|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Путевки от предприятия облагаются НДС
25.07.2014 06:22
| просмотров: 7266
Путевки от предприятия облагаются НДС
Миндоходов в письме от 26.05.2014 г. № 9358/6/99-99-19-03-02-15 напоминает порядок обложения НДС путевок на санаторно-курортное лечение работникам предприятий и членам их семей. Путевки за счет соцстраха не облагаются НДС и в налоговом учете предприятия не отражаются ни в момент получения путевок, ни в момент выдачи их работникам. А вот путевки за счет предприятия под обложение НДС подпадают. Так, в момент приобретения путевки у предприятия возникает право на налоговый кредит по НДС, а при ее поставке работнику начисляется налоговое обязательство, исходя из договорной стоимости путевки (п. 188.1, п. 198.3 НКУ). Однако из любого правила есть исключение. Освобождаются от налогообложения НДС в соответствии с пп. 197.1.6 НКУ путевки на санаторно-курортное лечение, оздоровление и отдых на территории Украины для детей до 18 лет, инвалидов, детей-инвалидов.
Порядок отражения в декларации возвратной финпомощи от неплательщика налога на прибыль
Миндоходов в разъяснении от 09.07.2014 г. разъясняет, что для плательщиков налога на прибыль, для которых базовым налоговым (отчетным) периодом является календарный год, сумма полученной от неплательщиков налога на прибыль возвратной финпомощи, которая остается невозвращенной на конец отчетного года, включается в состав доходов. Если в будущих отчетных налоговых периодах налогоплательщик возвращает такую финансовую помощь, он увеличивает сумму расходов на сумму возвращенной финпомощи по результатам того отчетного налогового периода, в котором состоялся такой возврат. Например, если налогоплательщик, для которого базовым (отчетным) периодом является календарный год, получил 10.03.2013 г. сумму возвратной финансовой помощи от неплательщика налога на прибыль и вернул ее 16.01.2014 г., то он должен включить в состав доходов в декларации за 2013 год сумму возвратной финансовой помощи, оставшейся невозвращенной по состоянию на 01.01.2014 г. При этом в декларации за I квартал или за 2014 год в целом – в зависимости от того, какой базовый (отчетный) период будет использовать плательщик в 2014 году – сумма возвращенной финпомощи будет включаться в состав расходов. Этот, а также другие вопросы по налоговому учету возвратной финансовой помощи рассмотрены в Обобщающей налоговой консультации, утвержденной приказом от 01.07.2014 г. № 367.
Расхождения подписей в налоговой накладной и в ЕРНН лишают покупателя права на налоговый кредит
Миндоходов в письме от 15.05.2014 г. № 8629/6/99-99-03-02-15 напоминает, что с учетом установленных правил регистрации налоговых накладных, электронная цифровая подпись, которая налагается на налоговую накладную при ее регистрации в Едином реестре налоговых накладных, и подпись, которой скрепляется эта налоговая накладная при ее выдаче покупателю, не могут принадлежать разным лицам. Наличие такого расхождения является одним из нарушений требований ст. 201 НКУ касательно оформления налоговой накладной. Выявление расхождений данных налоговой накладной и Единого реестра налоговых накладных, согласно п. 201.10 НКУ, является основанием для проведения налоговиками документальной внеплановой выездной проверки продавца и в соответствующих случаях покупателя товаров/услуг. Нарушение требований к заполнению налоговой накладной, установленных ст. 201 НКУ, лишает покупателя права на налоговый кредит (п. 198.6 НКУ).
Отчет о контролируемых операциях впервые – за 2013 год
Миндоходов в разъяснении от 08.07.2014 г. разъясняет, что первым отчетным периодом для представления отчета о контролируемых операциях является 2013 год. Отчитаться плательщики должны до 1 октября 2014 года. В отчете отражаются контролируемые операции, которые были осуществлены с 1 сентября по 31 декабря 2013 года. Но объем контролируемых операций рассчитывается исходя из стоимостных показателей всех операций отдельно с каждым контрагентом в целом за календарный год.
Сроки расчетов по экспортно-импортным операциям в сфере ВЭДВалютная выручка от экспортных операций подлежит зачислению на валютные счета резидентов в уполномоченных банках не позднее 180 календарных дней с даты таможенного оформления экспортируемой продукции. В случае экспорта работ (услуг), прав интеллектуальной собственности - с момента подписания акта или другого документа, удостоверяющего выполнение работ, предоставление услуг, экспорт прав интеллектуальной собственности. Превышение указанного срока требует заключения Минэкономразвития. Заключения также требуют импортные операции резидентов, которые осуществляются на условиях отсрочки поставки, если такая отсрочка превышает 180 календарных дней с момента осуществления авансового платежа или выставления векселя в пользу поставщика импортируемой продукции (работ, услуг). Данные нормы предусмотрены ст. 1 Закона «О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте» от 23.09.94 г. № 185/94-ВР. Вместе с тем, Нацбанк имеет право вводить иные сроки расчетов, нежели определенные упомянутым Законом. Так, постановлением Правления Национального банка Украины установлено, что расчеты по операциям экспорта и импорта товаров, предусмотренные Законом № 185, осуществляются в срок, не превышающий 90 календарных дней. Указанные изменения предусмотрены Законом от 06.11.2012 г. № 5480-VI и постановлением Правления Нацбанка от 12.05.2014 г. № 270, которое вступило в силу 20.05.2014 г. и действует до 20.08.2014 г.
Физлиц регистрируют независимо от места их проживанияМиндоходов в своем письме от 16.06.2014 г. № 13876/7/99-99-18-02-02-17 разъяснило, что для получения идентификационного номера или уведомлений физлицами, которые по своим религиозным убеждениям отказываются от принятия идентификационного номера, а также для получения документов из Госреестра, внесения данных в паспорт граждан Украины об идентификационном номере или о его отсутствии и пр. можно обратиться в любое территориальное отделение Миндоходов - независимо от регистрации места жительства (пребывания) физлица или отсутствия такой регистрации.
Єдиний внесок нараховується на витрати, понесені на оренду житла працівникуЄдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховується на витрати, понесені підприємством у зв’язку з оплатою орендованого житла найманим працівникам. Ці виплати (оплата квартири та найманого житла, гуртожитку, товарів, продуктових замовлень, абонементів до групи здоров’я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством) належать до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат та мають індивідуальний характер. Нагадаємо, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Ця норма передбачена ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачене Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.
Єдиний внесок!
Для створення сприятливих умов для подання звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в електронному вигляді, Міністерством доходів і зборів України розміщено інформацію про безкоштовні програмні забезпечення (on-line сервіси), які можливо використовувати при формуванні та підписанні звітності безкоштовними ключами, виданими АЦСК ІДД Міністерства доходів і зборів:
Довідка про доходи для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність
Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть отримати довідку про доходи. Для цього зазначені особи повинні подати відповідний запит до органу доходів і зборів за місцем своєї податкової адреси. Така довідка видається не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Довідка формується на підставі поданої податкової декларації такої фізичної особи. Оскільки звітним періодом для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, є рік, то довідку про доходи таких суб’єктів господарювання орган доходів і зборів надає за період, що дорівнює звітному року. Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюється положеннями ст. 178 Податкового кодексу України. Обсяг для повторної реєстрації платника ПДВ
Платник податку, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу, з метою повторної обов’язкової реєстрації платником ПДВ для визначення обсягу оподатковуваних операцій, визначених в п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України (300000 гривень), повинен враховувати обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які здійснені ним протягом останніх 12 календарних місяців, до яких, в тому числі, включаються і місяці попередніх реєстрацій. Якщо платник податку, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу, провадить оподатковувані операції, обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців сукупно не перевищує 300000 гривень (без урахування ПДВ) або обсяги оподатковуваних операцій відсутні, вважає за доцільне добровільно повторно зареєструватися платником ПДВ, то реєстрація такого платника здійснюється за його заявою. При цьому добровільна реєстрація платником ПДВ не потребує визначення періоду для вирахування обсягу операцій з постачання товарів/послуг. Коли свідоцтво платника єдиного податку повертати Міндоходів
З 1 січня 2014 року набрав чинності Закон України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень», яким передбачено новий порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку. Зокрема, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у разі подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву. Свідоцтво платника єдиного податку підлягає поверненню у разі: - подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів; - анулювання органом доходів і зборів реєстрації платника єдиного податку; - отримання витягу з реєстру платників єдиного податку.
Терміни та процедура повернення громадянам грошової застави, у разі вивезення товарів за межі митної території України в установлені строки
Пропуск через митний кордон України товарів (крім транспортних засобів особистого користування), сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують критерії, встановлені ч. 1 ст. 374 Митного кодексу України, що ввозяться громадянами на митну територію України тимчасово або з метою транзиту, здійснюється в порядку, передбаченому для підприємств, під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення (транзит). У разі вивезення товарів за межі митної території України в установлені строки грошова застава повертається громадянам. Відповідно до п. 8 ст. 379 Митного кодексу України у разі порушення встановлених строків зворотного вивезення за межі митної території України або транзиту товарів, за винятком випадків, якщо таке порушення сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному ст. 313 Митного кодексу України. Разом з тим, у разі втрати чи повного зіпсування товарів, ввезених на митну територію України тимчасово або з метою транзиту, внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили та відповідного документального підтвердження такої втрати чи повного зіпсування митний режим тимчасового ввезення (транзиту) щодо таких товарів припиняється, а внесена грошова застава повертається власнику зазначених товарів, його спадкоємцю або уповноваженій ними особі. При виконанні зобов’язання, забезпеченого грошовою заставою, сплачені кошти підлягають поверненню особі, яка внесла цю заставу, або уповноваженій нею особі не пізніше трьох банківських днів. Даний порядок встановлений п. 4 ст. 313 Митного кодексу України. Згідно із ч. 5 ст. 313 Митного кодексу України, повернення грошової застави може здійснюватися у будь-якому органі доходів і зборів. При не виконанні зобов’язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави. Такий порядок регулюється п. 8 ст. 313 Митного кодексу України. При цьому відповідно до п. 7 ст. 313 Митного кодексу України кошти, внесені як грошова застава, що перебувають на рахунку органу доходів і зборів без розпорядження про їх використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, у 30-денний строк підлягають поверненню особі, яка вносила ці кошти, або уповноваженій нею особі, а у разі неможливості такого повернення підлягають перерахуванню до державного бюджету. Коригування без розрахунку
У Податковому кодексі України зазначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг. Згідно із Порядком заповнення податкової накладної, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань постачальник товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Відповідно до встановленої форми розрахунку покупець при його отриманні має засвідчити факт такого отримання, а саме зазначити на примірнику розрахунку продавця дату отримання розрахунку та засвідчити підписом. Враховуючи те, що податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, що придбаваються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, то у випадку повернення покупцем-платником ПДВ товарів/послуг постачальнику, або при поверненні постачальником покупцю суми попередньої оплати товарів/послуг, такий покупець-платник ПДВ має здійснити коригування сум сформованого за такими товарами/послугами податкового кредиту. Таке коригування здійснюють за результатами податкового періоду, протягом якого відбулось повернення ним товарів або повернення йому від постачальника сум попередньої оплати товарів/послуг, оскільки придбання товарів/послуг фактично не відбулось. Коригування проведемо незалежно від факту отримання розрахунку. Нагадаємо, що Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10. Відомості, що підлягають внесенню до митної декларації
Відповідно до ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до ст. 3 прим. Митного кодексу України; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені ч. 3 ст. 335 Митного кодексу України; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта). Органам доходів і зборів забороняється вимагати внесення до митної декларації інших відомостей, ніж зазначені у ст. 257 Митного кодексу України. Кількісні та вартісні показники податкової накладної
Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 (далі – Порядок), усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками. Водночас пунктом 14 Порядку передбачено, що графа 7 податкової накладної заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством. Таким чином вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством). При цьому Порядком не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, а також правила округлення як вартісних, так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку. Отже, для скорочення розрахованих як вартісних показників до другого знаку після коми, так і кількісних показників, до необхідної кількості знаків після коми, застосовується правило математичного округлення, яке полягає у збільшенні відповідного знаку на «1» (одиницю), якщо наступний за ним знак, який скорочується, дорівнює або перевищує «5» (п’ять). При цьому, необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графах 8-12 податкової накладної. Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю). Про пільги звітуємо до кінця року
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 (далі – Порядок №1233). Зазначений Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг. Так, суб’єкт господарювання веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі - звіт), який подається за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. Якщо суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається. Форма Звіту про суми податкових пільг визначена додатком до Порядку №1233. Враховуючи те, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців наростаючим підсумком з початку року, то платник податків за місцем своєї реєстрації повинен подавати такий звіт до кінця звітного року. Якщо з початку звітного року платник податків не користувався пільгами, то звіт про суми податкових пільг ним не подається. Возмещение НДС государственными облигациями: Госказначейство обновило свой СправочникВ связи с решением Правительства погашать бюджетное возмещение по НДС путем оформления облигаций внутреннего госзайма, внесена новая строка в Справочник соответствия символов отчетности коду классификации доходов бюджета. Соответствующее изменение внесено приказом Госказначейства от 08.07.2014 г. № 182. Земельные участки, на которых расположены рекламные средства, являются объектом обложения платой за землю
Согласно п. 289.1 Налогового кодекса Украины для определения размера земельного налога и арендной платы за землю используется нормативно-денежная оценка этих земельных участков. Соответственно, земельные участки, на которых расположены рекламные средства (биг-борды, бек-лайты и т. п.), размещение которых согласовано с органом местного самоуправления, но правоустанавливающие документы на такие участки отсутствуют, являются объектом обложения платой за землю согласно нормам раздела XIII Налогового кодекса с учетом данных Государственного земельного кадастра. Для правильного определения денежных обязательств таким плательщикам необходимо обратиться в соответствующий территориальный орган Госземагентства для получения извлечения из технической документации по нормативной денежной оценке земельных участков, на которых расположены упомянутые рекламные средства. Прекратить предпринимательскую деятельность стало проще и быстрейМиндоходов в письме от № 16051/7/99-99-18-02-01-17 напомнило, что с 08.07.2014 г. вступил в силу Закон № 1258-VII, которым упрощена процедура государственной регистрации прекращения предпринимательской деятельности ФЛП по заявительному принципу. В частности, государственная регистрация прекращения предпринимательской деятельности ФЛП проводится государственным регистратором не позднее следующего рабочего дня с даты получения от предпринимателя регистрационной карточки на проведение государственной регистрации прекращения предпринимательской деятельности или судебного решения о прекращении предпринимательской деятельности физическим лицом - предпринимателем без справок органа доходов и сборов об отсутствии задолженности по уплате налогов, сборов и об отсутствии задолженности по уплате единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование.
Прогрессивная шкала налогообложения доходов физлицМиндоходов в своем разъяснении от 10.07.2014 г. напомнило, что с 1 июля 2014 года вступили в силу изменения, внесенные в НКУ в части обложения НДФЛ пассивных доходов. В то же время, изменения в налогообложении дивидендов вступают в силу с 1 января 2015 года. Согласно изменениям доходы в виде дивидендов, выигрышей, призов, процентов подлежат налогообложению. Это не касается процентов в сумме, не превышающей в год 17 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц, установленного законом на 1 января отчетного налогового года, процентов, дивидендов, а также выигрышей и призов в государственную денежную лотерею в размерах, не превышающих 50 МЗП, размер которой установлен законом. Налогообложение процентов, дивидендов, роялти и инвестиционного дохода осуществляется налоговым агентом во время каждого начисления (выплаты) по ставке 15 % (17 %). При пересчете общего годового налогооблагаемого дохода для налогообложения доходов в виде процентов, дивидендов, роялти и инвестиционного дохода применяются следующие ставки: - если база налогообложения отчетного налогового года не превышает 204 прожиточных минимума - 15 процентов; - если база налогообложения отчетного налогового года превышает 204 прожиточных минимума, но не превышает 396 прожиточных минимумов, к сумме такого превышения - 20 процентов; - если база налогообложения отчетного налогового года превышает 396 прожиточных минимумов, к сумме такого превышения - 25 процентов. Налоговым агентом плательщика налога при начислении (выплате) в его пользу доходов в виде процентов является лицо, осуществляющее такое начисление (выплату). НДФЛ уплачивается (перечисляется) налоговым агентом в бюджет в сроки, определенные НКУ для месячного налогового периода, т. е. до 30-го числа отчетного месяца. Налоговый агент, который начисляет доходы в виде процентов, отражает в ф. № 1ДФ и общую сумму удержанного (перечисленного) налога. В то же время, банковское учреждение не осуществляет удержание и перечисление налога с суммы дохода в форме процентов, а налог уплачивается физическим лицом самостоятельно по результатам представления годовой налоговой декларации. Указанные изменения предусмотрены Законами Украины от 27.03.2014 г. № 1166-VII «О предотвращении финансовой катастрофы и создании предпосылок для экономического роста в Украине» и от 10.04.2014 г. № 1200-VII «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины относительно устранения отдельных несоответствий норм законодательства». У разі втрати повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску можна отримати дублікат
У випадку втрати або зіпсуття (зношення) повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Повідомлення) такий платник має право на отримання дублікату документа. Для цього необхідно подати відповідну заяву. Заява подається до органу доходів і зборів за місцезнаходженням чи місцем проживання платника та складається у довільній формі. Водночас, взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб – підприємців як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – Єдиний державний реєстр). У разі втрати або зіпсуття (зношення) виписки з Єдиного державного реєстру платники можуть звернутися із заявою до державного реєстратора та повторно отримати документ. При цьому на Повідомленні та виписці з Єдиного державного реєстру, які видаються замість втрачених (зіпсованих, пошкоджених тощо), слово «Дублікат» не зазначається. Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 458.
Податок на прибуток підприємств
Чи необхідно розраховувати курсові різниці, якщо підприємство повністю перерахувало нерезиденту вартість імпортованого основного засобу до його фактичного отримання і оприбуткування?
Відповідно до підпункту 153.1.3 статті 153 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Згідно пункту 6 П(С)БУ 21 "Вплив змін валютних курсів" затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193 (зі змінами та доповненнями), у разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів. Як визначено пунктами 7 та 8 П(С) БО 21, курсові різниці визначають лише за монетарними статтями балансу в інвалюті. Відповідно, немонетарні статті не перераховують, тобто за ними курсові різниці не виникають Отже, якщо підприємство здійснює авансові платежі в рахунок поставки імпортованого основного засобу, то заборгованість, що утворилась визначається як немонетарна стаття балансу, що не передбачає визначення курсових різниць ні на дату балансу, ні на дату здійснення господарської операції.
Підприємство за договором безоплатної позички отримало основний засіб. Чи відображаються у податковому обліку фактично проведені ремонти такого об’єкта, якщо договором передбачено їх проведення?
Відповідно до статті 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавць) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачі) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. Як визначено пунктами 146.1, 146.12 статті 146 ПКУ, вартість будь-яких ремонтів/поліпшень орендованих основних засобів (за умовами якщо згідно договору оперативної оренди орендатору дозволяється (визначається як обов’язок) здійснювати ремонт об’єкта оренди), що не перевищує встановлений ліміт, відносяться до складу витрат. Вартість ремонтів орендованих основних засобів, що перевищує встановлений ліміт в податковому обліку амортизується як окремий об’єкт амортизації. Отже, відображення у податковому обліку всіх видів поліпшень основних фондів здійснюється тільки за договорами оперативної оренди (лізингу) та за умови якщо такий договір передбачає здійснення орендарем ремонтних робіт. Таким чином вартість ремонтів за договорами позички окремого індивідуально визначеного майна у податковому обліку не відображається.
Яким чином оподатковується операція повернення засновнику його внеску основними засобами у разі його виходу із числа засновників?
Згідно з підпунктамим 146.17.1 та 146.17.2 статті 146 ПКУ для цілей цього розділу: до продажу або іншого відчуження основних засобів та нематеріальних активів прирівнюються операції із внесення таких основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи; до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів у разі внесення основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду (капіталу) платника податку. У разі продажу основного засобу сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об’єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку (п.146.13 статті 146 ПКУ). Відповідно до пункту146.8 статті 146 ПКУ первісною вартістю основних засобів, що включені до статутного капіталу підприємства, визнається їх вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не вище звичайної ціни. Отже, операція з повернення засновнику внеску у вигляді основних фондів, у разі його виходу з числа засновників, є операцією зворотного продажу таких основних фондів і відображається відповідно до пункту 146.13 статті 146 ПКУ.
Підприємство придбало основний засіб, але у зв’язку з відсутністю коштів не здійснило його оплату. З якого періоду починає здійснюватись амортизація?
Відповідно до пункту 146.1 статті 146 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту та поліпшення об’єктів основних засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду) або отриманих в концесію чи створених (збудованих) концесіонером відповідно до Закону України ”Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності”, як окремий об’єкт амортизації. Амортизація об’єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об’єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації (пункт 146.2 статті 146 ПКУ). Отже, амортизація об’єкта основних засобів, у тому числі неоплаченого, нараховується починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об’єкта основних засобів в експлуатацію
Підприємство має безнадійну заборгованість за якою у бухгалтерському обліку створено резерв сумнівних боргів. Чи включається до складу витрат така безнадійна заборгованість?
Відповідно до абз. «г» пп.138.10.6 ст.138 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у складі інших витрат звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов’язаних безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, враховуються, зокрема витрати на створення резерву сумнівної заборгованості визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ, яким надано визначення безнадійної заборгованості. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфіну України від 08.10.99 №237, заборгованість, стосовно якої існує невпевненість щодо її погашення боржником, визнається підприємством сумнівним боргом. Порядок розрахунку і створення резерву сумнівних боргів викладено в п. 8 і 9 П(С)БО 10, приклад визначення величини резерву сумнівних боргів наведено в додатку до цього Положення. Отже, платник податку на прибуток має право враховувати у складі витрат витрати на створення резерву сумнівної заборгованості, який розрахований у порядку, визначеному у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням визначення безнадійної заборгованості, наведеного у пп.14.1.11 ст.14 ПКУ.
Чи можливо здійснити взаємозалік неповерненої суми поворотної фінансової допомоги та дебітоської заборгованості, яка виникла внаслідок відвантаження позикодавцю товарів?
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. При цьому, якщо сума поворотної фінансової допомоги була отримана у особи, яка не є платником цього податку (у тому числі нерезидентів), або особи, яка згідно із Податковим кодексом України має пільги з цього податку, та відображалась у складі доходу платника податку – позичальника, то на дату проведення заліку такий платник податку може віднести суму поворотної фінансової допомоги до складу витрат згідно з абз. 2 пп.135.5.5 ст.135 Податкового кодексу України.
Підприємство придбало нематеріальний актив. З якого періоду необхідно нараховувати амортизацію на такий нематеріальний актив?
Відповідно до підпункту 145.1.1 статті 145 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5 статті 145 ПКУ. Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним з об’єктів, що входить до складу окремої групи. Згідно з пунктом 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом МФУ від 18.10.1999 №242, нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот. Суму нарахованої амортизації підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і накопиченої амортизації нематеріальних активів. Пунктом 146.3 статті 146 ПКУ визначено, що амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об’єктом визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації. Отже, нарахування амортизації об’єкта нематеріальних активів починається з місяця, наступного за місяцем введення його в господарський оборот, тобто за місяцем, в якому визнано цей об’єкт активом (зараховано на баланс).
Підприємство зменшує розмір статутного фонду, внаслідок приведення чистих активів до розміру зареєстрованого розміру статутного капіталу, чи виникає дохід в такому випадку?
Відповідно до статті 39 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09. 1991 №1576 (зі змінами і доповненнями), зменшення статутного (складеного) капіталу здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій. Отже, оскільки при зменшенні зареєстрованого статутного капіталу дохід не виникає, здійснення такої операції не призводить до збільшення доходу за правилами податкового обліку.
Фізичним особам-приватним підприємцям
Які суб’єкти господарювання є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності?
Згідно з п.п.267.1.1 ст.267 розділу ХІІ Податкового кодексу України платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;
Чи необхідно придбавати торговий патент при наданні побутових послуг, що підлягають патентуванню, у разі проведення розрахунків у безготівковій формі?
Відповідно до пп. 267.1.1 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять діяльність з надання платних побутових послуг, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України. Згідно із пп. 14.1.151 ст. 14 розділу І ПКУ платні послуги для цілей розділу XII ПКУ – це діяльність, пов’язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки. Перелік платних послуг, для надання яких необхідно придбавати торговий патент, визначається Кабінетом Міністрів України. Враховуючи вищевикладене, незалежно від того яким чином ведуться розрахунки за надані побутові платні послуги в безготівковій чи готівковій формі, необхідно придбавати торговий патент. Закрити переглядКометарі та Пропозиції ПитанняЯкі СГ є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності ? ВідповідьКоротка та повна відповіді ідентичні:
Чи необхідно придбавати торговий патент при провадженні торговельної діяльності (громадське харчування) у разі проведення розрахунків у безготівковій формі?
Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності встановлено статтею 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п.п. 267.1.1 ст.267 ПКУ платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять, зокрема, торговельну діяльність у пунктах продажу товарів. При цьому, п.п.14.1.246 ст.14 ПКУ зазначено, що торговельна діяльність для цілей розділу XII цього Кодексу - це роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток. Таким чином, при провадженні торгівельної діяльності (громадське харчування) у разі здійснення розрахунків тільки у безготівковій формі через установу банку суб’єкти господарювання торгові патенти не придбавають.
Приватний підприємець змінив вид діяльності, який порядок внесення змін до торгового патенту?
Відповідно до пункту 2 «Порядку заповнення торгового патенту», затвердженого наказом Міндоходів України від 30.12.13 № 867, заповнення реквізитів торгового патенту на провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних побутових послуг, торгівлі валютними цінностями, діяльності у сфері розваг проводиться на підставі оформленої відповідно до пп. 267.4.1 статті 267 Податкового кодексу України заявки на придбання торгового патенту. Пунктом 6 Порядку №867 визначено, що на підставі письмової заяви суб’єкта господарювання до торгового патенту вносяться відповідні записи, завірені підписом керівника органу доходів і зборів, а у разі його відсутності - заступником керівника органу доходів і зборів та печаткою органу доходів і зборів. Таким чином, внесення змін до торгового патенту у разі зміни відомостей щодо виду діяльності здійснюється на підставі письмової заяви суб’єкта господарювання.
Яким чином анулюється торговий патент, якщо приватний підприємець не сплатив збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки?
Підпунктом 267.7.4 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі невнесення суб’єктом господарювання збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлений цією статтею строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення. Анульований торговий патент платник податків зобов’язаний повернути контролюючому органу. У разі виявлення фактів порушення платником податків законодавства, зокрема, щодо наявності патентів та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, проводиться фактична перевірка (п.п. 80.2.1 ст. 80 ПКУ). Тобто, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок несплати суб’єктом господарювання збору у встановлений строк, анулювання торгового патенту проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акту перевірки, з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення.
ГУ Міндоходів у Запорізькій області |
Календарь
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
