Податок на додану вартість. Коригуємо податкові накладні.  

Зарегистрироваться плательщиком НДС станет проще, - подписан Закон

Президент Украины Виктор Янукович подписал Закон № 441-VII "О внесении изменений в Закон Украины "О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц - предпринимателей" относительно упрощения регистрации лиц как плательщиков налогов", принятый ВР 5 сентября.

 

Законом предусмотрена возможность подачи заявления о добровольной регистрации как плательщика НДС и/или об избрании упрощенной системы налогообложения государственному регистратору как приложения к регистрационной карточке, представляемой для проведения госрегистрации юрлица или физлица-предпринимателя.

 

В налоговую одновременно со сведениями регистрационной карточки на проведение госрегистрации юрлица и ФЛП передается электронная копия заявления об избрании упрощенной системы налогообложения и/или заявления о добровольной регистрации как плательщика НДС, изготовленная путем сканирования, если такие заявления приложены к регистрационной карточке.

 

Данный Закон вступит в силу одновременно с Законом о внесении изменений в НК (проект № 2029), вступление в силу которого состоится через три месяца со дня официального опубликования.

 

Громадськість вимагає від Міндоходів вдосконалення трансфертного ціноутворення та реформування ПДВ

Представники «третього сектору», що входять до складу Громадської ради при Міндоходів, погодилися, що українські стандарти контролю за трансфертним ціноутворенням відповідають практиці провідних країн світу.

 

Про це йшлося під час засідання Ради під головуванням виконуючого обов’язки Міністра доходів і зборів Віктора Левицького.

У своєму виступі він закликав громадськість до активної участі у впровадженні затверджених парламентом законодавчих норм стосовно трансфертного ціноутворення та положень Митного кодексу щодо спрощення митних процедур.

 

У свою чергу, представники НГО та профільних об’єднань платників податків поставили питання щодо необхідності підготовки фахівцями Міндоходів узагальнюючих консультацій з окремих питань застосування чинного законодавства в площині трансфертного ціноутворення.

 

Учасники Ради дійшли думки, що незабаром можливе внесення змін до Податкового Кодексу з метою удосконалення механізму трансфертного ціноутворення. В ході засідання були розглянуті та обговорені кілька проектів підзаконних актів, спрямованих на імплементацію нових норм.

 

Також за результатами роботи Громадської Ради узгоджено формат подальшої співпраці з громадськістю. Найближчим часом фахівці Міндоходів та представники «третього сектору» мають намір зосередитися на питаннях застосування Митного кодексу України (зокрема, щодо визначення та коригування митної вартості), і працювати над законопроектом про реформування податку на додану вартість.

 

Міндоходів: векселями може буде відшкодовано 12 млрд. гривень

Міністерство доходів і зборів України провело інвентаризацію заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість та розрахунок прогнозних показників сум податку за податковими деклараціями, які будуть подані до 1 листопада 2013 року. За підрахунками сума ПДВ, яка може бути відшкодована фінансовими казначейськими векселями, складає близько 12 млрд. гривень.

 

Інвентаризація була проведена на виконання постанови Кабінету Міністрів України  „Деякі питання випуску фінансових казначейських векселів” від 21 серпня 2013 року №683. Визначені прогнозні обсяги передано до Міністерства фінансів України для встановлення граничних обсягів видачі векселів для відшкодування податку з бюджету.

 

Відшкодування ПДВ з бюджету фінансовими казначейськими векселями, наголошують фахівці Міндоходів, буде здійснюватися тільки після затвердження Кабінетом Міністрів України граничної суми відшкодування. Крім того, отримати відшкодування векселями платники зможуть лише після подання заяв про обрання такого способу відшкодування.

 

Нагадаємо, що відтепер платники податку на додану вартість можуть за власним бажанням отримати бюджетне відшкодування ПДВ у вигляді фінансового векселя. Відповідна норма передбачена Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо фінансових векселів”. Фінансові казначейські векселі мають термін обігу 5 років та прибутковість 5%.

 

Загалом, за вісім місяців поточного року платникам податків відшкодовано 36,9 млрд. грн. податку на додану вартість. Порівняно з відповідним періодом минулого року обсяг відшкодування зріс на 19 відс., або на 5,8 млрд. гривень.

 

Коригування податкових зобов’язань при поверненні авансу неплатнику ПДВ

Продавець – платник ПДВ, який на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ визначив податкові зобов’язання з ПДВ має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної. Це передбачено за обставин, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернуто. Тим самим, продавець – платник ПДВ зменшує нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ. При цьому, обидва примірники розрахунку коригування залишаються у продавця без підпису покупця – неплатника ПДВ.

 

Додатково інформуємо, дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця податкових зобов’язань з ПДВ.

 

Відповідна норма передбачена статтями 187,192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

 

Чи має право фізична особа – підприємець - платник  ПДВ при отриманні касового чеку на суму більше 200 грн. включити до податкового кредиту частину сплаченої суми ПДВ у межах 200 грн.?

Відповідно до п.п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 р. V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.

 

Пунктом 201.11 ст. 201 р. V ПКУ визначено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної є, зокрема, касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

 

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

 

Тобто, платник податку має право на формування податкового кредиту на підставі касових чеків, які містять загальну суму отриманих товарів/послуг, що не перевищує 200 гривень за день без ПДВ.

 

Якщо платник податку отримав касовий чек, в якому загальна сума отриманих товарів/послуг перевищує 200 гривень, то відповідно такий платник податку не має права на підставі цього чеку віднести до податкового кредиту ні всю суму ПДВ, сплачену при придбанні таких товарів/послуг, ні її частину.

 

Чи може податкова накладна, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за місяцем її виписки, бути включена до податкового кредиту у місяці виписки податкових накладних?

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою її складення.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця, видається таким продавцем товарів (послуг) на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.4 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

 

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

 

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

 

Крім того, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПКУ).

 

Пунктом 1.1 р. ІІІ Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 № 1340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 за № 201/22733, визначено, що облік виданих податкових накладних проводиться у день виникнення податкових зобов’язань, дата виникнення яких визначається відповідно до вимог ст. 187 р. V ПКУ.

Отже, якщо податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за місяцем її виписки (але не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти календарних днів з моменту їх виписки), то підприємство - покупець товарів/послуг повинен відобразити таку податкову накладну у складі податкового кредиту у звітному періоді її виписки та включити її до реєстру отриманих податкових накладних у звітному періоді виписки за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ.

 

Чи здійснюється коригування податкового кредиту платником ПДВ - покупцем, якщо на дату повернення попередньої оплати (авансу) продавець не є платником ПДВ?

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

 

Згідно із п. 192.2 ст. 192 ПКУ норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

 

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

 

Отже, у разі повернення попередньої оплати платник податку – покупець втрачає право на податковий кредит, а тому, якщо внаслідок здійснення попередньої оплати вартості товарів/послуг та на підставі отриманої податкової накладної було сформовано податковий кредит, то в податковому періоді, в якому відбувається повернення авансу від продавця - неплатника ПДВ, такий покупець зобов’язаний на підставі бухгалтерської довідки відкоригувати суму податкового кредиту шляхом внесення коригуючих записів до розділу ІІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до рядка 10.1 та, у відповідних випадках, до рядка 15 податкової декларації з ПДВ.

 

Яким чином покупцю передається податкова накладна, складена в електронній формі?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.

 

Згідно зі ст. 5 р. ІІ Закону України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

 

Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

 

Згідно зі ст. 10 Закону № 851 відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

 

Таким чином передача покупцеві податкової накладної в електронній формі здійснюється продавцем у спосіб, передбачений домовленістю з покупцем, зокрема: за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ, за домовленістю з покупцем.

 

Як заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості?

Згідно із п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

 

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

 

Відповідно до встановленої форми розрахунку коригування продавець - платник ПДВ при його заповненні у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості зазначає:

в графі 1 – дату коригування;

в графі 2 - причину коригування;

в графі 3 - номенклатуру товару/послуги, кількість та вартість якого/якої коригується;

в графі 4 - код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

в графі 5 - одиницю виміру (грн, шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо);

в графі 6 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, яка вказана у графі 6 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;

у графі 7 – ціну товару/послуги, вказану у графі 7 такої податкової накладної;

у графі 8 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується ціна товару/послуги, яка вказана у графі 7 такої податкової накладної;

у графі 9 – кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, вказану у рядку 6 такої податкової накладної та зменшену/збільшену на значення графи 6 цього розрахунку коригування;

у графах 10 (11, 12) – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшуються/збільшуються обсяги постачання без урахування ПДВ.

 

При заповненні графи 10 цього розрахунку коригування в останньому його рядку вказується сума ПДВ зі знаком «-»/«+», на яку коригуються податкові зобов’язання та податковий кредит.

 

Якщо дата зміни ціни співпадає із датою зміни кількості товарів, які повертаються постачальнику або додатково ним відвантажуються, то відповіді записи здійснюються в одному розрахунку, а якщо ці події припадають на різні дати, то має бути виписано два розрахунки.

 

Який вид договору необхідно зазначати в рядку «Вид цивільно-правового договору» розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, а саме - договір, який зазначався в податковій накладній, чи договір, на підставі якого виписується розрахунок коригування?

Згідно із п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі – Порядок №1379), у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов’язань, визначених Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями.

 

У разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

 

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних (п.18 Порядку №1379).

 

На титульному аркуші розрахунку коригування вказується до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни (п.21 Порядку №1379).

 

Крім того, формою розрахунку коригування передбачений також рядок «Вид цивільно-правового договору», при заповненні якого необхідно зазначати договір, на підставі якого здійснюється коригування.

 

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна та розрахунок коригування до неї, які повинні були бути зареєстровані в такому реєстрі, але по закінченню 15-денного терміну так і не були зареєстровані?

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями визначено, зокрема, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

 

По закінченню 15 календарних днів за датою виписки податкової накладної платник податку втрачає можливість реєстрації в Єдиному реєстрі не тільки такої податкової накладної, а й будь-яких розрахунків коригування до неї.

 

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

 

Також не надасть права покупцю на внесення змін до податкового кредиту і розрахунок коригування до такої податкової накладної, але це не звільнятиме продавця від необхідності збільшення своїх податкових зобов’язань у разі перегляду цін за такою поставкою.

 

Протягом якого терміну платник ПДВ має можливість на проведення коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту?

Відповідно до п.192.1 ст.192 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

 

Враховуючи те, що відповідно до п.102.5 ст.102 гл.9 р.ІІ ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, то у разі, якщо зміна суми компенсації вартості товарів/послуг чи повернення товарів, відбувається після сплину 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов’язання з ПДВ, платник - продавець таких товарів/послуг не може відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ, визначені 1095 і більше днів тому.

 

Чи має право постачальник - платник ПДВ при зменшенні суми компенсації на його користь зменшити податкові зобов’язання з ПДВ, якщо розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної не зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Згідно із п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

 

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку (пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ).

 

Відповідно до п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

 

У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв’язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п.11 підр.2 р.XX «Перехідні положення» ПКУ, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.

 

Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

 

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п.201.10 ст.201 ПКУ).

 

Таким чином, при зменшенні суми компенсації на користь постачальника - платника ПДВ такий постачальник має право зменшити податкові зобов’язання з ПДВ тільки на підставі виписаного розрахунку коригування до податкової накладної, за умови, що розрахунок коригування, у разі якщо він підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в ньому зареєстрований.

 

Чи необхідно продавцю виписувати розрахунок коригування до зведеної податкової накладної при отриманні ним від покупця більшої суми коштів ніж вартість товарів, поставлених такому покупцю, якщо надлишок коштів буде зарахований продавцю в рахунок оплати за іншою поставкою товарів?

Відповідно до п.201.4 cт.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

 

Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, передбачено, що у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв’язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (1 раз на п’ять днів; 1 раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов’язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

 

Тобто, якщо продавцем отримано від покупця більшу суму коштів, ніж вартість поставлених ним такому покупцю товарів, то такий продавець повинен виписати зведену податкову накладну загальною сумою, що відповідає фактичній сумі, поставлених покупцю товарів/послуг, а надлишок коштів повернути покупцю. При цьому, якщо надлишок коштів залишається у продавця в рахунок оплати за іншою поставкою товарів, то на такий надлишок продавцем нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ та виписується податкова накладна за іншою поставкою товарів.

 

Чи може платник податку подати податкову накладну та/або розрахунок коригування контролюючим органам в електронній формі без укладання договору про визнання електронних документів?

Відповідно до п.1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (далі – Порядок №1246) подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого Державною податковою службою.

 

Згідно з п.2 Порядку №1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

 

Наказом ДПА України від 10.04.08 №233, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.08 за №320/15011, затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку (далі – Інструкція).

 

Згідно з п.1 р.ІІІ Інструкції податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

 

Відповідно до п.1 р.ІІ Інструкції платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу криптографічного захисту інформації (далі – КЗІ), керуючись цією Інструкцією та договором.

 

Відповідно до п.2 р.ІІ Інструкції для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати:

спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті);

доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті;

КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС);

чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов’язковими для податкової звітності у паперовій формі.

 

Враховуючи вищевикладене, платник податку (в тому числі, який належить до великих, середніх або малих підприємств) може подати податкову накладну та/або розрахунок коригування контролюючим органам в електронній формі виключно засобами телекомунікаційного зв’язку, за умови, що з контролюючим органом укладено договір про визнання електронних документів, а також проведено обмін посиленими сертифікатами відкритих ключів, сформованими акредитованим центром сертифікації ключів.

 

Як у разі зміни кількості/вартості послуг, які вимірюються лише у вартісному виразі, заповнюється розрахунок коригування до податкової накладної, що виписана на операції з постачання таких послуг?

Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі – Порядок №1379).

 

 

До розділу І податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема, у графу 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг. У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 6 указується: «послуга/проценти тощо» (п.12 Порядку №1379).

 

 

У разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної (п.18 Порядку №1379).

 

 

Відповідно до встановленої форми розрахунку коригування продавець - платник ПДВ у разі зміни кількості (вартості) послуг, які вимірюються лише у вартісному виразі, заповнює його з урахуванням наступних особливостей:

 

у разі зімни кількості таких послуг в графі 6 зазначається «-/+ послуга/проценти тощо», де «проценти» відповідають значенню, на яке необхідно збільшити/зменшити процент наданих послуг;

 

у разі зміни вартості таких послуг в графу 9 переносяться дані графи 6 податкової накладної, до якої виписується розрахунок коригування, а саме, вказується «послуга/проценти тощо».

 

 

Інші графи розрахунку коригування заповнюються без будь-яких особливостей.

 

Чи може покупець – платник ПДВ самостійно зменшити податковий кредит у разі відмови з боку постачальника товарів/послуг надати розрахунок коригування при поверненні постачальнику товарів/послуг або поверненні покупцю попередньої оплати?

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

 

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг (пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ).

 

Згідно з п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

 

Відповідно до встановленої форми розрахунку покупець при його отриманні має засвідчити факт такого отримання, а саме зазначити на примірнику розрахунку продавця дату отримання розрахунку та засвідчити підписом.

 

Отже, враховуючи те, що податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, що придбаваються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, то у випадку повернення покупцем-платником ПДВ товарів/послуг постачальнику, або при поверненні постачальником покупцю суми попередньої оплати товарів/послуг, такий покупець-платник ПДВ має здійснити коригування сум сформованого за такими товарами/послугами податкового кредиту, за результатами податкового періоду, протягом якого відбулось повернення ним товарів або повернення йому від постачальника сум попередньої оплати товарів/послуг, оскільки придбання товарів/послуг фактично не відбулось. Таке коригування здійснюється незалежно від факту отримання розрахунку.

 

Який порядок відображення в податковій декларації з ПДВ та в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних коригування податкового кредиту, сформованого при отриманні товарів/послуг, розрахунки з постачальником за які не проведено, при списанні кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності?

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

 

Товари/послуги, отримані платником податку та не оплачені ним протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг такий платник податку втрачає.

 

Якщо платник податку внаслідок придбання товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, такий платник податку зобов’язаний відкоригувати суму податкового кредиту шляхом внесення коригуючих записів до розділу ІІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до рядка 10.1 та, у відповідних випадках, до рядка 15 податкової декларації з ПДВ.

 

Коригування податкового кредиту в цьому випадку у розділі ІІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних відображається на підставі бухгалтерської довідки.

 

Чи необхідно платнику ПДВ виписувати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі зміни номенклатури товарів?

 Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

 

Зміна номенклатури товарів також є зміною суми компенсації їх вартості, оскільки один вид товарів кількісно або вартісно зменшується, а інший - на відповідну кількість або суму збільшується.

     Згідно з п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі – Порядок №1379), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

 

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

 

Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

 

Пунктом 18 Порядку № 1379 визначено, що на титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

 

Таким чином, оскільки у разі зміни номенклатури постачання товарів фактично відбувається повернення одних товарів та отримання інших, то продавець в обов’язковому порядку повинен виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, до якої згідно з договором вносяться зміни на товари, кількість (вартість) яких зменшується та виписати іншу податкову накладну на товари, які постачаються на їх заміну.

 

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку за  формою №1ДФ

По закінченню кварталу  у працівників бухгалтерсько – економічних служб підприємств та організацій виникають питання стосовно заповнення квартальної податкової звітності.

 

У наступній рубриці  відповіді на питання, які виникають у бухгалтерів  під час заповнення Податкового розрахунку за формою 1 ДФ.

 

В який термін  податковими агентами надається  Податковий розрахунок за формою №1ДФ? 

Згідно з Порядком  заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку  за  формою 1 ДФ,  податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал  протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Якщо у звітному періоді  деяким працівникам не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата, чи необхідно  відображати їх у Податковому розрахунку за формою №1ДФ?

У разі коли податковий агент протягом звітного кварталу не нараховує та не  виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку, яким нараховані (виплачені) доходи.

 

До якого податкового органу надається Податковий розрахунок за формою №1ДФ?

Податковий розрахунок подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів. Фізична особа – податковий агент надає Податковий розрахунок 1 ДФ до органу державної податкової служби за  своїм місцем проживання.

 

Підприємство має  відокремлений підрозділ. До якого  податкового органу надається Податковий розрахунок за формою №1ДФ за працівників цього підрозділу?

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до органу ДПС (державної податкової служби) за своїм місцезнаходженням. Також  копія такого розрахунку надсилається  до органу державної податкової служби  за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

 

Чи допускається заповнення декількох рядків у ф. № 1ДФ з однією ознакою доходу на одного працівника?

 Наявність декількох рядків у ф. № 1ДФ допускається у разі неодноразового прийняття і звільнення з роботи у звітному кварталі платника податків тим самим працедавцем.

 

Крім цього, якщо у звітному кварталі платнику податку надавалися різні податкові соціальні пільги, то заповнюється така кількість рядків з однією ознакою доходу, що відповідає кількості ознак податкової соціальної пільги.

 

Чи відображаються у Податковому розрахунку за формою №1ДФ доходи, які виплачуються приватним підприємцям?

Так.  Доходи, нараховані (виплачені) приватним підприємцям відображаються у Податковому розрахунку з ознакою доходу «157» - дохід, виплачений  самозайнятій особі.

 

Які коди ознак податкової соціальної пільги застосовуються при заповненні Податкового розрахунку 1ДФ?

При заповненні Податкового розрахунку 1ДФ  застосовуються  такі коди ознак податкових пільг:

- «01» - податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи  встановленої  на 1 січня звітного податкового року. 

- «02» -  податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної в ознаці "01".

- «03» -  податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної в ознаці "01".

- «04» -   податкова соціальна  пільга, яка застосовується  для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років.   

 

Також при заповненні Податкового розрахунку 1 ДФ  слід ураховувати, що «Ознаки податкової соціальної пільги 01, 02, 03, 04»  можуть  поєднуватися тільки   з ознакою доходу  101.

 

Ким підписується  Податковий розрахунок 1ДФ?

Податковий розрахунок за формою 1 ДФ  завіряється:

для юридичної особи - підписами керівника юридичної особи і головного бухгалтера та засвідчується печаткою;

для фізичної особи - податкового агента – підписом фізичної особи – підприємця та засвідчується печаткою у разі її наявності.

 

Головне управління Міндоходів у Запорізькій області