Информацию о бизнес-партнерах можно найти на веб-портале Миндоходов
| просмотров: 7533

 Информацию о бизнес-партнерах можно найти на веб-портале Миндоходов

 

На официальном веб-портале Миндоходов функционирует сервис «Узнай больше о своем бизнес-партнере».

В частности, для проверки надежности делового партнера достаточно знать его код ЕГРПОУ или наименование.


Как заполнить раздел 5 уведомления по форме 20-ОПП

Графа «Тип об'єкта оподаткування» заполняется в соответствии с рекомендованным справочником типов объектов налогообложения. При отсутствии типа объекта налогообложения в указанном справочнике налогоплательщик определяет его самостоятельно.

В графе «Стан об'єкта оподаткування: будується/готується до введення в експлуатацію; експлуатується; тимчасово не експлуатується; здається в оренду; орендується; зміна місцезнаходження; непридатний до експлуатації; об'єкт відчужений/повернутий власнику; зміна призначення/перепрофілювання» указывается фактическое состояние объекта на момент заполнения уведомления по ф. № 20-ОПП. Если налогоплательщик арендует или сдает в аренду помещение/земельный участок, это состояние указывается согласно предложенным названиям в графе.


Отчет о суммах начисленного ЕСВ подается на бумажных и электронных носителях

 

7 июля 2014 года Закон о ЕСВ был дополнен следующим предложением: «В случае отправки отчетности по почте она считается поданной в день получения отделением почтовой связи от плательщика единого взноса почтового отправления с отчетностью».

Указанные изменения стали возможными после вступления в силу Закона от 13.05.2014 г. № 1258-VII.

Напоминаем, что ранее отчетность по ЕСВ, направленная по почте, в отличие от другой отчетности, не считалась поданной.

Отчет в органы доходов и сборов подается страхователем по месту учета одним из следующих способов:

- в электронной форме с соблюдением условия относительно регистрации ЭЦП;

- на бумажных носителях, подписанных руководителем страхователя и скрепленных печатью (при наличии), вместе с электронной формой;

- на бумажных носителях, если у страхователя количество застрахованных лиц не больше пяти.

Электронная форма отчета должна быть идентична отчету на бумажных носителях.

Отчет по ЕСВ должен подаваться в полном объеме. Отчет, составленный с нарушением требований и поданный без всех необходимых таблиц, не считается поданным.


Зарплата мобилизованных работников в форме 1ДФ отражается по коду 101

 

За мобилизованными гражданами Украины, согласно действующему законодательству, на особый период, но не более одного года, сохраняется место работы (должность), средний заработок на предприятии, в учреждении, организации, независимо от подчинения и форм собственности.

Согласно Справочнику признаков доходов, доходы в виде заработной платы, начисленные (выплаченные) налогоплательщику по условиям трудового договора (контракта), указываются с признаком дохода «101».

Следовательно, средняя зарплата, начисленная работодателем физическому лицу за время нахождения на военной службе во время частичной мобилизации, отражается в налоговом расчете по ф. № 1ДФ по признаку «101».


Отражение в отчетности выплаты госдивидендов: разъясняет Миндоходов

 

Часть чистой прибыли (дохода), подлежащей уплате в бюджет, определяется государственными унитарными предприятиями и их объединениями в соответствии с формой Расчета части чистой прибыли (дохода), подлежащей уплате в государственный бюджет государственными унитарными предприятиями и их объединениями, и указывается в декларации по налогу на прибыль предприятия.

Сумма части чистой прибыли (дохода), которая отчисляется в госбюджет, отражается в строке 07 Расчета.

В прибыльной Декларации часть чистой прибыли (дохода), которая отчисляется в госбюджет, подлежит отражению в строке 1 приложения АВ к строке 20.

Авансовый взнос при выплате дивидендов, который должен быть уплачен в отчетном периоде, отражается в строке 5 приложения АВ к Декларации. В строке 5.1 приложения АВ выделяется сумма авансового взноса в связи с выплатой дивидендов в отчетном периоде, которая должна быть уплачена по месту нахождения юридического лица, и переносится в строку 20 Декларации.

Сумма авансового взноса при выплате дивидендов определяется нарастающим итогом с учетом показателей предыдущего отчетного (налогового) периода текущего года.

При этом строку 5.1 приложения АВ к Декларации и строку 20 Декларации заполняют все юридические лица (в том числе плательщики консолидированного налога), которые осуществляют начисление авансового взноса в связи с выплатой дивидендов, подлежащих уплате в отчетном периоде.

Вместе с тем, сумма авансового взноса в связи с выплатой дивидендов, которая должна быть уплачена в отчетном (налоговом) периоде, из строки 5 приложения АВ переносится в строку 13.3 приложения ЗП к строке 13 Декларации. (письмо Миндоходов от 14.04.2014 г. № 6600/6/99-99-19-03-02-15).


Какие документы необходимы для пересечения границы на чужом автомобиле

 

В пункте пропуска через границу Украины гражданин, выезжающий за границу на автомобиле, владельцем которого является другое лицо (юридическое или физическое), подает органу доходов и сборов следующие документы:

- свидетельство о регистрации, выданное на имя владельца ТС, вместе с документом, подтверждающим право пользования и (или) распоряжения этим ТС,

или

- свидетельство о регистрации ТС на имя лица, осуществляющего поездку за границу, выданное подразделением Госавтоинспекции по желанию этого лица на период поездки.

Если автомобиль, принадлежащий нескольким собственникам, временно вывозится за пределы Украины, то документ, подтверждающий право пользования и (или) распоряжения автомобилем, не подается. Право пользования автомобилем одним из совладельцев должно быть подтверждено соответствующей записью в свидетельстве о регистрации ТС.

Автомобили, на которых владельцы выезжают за границу, должны иметь отличительный знак Украины. Также владельцы транспортных средств перед выездом обязаны заключить договор обязательного страхования гражданской ответственности.

Транспортные средства, на которые по закону установлен временный запрет на снятие с учета, к поездкам за границу не допускаются.

 

Приостановлена работа налоговых инспекций в зоне АТО

 

  В связи с угрозой жизни своим работникам Миндоходов установило простой в работе нижеприведенных ГНИ в Донецкой и Луганской областях.

Обслуживание налогоплательщиков, состоящих на учете в ГНИ, работа которых приостановлена, возложено на другие органы доходов и сборов.

Срок действия простоя - период со дня издания соответствующего приказа и до окончания действия обстоятельств, которые создают угрозу жизни и здоровью работников ГНИ.

Орган доходов и сборов, в работе которого установлен простой

Орган доходов и сборов, на который временно возложены функции по обслуживанию налогоплательщиков

Луганская область

ГУ Миндоходов в Луганской области

Старобельская ОГНИ ГУ Миндоходов в Луганской области

ГНИ в Артемовском районе г. Луганска

Ленинская ОГНИ в г. Луганск

ГНИ в г. Свердловск

Краснодонская ОГНИ

ГНИ в Станично-Луганском районе

ГНИ в Лутугинском районе

ГНИ в Славяносербском район

ГНИ в г. Лисичанск

ГНИ в Октябрьском районе г. Луганска

Донецкая область

Торезская ОГНИ

Константиновская ОГНИ

 

Горловская ОГНИ

Артемовская ОГНИ

 

Шахтерская ОГНИ

ГНИ в г. Краматорск

 

Макеевская ОГНИ

 

ГНИ в г. Харцизк

 

Мариинская ОГНИ (кроме Угледарского и Великоновоселовского отделений)

Угледарское отделение Мариинской ГНИ

 

ГНИ в Амвросиевском районе

ГНИ в Старобешевском районе

 

ГУ Миндоходов в Донецкой области

Мариупольская ОГНИ ГУ Миндоходов в Донецкой области

 

ГНИ в Буденновском районе г. Донецка

 

ГНИ в Ворошиловском районе г. Донецка

 

ГНИ в Кировском районе г. Донецка

 

ГНИ в Ленинском районе г. Донецка

 

ГНИ в Пролетарском районе г. Донецка

 

ГНИ в Калининском районе г. Донецка

Октябрьская ОГНИ г. Мариуполь ГУ Миндоходов в Донецкой области

ГНИ в Киевском районе г. Донецка

ГНИ в Куйбышевском районе г. Донецка

ГНИ в Петровском районе г. Донецка

 

риказы  Миндоходов от 08.07.2014 г. № 381от 08.07.2014 г. № 389от 08.07.2014 г. № 390от 08.07.2014 г. № 399приказ ГФС от 24.07.2014 г. № 8).


Срок завершения импортной операции без ввоза на территорию Украины по внешнеэкономическим договорам

 

Срок завершения импортной операции без ввоза товара на территорию Украины по внешнеэкономическим договорам (контрактам) не может превышать 180 календарных дней с момента осуществления резидентом авансового платежа или выставления векселя в пользу нерезидента. В случае проведения расчетов в форме документарного аккредитива - с момента осуществления уполномоченным банком платежа в пользу нерезидента.

Импортная операция резидента без ввоза товара на территорию Украины считается завершенной при наличии одного из следующих условий:

• начисления выручки, полученной от нерезидента, на счет резидента в уполномоченном банке в случае продажи нерезиденту товара за пределами Украины;

• предоставления документов, подтверждающих использование резидентом товара за пределами Украины, перечень которых определяется Национальным банком.


Как заполнить Реестр налоговых накладных при экспорте товаров

 

При занесении в раздел I Реестра налоговой накладной, составленной по экспортным операциям:

• в графе 1 записывается порядковый номер налоговой накладной, который соответствует порядковому номеру записи в Реестре;

• в графе 2 указывается дата составления налоговой накладной, которая соответствует дате вывоза, фактически подтвержденной оригиналом ТД;

• в графе 3 проставляется номер ТД;

• в графе 4 указывается «МДП» - таможенная декларация, составленная на бумажных носителях или «МДЕ» - электронная таможенная декларация;

• в графе 5 указывается наименование (фамилия, имя, отчество - для физлица-предпринимателя) покупателя;

• в графе 6 - условный ИНН «400000000000»;

• в графах 7, 12 отражается таможенная стоимость экспортируемых товаров;

• графы 8 - 11 и графа 13 не заполняются.


Призвані на військову службу під час мобілізації податок на доходи не сплачують

 

Відповідно до п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України cамозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21.10.1993 р. № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього ж Кодексу.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Подати ці документи слід до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

У випадку коли самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому така демобілізована особа у заяві зазначає дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених цим Кодексом.

Такі вимоги Податкового кодексу застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17.03.2014 р. № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію».


Маєте запитання? Скористайтеся інформаційно-довідковим ресурсом Міндоходів

 

З метою забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією Міндоходів запроваджено Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі-ЗІР).

Скористатися сервісом можна за електронною адресою (http://zir.minrd.gov.ua) або через веб-портал Міндоходів (вкладка «Інформаційно-довідковий ресурс»).

Інформація у ЗІР розміщена у розділах «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Письмові консультації» і  систематизована по тематиках:

- оподаткування;

- митна справа;

- єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- електронний цифровий підпис.

ЗІР має низку переваг: зручна навігація та панель керування, оптимізовані алгоритми пошуку необхідної інформації по певному податку, напрямку діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях з Бази знань, але і по відповідях на письмові звернення, назвах нормативних та інформаційних документів.

Більш детально ознайомитися з можливостями ЗІР можна за допомогою Посібника користувача, який розміщено на головній сторінці ресурсу.


Наказ по підприємству для податкових накладних

 

Правила складання первинного документа встановлені Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення), затвердженим наказом МФУ від 24.05.95 р. № 88. Правила складання податкової накладної визначені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міндоходів від 14.01.2014 р. № 10.

Відповідно до Положення, керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції.

Згідно із Порядком заповнення податкової накладної всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Таким чином, наказом по підприємству керівник затверджує перелік осіб, яких уповноважує від імені юридичної особи (підприємства) здійснювати господарські операції (поставку товарів, послуг), а також підписувати первинні документи і податкові накладні. Наказ доводиться до відома працівників під особистий підпис.

Про це йдеться у листі Міндоходів від 01.04.2014 р. № 414/3/99-99-10-04-02-10.


Платите ЄСВ – заповніть правильно поле «Призначення платежу»

 

При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

 

;101 

; код за ЄДРПОУ 

; сплата єдиного внеску

;  

;  

;

1 – службовий код ("*");

2 – код виду сплати ("101" – Сплата суми єдиного внеску);

3 – код за ЄДРПОУ  платника, який здійснює сплату;

4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

5 – не заповнюється;

6 – не заповнюється;

7 – не заповнюється.

Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення помилково або надміру сплачених коштів затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 р. №609.


Без ПДВ та мита ліки та засоби захисту для потреб АТО

 

Підписано закони про внесення змін до Митного та Податкового кодексів України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом і ПДВ засобів індивідуального захисту та лікарських засобів для потреб антитерористичної операції (далі — АТО).

Зокрема, без оподаткування ПДВ і ввізним митом тепер в Україну можуть ввозитися каски, бронежилети, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, та матеріали (нитки, тканини), необхідні для їх виготовлення.

Так само від оподаткування й обкладення митом звільняються лікарські та медичні засоби, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками АТО для надання медичної допомоги фізичним особам, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження.

Зазначені норми передбачені Законами України:

- «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів» від 01.07.2014 р. № 1561-VII;

- «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законів України щодо ввезення засобів індивідуального захисту та лікарських засобів» від 01.07.2014 р. № 1560-VII.

Закони набрали чинності з 23 липня 2014 року.


ПДВ за ставкою 7 відсотків для медичних виробів

 

З 2 липня 2014 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01 липня 2014 року № 216 «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків».

До зазначеного переліку медичних виробів включено:

- медичні вироби – у значенні, наведеному у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 753;

- активний медичний виріб, який імплантують – у значенні, наведеному у підпункті 2 пункту 2 Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 755;

- медичний виріб для діагностики in vitro (клінічної лабораторної діагностики) – у значенні, наведеному у підпункті 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 754.

Згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467/2011, Міністерство охорони здоров'я України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, інформує та надає роз'яснення щодо здійснення державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарно-епідемічного благополуччя населення, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів.

З урахуванням інформації Міністерства охорони здоров'я України, наданої на запит Міністерства доходів і зборів України щодо медичних виробів, Технічні регламенти до 1 липня 2015 року застосовуються добровільно. Таким чином, обов’язковим документом, який підтверджує належність продукції до медичних виробів, є свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу. Необов’язковими документами є декларація про відповідність та заява про медичні вироби особливого призначення.

ист Міністерства охорони здоров’я України від 10.07.2014 №18.02-04/4041/1563-ф-14).


Дії платника при виникненні помилки при підписанні документів

 

Необхідно перевірити:

- який ключ ЕЦП використовується першим? (вірна послідовність підписів Бухгалтер-директор-електронна печатка);

- якщо ключ обрано вірно, слід звернути увагу на правильність введення паролю, а саме регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи, які відрізняються за розташуванням на клавіатурі);

- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа? (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД Міндоходів, в якому отримували послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідний йому посилений сертифікат відкритого ключа).


Випадки звільнення з податкової застави

 

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є документ, що засвідчує закінчення будь-якої з наступних подій:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Відповідна норма передбачена пп. 93.1-93.2 ст. 93 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.


Экспорт алкоголя не облагается  сбором на развитие виноградарства, садоводства и хмелеводства

Миндоходов разъясняет вопрос относительно обложения сбором на развитие виноградарства, садоводства и хмелеводства операций по экспорту алкогольных напитков и пива.

Объектом обложения сбором, согласно действующему законодательству, является выручка - товарооборот, полученный на всех этапах реализации в оптово-розничной торговой сети и сети общественного питания алкогольных напитков и пива, в том числе по операциям, не предусматривающим оплату в денежной форме.

При этом к объекту обложения сбором не относятся операции вывоза (экспорта) подакцизных товаров.

Таким образом, экспорт алкогольных напитков и пива не является объектом обложения хмельным сбором.


ГФС и ПФУ издали письмо относительно отражения в отчете по ЕСВ средней зарплаты мобилизованных работников

Мобилизованный работник одновременно состоит в трудовых отношениях с предприятиям, а также на учете в воинской части.

Следовательно, в отчете о ЕСВ суммы средней зарплаты и календарные дни нахождения в трудовых отношениях лиц, призванных на военную службу по призыву при мобилизации, указываются с учетом следующего.

В таблице 5 приложения 4 дата мобилизации не приводится.

В таблице 6 приложения 4 информацию о лице отражают с обязательным указанием реквизитов:

11 «Місяць та рік, за який проведено нарахування»;

15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/ЦП відносинах протягом звітного місяця»;

17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати/доходу (усього з початку звітного місяця)».

Реквизиты 18 и 19 не заполняются.

Письмо ГФС и ПФУ от 22.07.2014 г. № 127/7/9-99-17-03-01-17; 19426/05-10.


Отказаться от налоговой льготы по НДС нельзя

Налоговая льгота - предусмотренное налоговым и таможенным законодательством освобождение налогоплательщика от обязанности по начислению и уплате налога и сбора, уплата им налога и сбора в меньшем размере (статья 30 Налогового кодекса).

Согласно пункту 30.4 статьи 30 НК, налогоплательщик вправе отказаться от использования налоговой льготы или остановить ее использование на один или несколько налоговых периодов, если иное не предусмотрено. Налоговые льготы, не использованные налогоплательщиком, не могут быть перенесены на другие налоговые периоды, зачтенные в счет предстоящих платежей налогов и сборов или возмещены из бюджета.

Налоговая льгота предоставляется путем:

а) налогового вычета (скидки), который уменьшает базу налогообложения до начисления налога и сбора;

б) уменьшение налогового обязательства после начисления налога и сбора;

в) установление сниженной ставки налога и сбора;

г) освобождение от уплаты налога и сбора.

Отказаться от использования налоговой льготы или остановить ее использование на один или несколько налоговых периодов налогоплательщик вправе лишь тогда, когда освобождение предоставляется непосредственно налогоплательщику, а не отдельным операциям по поставке тех или иных товаров или предоставления тех или иных услуг.

В части, касающейся НДС, это лишь одна из категорий льгот, которая предоставляется налогоплательщикам, - уменьшение налогового обязательства после начисления налога и сбора, то есть, право на формирование налогового кредита.

От таких видов льгот, как установление сниженной ставки налога и сбора и освобождение от уплаты налога и сбора плательщики НДС не вправе ни отказаться, ни приостановить использование на один или несколько отчетных периодов, поскольку эти льготы предоставляются не непосредственно плательщикам налогов, а касаются отдельно перечисленных в соответствующих статьях НК операций.


Приобретение у одного поставщика товаров/услуг по ставке 7 % и 20 % в приложении 5 (Д5) отражаются отдельными строками

 

Операции по приобретению медпрепаратов, которые отражаются в разделе II декларации, расшифровываются в разделе II приложения 5 (Д5) в разрезе контрагентов в соответствующих разделах в зависимости от направления использования таких товаров (облагаемых или не облагаемых налогом операциях).

При этом в графе 2 таблицы отражается индивидуальный налоговый номер поставщика, а в графе 3 - период составления налоговых накладных.

В графе 4 указывается объем операций по приобретению на таможенной территории Украины товаров, поставка которых осуществляется с начислением НДС по ставке 7 %, в разрезе каждого контрагента.

В графе 5 отражается сумма НДС, уплаченная (начисленная) поставщику по ставке 7 %, в разрезе каждого контрагента.

В случае одновременного приобретения у одного поставщика товаров/услуг по ставке 7 % и 20 %, данные операции в приложении 5 (Д5) отражаются отдельными строками.


Гарантийные расходы включаются в расходы на сбыт с учетом ограничений

  При определении расходов на гарантийный ремонт и гарантийное обслуживание товаров, проданных плательщиком налога на прибыль, действует общее правило согласно пп. «є» пп. 138.10.3 Налогового кодекса, которым предусматривается включение расходов на сбыт в состав прочих расходов. Расходы же на сбыт, среди прочего, включают расходы на гарантийный ремонт и гарантийное обслуживание.

Нормы пп. 140.1.4 Налогового кодекса являются специальными для определения расходов двойного назначения, в частности, расходов на гарантийный ремонт (обслуживание) или гарантийные замены товаров. Они предусматривают ограничения для гарантийных расходов, стоимость которых не компенсируется покупателем в размере, соответствующем уровню гарантийных замен, принятых/обнародованных плательщиком налога.

Следовательно, гарантийные расходы включаются в расходы на сбыт с учетом ограничений, установленных пп. 140.1.4 Налогового Кодекса.(Письмо Миндоходов от 13.11.2013 г. № 15279/6/99-99-19-03-02-15).

 

Сельхозпредприятия подают две декларации по налогу на прибыль

Учитывая особый налоговый отчетный период у сельхозпроизводителей (с 01.07.2013 по 30.06.2014 гг.), для определения налогового обязательства в 2013/2014 гг. следует применять следующие ставки налога:

с 01.07.2013 г. по 31.12.2013 г. - 19 %;

с 01.01.2014 г. по 30.06.2014 г. - 18 %.

Кроме того, в связи с изменением формы декларации по налогу на прибыль такие плательщики должны подать две декларации:

с 01.07.2013 г. по 31.12.2013 г. - декларацию по форме, утвержденной приказом № 1213;

с 01.01.2014 г. по 30.06.2014 г. - декларацию по форме, утвержденной приказом № 872.

При заполнении деклараций сельхозпроизводитель должен сделать в поле 9 особые отметки «Податкова декларація платника податку на прибуток, основною діяльністю якого є виробництво сільськогосподарської продукції».

В декларации по форме приказа № 1213 за отчетный период с 01.07.2013 г. по 31.12.2013 г. в поле 2 следует отметить «III - IV квартали», а за период с 01.01.2014 г. по 30.06.2014 г. в поле 2 «Звітний (податковий) період 2014 року» декларации по форме приказа № 872 проставляется отметка «півріччя».

Плательщики налога на прибыль, для которых отчетным периодом является календарный год, должны сдать декларацию до 29.08.2014 г.

Определенное в декларациях налоговое обязательство подлежит уплате до 08.09.2014 г.


Специальные санкции, применяемые к субъектам ВЭД

В своем разъяснении от 23.07.2014 Миндоходов напоминает, что за нарушение законодательства Украины в сфере внешнеэкономической деятельности к субъектам ВЭД или иностранным субъектам хозяйственной деятельности могут быть применены такие специальные санкции:

- наложение штрафов в случаях несвоевременного выполнения или невыполнения субъектами ВЭД и иностранными субъектами хозяйственной деятельности своих обязанностей;

- применение к субъектам ВЭД и иностранным субъектам хозяйственной деятельности индивидуального режима лицензирования, которым устанавливаются определенные запреты, ограничения или порядок осуществления внешнеэкономических операций;

- временное приостановление внешнеэкономической деятельности в случаях проведения действий, которые могут навредить интересам национальной экономической безопасности.


Лицензия на торговлю алкоголем и табаком оплачивается поквартально

Производить оплату за весь период действия лицензии нельзя, поскольку Законом № 481/95-ВР предусмотрено, что плата за лицензии на право розничной торговли алкогольными напитками и табачными изделиями взимается ежеквартально равными частями и зачисляется в местные бюджеты согласно действующему законодательству.

После осуществления оплаты субъекту хозяйствования необходимо предоставить контролирующим органам лицензию для внесения информации об уплате очередного ежеквартального платежа. Такая информация вносится на основании заявления произвольной формы и копии платежного документа.


49 копеек штрафа в уточняющем расчете по НДС не отражаются

Если налогоплательщик самостоятельно исправляет в декларации по НДС ошибки, которые привели к занижению налоговых обязательств, то он должен подать уточняющий расчет и в строке 26 графы 6 такого уточняющего расчета указать сумму штрафа, начисленную на сумму заниженных налоговых обязательств.

При этом если сумма штрафа меньше 50 копеек, то по общеустановленным правилам такая сумма округляется до нуля и строка 26 графы 6 уточняющего расчета не заполняется.

Если же сумма штрафа составляет 50 и более копеек, а именно начиная с 50 до 99 копеек, то такая сумма округляется до 1 гривни и подлежит отражению в строке 26 графы 6 уточняющего расчета.


За непредставление отчетности о добровольной уплате ЕСВ к физлицу ответственность не применяется

Действующим законодательством не предусмотрена административная ответственность или применение штрафных санкций к физическому лицу, которое заключило договор о добровольной уплате ЕСВ, за непредставление, несвоевременное представление, представление не по установленной форме отчетности относительно единого взноса.

При этом следует учесть, что физическое лицо, заключившее договор о добровольной уплате ЕСВ, но не подавшее отчет относительно сумм начисленного ЕСВ, теряет право на получение пособия при наступлении страхового случая, который определен в заключенном договоре.

 

Оподаткування доходів громадян

 

У якому розмірі застосовуються  податкові соціальні пільги у 2014 році?

 

 Згідно з положеннями Податкового  кодексу  України  платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

- по пп. 169.1.1.  Податкового кодексу України  - для будь-якого платника податку – 609 грн.00 коп. на місяць - (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня  звітного податкового року);

- по пп. 169.1.2.  Податкового кодексу України  - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину  - 609 грн.00 коп. на місяць - (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня  звітного податкового року);

- по пп. 169.1.3. Податкового кодексу України -  913 грн.50 коп. на місяць – (150% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Зазначена пільга передбачена для  громадян які  є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем),  опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років,  утримують дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років та для інших категорій платників.

- по пп. 169.1.4.  Податкового кодексу України – 1218 грн. 00 коп. на місяць - (200% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Наприклад, така пільга надається платнику податку, який є   учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та іншим категоріям громадян.

 

Який  граничний розмір заробітної плати у 2014 році при якому застосовуються податкові соціальні пільги?

 

Відповідно до статті 169  Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Враховуючи вищезазначене,  з 1 січня 2014  року розмір доходу у вигляді заробітної плати, що дає право  на одержання податкових соціальних пільг,   становить 1710 грн.  на  місяць.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 та підпунктами "а" і "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1  статті 169 Податкового кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

 

Як розраховується граничний розмір заробітної плати  при якому застосовуються податкові соціальні пільги у разі отримання  заробітної   плати за час відпустки або перебування   на лікарняному?

 

Положеннями Податкового кодексу України визначено, якщо  платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

 

До яких доходів податкові соціальні пільги не застосовуються?

 

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв,  але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

 

Яка  відповідальність застосовується до платника податків у разі надання заяви про застосування податкової соціальної пільги двом роботодавцям?

 

Положеннями Податкового кодексу України визначено, якщо платник податку порушує норми цього пункту, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

 

Які документи  для застосування податкової соціальної пільги надаються громадянином,  який утримує дитину-інваліда віком до 18 років?

 

Порядок  подання документів для застосування податкової соціальної пільги затверджений постановою КМУ  від 29.12.2010р.  № 1227, якою  визначено,  що платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 18 років,  для застосування податкової соціальної пільги, крім заяви про застосування пільги подає:

- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

- копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

- пенсійне посвідчення дитини або довідку медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років;

- медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років).

 

Які документи  для застосування податкової соціальної пільги  надаються   громадянином, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи?

 

Згідно з порядком  подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який  затверджений постановою КМУ  від 29.12.2010р.  № 1227,    особи, віднесені законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР за участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи,  крім заяви про застосування пільги подають копію посвідчення (дубліката посвідчення) встановленого зразка, зокрема:

- громадянина (громадянки), який (яка) постраждав (постраждала) внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії А з відбитком штампа "Перереєстровано" та записом про дату перереєстрації, а також вкладкою встановленого зразка;

- учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії А з відбитком штампа "Перереєстровано" та записом про дату перереєстрації;

- громадянина (громадянки), евакуйованого (евакуйованої) у 1986 році із зони відчуження, категорії 2 серії Б;

- громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживав (проживала) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення Уряду України про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 р. N 224), категорії 2 серії Б.

Особи, нагороджені Грамотою Президії Верховної Ради УРСР за участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, подають її копію.

 

Чи застосовується  податкова соціальна пільга  до  заробітної плати працівника підприємства, який є   зареєстрованим приватним  підприємцем?

 

Згідно з положеннями пп.169.2.3 статті 169  Податкового кодексу України податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Таким чином податкова соціальна пільга до  заробітної плати фізичної особи – підприємця застосовується на загальних підставах, в порядку визначеному статтею 169 Податкового кодексу України.

 

Як розраховується база оподаткування  податком на доходи у разі нарахування доходів у не грошовій формі?

 

Положеннями п.164.5 статті 164 Податкового  кодексу України  визначено, що  під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

 

Як розраховується  база оподаткування податком на доходи у разі нарахування доходів за цивільно – правовими договорами?

 

Згідно з пунктом  164.6  статті 164  Податкового кодексу України при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

 

 

В якому порядку податковими агентами здійснюються коригування у Податковому розрахунку 1ДФ?

 

Коригування у Податковому розрахунку за №1ДФ проводяться податковими агентами згідно з  Порядком  заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженим наказом  Міністерства доходів і зборів України  від 21.01.2014  № 49 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку. 

Зокрема, у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок.

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - на виключення рядка.

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - на введення рядка.

Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на виключення, а в другому - "0" - рядок на введення.

 

Який порядок оподаткування податком на доходи  орендної плати, яка виплачується громадянину за договором оренди нерухомості,  укладеним громадянином з юридичною особою?

 

Положеннями пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України визначено, що податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості  (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

Доходи у вигляді орендної плати,  виплачені  громадянину податковим агентом за договором оренди нерухомості оподатковуються  під час їх виплати за їх рахунок за ставкою пункту 167.1 статті  167 Податкового кодексу України.

 

 

Фізичним особам-приватним підприємцям

 

Які суб’єкти господарювання  є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності?

 

       Згідно з п.п.267.1.1  ст.267 розділу ХІІ Податкового кодексу України платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять  такі види підприємницької діяльності:

     а)  торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

     б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

      в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;
     г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

 

Чи необхідно придбавати торговий патент при наданні побутових послуг, що підлягають патентуванню, у разі проведення розрахунків у безготівковій формі?

 

    Відповідно до пп. 267.1.1  ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять діяльність з надання платних побутових послуг, за переліком, визначеним  Кабінетом Міністрів України.

       Згідно із пп. 14.1.151 ст. 14 розділу І ПКУ платні послуги для цілей розділу XII ПКУ – це діяльність, пов’язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки. Перелік платних послуг, для надання яких необхідно придбавати торговий  патент, визначається Кабінетом Міністрів України.

     Враховуючи вищевикладене, незалежно від того яким чином ведуться розрахунки за надані побутові платні послуги в безготівковій чи готівковій формі, необхідно придбавати торговий патент.

Закрити переглядКометарі та Пропозиції

ПитанняЯкі СГ є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності ? ВідповідьКоротка та повна відповіді ідентичні:
     Згідно з п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 –VI платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:
     а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
     б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;
     в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;
     г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей). ПитанняЯкі СГ є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності ? ВідповідьКоротка та повна відповіді ідентичні:
     Згідно з п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 –VI платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:
     а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
     б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;
     в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;
     г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей). ПитанняЯкі СГ є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності ? ВідповідьКоротка та повна відповіді ідентичні:
     Згідно з п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 –VI платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:
     а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
     б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;
     в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;
     г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей). ПитанняЧи необхідно придбавати торговий патент при наданні побутових послуг, що підлягають патентуванню, у разі проведення розрахунків у безготівковій формі? ВідповідьКоротка:
     Незалежно від того яким чином ведуться розрахунки за надані побутові платні послуги в безготівковій чи готівковій формі, необхідно придбавати торговий патент.
Повна:
     Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ), платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять діяльність з надання платних побутових послуг, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
     Згідно із пп. 14.1.151 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ платні послуги для цілей розділу XII ПКУ – це діяльність, пов’язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки. Перелік платних послуг, для надання яких необхідно придбавати торговий патент, визначається Кабінетом Міністрів України.
     Враховуючи вищевикладене, незалежно від того яким чином ведуться розрахунки за надані побутові платні послуги в безготівковій чи готівковій формі, необхідно придбавати торговий патент. ПитанняЧи необхідно придбавати торговий патент при наданні побутових послуг, що підлягають патентуванню, у разі проведення розрахунків у безготівковій формі? ВідповідьКоротка:
     Незалежно від того яким чином ведуться розрахунки за надані побутові платні послуги в безготівковій чи готівковій формі, необхідно придбавати торговий патент.
Повна:
     Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ), платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять діяльність з надання платних побутових послуг, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
     Згідно із пп. 14.1.151 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ платні послуги для цілей розділу XII ПКУ – це діяльність, пов’язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки. Перелік платних послуг, для надання яких необхідно придбавати торговий патент, визначається Кабінетом Міністрів України.
     Враховуючи вищевикладене, незалежно від того яким чином ведуться розрахунки за надані побутові платні послуги в безготівковій чи готівковій формі, необхідно придбавати торговий патент. ПитанняЧи необхідно придбавати торговий патент при наданні побутових послуг, що підлягають патентуванню, у разі проведення розрахунків у безготівковій формі? ВідповідьКоротка:
     Незалежно від того яким чином ведуться розрахунки за надані побутові платні послуги в безготівковій чи готівковій формі, необхідно придбавати торговий патент.
Повна:
     Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ), платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять діяльність з надання платних побутових послуг, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
     Згідно із пп. 14.1.151 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ платні послуги для цілей розділу XII ПКУ – це діяльність, пов’язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки. Перелік платних послуг, для надання яких необхідно придбавати торговий патент, визначається Кабінетом Міністрів України.
     Враховуючи вищевикладене, незалежно від того яким чином ведуться розрахунки за надані побутові платні послуги в безготівковій чи готівковій формі, необхідно придбавати торговий патент. ПитанняЧи необхідно придбавати торговий патент при наданні побутових послуг, що підлягають патентуванню, у разі проведення розрахунків у безготівковій формі? ВідповідьКоротка:
     Незалежно від того яким чином ведуться розрахунки за надані побутові платні послуги в безготівковій чи готівковій формі, необхідно придбавати торговий патент.
Повна:
     Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ), платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять діяльність з надання платних побутових послуг, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
     Згідно із пп. 14.1.151 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ платні послуги для цілей розділу XII ПКУ – це діяльність, пов’язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки. Перелік платних послуг, для надання яких необхідно придбавати торговий патент, визначається Кабінетом Міністрів України.
     Враховуючи вищевикладене, незалежно від того яким чином ведуться розрахунки за надані побутові платні послуги в безготівковій чи готівковій формі, необхідно придбавати торговий патент. ПитанняЧи необхідно придбавати торговий патент СГ(ЮО або ФОП на загальній системі оподаткування) у разі продажу ОЗ за готівку? ВідповідьКоротка та повна відповіді ідентичні:
     Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ) платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні та фізичні особи підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять торгівельну діяльність у пунктах продажу товарів.
     Згідно із пп. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ торговельна діяльність для цілей розділу ХІІ ПКУ – це роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
     Відповідно до пп. 14.1.211 п. 14.1 ст. 14 ПКУ пункт продажу товарів для цілей розділу XII ПКУ - це:
     магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
     кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;
автомагазин, розвозка, інший вид пересувної      торговельної мережі;
     лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб’єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;
     стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;
     фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;
     оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
     У разі, якщо продаж товарів (основних фондів) суб’єктом господарювання (юридичною особою або фізичною особою – підприємцем) здійснюється з окремого приміщення (офісу) шляхом готівкових розрахунків (у т. ч. з оформленням прибуткового касового ордера), то згідно зі ст. 267 ПКУ такий суб’єкт господарювання придбаває торговий патент на загальних підставах.

 

Чи необхідно придбавати торговий патент при провадженні торговельної діяльності (громадське харчування) у разі проведення розрахунків у безготівковій формі?

 

    Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності встановлено статтею 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

     Згідно з п.п. 267.1.1 ст.267 ПКУ платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять, зокрема, торговельну  діяльність у пунктах продажу товарів.

     При цьому, п.п.14.1.246  ст.14 ПКУ зазначено, що торговельна діяльність для цілей розділу XII цього Кодексу - це роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням  платіжних карток.

     Таким чином, при провадженні торгівельної діяльності (громадське харчування) у разі здійснення розрахунків тільки у безготівковій формі через установу банку суб’єкти господарювання торгові патенти не придбавають.

 

Приватний підприємець змінив вид діяльності:, який порядок внесення змін до торгового патенту?

 

      Відповідно до пункту 2 «Порядку заповнення торгового патенту», затвердженого наказом Міндоходів України від 30.12.13 № 867, заповнення реквізитів торгового патенту на провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних побутових послуг, торгівлі валютними цінностями, діяльності у сфері розваг проводиться на підставі оформленої відповідно до пп. 267.4.1  статті 267 Податкового кодексу України заявки на придбання торгового патенту.

      Пунктом 6 Порядку №867 визначено, що на підставі письмової заяви суб’єкта господарювання  до торгового патенту вносяться відповідні записи, завірені підписом керівника органу доходів і зборів, а у разі його відсутності - заступником керівника органу доходів  і зборів та печаткою органу доходів і зборів.

     Таким чином, внесення змін до торгового патенту у разі зміни відомостей щодо виду діяльності  здійснюється на підставі письмової заяви суб’єкта господарювання.

 

Яким чином анулюється торговий патент, якщо приватний підприємець не сплатив збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки?

 

    Підпунктом 267.7.4 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі невнесення суб’єктом господарювання збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлений цією статтею строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення.

      Анульований торговий патент платник податків зобов’язаний повернути контролюючому  органу.

     У разі виявлення фактів порушення платником податків законодавства, зокрема, щодо наявності патентів та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, проводиться фактична перевірка (п.п. 80.2.1 ст. 80 ПКУ).
     Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення  відсутні, складається довідка.

     Тобто, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок несплати суб’єктом господарювання збору у встановлений строк, анулювання торгового патенту проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акту перевірки, з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення.
     Якщо суб’єкт господарювання, у якого анульовано торговий патент, продовжує здійснювати діяльність, передбачену статтею 267 ПКУ, вважається, що така діяльність здійснюється без отримання відповідних торгових патентів.

 

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

 

Календарь
Пн Вт Ср Чт Пн Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30