Деклараційна кампанія.

В які терміни платнику податку на прибуток необхідно подати до органів доходів і зборів річну фінансову звітність?

Відповідно до пункту  46.2 статті  46 Податкового кодексу України, платник податку на прибуток разом з річною податковою декларацією має подавати річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Отже, платники податку на прибуток, для яких базовим звітним періодом  є:

- календарний квартал, подають фінансову звітність протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного  кварталу (півріччя). За 2013 рік -  не пізніше 10 лютого 2014 року;

- календарний рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного  року. За  2013 рік - не пізніше 3 березня 2014 року.

При цьому, платники податку на прибуток – малі підприємства та юридичні особи, що ідповідають критеріям, визначеним п. 154.6 ст. 154 ПКУ (до 1 січня 2016 року застосовують ставку податку на прибуток 0 відсотків), подають разом з річною податковою декларацією скорочену фінансову звітність :- Баланс (ф.№1-м); - Звіт про фінансові результати (ф.№2-м).

Всі інші платники до податкової декларації за рік подають: - Баланс (Звіт про фінансовий стан) (ф.№1); - Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (ф.№2); - Звіт про рух грошових коштів (ф.№3); - Звіт про власний капітал (ф.№4).

 

Яким чином врахувати щомісячні аванси у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток за 2013 рік?

Платники податку на прибуток, які сплачували протягом 2013 року авансові внески відповідно до п.57.1 статті 57 Податкового кодексу України, мають право при визначенні податкового зобов’язання  з цього податку за підсумками 2013 року зменшити нараховану суму податку в тому числі і на суму нарахованих щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, задекларованих у рядку 13.7 таблиці 1 додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

При заповненні рядку 13.7 таблиці 1 додатку ЗП необхідно враховувати авансові внески, нараховані протягом 2013 року, а саме – з січня по грудень 2013 року.

 

Якщо підприємство подавало декларацію з податку на прибуток щоквартально (у І кварталі отримано збиток) то за якою формою необхідно надати декларацію з податку на прибуток за 2013 рік?

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.13 №872 затверджена форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (оприлюднена в Офіційному віснику України від 24.01.2014 №6).

До запровадження прийняття декларацій з податку на прибуток підприємств в електронному вигляді за новими формами (затвердженими Міндоходів), платники цього податку мають можливість подати декларації за 2013 рік з граничним терміном подання – 10 лютого 2014 року (за базовий період календарний квартал) за старими формами (затвердженими Мінфіном від 28.09.2011 № 1213).

Про дату з якої буде прийматися «електронна декларація» з податку на прибуток за новими формами буде повідомлено додатково.

Розрахунок щомісячного авансового внеску з податку на прибуток, який має сплачуватись починаючи з березня 2014 року по лютий 2015 року включно, здійснюватиметься за старими формами декларацій в автоматичному режимі (після доопрацювання програмного забезпечення) та заноситись до картки особового  рахунку  платника таким чином: рядок 11 + рядок 12 - рядок 13.1 – рядок  13.2 -13.6 Додатка ЗП до рядка 13)/12;

Вищезазначене викладене у листі Міністерства доходів і зборів України від 29.01.2014 р. №2191/7/99-99-19-03-01-17 "Про подання податкової звітності з податку на прибуток за 2013 рік". 

 

Яким чином в 2014 році здійснюється оподаткування податком на прибуток житлово-комунальних підприємств?

З 1 січня 2014 року втратив свою тимчасову дію п. 13 підрозд. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України.

Нагадаємо, що згідно з цим пунктом збільшення доходів житлово-комунальних підприємств від надання житлово-комунальних послуг здійснювалося за датою надходження коштів від споживачів. Відповідно, витрати на придбання товарів, робіт, послуг у собівартості реалізованих житлово-комунальних послуг визначалися в міру їх оплати.

Починаючи з 2014 року дохід та, відповідно, витрати від надання послуг і виконання робіт житлово-комунальними підприємствами визначаються у загальному порядку, за датою складання акта чи іншого документа, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

 

Затверджено нову форму декларації з податку на нерухоме майно

Наказом Міністерства доходів і зборів від 05.12.2013 р. №766 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно. У новій формі серед відомостей про наявні об'єкти житлової нерухомості, що додається до декларації, додана графа для відображення, коду території, на якій розташований об'єкт житлової нерухомості, по КОАТУУ.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Затверджено розрахунок збору з транспортних засобів

Міністерством доходів України наказом від 05.12.2013 р. №767 затверджено форму Розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів.

Наказом Міндоходів від 05.12.2013 р. №768 затверджено форми повідомлень про зареєстровані та зняті з реєстрації транспортні засоби, які органи ДАІ повинні подавати органам Міндоходів відповідно до пункту 239.5 ПКУ.

Нагадаємо, що юридичні особи в десятиденний термін після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають до відповідного контролюючого органу за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби. До розрахунку обов'язково додаються копії реєстраційних документів, завірених відповідним уповноваженим державним органом, що проводив реєстрацію.

Зазначені форми розрахунку та повідомлень набудуть чинності з дня їх офіційного опублікування.

 

Затверджено книгу обліку доходів і витрат для визначення податкової знижки

Міністерством доходів і зборів України затверджено форми:

- Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного      доходу та Порядок  її ведення, яка використовується платниками податку на доходи фізичних осіб, які зобов’язані подавати декларацію або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосування права  на податкову знижку (наказ від 11.12.2013 р. №794 );

- довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку) та Порядок її заповнення, яка видається фізичній особі - резиденту, що виїжджає за кордон на постійне місце проживання (наказ від 11.12.2013 р. №795).

 

За якою формою необхідно подавати звітність з податку на додану вартість?

Наказом Міністерства доходів і зборів України №678 від 13.11.2013 року (опублікований в Офіційному віснику України від 30.12.13 №99) затверджені нові форми податкової звітності з податку на додану вартість.      

Отже з 1 лютого 2014 року звітність з податку на додану вартість подається до органів Міндоходів за новою формою, затвердженою наказом Міндоходів  №678.

Нові форми звітності подаватимуть платники ПДВ, які звітують щомісяця, - за підсумками січня 2014 року – не пізніше 20 лютого 2014 року; які звітують щокварталу, - за І квартал 2014 року – не пізніше 12 травня 2014 року.

Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок слід подавати за новою формою, затвердженою вищезазначеним наказом Міндоходів.

Крім того, з 1 січня 2014 року Реєстр виданих та отриманих податкових накладних слід вести за формою, затвердженою наказом Міндоходів №708 від 25.11.2013 (опублікований в Офіційному віснику України від 31.12.13 №100).

 

При виїзді за кордон на постійне місце проживання подайте декларацію.

Громадяни України, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до органу доходів і зборів декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). Така декларація подається не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації перевіряє визначене податкове зобов'язання та сплату належної суми податку. У разі відсутності податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб видається відповідна довідка, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

Обов’язок щодо подання податкової декларації платниками податку-резидентами, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, визначено п. 179.3 ст.179 розд.ІV Податкового кодексу України.

Форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку) та Порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №795, зареєстрованим у Міністерстві  юстиції України  9 січня 2014 р. за №8/24785.

 

Який термін повернення коштів, виданих на відрядження ?

Як визначено підпунктом 170.9.2 статті 170 Податкового кодексу України фізичній особі, яка отримала кошти на відрядження необхідно до закінчення п’ятого банківського дня після завершення відрядження подати в бухгалтерію звіт про використання виданих коштів. Це стосується і ситуації, коли фізична особа отримує кошти під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій.

За наявності надміру витрачених коштів така сума повертається  платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, яка їх видала, до або під час подання зазначеного Звіту.

Звіт складається платником податку (підзвітною особою), яка отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.

Форму Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 № 845 (зареєстрованим  у  Міністерстві  юстиції  України 20 січня 2014 р. за №104/24881).

 

Затверджено нові довідники пільг по податках і зборах

Міністерством доходів і зборів України затверджений Довідник № 69/1 податкових пільг, які є втратами доходів бюджету, і Довідник № 69/2 інших податкових пільг. Довідники містять пільги, що діють станом на 01.01.2014 р.

Дані Довідників використовуються платниками податків при заповненні звіту про суми податкових пільг.

Подається зазначений звіт суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.

У випадку, якщо суб'єкт господарювання  пільгами не користується, звіт не подається. 

 

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс збільшив можливості пошуку інформації

У загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Міндоходів – «ЗІР» покращилися умови пошуку інформації з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску та використання електронного цифрового підпису.

Ресурс «ЗІР» дозволяє користувачам здійснювати пошук інформації по певному податку, напрямку діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом  перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані із використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів. У перспективі планується запровадження інтерактивних посилань на взаємопов’язані документи.

Також, функціонал ресурсу передбачає можливість надання пропозицій з технічних питань його роботи шляхом використання «Форми зворотнього зв’язку», розміщеної в рубриці «Про ресурс».

Скористатися послугою можна за електронною адресою (http://zir.minrd.gov.ua) або через веб - портал Міндоходів (вкладинка «Інформаційно - довідковий ресурс»).

Нагадуємо, ресурс «ЗІР» було створено на заміну пошукового ресурсу «База знань».

 

Оновлено програмне забезпечення для подання звітності

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №809-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції створення та функціонування автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" для надання можливості формування звітності до Пенсійного Фонду України, Державної служби статистики України та безпосередньо до Міністерства доходів і зборів України, а також накладання електронного цифрового підпису та шифрування електронних документів, Міністерством доходів і зборів України впроваджено в дослідну експлуатацію доопрацьоване програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"».

В даному програмному забезпеченні реалізовано:

- формування звітності до Державної служби статистики України;

- формування звітності безпосередньо до Міністерства доходів та  зборів України;

- накладання електронного цифрового підпису та шифрування електронних документів.

Оновлення від 27.01.14:

В програмному забезпеченні впроваджено:

- формування звітності з Єдиного соціального внеску до Пенсійного Фонду України;

- формування "Договору про визнання електронних документів" в електронному вигляді.

Оновлення від 03.02.14:

- згідно наказу Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за № 2179/24711 додано нові версії документів;

- згідно наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. № 678 „Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 р. за № 2094/24626 додано нові версії документів;

- згідно наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165 «Про затвердження Методичних  рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця», із змінами внесеними наказом від 24.07.2013 № 302 додано новий документ.

Програмне забезпечення розміщене за адресою: Головна> Електронна звітність> Платникам податків про електронну звітність> Програмне забезпечення> Дослідна експлуатація.«Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"»

Звертаємо увагу, що подання звітності в електронному вигляді унеможливлює ручне втручання в процес обробки та прийняття звітності.

У січні в Єдиному реєстрі зареєстровано податкових накладних на 47 млрд. гривень

За перший місяць 2014 року суб’єкти господарювання зареєстрували в Єдиному реєстрі податкових накладних майже 4 млн. документів. Загальна сума зареєстрованих накладних перевищила 47 млрд. гривень.

Із загальної кількості накладних понад 431,9 тис. – це документи із сумами ПДВ понад 10 тис. гривень. Нагадаємо, що реєстрація таких накладних була введена з 1 січня 2012 року.

Загалом у січні реєстрацію податкових накладних здійснили майже 74 тис. платників податків.

За словами фахівців Міндоходів, Єдиний реєстр податкових накладних є своєрідною допомогою платникам в отриманні автоматичного відшкодування податку на додану вартість. За допомогою цього сервісу платники можуть уникати ризикових операцій з контрагентами, що, у свою чергу, підвищує шанс на отримання ПДВ-автомату.  

За статистикою Міндоходів, лише у січні за запитами як продавців, так і покупців було направлено понад 241 тис. виписок з ЄРПН. 

Загальний обсяг експорту українського чавуна та феросплавів минулого року сягнув 1,7 млрд. доларів

За статистикою Міністерства доходів і зборів минулого року експорт чавуну склав 823 млн. доларів, а феросплавів 906 млн. доларів. У свою чергу імпортовано цих товарів на 6 млн. та 318 млн. доларів відповідно.

У порівнянні з 2012 роком, спостерігається незначне підвищення обсягу експорту цих товарів – на 1,1%.

Експортно-імпортні операції здійснювались з 8 країнами світу. Так, в експорті лідируючи позиції зайняли Туреччина, Італія, Нідерланди, Сполучені Штати та Росія. Загальний обсяг поставок у ці країни склав 1,2 млрд. доларів.

Що стосується імпорту, найбільші операції були проведені з Росією, Індією та Бразилією. Обсяг імпортованих з них чавуну та феросплавів загалом склав 152 млн. доларів, з яких 50,2% припало на Росію.

 Довідково: при підготовці публікації використовувались дані експорту та імпорту товарів за кодами 7201-7202 УКТ ЗЕД.

 

 

 

 

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за податковою адресою платника

Податкова декларація про майновий стан і доходи, отримані громадянами у 2013 році, подається до органу доходів і зборів за податковою адресою платника. Тобто, за місцем реєстрації згідно з паспортними даними. Декларація подається до 1 травня поточного року.

Нагадуємо, що з 1 січня 2014 р. розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих громадянами протягом 2013 року.

Декларування доходів платниками податку на доходи фізичних осіб здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Згідно з Кодексом громадяни зобов’язані подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) та/або мають право її подати для отримання податкової знижки та повернення частини сплаченого до бюджету податку на доходи фізичних осіб. Для реалізації права громадян на податкову знижку за наслідками 2013 року платники податку декларацію можуть подати упродовж всього року.

 

Реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі.

Набрав чинності наказ про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі.

Міністерство доходів і зборів України інформує, що 28.01.2014 набрав чинності наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 грудня 2013 року N 779 "Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2013 року за N 2211/24743 (далі - Наказ N 779). Одночасно наказом Міністерства фінансів України від 10 грудня 2013 року N 1048, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2013 року за N 2212/24744, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 06 листопада 2012 року N 1147 "Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків".

Наказ N 779 розроблено у зв'язку із прийняттям Закону України від 04 липня 2013 року N 404-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи".

 

Які функції зазначено у наказі про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі.

Зазначеним наказом визначено порядок:

реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі;

обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;

формування та ведення Державного реєстру;

подання облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

подання заяви про зміну даних, що вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;

внесення до паспортів фізичних осіб даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру;

видачі документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;

формування реєстраційного номера облікової картки платника податків;

ведення документів, пов'язаних із реєстрацією фізичних осіб у Державному реєстрі.

Передбачено порядок повідомлення фізичних осіб - суб'єктів персональних даних про мету збору персональних даних у Державному реєстрі.

 

Чи передбачено право реєструватись платниками податків фізичним осібам – іноземців?

У наказі Міндоходів від 10 грудня 2013 року N 779 про реєстрацію фізичних осіб надано право для фізичних осіб - іноземців та осіб без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання в Україні, реєструватись платниками податків у державних податкових інспекціях у районах, містах, районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекціях, що відповідають місцю проживання в Україні, зазначеному в посвідці.

 

Які нововведення запроваджено наказом Міндоходів про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі від 10 грудня 2013 року N 779 ?

Наказом №779 вдосконалено порядок обліку фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Запроваджено ведення нового журналу - Журнал надання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків (додаток 16 до Положення).

 

Уточнен перечень сведений, которые вносятся госрегистратором в базу данных

5 февраля 2014 года правительство приняло постановление "О внесении изменений в Порядок ведения Государственного реестра прав на недвижимое имущество", разработанное Минюстом.

Согласно документу:

- уточняется перечень сведений, вносимых в базу данных о регистрации заявлений и запросов во время регистрации заявления (нужно будет указывать, в частности, основание для возникновения права собственности, площадь земельного участка/объекта недвижимого имущества, целевое назначение земельного участка, тип объекта недвижимого имущества);

- определяется порядок внесения записей в Реестр в случае выдачи свидетельства о праве собственности на недвижимое имущество в связи с утерей или повреждением документа, выданного до 01.01.2013;

- определяется порядок внесения записей в Реестр в случае отмены госрегистрации прав на основании судебного решения об отмене записей в реестрах, которые функционировали до 01.01.2013;

- предусматривается возможность предоставления по заявлению любого физического или юридического лица выписки из Реестра, которая будет содержать информацию о наличии/отсутствии сведений о:

1) недвижимом имуществе;

2) праве собственности и субъекте этого права;

3) отягощении прав на имущество и субъекте этих прав.

Потребность во внесении изменений в действующий Порядок связана с постановлением № 868, которое вступает в силу 12 февраля.

 

Утверждены формы налоговых деклараций сбора за места для парковки и туристического сбора

Министерство доходов и сборов Украины приказом от 30 декабря 2013 года № 866 утвердило:

форму Налоговой декларации сбора за места для парковки транспортных средств;

форму Налоговой декларации туристического сбора.

Также утверждены формы перерасчета налогового обязательства сбора за места для парковки транспортных средств и перерасчета налогового обязательства по туристическому сбору, которые составляются в случае уточнения налоговых обязательств за истекший налоговый (отчетный) период в составе отчетной или новой отчетной декларации и подаются вместе с такой декларацией.

Приказ вступит в силу со дня официального опубликования.

Установлены правила оформления результатов налоговых проверок соблюдения норм законодательства о трансфертном ценообразовании

Приказом от 24.12.2013г. N 843 (вступил в силу 07.02.2014г.), утверждена форма акта (справки) о результатах проведения проверки налогоплательщика по вопросам полноты начисления и уплаты налогов и сборов во время осуществления контролируемой(ых) операции(й). Одновременно установлены и Требования к составлению акта (справки).

Акт (справка) должен быть подписан проверяющими, руководителем проверки и зарегистрирован органом Министерства доходов и сборов Украины, проводившим проверку, в течение 5-ти рабочих дней со дня, следующего за днем завершения срока проверки. После этого в течение 2-х рабочих дней со дня регистрации акт должен быть вручен представителям налогоплательщика. Таким образом, акт (справка) должны быть вручены не позднее чем через 7 рабочих дней со дня, следующего за последним днем назначенного срока проверки.

В случае если налогоплательщик не согласен с выводами проверяющих или фактами и данными, изложенными в акте, он имеет право подать возражения в орган Министерства доходов и сборов Украины, проводивший проверку. На это дается срок в 30 календарных дней со дня получения акта.

Возражения должны быть рассмотрены в течение 10 рабочих дней с момента их получения. При этом, если налогоплательщик считает необходимым свое присутствие на рассмотрении, орган Министерства доходов и сборов Украины обязан известить его о месте и времени проведения рассмотрения.

Обновлены формы книг учета расчетных операций

Вступил в силу приказ Министерства доходов и сборов Украины N 844 от 24.12.2013, которым внесены изменения в Порядок регистрации и ведения расчетных книг, книг учета расчетных операций (далее - Порядок).

Так, ранее Порядок определял, что субъект хозяйствования должен обеспечить использование книги учета расчетных операций в той хозяйственной единице, которая указана на титульной странице книги при ее регистрации/перерегистрации, и с тем РРО, к которому такая книга зарегистрирована. Теперь указанные изменения в Порядке предполагают, что использование такой книги должно быть в соответствующей хозяйственной единице либо с тем РРО, к которому такая книга зарегистрирована.

Кроме этого, были утверждены новые редакции приложений к Порядку, определяющие формы книги учета расчетных операций на РРО и книги учета расчетных операций на хозяйственную единицу.

Утверждена форма налоговой накладной, которая начнет применяться с 1 марта 2014 года.

Налоговую накладную составляет лицо, зарегистрированное как налогоплательщик в контролирующем органе и которому присвоен индивидуальный налоговый номер плательщика НДС.

Приказ Министерства доходов и сборов Украины об утверждении формы налоговой накладной (от 14.01.2014 г. № 10) будет опубликован 18 февраля, а вступит в силу с 1 марта 2014 года.

То есть миндоходовская форма налоговой накладной начнет применяться с 1 марта.

Отличий между утвержденной формой и ее проектом найти не удалось. Напомним основные нововведения по сравнению с минфиновской формой:

– реализована возможность составления НН в электронном виде. В таком случае в верхней левой части налоговой накладной делается пометка «Х»;

– изъяты поля для отражения номеров свидетельства плательщика НДС;

– изменена структура порядкового номера и уточнен порядок его заполнения. Номера выравниваются по правому краю поля. В свободных клетках не проставляются нули, прочерки и прочие знаки или символы, они остаются незаполненными;

– изменен порядок заполнения ИНН покупателя, который не является плательщиком НДС, или в случае условного начисления налоговых обязательств при использовании товаров или основных фондов для непроизводственных целей, в необлагаемых операциях: указывается не ноль, а условный ИНН 400000000000;

– особенности выписки налоговых накладных с применением обычных цен касаются только контролируемых операций;

– код товара согласно УКТ ВЭД в графе 4 указывается сплошным порядком без знаков препинания (пробелов, точек и т. п.);

– дата составления сводной налоговой накладной проставляется в ее графе 2. При этом отсутствие факта оплаты поставленных товаров/услуг не освобождает продавца от составления сводной налоговой накладной. Сводные налоговые накладные не составляются на сумму полученной на текущий счет предоплаты (аванса);

– в клетках налоговой накладной, не подлежащих заполнению, нули, прочерки и прочие знаки или символы проставляются;

– из пояснения к заполнению графы 8 изъята отметка о том, что с 01.01.2014 г. налоговые обязательства начисляются по ставке 17 %.

 

Щодо виписки податкової накладної у разі зміни номенклатури товарів.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Зміна номенклатури товарів також є зміною суми компенсації їх вартості, оскільки один вид товарів кількісно або вартісно зменшується, а інший – на відповідну кількість або суму збільшується.

Згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071 (далі – Порядок № 1379), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 18 Порядку № 1379 визначено, що на титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

Таким чином, оскільки у разі зміни номенклатури постачання товарів фактично відбувається повернення одних товарів та отримання інших, то продавець в обов’язковому порядку повинен виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, до якої згідно з договором вносяться зміни на товари, кількість (вартість) яких зменшується та виписати іншу податкову накладну на товари, які постачаються на їх заміну.

 

Чи має право на формування податкового кредиту платник ПДВ, який перераховує іншій особі – платнику ПДВ кошти як відшкодування збитків за пошкоджене (знищене, бо втрачене) майно такої особи?

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі – ГКУ) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками, зокрема, розуміється втрата або пошкодження майна, а також не одержані доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст.225 ГКУ до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.226 ГКУ у разі якщо збитків завдано іншим суб’єктам, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, у разі якщо платник ПДВ перераховує іншій особі – платнику ПДВ кошти як відшкодування збитків за пошкоджене (знищене, втрачене) майно такої особи, то оскільки таке перерахування коштів не пов’язане з придбанням товарів (послуг), з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, право на віднесення сум податку до податкового кредиту не виникає.

 

Чи має право платник податку віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену при придбанні до 1 січня 2011 року легкового автомобіля, у разі виключення його зі складу ОФ і продажу його як товару після 1 січня 2011 року?

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” із змінами та доповненнями (далі – Закон №168), який діяв до 1 січня 2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище від рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 (прим 1) цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до другого абзацу пп.7.4.2 ст.7 Закону №168 сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів, до податкового кредиту не включалась.

При цьому, платник податку до 1 січня 2011 року, у разі виключення легкового автомобіля зі складу основних фондів і продажу його як товару, на дату такого продажу міг віднести до складу податкового кредиту частину суми ПДВ, нараховану (сплачену) при придбанні такого автомобіля, яка відповідає незамортизованій частині вартості, але не вище від рівня звичайної ціни, що склалася на момент такого продажу.

Дана позиція була викладена в листі ДПА України від 05.11.08 №22622/7/16-1517-21.

Норми Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) не містять обмежень щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні легкового автомобіля.

Враховуючи зазначене, у разі виключення платником ПДВ легкового автомобіля, придбаного до 1 січня 2011 року, зі складу основних фондів і продажу його після 1 січня 2011 року як товару, на дату такого продажу до складу податкового кредиту може бути віднесено частину суми ПДВ, нараховану (сплачену) при придбанні такого автомобіля, яка відповідає незамортизованій частині вартості, але не вище від рівня звичайної ціни, що склалася на момент такого продажу. При цьому, слід зазначити, що згідно з п. 198.6 ст. 198 р. V ПКУ право на включення отриманої податкової накладної до складу податкового кредиту у платника податку після сплину 365 календарних днів з дати виписки такої податкової накладної, відсутнє.

 

За якою датою виникає право на податковий кредит за товарами/послугами, що придбаваються не за бюджетні кошти з метою подальшого їх постачання за бюджетні кошти?

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2011 року № 2755-VI (далі – ПКУ) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 187.7 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Враховуючи те, що п. 187.7 ст. 187 ПКУ визначений особливий порядок виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, а не визначено, що на зазначені операції поширюється касовий метод, дата виникнення права на податковий кредит при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів визначається у загальновстановленому порядку за правилом «першої події» відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ.

Підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюються з відповідного рахунка Державного казначейства України.

 

З якої дати виникає право на включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкової накладної, виписаної при придбанні послуг від нерезидента на митній території України?

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі-ПКУ) для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п.187.8 ст.187 ПКУ, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Так, п.187.8 ст.187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Враховуючи зазначене, за операцією з постачання послуг нерезидентом на митній території України отримувач таких послуг має право включити суми податку до податкового кредиту на дату сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями, що були включені ним до податкової декларації з ПДВ попереднього періоду.

 

Чи має право ФОП - платник ПДВ, що здійснює придбання, спорудження, будівництво нерухомого або рухомого майна, на формування податкового кредиту з ПДВ?

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Для юридичних осіб чи фізичних осіб – підприємців, які є платниками ПДВ, норми р.V ПКУ не передбачають будь - яких відмінностей при визначені сум ПДВ, що підлягають включенню до податкового кредиту такого платника податку та бюджетному відшкодуванню.

При цьому, відповідно п.1 та п.2 ст. 325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Тобто, суб’єктом права власності законодавством визначається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитись взагалі у власності фізичної особи. Отже, такий суб’єкт права власності як фізична особа – підприємець не відокремлюється. Враховуючи те, що суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа підприємець не може бути власником нерухомого або рухомого майна, а придбання, спорудження, будівництво такого майна суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою підприємцем, який зареєстрований платником ПДВ, може здійснюватись ним виключно як фізичною особою, то право на податковий кредит за операцією з придбання, спорудження, будівництва зазначеного майна не виникає.

 

Чи має право платник податку на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у зв’язку з придбанням товарів/послуг, ОФ, що використовуються в його господарській діяльності у разі придбання їх за рахунок бюджетних коштів, що надійшли йому у вигляді субсидій та поточних трансфертів?

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.1.5 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.06.2012 № 754, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.03.12 за № 456/20769 (далі – Інструкція № 333), поточні видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються, зокрема, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Пунктом 1.6 р. І Інструкції № 333 визначено, що:

субсидії - усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов’язані з відшкодуванням збитків державних підприємств;

трансфертні платежі - невідплатні і безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Згідно із п.п. 135.5.10 п. 135.5 ст. 135 ПКУ суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку, включаються до інших доходів такого платника податку.

Тобто, товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій та поточних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником (за умови, що такі кошти включені до доходів платника податку) і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, можуть бути включені до складу податкового кредиту при дотриманні інших вимог щодо формування податкового кредиту, встановлених нормами ПКУ.

 

Чи виникає у платника ПДВ право на формування податкового кредиту щодо отриманих основних засобів у якості внеску до статутного фонду від засновника – платника ПДВ?

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій – не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ, чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 ПКУ.

Крім того, згідно з п.п. 146.17.2 п. 146.17 ст. 146 ПКУ до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів у разі внесення основних засобів до статутного фонду (капіталу) платника податку.

Враховуючи викладене, оскільки внесення основних засобів до статутного фонду (капіталу) платника податку прирівнюється до операції з придбання, то платник ПДВ – емітент корпоративних прав може віднести суму ПДВ, нараховану за операцією з передачі майна до статутного фонду (капіталу), за умови наявності податкової накладної, оформленої засновником – платником ПДВ, та подальшого використання таких основних засобів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

 

Чи необхідно покупцю здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі списання дебіторської заборгованості, за перерахованою попередньою (авансовою) оплатою за товари/послуги, за якою минув термін позовної давності, але товари/послуги фактично так і не отримано?

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг є датою виникнення у нього права на податковий кредит.

Статтями 620 та 665 Цивільного кодексу України визначено, що у разі якщо умови договору купівлі-продажу не виконані та фактичної поставки товару не здійснено, то покупець вправі вимагати передачі проданої речі або відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, якщо фактична поставка товарів не відбулася, має місце факт невиконання умов договору постачання товарів, а тому при списанні дебіторської заборгованості платник податку (покупець) втрачає право на сформований по передоплаті податковий кредит.

В такому випадку платник податку (покупець) зобов’язаний самостійно зменшити раніше сформований ним податковий кредит за такою операцією на підставі бухгалтерської довідки та відобразити суму зменшення в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних в розділі ІІ та в податковій звітності з ПДВ.

Враховуючи те, що діюча на сьогоднішній день форма податкової декларації з ПДВ, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України „Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість” від 13.11.2013 № 678 (далі – Порядок № 678), не містить окремої графи для відображення операцій по зменшенню податкового кредиту при списанні дебіторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, дані операції відображаються в графі 16.1 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ.

 

Оподаткування доходів та господарської діяльності фізичних осіб.

 

Міндоходів планує об’єднати звітність з ПДФО та ЄСВ

 

Міндоходів планує об’єднати звітність з ПДФО та ЄСВ для зручності підприємців

Міністерство доходів і зборів планує вже найближчим часом  впровадити єдину звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Ця можливість неодноразово обговорювалася на зустрічах представників ділових кіл з керівництвом Міністерства та була підтримана керівником відомства Олександром Клименко.

Об’єднання звітності дозволить скоротити документообіг для підприємств та самозайнятих громадян, а також зменшить для них витрати часу на виконання процедур сплати податків.

За дорученням Міністра, фахівці відомства розробили кілька варіантів об’єднання звітності, які виносяться на обговорення із громадськістю. Зокрема, експерти Міністерства пропонують уніфікувати не тільки документообіг, а й бази даних щодо платників ПДФО та ЄСВ. Що стосується безпосередньо об’єднаного звіту, то на розсуд підприємців виносяться два варіанти: приєднання відомостей про сплату ЄСВ до загальної декларації про доходи або, навпаки, внесення записів про нарахування ПДФО до звітності зі сплати єдиного внеску.

Фахівці Міністерства підкреслюють, що об’єднання звітності – це черговий крок у рамках реформи адміністрування єдиного соціального внеску, яка розпочалася із передачею у 2013 році  цієї функції від Пенсійного фонду до Міністерства доходів і зборів України. У майбутньому Міністерство також планує розширити можливості для подачі об’єднаної звітності в режимі он-лайн.

Міністерство доходів і зборів закликає всіх зацікавлених представників громадськості до широкого обговорення запропонованих ініціатив. Пропозиції та зауваження щодо ініціативи Міндоходів просимо направляти на електронну адресу: spddpa@ukr.net.

Крім того, пропонуємо взяти участь в анкетуванні щодо проекту нової форми звітності з ПДФО та ЄСВhttp://minrd.gov.ua/diyalnist-/dpa-i-gromadskist/gromadske-obgovorennya/mijvidomcha-ekspertna-rada-/130634.html.

 

Ведення обліку доходів і витрат фізичною особою

Для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу платники податку на доходи фізичних осіб повинні вести облік у Книзі обліку доходів і витрат. Книгу ведуть платники, які відповідно до Податкового кодексу України зобов'язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків.

Платники заводять Книгу самостійно, записи здійснюють кульковою або чорнильною ручкою не пізніше наступного дня після отримання доходів, сплати податку або понесених витрат, відображаючи їх у гривнях з копійками.

Облік документів та відомостей, пов’язаних з правом на отримання податкової знижки, платники можуть вести в реєстрі документів. Записи в ньому здійснюються у довільній формі.

Книга та реєстр документів знаходяться у платника податку та надаються контролюючим органам на їх вимогу у межах компетенції.

Форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок її ведення затверджені Наказом Міндоходів від 11.12.2013 № 794, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за № 2217/24749.

 

Який порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність?

Згідно з положеннями статті 178 Податкового кодексу України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу, зокрема, 15 відсотків застосовується до бази оподаткування у разі не перевищення середньомісячного річного оподатковуваного доходу десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. Ставка 17 відсотків застосовується до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

 

Який порядок подання податкової декларації фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність?

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року  у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, зокрема, до 1 травня року, що настає за звітним.

 

Який порядок ведення обліку фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність?

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність  затверджений  наказом Міністерства доходів і зборів України, від 16.09.2013р. № 481.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність,  зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.

 

Який порядок реєстрації Книги обліку доходів і витрат  у разі обрання самозайнятою особою ведення Книги у паперовому вигляді?

Самозайнята особа зобов'язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), податкова адреса, номер та дата свідоцтва про право на здійснення незалежної професійної діяльності (за наявності).

Книга прошнурована, пронумерована, безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника контролюючого органу та скріплюється печаткою.

Записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи;

У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у самозайнятої особи.

 

Який порядок реєстрації Книги обліку доходів і витрат у разі обрання самозайнятою особою ведення Книги в електронній формі?

У разі обрання самозайнятою особою ведення Книги в електронній формі:

- самозайнята особа зобов'язана: отримати посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованими центрами сертифікації ключів, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді, укласти договір про визнання електронних документів з контролюючим органом та сформувати заяву на отримання Книги і надіслати її до контролюючого органу за місцем податкового обліку засобами електронного зв'язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

- контролюючий орган за місцем податкового обліку реєструє заяву самозайнятої особи на отримання Книги у реєстрі поданих заяв та протягом 3 робочих днів формує і надсилає самозайнятій особі повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера Книги та дати її реєстрації;

- після отримання самозайнятою особою повідомлення про реєстрацію Книги така особа здійснює операції з її ведення згідно з цим Порядком;

- у Книзі в електронному вигляді допускаються виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від'ємне або позитивне значення.

 

Фізична особа – арбітражний керуючий перебуває на обліку в  контролюючому органі як самозайнята особа. Які витрати включаються до  документально підтверджених витрат, необхідних для провадження  незалежної професійної діяльності арбітражним керуючим?

Згідно з положеннями Податкового кодексу  арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) як особи, що провадять незалежну професійну діяльність, мають право на відрахування з суми доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому Кодексом не встановлений перелік витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Отже, при визначенні сукупного чистого доходу арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) доцільно враховувати витрати, які пов'язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону N 4212, однак, які не пов'язані з виконанням арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у конкретній справі про банкрутство.

До витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, зокрема:

- орендна плата за користування орендованим приміщенням, або оплата за комунальні послуги, у разі використання власного нежитлового приміщення, де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під'їзду інвалідів;

- витрати на технічне забезпечення діяльності робочого місця такої особи та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);

- витрати на ремонт та технічне обслуговування обладнання (комп'ютерів, у тому числі їх програмного забезпечення, принтерів, сканерів, ксероксів, факсів, телефонів тощо);

- витрати на виготовлення печаток, а також їх заміну;

- витрати на відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування;

- витрати на оплату праці та обов'язкові нарахування на фонд оплати праці помічників (найманих працівників);

- витрати на проходження підвищення кваліфікації. Придбання та передплата нормативної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

- витрати на користування електронною базою законодавства;

- витрати на підключення та користування мережею Інтернет;

- витрати на придбання канцелярського приладдя;

- сплата такими особами єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- витрати на страхування професійних ризиків арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- витрати на поштові та кур'єрські послуги, необхідні для виконання діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- витрати на послуги телекомунікаційного зв'язку для ведення податкового обліку та подання податкової та іншої звітності.

Зазначений перелік викладено в Узагальнюючій податкову консультацію щодо переліку витрат фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженій наказом Міндоходів 30.12.2013 N 877.

 

Громадянин виїжджає за кордон на постійне місце проживання. Який порядок отримання довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи?

Відповідно до пункту 179.3 статті 179 Податкового кодексу України  платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до контролюючого органу податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов'язаний перевірити визначене податкове зобов'язання, сплату належної суми податку і видати довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку), що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

Для отримання Довідки платник податку подає до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи за податковою адресою.

Довідка видається за зверненням платника податку у десятиденний строк на підставі поданої декларації про майновий стан і доходи, а для платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, - протягом тридцяти календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи та сплати належної суми податку.

У разі неподання декларації про майновий стан і доходи відповідно до розділу IV Кодексу або для платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, несплати податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб заявнику у десятиденний строк надається вмотивована відповідь щодо відмови в наданні Довідки.

Дані Довідки заповнюються у гривнях з копійками, підписуються керівником контролюючого органу та скріплюються печаткою.

Для фізичних осіб - платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу.

 

Чи має право ФОП - платник ПДВ, що здійснює вантажні перевезення, на формування податкового кредиту з ПДВ при придбанні ПММ та отриманні послуг з ремонту вантажних автомобілів, якщо цей автомобіль оформлено на дану ФО (без позначки СПД) або не є його власністю?

Загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, до податкового кредиту фізичної особи – суб’єкта господарювання, платника ПДВ, який здійснює вантажні перевезення, можливе включення сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням пально-мастильних матеріалів та отриманням послуг з ремонту вантажних автомобілів, за умови використання таких товарів і послуг в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності, наявності їх документального оформлення та підтвердження відповідних витрат та відображення їх в бухгалтерському та податковому обліку.

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області