самостійного коригування в уточнюючих розрахунках на суму заниженого зобов'язання нараховується штраф у розмірі 3 відсотки.

 

Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня за кожний день прострочення з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Нацбанку (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу).

 

У разі якщо платник здійснює самостійне коригування податкових зобов'язань у зв'язку з коригування ціни контрольованої операції, проведеної у звітному періоді, у податковій декларації за цей звітний період, яку платник подав з урахуванням коригувань до контролюючого органу до закінчення встановленого Кодексом граничного терміну для подання декларації, штрафні санкції, передбачені ст. 50 Кодексу, не застосовуються.

 

Запитання 10: Для цілей застосування пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу перебування на яких спеціальних режимах оподаткування платника податку визначає операцію контрольованою?

Відповідь: До спеціальних податкових режимів належать визначені статтями 209, 210 та розділом XIV Кодексу:

спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства;

спеціальний режим оподаткування діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату;

спрощена система оподаткування, обліку та звітності;

фіксований сільськогосподарський податок.

 

Запитання 11: Чи враховується при визначенні обсягу контрольованих операцій сума акцизного податку?

Відповідь: Так, враховується.

 

Запитання 12: Чи втрачає платник право на самостійне коригування ціни контрольованої операції, передбачене пп. 39.5.4.3 пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу, якщо таке коригування протягом календарного року не здійснено?

Відповідь: Ні, не втрачає. Такий платник може здійснити самостійне коригування протягом наступного(их) календарного(их) року(ків) з урахуванням термінів позовної давності, передбачених ст. 102 Кодексу.

 

Запитання 13: Чи потрапляє операція під визначення контрольованої з обсягом 50,0 і більше млн. грн. (без ПДВ) відповідно до вимог пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, якщо контрагент - пов'язана особа (резидент) на момент здійснення операції згідно з поданою до контролюючого органу декларацією з податку на прибуток за попередній рік не є збитковим, але у подальшому показники декларації попереднього звітного року за результатами перевірки чи після уточнення змінились і виникли збитки?

Відповідь: Якщо контрагент - пов'язана особа (резидент) самостійно виявив помилку і у поточній декларації чи уточненому розрахунку уточнив показники за попередній рік, що призвели до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, операції з таким контрагентом вважаються контрольованими.

 

Якщо від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній звітний рік контрагента - пов'язаної особи (резидента) виявлено за результатами перевірки контролюючого органу, операції з таким контрагентом не вважаються контрольованими за умови відсутності інших умов для визнання операцій контрольованими.

 

Запитання 14: Підприємство згідно з договором купівлі-продажу у звітному році здійснило поставку товару у пов'язаній особі на суму 60,0 млн. грн. (без ПДВ) (відбувся перехід права власності на товар покупцю), але до кінця цього року або у наступному році згідно з цим договором або додатковим договором підприємство повернуло продавцю частину раніше отриманого товару на суму 20,0 млн. грн. (без ПДВ) у зв'язку неналежною якістю поставленого товару (право власності на товар перейшло продавцю). Яким чином враховуються ці операції для визначення вартісного критерію контрольованих операцій?

Відповідь: Якщо придбання та повернення товару здійснено протягом одного звітного календарного року, то при визначенні вартісного критерію контрольованої операції (50,0 млн. грн.) в цьому звітному році враховується вартість поставки - 60,0 млн. грн., зменшена на вартість поверненого товару - 20,0 млн. грн, тобто - 40,0 млн. гривень. У разі, якщо продаж відбувся в одному календарному році, а повернення відбулось у наступному році, то при визначенні вартісного критерію контрольованої операції (50,0 млн. грн.) у календарному році, в якому здійснена поставка, враховується вся вартість поставленого товару у сумі 60,0 млн. гривень.

 

При цьому в наступному році вартість поверненого товару в сумі 20,0 млн. грн. не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованої операції та не зменшує вартість інших операцій при визначенні такого критерію.

 

Запитання 15: Як для цілей застосування пп. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу розрахувати опосередковане володіння компанією А корпоративними правами компанії В, якщо компанія А володіє 80 відс. корпоративних прав компанії Б, а компанія Б володіє 30 відс. корпоративних прав компанії В?

Відповідь: Опосередковане володіння розраховується шляхом перемноження часток володіння корпоративними правами. Компанія А опосередковано володіє корпоративними правами компанії В у розмірі 24 відс. (80 * 30 / 100).

 

 

Запитання 16: У листопаді 2013 року платником податків здійснена поставка товару, договірна вартість якого складає 85,0 млн. грн., та відбувся перехід права власності у момент поставки. В січні 2014 року платником отримана оплата за поставлений товар на суму 61,0 млн. гривень. За якою подією обраховувати вартісний критерій (50,0 млн. грн.) та як відображати цю операцію у Звіті?


Відповідь: Враховуючи те, що перехід права власності на товар відбувся у 2013 році, при визначенні вартісного критерію (50 млн. грн.) контрольованих операцій враховується договірна (контрактна) вартість проданого товару за 2013 рік. У разі визнання такої операції відповідно до вимог пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованою операцією така операція відображається у Звіті за 2013 рік.

 

При цьому факт оплати зазначеного товару у 2014 році не призводить до повторного врахування вартості товару при визначенні вартісного критерію та відображенні у Звіті.

 

Запитання 17: У листопаді 2013 року платником податків здійснено попередню оплату за товар нерезиденту - пов'язаній особі на суму 200,0 млн. грн., поставка якого буде здійснена у квітні 2014 року (перехід права власності відбудеться у момент поставки). У якому періоді ця операція враховується при визначенні вартісного критерію (50 млн. грн.) контрольованої операції?

Відповідь: Враховуючи те, що перехід права власності на товар відбувається у 2014 році, при визначенні вартісного критерію (50 млн. грн.) контрольованої операції за 2013 рік сума попередньої оплати за товар не враховується. Ця операція враховується при визначенні вартісного критерію (50 млн. грн.) контрольованої операції за 2014 рік.

 

Запитання 18: До яких саме порушень за контрольованими операціями застосовується штраф у розмірі 1 гривня відповідно до п. 20 підр. 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу?

Відповідь: Штраф у розмірі 1 гривня застосовується за заниження податкового зобов'язання за період з 1 вересня 2013 року по 1 вересня 2014 року внаслідок застосування платником у контрольованих операціях цін, що не відповідають рівню звичайних цін, виявленого самостійно платником податку або за результатами перевірки контролюючим органом.

 

Запитання 19: Чи вважається компанія-резидент, створена всередині року (наприклад, у липні місяці), яка з дати реєстрації є платником податку на прибуток і ПДВ, не застосовує спеціальні режими оподаткування і сплачує ці податки за базовою (основною) ставкою, такою, операції з якою підпадають під критерії контрольованих, визначених пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу?

Відповідь: Не вважається, оскільки для такої компанії початком податкового (звітного) року буде дата її створення (реєстрації) і в неї відсутні задекларовані показники на початок такого року.

 

Запитання 20: Які ставки податку на прибуток та ПДВ вважаються базовими (основними) для цілей застосування пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу?

Відповідь: Основна ставка податку на прибуток визначена п. 151.1 ст. 151 Кодексу та з урахуванням положень п. 10 підрозділу 4 розділу XX Кодексу у 2012 році складає 21 %, у 2013 році - 19 %, у 2014 році - 16 %.

 

Основна ставка податку на додану вартість визначена пп. "а" п. 193.1 ст. 193 та п. 194.1 ст. 194 Кодексу та з урахуванням положень пункту 10 підрозділу 2 розділу XX Кодексу у 2012 - 2013 роках складає 20 %, з 2014 року - 17 %.

 

Запитання 21: Підприємство "А" - резидент, яке задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік, здійснює постачання товарів у обсязі понад 50 млн. грн. пов'язаній особі підприємству "Б" - резиденту, яке задекларувало позитивне значення об'єкта оподаткування. Чи є зазначені поставки контрольованими операціями для підприємства "А" та "Б" та чи зобов'язані такі підприємства подавати Звіт про контрольовані операції? Як бути, коли збитковими є підприємства "А" та "Б"?

Відповідь: Відповідно до пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік.

 

Якщо збитковим є тільки підприємство "А", операції вважатимуться контрольованими лише для підприємства "Б" і обов'язок з подачі Звіту про контрольовані операції із зазначенням у ньому відповідних операцій покладається на підприємство "Б". При цьому підприємство "А" у разі відсутності інших операцій, що підпадають під визначення контрольованих, Звіт подавати не повинне.

 

У разі якщо за податковий (звітний) рік збитковими є і підприємство "А", і підприємство "Б", то Звіт про контрольовані операції подають обидва підприємства.

 

Запитання 22: Чи будуть вважатись пов'язаними особами відповідно до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу державні підприємства, які належать до сфери управління одного міністерства?

Відповідь: Відповідно до положень ст. 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку і входить до сфери його управління.

 

Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

 

Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

 

Відповідно до пп. "г" пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу до пов'язаних осіб належать юридичні особи, одноособові виконавчі органи яких призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу).

 

З огляду на це державні підприємства, які належать до сфери управління одного міністерства, є пов'язаними особами відповідно до пп. "г" пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

 

Запитання 23: За якою процедурою відбувається прийняття платником рішення про застосування одного із методів щодо визначення звичайних цін відповідно п. 21 підр. 10 розд. XX Кодексу та повідомлення про це рішення контролюючі органи?

Відповідь: Рішення приймається платником самостійно, при цьому подача окремого повідомлення до контролюючого органу не передбачена. Інформація щодо обраного методу зазначається у відповідній графі Звіту про контрольовані операції.

 

Запитання 24: Яка форма довідки, що підтверджує обрану нерезидентом ставку корпоративного податку, для цілей застосування пп. 39.2.1.3 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу?

Відповідь: Форма довідки Кодексом не передбачена. Така довідка має бути видана компетентним органом іншої країни (наприклад, податковим органом чи Міністерством фінансів) і належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

 

Запитання 25: До яких цін застосовується 5-відсотковий діапазон цін відповідно до пп. 1 п. 21 підр. 10 розд. XX Кодексу?

Відповідь: П'ятивідсотковий діапазон застосовується до цін, визначених відповідно до вимог пп. 2 п. 21 підр. 10 розд. XX Кодексу, а саме: цін, визначених згідно з біржовим котируванням, - у разі якщо товари котируються на біржі, та цін, визначених згідно з довідковими цінами, опублікованими у джерелах інформації (спеціалізованих комерційних виданнях), - у разі якщо товари не котируються на біржі.

 

До уваги платників податків та розробників програмного забезпечення!

Відповідно до вимог наказу Міністерства доходів і зборів України від 09.10.2013 № 561 «Про внесення змін до формату (стандарту) електронного документа звітності платників» з 01 листопада 2013 року було запроваджено пакетне приймання звітності в електронному вигляді паралельно з існуючою технологією, про що учасників Меморандуму щодо поліпшення процесу подання звітності, впровадження електронних сервісів та розвитку електронного документообігу було проінформовано 14 жовтня 2013 року: http://minrd.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/normativne-zabezpechennya/61833.html

 

Доопрацьоване відповідним чином безкоштовне програмне забезпечення по формуванню та подачі платниками податків податкової звітності, податкових накладних та реєстру податкових накладних в електронному вигляді станом на 25.11.2013 (версія 1.30.27) розміщено в розділі «Платникам податків про електронну звітність» - «Програмне забезпечення».

 

Повідомляємо, що з 27.11.2013 приймання звітності в електронному вигляді буде здійснюватись тільки за зміненими форматами відповідно до вимог наказу Міністерства доходів і зборів України від 09.10.2013 № 561 «Про внесення змін до формату (стандарту) електронного документа звітності платників».

 

Оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

До Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій додано ще 17 моделей касових апаратів. Відтепер загальна кількість сертифікованих приладів, запропонованих користувачам, складає 86 апаратів.

 

Це касові апарати, які відповідають сучасним вимогам та забезпечують передачу контрольно-звітної інформації до органів доходів і зборів в електронній формі.

 

Платники можуть обрати найбільш оптимальну для себе нову модель техніки або модернізувати ту, яка вже використовується у роботі, приєднавши до неї відповідний модем.

 

У Міністерстві доходів і зборів нагадують, що для технічного переоснащення касової техніки залишилося трохи менше місяця. Вже з 1 січня 2014 року за неподання електронної звітності будуть застосовуватися штрафи, передбачені податковим законодавством.

 

З повним переліком реєстраторів розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру, можна ознайомитися на веб-порталі Міндоходів http://minrd.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/94957.html.

 

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.13 №704.

 

Розширено перелік товарів, за які не треба вносити митну заставу

За ініціативою Міністерства доходів і зборів України низку товарних груп, що ввозяться на митну територію України, буде звільнено від грошової застави. Нагадаємо, зараз внесення застави використовується як метод гарантування сплати митних платежів.

 

Відповідний проект змін до Митного кодексу про розширення переліку звільнених від застави товарів, запропонований Міністерством, був ухвалений на засіданні Кабінету міністрів.

 

Згідно із законопроектом, уникнути внесення застави зможуть юридичні особи, що отримають статус гаранта в разі відповідності низці критеріїв.

 

«Новий порядок гарантування сплати митних платежів дозволить знизити навантаження на ті підприємства, які беруть участь у виробництві продукції в рамках митного режиму переробки в Україні. Це, наприклад,  підприємства легкої промисловості, які матимуть можливість вивільняти кошти для забезпечення гарантії доставки при вивезенні готової продукції за межі України», - підкреслив Міністр доходів і зборів Олександр Клименко.

 

Міністр впевнений, що статус гаранта митних платежів стане додатковою конкурентною перевагою для вітчизняних підприємств.

 

До переліку пропонується, зокрема, включити товари, що перевозяться у рамках угод про виробничу кооперацію між Кабінетом Міністрів України та урядами держав — членів СНД; товари, призначені для користування дипломатичними представництвами іноземних держав в Україні тощо.

 

Детальніше ознайомитися з проектом Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України» можна на веб-порталі Міндоходів за посиланням http://minrd.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2013-rik/119794.html.

 

Чи допускається зміна, відкликання та визнання митної декларації недійсною?

Внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення.

 

Відкликання митної декларації допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму.

 

Якщо товари, транспортні засоби комерційного призначення, оформлені за декларацією для вивезення за межі митної території України, не перетнули державний кордон України протягом 180 днів, орган доходів і зборів визнає цю митну декларацію недійсною.

 

Зміна, відкликання та визнання митної декларації недійсною передбачено ст. 269 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.

 

Відтепер довідку про відсутність податкового боргу можна отримати "електронкою"

Це передбачено у новому порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, який затверждено Міністерством доходів і зборів України.

 

Згідно з документом, для отримання такої довідки платнику податків необхідно звернутися з відповідною заявою до органу доходів і зборів за основним місцем свого обліку.

 

Після отримання заяви Міністерства доходів і зборів України проводить перевірку наявності або відсутності у платника податкового боргу як за основним місцем обліку, так і за неосновним (платник окремого податку).

 

Довідка (або відмова в її наданні) видається безкоштовно в паперовому або електронному вигляді протягом 5 робочих днів від дня отримання такої заяви. Крім того, отримати довідку можна у Центрах обслуговування платників податків.

 

Дійсна довідка протягом 10 календарних днів. Тому у разі необхідності по закінченню 10-денного терміну платнику потрібно повторно ініціювати її видачу.

Детальніше ознайомитися з наказом Міндоходів, а також із затвердженими формами довідки та заяви можна на веб-порталі Міндоходів за посиланням http://minrd.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/62931.html.

 

Міндоходів врегульовано процедури погашення податкового боргу

Міністерством доходів і зборів України затверджено 12 відомчих актів, якими врегульовано процедури погашення податкового боргу.

 

Так, зокрема, у затверджених документах чітко визначені функції та повноваження податкового керуючого під час здійснення заходів з погашення податкового боргу, порядок складання ним акта опису майна, яке передається у податкову заставу, та акта перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим.

 

Разом з тим, врегульовано питання застосування органами доходів і зборів податкової застави, яка застосовується при наявності у платника податкового боргу на суму, що перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Спрощено процедуру надання розстрочення грошових зобов’язань, роз’яснено порядки направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, тощо.

 

За словами фахівців Міністерства, розроблені нормативно-правові акти сприятимуть упорядкуванню нормативного поля щодо погашення податкового боргу, інформуватимуть платників про зазначені процедури, а працівники Міндоходів, у свою чергу, отримають своєрідні правила для роботи.

Детальніше ознайомитися із затвердженими наказами Міндоходів можна на веб-порталі Міністерстваwww.minrd.gov.ua.

 

Електронні ключі від Міндоходів видаватимуться користувачам Єдиних та Державних реєстрів Мін’юсту

Акредитований центр сертифікації ключів, який діє при Міндоходів, надаватиме безкоштовні сертифікати користувачам Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України. Для отримання цифрового підпису громадянам необхідно звернутися до пунктів реєстрації користувачів центру. На сьогодні в Україні функціонує 104 таких пункти.

 

Загалом, за 11 місяців поточного року центром сертифікації ключів видано майже 895,1 тис. цифрових підписів.


Щомісяця за безкоштовними ключами від Міндоходів звертаються понад 50 тис. платників, що вдвічі більше, ніж у минулому році. Найчисленнішою категорією клієнтів центру є фізичні особи, кількість яких складає 77 відс.

 

За 11 місяців поточного року у центрі зареєструвалося 465,4 тис. фізичних осіб та громадян, яким видано 541,7 тис. цифрових підписів. Серед юридичних осіб клієнтами центру за цей період стали 138 тис. осіб, які замовили 353,4 тис. ключів.

 

Нагадаємо, що з 1 листопада 2013 року посилені сертифікати відкритих ключів від Міндоходів формуються на два роки.

 

Таку можливість Центр сертифікації ключів, який діє при Міністерстві, отримав після проходження процедури акредитації. Було сформовано нові технологічні сертифікати та сервери центру, що дало змогу подовжити термін дії цифрових підписів.

 

Ключі електронного цифрового підпису, видані Центром, дають змогу звітувати в режимі он-лайн не лише до органів Міндоходів, а й до органів державної статистики України та Пенсійного фонду України.

 

О служебных командировках

После возвращения из командировки работник обязан представить отчет об использовании средств, выданных на командировку или под отчет, по форме, утвержденной приказом Минфина от 5 декабря 2012 года № 1276.


В письме от 18 октября 2013 года № 5277/Т/99-99-17-03-03-14 Министерство доходов и сборов Украины указало, что согласно Инструкции о служебных командировках в пределах Украины и за границу служебной командировкой считается поездка работника по распоряжению руководителя органа государственной власти, предприятия, учреждения и организации, которые полностью или частично содержатся (финансируются) за счет бюджетных средств (далее - предприятие), на определенный срок в другой населенный пункт для выполнения служебного поручения вне места его постоянной работы (при наличии документов, подтверждающих связь служебной командировки с основной деятельностью предприятия).

 

Документами, подтверждающими связь такой командировки с основной деятельностью предприятия, являются, в частности:

- приглашение стороны, которая принимает и деятельность которой совпадает с деятельностью предприятия, направляющего в командировку;

- заключенный договор или контракт;

- другие документы, устанавливающие или подтверждающие желание установить гражданско-правовые отношения;

- документы, удостоверяющие участие командированного лица в переговорах, конференциях или симпозиумах, других мероприятиях, проводимых по тематике, совпадающей с деятельностью предприятия, которое командирует работника.

 

Пунктом 1 раздела II Инструкции установлено, что направление работника предприятия в командировку осуществляется руководителем данного предприятия или его заместителем и оформляется приказом (распоряжением) с указанием: пункта назначения, наименования предприятия, куда командирован работник, срока и цели командировки.

 

Согласно п. 5 раздела II Инструкции предприятие при наличии подтверждающих документов (в оригинале)возмещает в рамках предельных сумм расходов на наем жилого помещения, утвержденных постановлением Кабмина от 2 февраля 2011 года № 98, расходы командированным работникам на наем жилого помещения из расчета стоимости одного места в гостинице (мотеле), другом жилом помещении за каждые сутки такого проживания с учетом включенных в счета на оплату стоимости проживания расходов на пользование телефоном (кроме расходов на служебные телефонные разговоры), холодильником, телевизором и других расходов.

 

После возвращения из командировки работник обязан представить отчет об использовании средств, выданных на командировку или под отчет, по форме, утвержденной приказом Минфина от 5 декабря 2012 года № 1276, в сроки, установленные пп. 170.9 ст. 170 Налогового кодекса, при этом главным условием возмещения расходов на командировку является наличие оригиналов документов, подтверждающих стоимость таких расходов (билеты, квитанции, чеки, расчеты и т. п.).

 

Как облагается налогом залоговое имущество, на которое обращено взыскание?

Обращение взыскания на предмет залога осуществляется по решению суда, если иное не установлено договором или законом. Залогодержатель приобретает право обращения взыскания на предмет залога в случае, если обязательство не будет выполнено в установленный срок, если иное не установлено договором или законом.


Министерство доходов и сборов Украины Приказом от 22 ноября 2013 года № 702 утвердило обобщающую налоговую консультацию относительно налогообложения имущества, переходящего в собственность банку по решению суда при обращении взыскания финансовым учреждением на имущество имущественного поручителя за невыполнение обязательств должника по кредитному договору.

 

В соответствии с пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 Налогового кодекса не включаются в общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход плательщика доходы, полученные в результате реализации заложенного имущества, имущества налогоплательщика при обращении взыскания финансовым учреждением на такое имущество в связи с невыполнением налогоплательщиком своих обязательств по договору кредита (займа).

 

Если кредитный договор заключен между банком и юрлицом-налогоплательщиком, а не с физлицом (имущественным поручителем), на имущество которого было обращено взыскание в связи с невыполнением налогоплательщиком своих обязательств, положения пп . 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 НК не могут быть применены.

 

Если по решению суда в счет погашения задолженности по такому кредиту обращено взыскание на недвижимое имущество физлица (имущественного поручителя) путем признания на такое имущество за банком права собственности, следует считать, что по решению суда физлицом было отчуждено (продано) имущество. К доходу от такого отчуждения должны быть применены нормы ст. 172 НК. При этом физлицо (отчуждатель) должно отразить такой доход в годовой налоговой декларации и самостоятельно определить и уплатить сумму налога на доходы физических лиц.

 

Вместе с тем банк в случае оприходования на баланс недвижимого имущества должен отразить в налоговом расчете формы 1ДФ по признаку «104» доход от отчуждения физлицом имущества по решению суда.

 

Учет расходов на рекламные и маркетинговые услуги

Для учета расходов на рекламные и маркетинговые услуги, в том числе мотивационные выплаты, при исчислении объекта налогообложения необходимо доказательство непосредственной связи таких расходов с хоздеятельностью налогоплательщика и подтверждение первичными документами, обязательность ведения и хранения которых предусмотрена правилами ведения бухучета


Министерство доходов и сборов в письме от 05.12.2013 г. № 6344/І/99-99-19-03-02-14 напоминает, что касательно отнесения расходов на оплату маркетинговых и рекламных услуг в состав расходов при определении объекта налогообложения по налогу на прибыль предоставлена обобщающая налоговая консультация, утвержденная приказом ГНС Украины от 15.02.2012 г. № 123.

 

Одним из методов продвижения товаров поставщика на рынке является уплата мотивационных выплат (премий, бонусов, других поощрений) в пользу третьих лиц (организаций, приобретающих товары у поставщика и осуществляющих их сбыт (дистрибьюторы)).

 

Такие выплаты - вознаграждение за достижение определенных экономических показателей третьими лицами (дистрибьюторами) в пределах своей основной деятельности. Достижение данных показателей обоснованно способствует оживлению сбыта товаров поставщика, стимулирует продвижение товаров в каналах дистрибуции. Такие мотивационные выплаты включаются в расходы на сбыт.

 

Мотивационные выплаты могут включать такое: премия (бонус) за досрочную уплату дебиторской задолженности; выполнение плана закупок товаров поставщика; точность закупочных прогнозов; соблюдение определенного ассортимента товаров при закупке.

 

В частности, п. 2 ст. 632  Гражданского кодекса  предусмотрено, что изменение цены после заключения договора допускается лишь в случаях и на условиях, установленных договором или законом.

 

При этом изменение цены в договоре после его выполнения не допускается.

 

Выполнения договора в пользу третьего лица может требовать как лицо, заключившее договор, так и третье лицо, в пользу которого предусмотрено выполнение, если другое не установлено договором или законом либо не вытекает из сути договора (п. 2 ст. 636 ГК).

 

Таким образом, если в договоре купли-продажи товаров между производителем (импортером) или владельцем торговой марки и продавцом (дистрибьютором или розничным торговцем) предусмотрена выплата вознаграждения в пользу покупателей (дистрибьюторов) в виде предоставления дополнительных скидок на товар (ретро-скидки), то в состав расходов производителя (импортера) или владельца торговой марки, учитываемых при исчислении объекта налогообложения, включаются расходы на выплату такого вознаграждения в пользу дистрибьюторов или розничных торговцев с учетом ограничений, установленных пп. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 Налогового кодекса, а у дистрибьюторов или розничных торговцев вознаграждение в виде дополнительной скидки на товар (ретро-скидки) включается в состав дохода.

 

Для учета расходов на рекламные и маркетинговые услуги, в том числе мотивационные выплаты, при исчислении объекта налогообложения необходимо доказательство непосредственной связи таких расходов с хозяйственной деятельностью налогоплательщика и подтверждение первичными документами, обязательность ведения и хранения которых предусмотрена правилами ведения бухгалтерского учета, и прочих документов, установленных разд. II НК.

 

Как получить информацию у Миндоходов?

Ответ на запрос предоставляется не позднее пяти рабочих дней со дня его получения.


Приказом от 14 ноября 2013 года № 681 Миндоходов утвердило Порядок составления и представления запросов на получение публичной информации, находящейся во владении органов доходов и сборов Украины.

 

В соответствии с Порядком запрашивающий имеет право обратиться в органы доходов и сборов Украины с запросом независимо от того, касается эта информация его лично или нет, без объяснения причины подачи запроса.

 

Установлено, что запрос может быть индивидуальным или коллективным. Запрос подается в устной или письменной форме, лично или почтой, электронной почтой, а также по факсу или телефону. Письменный запрос подается в произвольной форме.

 

Запрос на информацию должен содержать:

- фамилию, имя, отчество (наименование) запрашивающего, почтовый адрес или адрес электронной почты, а также номер средства связи (если есть);

- общее описание информации или вид, название, реквизиты или содержание документа, относительно которого сделан запрос, если спрашивающему это известно;

- подпись и дату при условии подачи письменного запроса.

 

Для упрощения процедуры оформления письменного запроса можно использовать соответствующую форму, размещенную на официальном веб-портале Миндоходив, субсайтах органов доходов и сборов в разделе «Публичная информация».

 

По требованию запрашивающего на первом листе копии запроса проставляется отметка о получении запроса. Такая копия возвращается запрашивающему.

Нацбанк разъяснил порядок осуществления контроля за экспортными/импортными операциями

Банки обязаны требовать от своих клиентов полную информацию об экспортных, импортных операциях, расчеты по которым последние проводят через данные банки.


Национальный банк в письме от 28.10.2013 г. № 28-313/19800 напомнил, что на сегодняшний день вопрос порядка осуществления контроля за экспортными, импортными операциями четко урегулирован Инструкцией о порядке осуществления контроля за экспортными, импортными операциями (далее - Инструкция № 136).

 

Так, основания для снятия банками с контроля импортных операций резидентов приведены в разделах 1 и 3 Инструкции № 136.

 

Согласно внесенным постановлением Правления Национального банка Украины от 31.08.2012 г. № 364 изменениям в п. 3.3 разд. 3 Инструкции № 136 уполномоченные банки получили возможность снимать с контроля импортные операции резидентов на основании информации об этих операциях в электронных реестрах таможенных деклараций без предъявления клиентами таможенных деклараций и реестров на бумажных носителях.

 

Кроме того, обращаем внимание на то, что в соответствии с п. п. 4.1 и 4.2 разд. 4 Инструкции № 136 банки обязаны требовать от своих клиентов полную информацию об экспортных, импортных операциях, расчеты по которым последние проводят через данные банки.

 

Утверждена обобщающая консультация относительно обложения налогом на прибыль операций по факторингу.

С целью обеспечения единого подхода к практическому применению норм налогового законодательства Министерство доходов и сборов приказом от 22.11.2013 г. № 697 утвердило Обобщающую налоговою консультацию относительно обложения налогом на прибыль операций по уступке требования (факторингу).

 

Министерство доходов и сборов  в своем приказе разъясняет, что к операциям по уступке права требования (в том числе по договорам факторинга) применяется порядок обложения налогом на прибыль, определенный п. 153.5 ст. 153 Налогового кодекса, в случае если условия договоров по уступке права требования (факторингу) отвечают требованиям Гражданского кодекса

 

В соответствии со ст. 1077 Гражданского кодекса по договору факторинга (финансирование под уступку права денежного требования) одна сторона (фактор) передает или обязывается передать денежные средства в распоряжение второй стороны (клиента) за плату (любым предусмотренным договором способом), а клиент уступает или обязывается уступить фактору свое право денежного требования к третьему лицу (должнику).

 

Министерство обозначает, что согласно приведенному определению договора факторинга такой договор направлен на финансирование одной стороной другой стороны путем передачи в ее распоряжение определенной суммы денежных средств. Упомянутая услуга по договору оказывается фактором клиенту за плату, размер которой определяется договором.

 

Сторонами в договоре факторинга являются фактор и клиент. Клиентом в договоре факторинга может быть физическое или юридическое лицо, являющееся субъектом предпринимательской деятельности, а фактором - банк или другое финансовое учреждение, в соответствии с законом имеющее право осуществлять факторинговые операции (ст. 1079 Гражданского кодекса).

 

Операции по уступке права требования принадлежат к операциям особенного вида, для которых п. 153.5 ст. 153 Налогового кодекса определены специальные правила налогообложения.

 

С целью налогообложения налогоплательщик ведет учет финансовых результатов операций от проведения операций по продаже (передаче) или приобретению права требования обязательств в денежной форме за поставленные товары, выполненные работы или оказанные услуги третьего лица, обязательств по финансовым кредитам, а также по другим гражданско-правовым договорам.

 

Если доходы, полученные налогоплательщиком от следующей уступки права требования обязательств третьего лица (должника) или от выполнения требования должником, превышают расходы, понесенные таким налогоплательщиком на приобретение права требования обязательств третьего лица (должника), полученная прибыль включается в состав дохода налогоплательщика.

 

Если расходы, понесенные налогоплательщиком на приобретение права требования обязательств третьего лица (должника), превышают доходы, полученные таким налогоплательщиком от следующей уступки права требования обязательств третьего лица (должника) или от выполнения требования должником, отрицательное значение не включается в состав расходов или в уменьшение полученных прибылей от осуществления других операций по продаже (передаче) или приобретению права требования обязательств в денежной форме за поставленные товары или оказанные услуги третьего лица.

 

Учитывая приведенное, к операциям по уступке права требования (в том числе по договорам факторинга) применяется порядок обложения налогом на прибыль, определенный п. 153.5 ст. 153 Налогового кодекса, в случае если условия договоров по уступке права требования (факторингу) отвечают требованиям Гражданского кодекса.

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області  

Календарь
Пн Вт Ср Чт Пн Сб Вс
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31