Последним налоговым периодом при ликвидации предприятия будет период, на который приходится дата ликвидации

До момента утверждения ликвидационного баланса ликвидационная комиссия (ликвидатор) составляет и представляет органам доходов и сборов, Пенсионного фонда Украины и фондов социального страхования отчетность за последний отчетный период.

При этом если налогоплательщик ликвидируется (в том числе до окончания первого отчетного налогового периода), последним налоговым периодом считается период, на который приходится дата такой ликвидации.

 

Про застосування міжнародних стандартів фінансової звітності при перерахуванні до держбюджету частини чистого прибутку (доходу)

Міністерство доходів і зборів України повідомляє.

Відповідно до ст. 11 1 Закону України від 21 вересня 2006 року N 185-V "Про управління об'єктами державної власності" державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України:

• у розмірі 30 відсотків - державні унітарні підприємства, що є суб'єктами природних монополій, та державні унітарні підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень;

• у розмірі 15 відсотків - інші державні унітарні підприємства.

Відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року N 138 затверджено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (далі - Порядок).

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств (п. 2 Порядку).

Стратегією застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. N 911-р, встановлено, що порядок застосування міжнародних стандартів та перелік суб'єктів, які зобов'язані їх застосовувати для складення фінансової звітності, визначено Законом України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон).

Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Підприємство самостійно визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством) (п. 5 ст. 8 Закону).

Зокрема, публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами (п. 2 ст. 12 1 Закону).

Підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності (п. 3 ст. 12 1 Закону).

 

За перше півріччя 2014 року ЦОПами надано більше 1,7 млн. адмінпослуг

Протягом січня-червня поточного року Центрами обслуговування платників податків (ЦОП) було надано понад 1,7 млн. адміністративних послуг.

Державною фіскальною службою України надається комплекс послуг, зокрема 103 (67 податкових та 36 митних) адміністративні послуги, а також консультативні та інформаційні. Також до функцій ЦОПів належать функції прийняття податкової звітності та видача ключів електронного цифрового підпису.

Здебільш платники податків цікавились послугами з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. За перше півріччя поточного року було надано майже 0,8 млн. таких послуг.

Не менш популярними залишаються послуги з реєстрації книг обліку розрахункових операцій та видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами доходів і зборів. Цих послуг протягом січня – червня 2014 року ЦОПами було надано 133,3 тис. та 105,5 тис. відповідно.

Станом на початок липня поточного року обслуговування платників податків на території України здійснюється у 536 ЦОП.

 

Кількість користувачів „Електронного кабінету платника податків” склала майже 78 тисяч

Протягом першого півріччя 2014 року он – лайн сервісом Державної фіскальної служби України „Електронний кабінет платника податків” скористалось понад 77 тис. платників. З них юридичні особи – понад 55 тис., фізичні – понад 22 тис. За допомогою цього сервісу у січні – червні цього року подано майже 145 тис. документів.

Серед різноманітних можливостей сервісу найбільшою популярністю у платників користуються розділи „Формування і подання податкової звітності” та „Календар платника”.

Варто зазначити, що „Електронний кабінет” став в нагоді насамперед тим платникам, які приділяють максимальну увагу впровадженню сучасних інформаційних технологій у свою діяльність. Для допомоги користувачам, на головній сторінці „Електронного кабінету платника” розміщено інструкцію щодо його експлуатації, а у розділі сервісу „Довідкова система” – детальна інструкція по роботі з системою.

Крім того, скористатися послугами зазначеного сервісу можуть не тільки власники посилених сертифікатів ключів електронного підпису, наданих АЦСК Держфіскслужби, а й платники, які отримали ключі у АЦСК „Мастеркей” та АЦСК „ИВК”.

Нагадуємо, що увійти до „Електронного кабінету” можна за адресою kpp.minrd.gov.ua або за гіперпосиланням „Електронний кабінет платника податків” на порталі Міндоходів. Для цього потрібно авторизуватися за допомогою електронного цифрового підпису (ключа).

 

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нараховується на виплати, які компенсуються з бюджету мобілізованим працівникам

За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нараховується на виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Враховуючи зазначене, особа одночасно перебуває в трудових відносинах з підприємствами, установами та організаціями, а також перебуває на обліку в військовій частині.

Отже, у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454) (далі - Звіт), суми середньої заробітної плати і календарні дні перебування в трудових відносинах осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, визначаються з урахуванням такого.

У таблиці 5 до Звіту дата мобілізації не зазначається.

У таблиці 6 до Звіту інформація про особу відображається із обов’язковим зазначенням реквізитів:

11 „Місяць та рік, за який проведено нарахування”;

15 „Кількість календарних днів перебування у трудових/ЦП відносинах протягом звітного місяця”;

17 „Загальна сума нарахованої заробітної плати / доходу (усього з початку звітного місяця) ”.

Реквізити 18 та 19 у таблиці 6 до Звіту не заповнюються.

Військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби), особам рядового і начальницького складу заповнюють таблицю 4 до Звіту.

Більш детально про це – у спільному листі ДФС України та Пенсійного фонду України від 22.07.2014 № 127/7/99-99-17-03-01-17, від 22.07.2014 № 19426/05-10 «Про надання роз’яснень щодо нарахування та відображення у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів сум нарахованого середнього заробітку мобілізованим працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період».

 

Облік поворотної фінансової допомоги

Платник податку, який отримав 20.07.2012 поворотну фінансову допомогу від засновника та повернув її 12.12.2013, до складу доходів у податковій декларації за 9 місяців 2013 року включає суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного податкового періоду, розрахованої за кожний день її фактичного використання. Тобто, з 20.07.2013 по 30.09.2013. У декларації за 2013 рік такий платник включає в доходи умовні проценти нараховані за період 20.07.2012 по 30.09.2013.

Якщо для платника податку базовий звітний період є календарний рік, такий платник умовні проценти, нараховані за період з 20.07.2012 по 31.12.2012 включає в доходи у декларації за 2013 рік.

Про ці та інші питання щодо податкового обліку поворотної фінансової допомоги йдеться в Узагальнюючої податковій консультації щодо податкового обліку поворотної фінансової допомоги, затвердженої наказом Міндоходів від 08.07.2014 № 402 «Про внесення Змін до Узагальнюючої податкової консультації щодо обліку поворотної фінансової допомоги, затвердженоїнаказом Міндоходів від 01.07.2014 № 367».

 

Можливість здійснення нерезидентом розрахунків у гривнях за придбані у резидента акції

Нерезидент – інвестор може здійснити розрахунки за придбані у резидента акції через інвестиційні рахунки в гривнях.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у іноземній валюті, валюті України та у формі придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об’єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів.

У разі здійснення інвестицій в Україну у грошовій формі іноземний інвестор має право відкрити інвестиційний рахунок та перерахувати на нього іноземну валюту із-за кордону, здійснювати продаж іноземної валюти з інвестиційного рахунку та зараховувати на інвестиційний рахунок кошти в гривнях, отримані від продажу іноземної валюти, для подальшого здійснення іноземної інвестиції.

Порядок іноземного інвестування в Україну встановлено Положенням про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженим постановою Правління НБУ від 10.08.05 № 280.

 

Вчасно звітуйте за квартал або півріччя 2014 року

Останнім днем подання податкової декларації за II квартал поточного року буде 11 серпня 2014 року. Останнім днем сплати суми податкового зобов’язання зазначеної у податковій декларації – 19 серпня 2014 року.

Платники, які звітують за квартал чи за півріччя подають податкові декларації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Водночас, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Однак, термін сплати податків і зборів, у такому випадку, не переноситься. Тобто, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації. Така сума сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.

Відповідна норма визначена ст.49, 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями. Також з граничними термінами подання звітності та сплати податкових зобов’язань за звітні податкові періоди 2014 року, що дорівнюють календарному кварталу (півріччю) можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Міндоходів у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 135.02).

 

Термін завершення імпортної операції без увезення на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами)

Строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента. У разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов:

- нарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;

- подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком.

Порядок визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 05 грудня 2007 року №1392. Дія цього Порядку поширюється на всіх суб’єктів господарювання - резидентів незалежно від форми власності.

 

Інформацію стосовно бізнес-партнерів можна знайти на веб-порталі Міндоходів

На офіційному веб-порталі Міндоходів (www.minrd.gov.ua) функціонує сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який знаходиться на головній сторінці веб-порталу.

Зокрема, для перевірки надійності ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або його назву.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (головна сторінка веб-порталу Міндоходів, сервіс «Інформаційно-довідковий ресурс», дане роз’яснення у категорії 139.04).

 

Спеціальні санкції, що застосовуються до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

За порушення законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків пов’язаних з Законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність”. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, у випадках проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Зазначені спеціальні санкції передбачено статтею 37 Закону України від 16.04.91 №959-ХІІ „Про зовнішньоекономічну діяльність” із змінами та доповненнями.

 

Бюджетное возмещение не зависит от уплаты авансовых платежей

Миндоходов издало Инструкционные материалы, в которых изложен порядок получения бюджетного возмещения субъектами хозяйствования, которые не являются плательщиками авансовых взносов по налогу на прибыль.

Так, налоговики отметили, что Налоговым кодексом не установлена зависимость права налогоплательщика на получение бюджетного возмещения от того, является ли он плательщиком авансовых взносов по налогу на прибыль. Поэтому отсутствие таких взносов или их размер не могут быть основанием для принятия решения относительно предоставления или отказа в бюджетном возмещении (в том числе в автоматическом режиме).

Письмо Миндоходов от 27.06.2014 г. № 15323/7/99-99-19-03-01-17.

 

Курсовые разницы у предприятия-комиссионера: разъясняет Миндоходов

Специалисты Миндоходов рассмотрели вопрос относительно определения курсовых разниц по инвалютной задолженности предприятия-комиссионера перед комитентом (покупателем).

По мнению Миндоходов, предприятие-комиссионер при наличии такой задолженности обязано отнести:

- прибыль (положительное значение курсовых разниц) в состав доходов;

- убыток (отрицательное значение) - в расходы.

Кроме того, ведомство напомнило, что определение курсовых разниц от перерасчета операций, выраженных в инвалюте, осуществляется в соответствии с П(С)БУ.

Об этом Миндоходов сообщило в письме от 31.12.2012 г. № 8319/0/61-13/15-5215.

 

Как облагать НДС экспорт готовой продукции из давальческого сырья нерезидента

При экспорте товаров (в том числе реэкспорте) налоговые обязательства по НДС определяются на дату фактического осуществления такого вывоза, то есть на дату оформления таможенной декларации контролирующим органом.

Экспорт (в том числе реэкспорт) с привлечением комиссионера не влияет на порядок определения налоговых обязательств.

Следовательно, право на применение нулевой ставки НДС имеет исключительно продавец экспортируемой продукции - ее собственник (комитент).

Письмо Миндоходов от 08.07.2014 г. № 12600/9/99-99-19-03-02-15.

 

Как облагать акцизным налогом экспорт готовой продукции из давальческого сырья нерезидента

Производитель готовой продукции может воспользоваться льготой по акцизному налогу при условии, что именно он является экспортером (отправителем) заказчику готовой продукции, изготовленной из давальческого сырья.

При этом у производителя на дату представления отчетной декларации по акцизному налогу должна быть надлежащим образом оформленная таможенная декларация, которая подтверждает факт вывоза за пределы таможенной территории Украины такой продукции.

Письмо Миндоходов от 08.07.2014 г. № 12600/9/99-99-19-03-02-15.

 

Как оформить таможенную декларацию при экспорте готовой продукции из давальческого сырья нерезидента

В графе 2 «Відправник/Експортер» и графе 9 «Особа, відповідальна за фінансове регулювання» таможенной декларации указываются сведения об экспортере.

В случае привлечения комиссионера к поставке готовой продукции нерезиденту (внешнеэкономический договор о переработке сырья и договор комиссии, заключенный между резидентами Украины) в графе 2 «Відправник/Експортер» таможенной декларации указываются сведения об экспортере, в графе 9 «Особа, відповідальна за фінансове регулювання» - сведения о комиссионере и совершается запись «Див. доп.», а в дополнении приводятся сведения о комитенте.

Письмо Миндоходов от 08.07.2014 г. № 12600/9/99-99-19-03-02-15.

 

Ошибки в реестре выданных и полученных налоговых накладных исправляются методом «сторно»

Исправление производится по правилам, предусмотренным для бухгалтерского учета, в момент выявления ошибки. Корректировка ошибочных записей в реестре не приводит к необходимости формирования новых (уточняющих) реестров.

При исправлении ошибки методом «сторно» в реестр одновременно вносятся две записи: ошибочная запись со знаком «-» и правильная запись со знаком «+».

Метод «сторно» осуществляется путем обратной записи на величину ошибки в том отчетном периоде, в котором она обнаружена:

- в колонке 1 разделов I и/или II реестра указывается порядковый номер записи;

- в колонках 2 - 6 раздела I и/или колонках 2 - 7 раздела II реестра дублируются реквизиты документа, количественные показатели которого сторнируются;

- в колонках 7 - 12 раздела I и/или колонках 8 - 16 раздела II реестра количественные показатели указываются с соответствующим знаком «+» или «-».

Если исправление ошибки требует представления уточняющего расчета, то к виду документа добавляется буква «У» (например, «ПНПУ»). Кроме того, запись о включении показателей такого документа в уточняющий расчет указывается отдельной строкой в строке «Из них включено в уточняющие расчеты за отчетный период» реестра.

 

Предприниматели начисляют ЕСВ на зарплату инвалидов исходя из класса профессионального риска

Физлица-предприниматели начисляют ЕСВ на заработную плату работников-инвалидов в зависимости от класса профессионального риска производства.

Плательщики-работодатели начисляют ЕСВ из суммы начисленной зарплаты по видам выплат в зависимости от определенного класса профессионального риска производства, к которому отнесен плательщик ЕСВ, с учетом видов его экономической деятельности (от 36,76 до 49,7 %).

ЕСВ для предприятий, учреждений и организаций, в которых работают инвалиды, устанавливается в размере 8,41 % их заработной платы.

Обращаем внимание, что физлица-предприниматели не относятся к плательщикам ЕСВ, которые имеют право осуществлять начисление ЕСВ на зарплату работающих у них инвалидов в размере 8,41 %.

Следовательно, такие работодатели начисляют ЕСВ из суммы начисленной заработной платы в зависимости от определенного класса профессионального риска производства.

Об этом в разъяснении от 31.07.2014 г. напоминают киевские налоговики.

 

Нерезидент может осуществлять расчеты за приобретенные у резидента акции в гривнях

Нерезидент-инвестор может осуществить расчеты за приобретенные у резидента акции через инвестиционные счета в гривнях.

Иностранные инвестиции могут осуществляться в иностранной валюте, валюте Украины и в форме приобретения недвижимого или движимого имущества, включая дома, квартиры, помещения, оборудование, транспортные средства и другие объекты собственности, путем прямого получения имущества и имущественных комплексов или в виде акций, облигаций и других ценных бумаг.

В случае осуществления инвестиций в Украину в денежной форме иностранный инвестор имеет право открыть инвестиционный счет и перечислить на него иностранную валюту из-за границы, осуществлять оттуда ее продажу и зачислять средства в гривнях, полученные от продажи иностранной валюты, для дальнейшего осуществления иностранной инвестиции.

 

Податок на прибуток підприємств

Підприємство протягом місяця здійснило ремонт основного засобу. У разі виведення з експлуатації такого об’єкта на 10 днів чи припиняється нарахування амортизації?

Згідно з пунктом 146.15 ст. 146 ПКУ нарахування амортизації окремого об’єкта припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем виведення з експлуатації такого об’єкта основних засобів або передачі його до складу невиробничих необоротних матеріальних активів за рішення власника або суду.

У цьому ж порядку відбувається виведення основних засобів з експлуатації внаслідок їх відчуження за рішення суду.

У разі зворотного введення такого об’єкта в експлуатацію або передачі до складу виробничих основних засобів, для цілей амортизації приймається вартість, яка амортизується на момент його виведення з експлуатації (складу виробничих засобів) та збільшується на суму витрат, пов’язаних з ремонтом, модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо. При цьому нарахування амортизації по такому об’єкту розпочинається у місяці, наступному за місяцем зворотного введення об’єкта в експлуатацію або передачі до складу виробничих засобів.

Враховуючи зазначене, якщо протягом місяця здійснено виведення з експлуатації окремого об’єкта основних засобів та його зворотне введення в експлуатацію, то нарахування амортизації по такому об’єкту не призупиняється.

Тобто, якщо основний засіб виведено з експлуатації у зв’язку з поліпшенням на декілька днів протягом місяця, то амортизація в цьому місяці на такий основний засіб продовжує нараховуватись.

 

Чи включається до складу витрат виплати заробітної плати працівникам за час вимушеного простою підприємства ?

Згідно зі статтею 34 Кодексу законів про працю України зі змінами та доповненнями,  простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст.113 КЗПУ).

При обчисленні об’єкта оподаткування враховуються інші витрати господарської діяльності, до яких розділом .ІІІ ПКУ прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат (підпункт 138.12.2  статті 138 ПКУ).

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 ст.138 ПКУ).

Оскільки  заробітна плата працівників, виплачена за час вимушеного простою підприємства не може бути безпосередньо віднесена до конкретного об’єкта витрат, то такі витрати не включається до складу прямих витрат на оплату праці, що формують собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Отже, виплати за час вимушеного простою підприємства враховуються у складі інших витрат у звітному податковому періоді, в якому вони були здійснені.

 

Громадська організація здійснила реалізацію основного засобу. Яким чином відобразити таку операцію в обліку?

Пунктом157.3 ст. 157 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено перелік доходів неприбуткових громадських установ та організацій, які звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств. Переліком звільнених від оподаткування доходів не передбачено отримання коштів від продажу майна.

Відповідно до абз. першого п. 157.11 ст. 157 ПКУ у разі якщо неприбуткова організація отримує дохід з джерел, інших, ніж визначені п. 157.2 - 157.9 ст. 157 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов’язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

При визначенні сум оподатковуваного прибутку амортизаційні відрахування не враховуються  (абз. другий п. 157.11 ст. 157 ПКУ).

Отже, доходи, отримані неприбутковими громадськими організаціями від реалізації основних засобів, не відносяться до доходів, що звільняються від оподаткування у зазначених організацій, і тому оподатковуються на загальних підставах.

Доходи від реалізації неприбутковими організаціями основних засобів відображаються у рядку 10 частини ІІ Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, за наслідками податкового періоду, в якому відбувся перехід права власності до покупця на придбане майно. У рядку 11 частини ІІ Звіту відображаються витрати, пов’язані з придбанням та поліпшенням таких основних засобів.

 

За яким валютним курсом відображаються кошти, використані працівником під час перебування у службовому відрядженні за кордоном?

Підприємство, що відряджає працівника у відрядження за кордон, забезпечує його грошовими коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом) в національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті. Якщо при видачі авансу загальна сума в іноземній валюті має дробову частину, можливе застосування арифметичного правила округлення до повної одиниці  (п. 5 р. ІІІ «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої наказом МФУ від 13.03.1998 № 59 (зі змінами та доповненнями).

Наказом МФУвід 02.04.14 №372 затверджено «Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ».

Згідно з п. 4.2 р. IV Порядку №372 фактичні витрати відрядженого працівника в іноземній валюті, які визначаються згідно із затвердженим звітом про використання коштів, але не більше суми авансу, перераховуються у валюту звітності за валютним курсом  на дату отримання авансу.

У разі якщо фактичні витрати працівника в іноземній валюті у затвердженому звіті про використання коштів більші за отриманий аванс, таке перевищення підлягає перерахунку у валюту звітності за валютним курсом на дату затвердження звіту про використання коштів.

 

Які декларації з податку на прибуток повинно подати підприємство-виробник сільськогосподарської продукції?

Особливості оподаткування виробників сільськогосподарської продукції встановлено статтею 155 Податкового кодексу України.

Враховуючи особливий податко­вий звітний період у сільгосп­виробників  (з 01.07.2013 р. по 30.06.2014 р.) для ви­значення податкового зобов’язання у 2013-2014 рр. слід застосовува­ти такі ставки податку:

з 01.07.2013 р. по 31.12.2013 р. —  19%,

з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р. — 18%.

Крім того, у 2013 році чинною була форма декларації з податку на прибуток підприємства, затверджена наказом Мінфіну від 28.09.11 №1213.

Але у зв’язку з тим, що протягом 2012-2013 рр. до Податкового кодексу внесено зміни та доповнення, в тому числі пов’язані з оподаткуванням прибутку підприємств, наказом Міндоходів України від 30.12.13 № 872 затверджено нову форму декларації

Отже платникам податку – сільгоспвиробникам необхідно подати дві декларації:

- за період з 01.07.2013 р. по 31.12.2013 р. - декларацію №1213 (ставка податку 19%);

 - за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р. – декларацію №872 (ставка податку 18%).

Такі декларації необхідно подати до 29.08.2014 р, а останній день сплати податкового зобов’язання, визначеного сільгоспвиробниками у обох деклараціях – 08.09.2014 р.

Разом з деклараціями підприємство повинно подати фінансову звітність за 2013 рік та за І півріччя 2014 року.

 

Яким чином у векселедавця оподатковується погашення векселя з дисконтом?

Згідно зі ст. 4 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні» у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу  за векселем.

Тобто у покупця товарів (робіт, послуг) – емітента векселя виникає просте i нічим не обумовлене  зобов’язання сплатити певну суму, зазначену в простому векселі з припиненням  зобов’язань за договором купівлі-продажу.

Якщо утримувач простого векселя погоджується прийняти частковий платіж за векселем від емітента до настання строку платежу i при цьому за згодою сторін борг за векселем вважається погашеним (тобто зобов’язання векселедавця оплачено), то частина боргу за векселем у розмірі знижки (фактично не сплаченої за домовленістю частини повної  суми векселя) є безповоротною фінансовою допомогою для платника податку – векселедавця.

При визначенні об’єкта оподаткування відповідно до п.п. 135.5.4 ст. 135 Податкового кодексу України у складі інших доходів враховуються суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

 

Чи необхідно включати до скдаду доходів кошти, помилково перераховані на рахунок платника податку банківською установою?

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України від 0504.01 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (зі змінами та доповненнями), неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення   помилкового переказу.

Пунктом 35.2 ст. 35 Закону № 2346 визначено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків  суми переказу.

При цьому згідно із п. 35.3 ст. 35 Закону № 2346 спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.

При оподаткуванні податком на прибуток операцій з отримання та повернення помилково перерахованих на рахунок платника податку банківською установою коштів, необхідно враховувати, що то у разі якщо зарахування та повернення коштів, що помилково надійшли на рахунок платника податку, відбулося в одному звітному періоді, такі кошти не включаються до складу доходів за умови дотримання порядку повернення таких  коштів.

У разі якщо повернення відбулося у наступному звітному періоді протягом встановленого терміну, платник податку повинен включити їх до складу інших доходів у звітному періоді, у якому відбулось зарахування таких коштів, та відобразити їх повернення   шляхом перерахунку доходів у наступному періоді.

 

Чи коригуються витрати покупця при списанні дебіторської заборгованості?

Відповідно до п.п. 14.1.11 ст. 14 Податкового кодексу України заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності є безнадійною заборгованістю.

Сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою (п.п. 14.1.257 ст. 14 ПКУ).

Отже,  якщо протягом терміну позовної давності платник податку не отримав товари (роботи, послуги), то після закінчення строку позовної давності сума заборгованості покупця щодо виданого ним авансу вважається безповоротною фінансовою допомогою. Суми наданої безповоротної фінансової допомоги не включаються до складу витрат платника  податку – надавача допомоги.

Таким чином, якщо платник податку перераховував попередню плату за товари (роботи, послуги) та протягом терміну позовної давності їх не отримав, то незалежно від того було проведено таким платником податку претензійно-позовну роботу чи ні, після закінчення строку позовної давності сума попередньої оплати за товари (роботи, послуги) в податковому обліку не відображається.

При цьому якщо відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку включив суми попередньої оплати за товари (роботи, послуги) до складу валових витрат, то після закінчення строку позовної давності на підставі норм Кодексу зменшення витрат на зазначену суму не здійснюється.

 

Фізичним особам-приватним підприємцям

Яка передбачена відповідальності за нероздрукування фіскального звітного чеку?

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.995  № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 4 ст. 17 Закону № 265 у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його не зберігання, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як визначеено статтею 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення  за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності у розмірі - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

 

Чи застосувується до фізичної особи–підприємця адміністративна відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків?

Відповідно до п. 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України.

Пунктом 1 Постанови Правління НБУ від 06.06.13 року № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» встановлено граничну суму розрахунків готівкою:

- підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень; - фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 (ста п’ятдесяти тисяч) гривень;

- фізичних осіб між собою за договорами купівлі–продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150000 (ста п’ятдесяти тисяч) гривень.

Статтею 163 прим. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги)  з використанням електронних платіжних засобів – тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було  піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян.

Отже, чинним законодавством визначено адміністративну відповідальність за перевищення граничної суми розрахунків готівкою, яка застосовується як до фізичної особи – підприємця – платника готівки, так і до фізичної особи – підприємця, яка приймає готівку.

 

Чи необхідно сплачувати єдиний внесок фізичною особою – підприємцем – інвалідом ІІІ групи, яка застосовує спрощену систему оподаткування?

Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали  спрощену систему оподаткування.

При цьому, фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (частина  4 ст. 4 Закону № 2464).

 

Якщо приватний підприємець є платником єдиного податку і пенсіонером за віком, чи повинен він сплачувати єдиний соціальний внесок за найманих працівників?

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями), фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне  соціальне страхування.

Згідно з частиною 4 ст. 4 Закону № 2464 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками ЄВ виключно за умови їх добровільної участі у системі  загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Таким чином, фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами, звільняються від сплати ЄВ за себе незалежно від використання ними праці найманих осіб.

Водночас, за найманих працівників, у тому числі інвалідів або пенсіонерів за віком, сплата ЄВ підприємцями здійснюється на загальних підставах згідно з чинним законодавством.

 

Чи включаються до складу витрат при обчисленні податку на прибуток проценти за кредитом, який використано не у господарській діяльності?

Відповідно до пп. 14.1.258 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент;

Проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна (пп.14.1.206 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ).

До складу витрат включаються будь-які витрати, пов’язані з нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв’язку з провадженням господарської діяльності платника податку (п.141.1 ст.141 ПКУ).

Враховуючи викладене, якщо залучені за кредитом кошти не призначені для використання у межах господарської діяльності платника податку, то витрати, пов’язані з нарахуванням процентів за таким кредитом, не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування.

 

З якого періоду і в якому розмірі встановлюється військовий  збір?

З 03 серпня цього року вступив в дію Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України» №1622 згідно якого тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється загальнодержавний збір - військовий збір, який сплачується до загального фонду Державного бюджету.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати,  інших виплат і винагород, які нараховуються у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; а також виграш в державну та недержавну грошову лотерею, та виграш, отриманий від організатора азартної гри.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від зазначеного об’єкта оподаткування.

Нарахування та сплату військового збору до бюджету здійснює податковий агент, зокрема, роботодавець, або особа що виплачує доходи на користь платника податку.

 

Чи діють пільги з оподаткування при використанні лікарських засобів для надання медичної допомоги учасникам АТО?

З 23 липня набули чинності норми передбачені Законами України № 1560 та 1561 від 1 липня 2014 року згідно яких вносяться зміни до Податкового та Митного кодексів щодо тимчасового, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану, звільнення від оподаткування податком на додану вартість та ввізним митом операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

-спеціальних засобів індивідуального захисту (це-каски, бронежилети, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, і матеріалів необхідних для їх виробництва;

-а також лікарських засобів та медичних виробів, призначених для використання закладами охорони здоров'я та учасниками АТО для надання медичної допомоги фізичним особам, які зазнали поранення, контузії або інші ушкодження здоров'я під час таких дій.

 

Чи звільняються мобілізовані приватні підприємці від сплати податку на доходи фізичних осіб?

Відповідно до Закону України №1275 від 20 травня цього року, норми якого застосовуються з 18 березня, тобто з дати оголошення мобілізації, мобілізовані приватні підприємці на весь період військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати і подання звітності з податку на доходи фізичних осіб.

Підставою для такого звільнення є: заява приватного підприємця та копія військового квитка або іншого документа із зазначенням даних про призов на військову службу під час мобілізації. Ці документи необхідно подати до органу доходів і зборів протягом 10 днів після  демобілізації

Якщо ж мобілізований підприємець має найнятих працівників і на строк своєї військової служби уповноважує іншу особу виплачувати цим працівникам заробітну плату або інші доходи, то обов'язок по нарахуванню та утриманню податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби підприємця несе ця уповноважена особа.

При цьому, звітність про суми податку, що нараховані уповноваженою особою подається підприємцем після демобілізації  у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Нараховані і утримані суми податку на доходи фізичних осіб сплачуються  підприємцем протягом 180 днів після демобілізації.

 

Чи звільняється від сплати єдиного податку приватні підприємці у зв’язку з мобілізацією?

  Як визначено Законом України №1275, норми якого застосовуються з 18 березня, тобто з дати оголошення мобілізації,  приватні підприємці – платники єдиного податку на період військової служби  звільняються від  нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку.

Підставою для такого звільнення є заява підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов  на військову службу  під час мобілізації  на особливий період.

Зазначені документи необхідно подати до органу доходів і зборів протягом 10 днів після  демобілізації.

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області