|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Фіксований сільськогосподарський податок
08.10.2013 09:56
| просмотров: 6411
Фіксований сільськогосподарський податокЧи може юридична особа, яка у поточному році перебуває на сплаті єдиного податку, перейти в наступному році на сплату фіксованого сільськогосподарського податку?Відповідно до п.301.1 ст.301 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками фіксованого сільськогосподарського податку (далі - ФСП) з урахуванням обмежень, встановлених п.301.6 ст.306 ПКУ, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Сільськогосподарський товаровиробник для цілей гл.2 р.XIV ПКУ – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей гл.2 р.XIV ПКУ – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (пп. 14.1.234 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Об’єктом оподаткування ФСП для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (ст.302 ПКУ).
Відповідно до п. 307.1 ст. 307 ПКУ платники податку не є платниками таких податків і зборів: а) податку на прибуток підприємств; б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва); в) збору за спеціальне використання води; г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).
Податки і збори, не зазначені у п. 307.1 ст. 307 ПКУ, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (п. 307.2 ст. 307 ПКУ).
Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючоve органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ (п.306.1 ст.306 ПКУ).
При цьому, сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року, подають документи, перелік яких встановлено п.308.1 ст.308 ПКУ.
З урахуванням викладеного, отримати статус платника ФСП можуть юридичні особи: які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснюють операції з її постачання; мають у наявності об’єктів оподаткування, зокрема, площі сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ); у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 75 відсотків; не пізніше ніж 20 лютого поточного року, подала документи, перелік яких встановлено п. 308.1 ст. 308 ПКУ.
Отже, якщо юридичною особою – платником єдиного податку, у поточному році витримано всі вимоги, необхідні для набуття і підтвердження статусу платника ФСП, то така особа може бути платником цього податку з наступного року.
З якого періоду сільськогосподарський товаровиробник повинен перейти зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку на сплату податків за загальною системою оподаткування, якщо контролюючим органом встановлено недотримання вимог щодо застосування спеціального режиму оподаткування?Відповідно до абз. «б» пп. 308.6.2 п.308.6 ст.308 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником фіксованого сільськогосподарського податку (далі – ФСП) скасовується, зокрема, за рішенням контролюючого органу у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень ст. 301 гл. 2 р. XIV ПКУ. При цьому такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.
Базовим податковим (звітним) періодом для податку є календарний рік, який починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (п. 305.1 та п. 305.2 ст. 305 ПКУ).
Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п. 306.1 ст. 306 ПКУ).
Згідно з п.306.2 ст.306 ПКУ сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: а) у I кварталі - 10 відсотків; б) у II кварталі - 10 відсотків; в) у III кварталі - 50 відсотків; г) у IV кварталі - 30 відсотків.
Платники податку, що припиняються шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу у податковому (звітному) періоді, зобов’язані подати у період до їх фактичного припинення контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок уточнену податкову декларацію з податку (п.306.4 ст.306 ПКУ).
Отже, якщо за результатами документальної перевірки, проведеної контролюючим органом в поточному місяці, встановлено порушення платником ФСП вимог ст.301 ПКУ, то починаючи з наступного місяця скасовується реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником ФСП.
При цьому сільськогосподарський товаровиробник повинен подати уточнену податкову декларацію з ФСП щодо податкових зобов’язань, строк сплати по яких ще не настав.
Чи може бути платником ФСП сільськогосподарський товаровиробник, який займається відгодівлею великої рогатої худоби, птиці та свиней, та за яких умов придбаний для відгодівлі молодняк буде вважатись продукцією власного виробництва для розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва?Відповідно до п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених п. 301.6 ст. 301 ПКУ, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Згідно зі пп. 14.1.234 і пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання; сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання Об’єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (ст. 302 ПКУ).
Сільськогосподарський товаровиробник, який займається відгодівлею великої рогатої худоби, птиці та свиней, може бути платником ФСП за умови, що такі тварини вирощувалися та відгодовувалися безпосередньо суб’єктом господарювання, а також за наявності площ сільськогосподарських угідь, на яких вирощується необхідна для відгодівлі сільгосппродукція, та дотримання критерію щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік у розмірі, що дорівнює або перевищує 75 відсотків.
У випадку якщо підприємство займається відгодівлею великої рогатої худоби, птиці та свиней, не вирощуючи, а закуповуючи необхідну для відгодівлі сільгосппродукцію, то доходи від реалізації сільськогосподарської продукції не є доходами, одержаними від реалізації сільгосппродукції, що вироблена (вирощена) на сільськогосподарських угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування.
Що стосується умов за яких придбаний для відгодівлі молодняк буде вважатись продукцією власного виробництва для розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, то згідно з Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики України), затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 500/2011 зі змінами та доповненнями, Мінагрополітики України здійснює нормативно-правове забезпечення у визначених сферах та галузях, зокрема, затверджує (встановлює) галузеві та відомчі норми і нормативи; забезпечує розроблення галузевих систем економічних норм і нормативів в агропромисловому комплексі; розробляє технічні регламенти, стандарти та інші нормативні документи, забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандартизації та метрології.
Тобто з приводу уточнення умов, за яких придбаний для відгодівлі молодняк буде вважатись продукцією власного виробництва для розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, сільськогосподарському товаровиробнику доцільно звернутись до територіального органу Мінагрополітики України за своїм місцезнаходженням.
Чи включає платник фіксованого сільськогосподарського податку до доходу, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, доходи, отримані від реалізації грибів, вирощених на закритому ґрунті (в спеціальних приміщеннях) та продуктів їх переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях?Відповідно до п. 308.4 ст. 308 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, включає доходи, отримані, зокрема, від реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях.
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей гл. 2 р. XIV ПКУ - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До розділу II «Продукти рослинного походження» (групи 06 - 14) УКТ ЗЕД належить товарна позиція 0709 «Інші овочі», яка включає, зокрема, товарну підкатегорію «Гриби та трюфелі».
Враховуючи, що згідно з УКТ ЗЕД гриби, вирощені на закритому ґрунті (в спеціальних приміщеннях) та продукти їх переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях, підпадають під визначення сільськогосподарської продукції, то доходи, отримані від їх реалізації платник ФСП включає до доходу, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки.
До якої установи повинен звернутись сільськогосподарський товаровиробник щодо отримання відомостей (довідки) про наявність земельних ділянок з метою набуття (підтвердження) статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку та за якою формою зазначена інформація надається органу доходів і зборів?Сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, до 20 лютого, подають станом на 1 січня поточного року документи згідно з переліком, визначеним п.308.1 ст.308 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, до якого включено відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.
У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ (п.306.1 ст.306 ПКУ).
Форма Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку (далі – податкова декларація) затверджена наказом ДПА України від 24.12.10 № 1016.
До податкової декларації передбачений додаток «Відомості про наявність земельних ділянок», який є невід’ємною частиною загальної, нової загальної та/або звітної, нової звітної, уточнюючої звітної декларації.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3613) (ст.202 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями).
Статтею 9 Закону №3613 передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Згідно із п.4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі – Порядок), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.
До складу Держземагентства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом № 3613 та цим Порядком (п.5 Порядку).
Тобто, інформація щодо площ сільськогосподарських угідь, що перебувають у власності сільськогосподарського виробника або користуванні, в тому числі на умовах оренди, надається державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.
Сільськогосподарські товаровиробники на підставі інформації про земельні ділянки, отриманої від державних кадастрових реєстраторів територіальних органів Держземагентства, подають до органу доходів і зборів за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок відомості про наявність земельних ділянок як додаток до податкової декларації. У цьому додатку зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Какую информацию обяжут указывать на пищевых продуктах?Виктор Янукович подписал Закон № 442-VII «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно сокращения количества документов разрешительного характера, которые должны получать операторы рынка пищевых продуктов», принятый ВР 5 сентября (проект № 2938).
Согласно данному Закону исключаются нормы: из законов о рыбе и о молоке - касающиеся аттестации производства (переработки); из закона о госрегулировании производства и обращения спирта этилового, коньячного и плодового, алкогольных напитков и табачных изделий - о выдаче справки центрального органа исполнительной власти, реализующего госполитику в сфере санитарного и эпидемического благополучия населения, о санитарно-техническом состоянии производства и безопасности труда.
Исключаются и нормы касаемо сертификации продуктов питания, продовольственного сырья и питьевой воды, а также сопутствующих материалов, контактирующих с радионуклидами во время производства, хранения, транспортировки и реализации; сертификации продуктов пчеловодства, вывозимых за пределы Украины и т.д. Читайте подробнее: Операторам рынка пищевых продуктов будут не нужны некоторые разрешительные документы.
Проходження митного контролю по «зеленому коридору»Пасажири авіатранспорту можуть усно або письмово декларувати товари, які вони переміщують у ручній поклажі або супроводжуваному багажі. Для зручності у міжнародних аеропортах запроваджені смуги: «зелений» та «червоний» коридори. Пасажир має право самостійно обрати «зелений коридор» у випадках, якщо він переміщує: 1. Особисті речі: - два мобільних телефони, одна відеокамера, один фотоапарат, два переносних персональних комп’ютера; - спортивне спорядження; - особисті прикраси, які були у користуванні; - одяг, взуття, призначені виключно для власного користування; - 500 мл туалетної води та/або 100 мл парфумів - інші товари для особистого користування. 2. Товари, загальна вартість яких не перевищує 1 000 євро. 3. Готівкову валюту України або іноземну валюту у сумі, яка не перевищує 10 000 євро (в еквіваленті) на одну особу. 4. Алкогольні напої: горілчані вироби (горілка, коньяк, віскі та інші) у кількості 1 л, вино — 2 л, пиво — 5 л; тютюнові вироби — 200 цигарок або 50 сигар чи 250 г тютюну (або 250 г цих виробів). 5. Продукти харчування для власного споживання на суму, яка не перевищує 200 євро: - в упаковці виробника (призначеній для роздрібної торгівлі) — 1 упаковка або загальною масою не більше, ніж 2 кг кожного найменування; - без упаковки – до 2 кг кожного найменування; - неподільний продукт, готовий до безпосереднього вживання – 1 шт. кожного найменування. 6. Лікарські засоби у кількості, що не перевищує 5 упаковок кожного найменування на одну особу (крім тих, що містять наркотичні чи психотропні речовини) або що не перевищує зазначену в рецепті (наявному в особи), виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я. Проходження митного контролю по «зеленому коридору» звільняє громадян від заповнення митної декларації. Обравши «зелений коридор», громадянин підтверджує відсутність у нього будь-яких товарів, які підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню і які заборонені або обмежені до переміщення в Україну.
Собранием учредителей принято решение об уменьшении уставного фонда ООО, в связи с чем учредителю-нерезиденту необходимо вернуть иностранные инвестиции. Какой порядок и сроки такого возврата?Порядок возврата иностранных инвестиций учредителю (инвестору) должен быть указан в учредительных документах ООО, в частности в его уставе. Это следует из ч. 3 ст. 145 ГКУ, ст. 51 Закона № 1576. Поэтому, прежде всего, необходимо ознакомиться с порядком возврата инвестиции, указанным в учредительных документах.
Процедура возврата зависит от многих факторов, которые в вопросе не указаны. В частности, имеет значение, была ли инвестиция зарегистрирована в установленном порядке, каким имуществом она вносилась и каким возвращается. Общие же правила таковы: 1. Нерезидент-инвестор подает заявление о выходе из состава учредителей (участников) ООО. Это заявление в последующем необходимо будет приложить к пакету документов о внесении изменений в учредительные документы, которые подаются госрегистратору (ч. 3 ст. 29 Закона № 755). Дата подачи заявления учредителем о выходе соответствующему должностному лицу ООО или вручения заявления средствами связи является моментом выхода участника из ООО (п. 28 постановления Пленума ВСУ от 24.10.2008 г. № 13). Учредитель ООО имеет право выйти из общества, сообщив о своем выходе не позже чем за три месяца до выхода, если другой срок не установлен уставом (ч. 1 ст. 148 ГКУ). 2. Созывается общее собрание учредителей (участников) ООО, на котором принимается решение о рассмотрении заявления нерезидента-инвестора, уменьшения уставного капитала ООО, внесения изменений в учредительные документы ООО и возврате инвестиции нерезиденту. Решение считается принятым, если за него проголосуют участники, владеющие в совокупности более чем 50 % общего количества голосов участников ООО (ст. 59 Закона № 1576), и оформляется протоколом общего собрания. Однако сам выход из состава участников ООО не зависит ни от решения собрания участников, ни от внесения изменений в учредительные документы ООО (п. 28 постановления № 13). 3. Решение об уменьшении уставного капитала ООО направляется почтовым отправлением всем кредиторам общества не позже трехдневного срока со дня его принятия. Уменьшение уставного капитала ООО допускается после уведомления об этом в порядке, установленном уставом, всех его кредиторов. В этом случае кредиторы имеют право требовать досрочного прекращения или выполнения соответствующих обязательств ООО и возмещения им убытков (ст. 52 Закона № 1576). 4. Вносятся соответствующие изменения в учредительные документы ООО. В течение трех рабочих дней с даты принятия решения о внесении изменений в учредительные документы ООО обязано уведомить госрегистратора с целью внесения необходимых изменений в государственный реестр (ст. 7 Закона № 1576). Пакет предоставляемых документов указан в ст. 29 Закона № 755. Решение ООО об изменениях размера уставного капитала вступает в силу для третьих лиц со дня внесения этих изменений в государственный реестр (ч. 5 ст. 89 ГКУ, ст. 16 Закона № 1576, ч. 3 ст. 87 ХКУ). 5. Инвестиция возвращается нерезиденту. Согласно ст. 54 Закона № 1576 при выходе участника из ООО ему выплачивается стоимость части имущества общества, пропорциональная его части в уставном капитале. Аналогичные нормы установлены и в ч. 2 ст. 148 ГКУ. Здесь следует заметить, что согласно ст. 11 Закона № 93/96 в случае прекращения инвестиционной деятельности иностранный инвестор имеет право на возврат не позже шести месяцев со дня прекращения этой деятельности своих инвестиций в натуральной форме или в валюте инвестирования в сумме фактического взноса (с учетом возможного уменьшения уставного капитала). Между тем эти нормы являются общими для любых иностранных инвестиций, а применительно к ООО стоимость возвращенного вклада определяется исходя из размера чистых активов ООО, что было подтверждено в п. 30 постановления № 13. Размер чистых активов рассчитывается на основании показателей раздела I пассива баланса (строка 1495), который составляется на дату выхода учредителя из ООО.
Кроме того, выбывшему участнику выплачивается надлежащая ему часть прибыли, полученная ООО в текущем году до момента его выхода. Имущество, переданное участником обществу только в пользование, возвращается в натуральной форме без вознаграждения.
Согласно ст. 54 Закона № 1576 выплата имущества осуществляется после утверждения отчета за год, в котором участник вышел из общества, в срок до 12 месяцев со дня выхода. В то же время в ст. 11 Закона № 93/96 и ч. 1 ст. 399 ХКУ установлены иные сроки для возврата иностранных инвестиций, а именно – не позже шести месяцев со дня прекращения инвестиционной деятельности (в данном случае со дня принятия решения о выходе инвестора из состава учредителей), которые имеют приоритет.
В остальном порядок возврата инвестиции зависит от конкретной ситуации. В частности, при возврате инвестиции денежными средствами следует руководствоваться Положением о порядке иностранного инвестирования в Украину, утвержденным постановлением Правления НБУ от 10.08.2005 г. № 280, а также Положением о порядке и условиях торговли иностранной валютой, утвержденным постановлением Правления НБУ от 10.08.2005 г. № 281.
Порядок возврата зарегистрированной в установленном порядке инвестиции иным имуществом указан в Законе № 93/96-ВР. Так, при соблюдении определенных процедур инвестор имеет право на вывоз имущества без уплаты таможенной пошлины.
Если инвестиция была зарегистрирована, то при ее возврате необходимо провести действия по перерегистрации (аннулированию), что предусмотрено Порядком государственной регистрации (перерегистрации) иностранных инвестиций и ее аннулирования, утвержденным постановлением КМУ от 06.03.2013 г. № 139. |
|