Для розміщення в ЗМІ та на сайтах

Міністерство доходів і зборів України запрошує громадськість долучитися до обговорення  концепції реформи декларування доходів громадян.

В основу концептуальних засад реформи, покладені найкращі  світові практики  декларування доходів і адміністрування податку на доходи фізичних осіб.

За основу майбутнього декларування взято досвід та принципи декларування, що застосовуються у найбільш провідних країнах світу, зокрема, у США, Канаді, Німеччині, Франції, Швеції, Фінляндії, Данії, Швейцарії, Італії, Австралії, Новій Зеландії, Сінгапурі та інших.

 

Міністерство доходів і зборів України в процесі обговореня прагне почути  думку громадськості, по-перше, з  питання розумного обмеження «загальності». Процес декларування стосуватиметься не усіх 44,5 млн. фізичних осіб-платників податків, зареєстрованих в Україні.

 

Ми повинні разом обрати критерії для обмеження кола громадян, які подаватимуть декларації.

 

По-друге, потребує досконалого аналізу один з основоположних принципів реформи - необхідність подання «разової декларації», якою ми пропонуємо  підвести рису під минулим і почати взаємовідносини із платниками  з чистого аркуша, спираючись на взаємну довіру та повагу.

 

Міністерство доходів і зборів України розуміє всю важливість цієї реформи для суспільства, тому готові працювати над нею стільки, скільки буде потрібно.

 

Реформа системи декларування доходів громадян також принципово важлива  з точки зору боротьби з тіньовою економікою та корупцією.  Будь-які зусилля держави в цьому напрямку в односторонньому порядку не матимуть успіху, якщо не спиратимуться на громадську підтримку і не матимуть двостороннього характеру.

 

Очікується, що нова система декларування доходів надасть необхідні компенсатори для поступового зниження податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Отже, дозволить знизити навантаження як на роботодавців, так і на найманих працівників.

 

У громадськості, і у Міністерства єдина мета - зробити систему сплати податків соціально справедливою, підвищити взаємну транспарентність у стосунках громадян із державою.

 

Розробка концепції загального декларування та його вподальше впровадження - це тривалий процес. Але розпочинати його потрібно.

 

Обговорення Концепції реформи декларування доходів громадян відбувається на форумі офіційного веб-порталу Міндоходів. Долучайтесь!

 

Також свої пропозиції Ви можете надіслати на електронну скриньку gromada@minrd.gov.ua.

 

Електронні сервіси для платників

З метою якісного обслуговування платників на офіційному веб-порталі Міністерства доходів і зборів України функціонують електронні сервіси:

«Електронний кабінет платника податків»

«Електронна митниця»

«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»

«Реєстр платників ПДВ»

«Акредитований центр сертифікації ключів»

«Пульс»

«Адреси масової реєстрації»

«Електронна звітність»

«Декларування он-лайн»

«Загальнодоступний інформаційний ресурс».

 

Декларуємо доходи за 2013рік.

З 1 січня 2014 року розпочалася кампанія декларування доходів,  отриманих громадянами   протягом звітного  2013 року. Подання податкової декларації про майновий стан і доходи передбачено Конституцією України та Податковим кодексом України.

 

Територіальні органи Головного управління Міндоходів у Запорізькій області  запрошують громадян задекларувати отримані протягом звітного року доходи.

 

Які категорії громадян   зобов’язані надавати за підсумками року річну податкову декларацію?

Податкова декларацію про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку  надається громадянами у разі отримання ними протягом минулого року доходів не від податкових агентів та доходів з яких   не утримувався податок, зокрема, це:

іноземні доходи;

доходи у  вигляді спадщини та подарунків;

доходи від продажу або надання в оренду рухомого та нерухомого майна (будинків, квартир, автомобілів, тощо);

доходи  від продажу цінних паперів та корпоративних прав;

- інші доходи, які не були оподатковані протягом року за місцем виплати доходу.

 

Також обов’язок з подання декларації виникає у громадян, які у минулому році отримували  заробітну плату та доходи  за цивільно – правовими договорами від двох або більше податкових агентів  і при  цьому загальна річна сума таких  доходів перевищила  сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного  року. За   2013 рік  ця сума становить  137 640 гривень за рік.

 

Які терміни надання Податкової декларації про майновий стан і доходи?

Терміни та порядок надання Податкової декларації про майновий стан і доходи  визначені Податковим кодексом України.

Зокрема, фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб надають декларацію за звітний податковий рік до 1 травня року, що настає за звітним.

Також до 1 травня поточного року надають декларацію фізичні особи, які здійснюють незалежну  професійну діяльність. Це приватні нотаріуси, адвокати та  арбітражні керуючі.

 

Громадяни, які бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки  мають право надавати річну податкову декларацію протягом  всього поточного року - включно по 31 грудня 2014 року.

 

Які термін надання Податкової декларації про майновий стан і доходи фізичними особами - підприємцями?

Фізичні особи – підприємці, які здійснювали у звітному році підприємницьку діяльність за «загальною» системою оподаткування надають податкову декларацію про майновий стан і доходи протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного року. Останній день подання  Податкової декларації про майновий стан і доходи приватними підприємцями – 10 лютого цього року.

 

В які терміни фізичним особам необхідно сплатити податок на доходи, визначений у Податковій декларації про майновий стан і доходи?

У податковій декларації про  майновий стан і доходи громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік, суму сплаченого протягом року податку та визначають податкового зобов'язання. Сума податкового зобов'язання з податку на доходи, зазначена у  податковій декларації за минулий 2013 рік, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня поточного року.

 

Який термін сплати податкового зобов’язання з податку на доходи фізичними особами – підприємцями загальної системи оподаткування?

Фізичні особи - підприємці загальної системи оподаткування сплачують суму податкового зобов'язання, зазначену у річній декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання  декларації. Тобто податкове зобов’язання з податку на доходи  визначене  приватними підприємцями загальної системи оподаткування у річній податковій декларації за 2013 сплачується не пізніше 19 лютого 2014 року.

 

Чи надається декларація про майновий стан і доходи громадянами, виїжджають за кордон на постійне місце проживання?

Громадяни, які мають намір виїхати за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до територіального органу Міністерства доходів і зборів  податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

 

Територіальний орган Міністерства доходів і зборів протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації перевіряє визначення та сплату податкового зобов'язання з податку на доходи та  видає  довідку про  відсутність податкових зобов'язань у громадянина. Зазначена довідка подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

 

Оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої від платника та не платника податку на прибуток

Платник податку, який у базовому звітному періоді отримав поворотну фінансову допомогу від платника податку на прибуток на загальній системі оподаткування, повинен включити до складу оподатковуваного доходу суму умовно нарахованих процентів. Останні розраховуються на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповернутою на кінець такого базового звітного періоду. Розрахунок відбувається, виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України за кожен день фактичного використання такої допомоги. Якщо Податкова декларація з податку на прибуток подається раз на рік, то в Декларації відображається загальна сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги протягом року.

 

Якщо платник податку отримав протягом базового звітного періоду поворотну фінансову допомогу від осіб, які не є платниками цього податку, або осіб, які згідно із Податковим кодексом України мають пільги з цього податку, то такий платник повинен включити до складу доходу суму поворотної допомоги (її частину), що залишилась неповернутою на кінець такого звітного періоду. Відповідна сума повинна бути відображена у Декларації (в тому числі у складі річної Декларації, яка подається раз на рік). У разі повернення в наступних звітних податкових періодах такої суми поворотної фінансової допомоги (її частини) особі, яка її надала, платник збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини). Дана сума відображається у Декларації (в тому числі у складі річної Декларації, яка подається раз на рік).

 

Нагадуємо, що поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

 

Електронні ключі можна безоплатно отримати в Акредитованих центрах Міністерства доходів і зборів. 

Платники податків, зборів, платежів можуть подавати звітність до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

 

Для цього потрібно отримати в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів (далі –  АЦСК ІДД) посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатки підприємства.

 

Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД (acskidd.gov.ua/головна /«Контакти»).

 

Перелік документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів, наведено в розділі підготовка документів та реєстрація, розміщеного на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД (acskidd.gov.ua/головна/«Реєстрація користувачів»).

 

Відповідна норма визначена п.49.3 ст.49 глави 2 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755, Інструкцію з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011.Також, з цим та іншими запитаннями-відповіддями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Міндоходів у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі.

 

Податок на доходи фізичних осіб. Податкова знижка.

Який порядок визначення суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки?

Згідно з положеннями  статті 175 Податкового кодексу України  платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

 

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

 

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

 

У разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до пункту 175.3 цієї статті.

 

У разі якщо будинок (квартиру, кімнату) збудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, нарахована в перший рік погашення такого кредиту, може бути включена до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником податку сум процентів протягом передбаченого пунктом 175.4 цієї статті строку дії права на включення частини таких процентів до податкової знижки. При цьому загальний розмір частини суми процентів, дозволених для включення до податкової знижки, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку - позичальником протягом відповідного звітного податкового року, що враховується в погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до пункту 175.3 цієї статті.

 

Коефіцієнт, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки на суму процентів за іпотечним житловим кредитом, обчислюється за такою формулою:

К = МП / ФП,

де К - коефіцієнт;

МП - мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 квадратним метрам;

ФП - фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.

 

У разі якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.

 

Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

об'єкт житлової іпотеки придбавається;

збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

 

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

 

Платник податку може відновити право на включення частини суми процентів, фактично сплачених за новим іпотечним житловим кредитом, до податкової знижки без дотримання зазначених у цій статті строків у разі:

а) примусового продажу або конфіскації об'єкта іпотеки у випадках, передбачених законом;

б) ліквідації об'єкта житлової іпотеки за рішенням місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у випадках, передбачених законом;

в) зруйнування об'єкта житлової іпотеки або визнання його непридатним для використання з причин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

г) продажу об'єкта іпотеки у зв'язку з неплатоспроможністю (банкрутством) платника податку відповідно до закону.

 

У разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

 

У якому розмірі суми сплачені громадянином  за договором страхування життя включаються до складу податкової знижки?

Згідно з положеннями Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу,  суму витрат  на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

- при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу.

- при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.

 

Податок на прибуток підприємств

Комунальне підприємство отримало майно у господарське відання. Які податкові наслідки виникають у підприємства?

Згідно підпункту 146.17.2 статті 146 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів у разі отримання в господарське відання основних засобів, що не підлягають приватизації, за рішеннями центральних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах їх повноважень, у разі зарахування на баланс.

 

Придбані (самостійно виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс платника податку за первісною вартістю (пункт 146.4 статті 146 ПКУ).

 

Отже, основні засоби, отримані у господарське відання та зараховані на баланс комунального підприємства, підлягають амортизації за загальними правилами відповідно до статті 146 ПКУ за умови, що такі основні засоби не підлягають приватизації, отримані за рішеннями центральних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах їх повноважень, та використовуються у господарській діяльності такого платника податку.

 

При цьому вартість яка амортизується, визначається на підставі даних акта приймання-передачі, виписки з бухгалтерського балансу особи, яка передає основні засоби, складеного на останню звітну дату про вартість об'єкта передачі.

 

Якщо підприємство придбало основний засіб, але у зв’язку з відсутністю коштів не здійснило його оплату чи здійснюється нарахування амортизації при оприбуткуванні  такого засобу?

Відповідно до пункту 146.1 статті 146 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту та поліпшення об’єктів основних засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду) або отриманих в концесію чи створених (збудованих) концесіонером відповідно до Закону України ”Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності”, як окремий об’єкт амортизації.

 

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об’єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації (пункт  146.2 статті 146 ПКУ).

 

Отже, амортизація об’єкта основних засобів, у тому числі неоплаченого, нараховується починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об’єкта основних засобів в експлуатацію

 

У яких випадках суб’єкт господарювання  може отримати довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, що контролюється органами доходів і зборів?

Відповідно до п. 3 Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 567, довідка видається безоплатно на підставі заяви платника податків про видачу довідки (додаток  2 Порядку).

 

Строк розгляду заяви платника податків та видачі довідки або направлення відмови в її наданні становить п’ять робочих днів з дня отримання такої заяви органом доходів і зборів  (п. 4 Порядку).

 

Пунктом 6 Порядку визначено, що строк, протягом якого довідка може бути видана, має відповідати визначеному у ній строку дії. Якщо платник податків не звернувся до органу доходів і зборів за отриманням довідки протягом строку її дії, вона підшивається до  справи платника податків.

 

За наявності у платника податків податкового боргу органом доходів і зборів готується лист платнику податків (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо видачі довідки, який надсилається на адресу платника податків (п.8 Порядку).

 

Чи має право платник податку використовувати надміру сплачені кошти з податку на прибуток у сплату авансових внесків?

Узагальнюючою податковою консультацією щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженою наказом ДПС України від 21.12.2012 №1171, визначено, що при розрахунку узгодженої суми грошових зобов’язань в цілях сплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені суми цього податку не враховуються.

 

При цьому, надміру сплачені суми податку можуть бути повернені відповідно до вимог статті 43 Податкового кодексу України.

 

Якщо підприємство у жовтні 2013 року виплатило дивіденди юридичній особі і сплатило авансовий внесок з податку на прибуток, чи можливо зменшити на авансовий внесок щомісячний авансовий платіж жовтня?

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено визначення суми щомісячних авансових внесків виключно у декларації за попередній звітний рік і не передбачено механізму коригування (зменшення) такої суми протягом року. Отже  можливість здійснити залік сплачених протягом 2013 року сум авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у зменшення щомісячних авансових внесків здійснюється тільки по результатам декларування за звітний 2013 рік.

 

Тобто, сплачені протягом 2013 року авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів, а також невраховані у зменшення податку суми авансових внесків при виплаті дивідендів за попередній рік зменшують суму податкових зобов’язань платника, що підлягають сплаті, у декларації за 2013 рік.

 

Відповідно, суми авансових внесків з податку на прибуток, що будуть сплачуватись щомісячно починаючи з березня 2014 по лютий 2015 року включно розраховуються у декларації за 2013 рік у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за 2013 рік зменшеної на суми сплачених у такому році авансових внесків при виплаті дивідендів, а також неврахованих у зменшення податку сум авансових внесків при виплаті дивідендів за попередній рік.

 

У які терміни сплачуються авансові внески з податку на прибуток у січні та лютому 2014 року?

Як визначено пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток, які відповідають умовам щодо сплати авансових платежів,  щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

 

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

 

Отже, за   січень 2014 року авансовий внесок з податку на прибуток сплачується не пізніше 30 січня 2014 року; а за лютий 2014 року – не пізніше 28 лютого 2014 року.

 

Фізичним особам-приватним підприємцям

Яким чином фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування заповнює графу 6 Книги обліку доходів та витрат, якщо доходи та витрати виникають у різних звітних періодах?

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

 

 До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходу, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності (п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

 

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 ПКУ).

 

Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок).

 

Відповідно до п. 5 Порядку записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом  якого отримано дохід.

 

У графі 6 «сума витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)» Книги відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня (п. 6 Порядку).

 

Враховуючи викладене вище, фізична особа – підприємець за підсумком дня у гр. 2 Книги зазначає отриманий дохід та одночасно у гр. 6 суму витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг), отримання доходу від реалізації яких відображено у гр. 2.

 

Яка форма Книги обліку доходів і витрат в електронній формі ?

З січня 2014 року працюватиме сервіс «Електронний кабінет платника податків», яким передбачено для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування режим «Ведення Книги обліку доходів і витрат та Книги обліку доходів в електронному вигляді та формування відповідної податкової декларації.

 

Яким чином здійснюється скасування реєстрації КОРО?

Відповідно до розділу 3 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 28.08.2013 № 417, скасування книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) на РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за заявою суб’єкта господарювання (у разі викрадення,  втрати, непридатності для користування тощо).

 

Рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО може бути прийнято керівником органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО, якщо порушено цілісність засобу контролю, встановленого на книгу ОРО на РРО, та/або виявлено факт опломбування книги ОРО на РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.

 

У разі прийняття рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної системи Міністерства доходів і зборів та здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО на РРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації книги ОРО, який засвідчує підписом та печаткою органу доходів і зборів.

 

Заяву про скасування книги ОРО суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави  для скасування.

 

Посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування книги ОРО проводить скасування реєстрації книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи Міністерства доходів і зборів.

 

У разі викрадення книги ОРО суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування книги ОРО надає до органу доходів і зборів копію відповідного документа органу внутрішніх справ.

 

У разі скасування реєстрації книги ОРО на господарську одиницю посадова особа органу доходів і зборів здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації, який засвідчує підписом та печаткою органу доходів і зборів.

 

Чи передбачена відповідальність за несвоєчасне перерахування ЄСВ до фізичних осіб-підприємців, які застосовують спрощену систему ?

Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08.07.10 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи – підприємці, у т.ч. ті які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, визначені платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ).

 

Згідно п. 3 частини 1 ст. 7 та частини 11 ст. 8 Закону № 2464 ЄВ для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується у розмірі 34,7% від суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім’ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

 

 Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).

 

Відповідно до абзацу другого п.п. 2 п. 4.6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 455 (далі – Інструкція № 455), зареєстрованим в Міністерстві юстиції 19 вересня 2013 року за № 1622/24154, фізичні особи - підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, можуть сплачувати ЄВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

 

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ орган доходів і зборів застосовує до платників ЄВ штрафні санкції у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини 11 ст. 25 Закону № 2464).

 

Згідно з частинами 10 та 13 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної  сплати (перерахування) включно.

 

Враховуючи зазначене, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ після 20-го числа місяця, наступного за кварталом, до фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, застосовуються штрафні санкції у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

 

Строки подання податкової звітності

Який порядок визначення останнього податкового періоду для осіб, податкова реєстрація яких анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця?

Відповідно до п. 184.6 ст. 184 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

 

Який порядок визначення першого звітного (податкового) періоду для осіб, які реєструються як платники ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця?

Відповідно до пп.„а” п.202.1 ст.202 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI визначено, що якщо особа реєструється як платник ПДВ  з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

 

Які строки встановлені для подання податкової декларації з ПДВ та сплати ПДВ до бюджету?

Згідно із п. 202.1 ст. 202 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

 

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 р. ІІ та ст. 203 р. V ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

 

Пунктом 57.1 ст. 57 р. ІІ та ст. 203 р. V ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

 

В які терміни подається податкова декларація з ПДВ особою, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу)?

Відповідно до п.184.6 ст.184 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

 

Згідно із п.202.1 ст.202 р.V ПКУ для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

 

Відповідно до п.49.18 ст.49 р.ІІ та п.203.1 ст.203 р.V ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

 

Враховуючи зазначене, особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу), зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.

 

Які платники ПДВ мають право обрати квартальний податковий період подання звітності з ПДВ?

Відповідно до п.202.2 ст.202 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку, які відповідно до пп. «б» п.154.6 ст.154 ПКУ мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року, а також платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається контролюючому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

 

У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник податку втрачає право на застосування нульової ставки податку на прибуток, передбачений пп. «б» п.154.6 ст.154 ПКУ, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

 

У разі якщо платник податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

 

Коригуємо суми ПДВ.

Чи необхідно платнику ПДВ виписувати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі зміни номенклатури товарів?

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

 

Зміна номенклатури товарів також є зміною суми компенсації їх вартості, оскільки один вид товарів кількісно або вартісно зменшується, а інший - на відповідну кількість або суму збільшується.

 

Згідно з п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі – Порядок №1379), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

 

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

 

Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

 

Пунктом 18 Порядку № 1379 визначено, що на титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

 

Таким чином, оскільки у разі зміни номенклатури постачання товарів фактично відбувається повернення одних товарів та отримання інших, то продавець в обов’язковому порядку повинен виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, до якої згідно з договором вносяться зміни на товари, кількість (вартість) яких зменшується та виписати іншу податкову накладну на товари, які постачаються на їх заміну.

 

Чи необхідно постачальнику виписувати розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної на дату відвантаження товарів/надання послуг (отримання передоплати), якщо повернення товарів/послуг покупцем (коштів покупцю) здійснено у тому самому звітному періоді?

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця.

 

Пунктом 192.1 ст.192 ПКУ визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

 

Згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 № 1379, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

 

Таким чином, у разі зміни податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням ним покупцю коштів за товари/послуги або повернення товарів/послуг покупцем розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної виписується в день повернення незалежно від того, чи здійснювалася така операція у тому самому звітному періоді, в якому відбулося постачання товарів (отримання коштів) та було виписано податкову накладну, чи в іншому періоді.

 

Чи необхідно постачальнику виписувати розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної на дату відвантаження товарів/надання послуг (отримання передоплати), якщо повернення товарів/послуг покупцем (коштів покупцю) здійснено у тому самому звітному періоді?

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця.

 

Пунктом 192.1 ст.192 ПКУ визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми ком